МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРЬКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Самостійна робота

з дисципліни “РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА”

На тему: “ економіко-географічна характеристика сумського регіону”

ВАРІАНТ № 18

	Студента (ки) I курсу, групи ЕФ-11 Кратофіль Д. В.
	Керівник: доцент кафедри економіки та менеджменту, кандидат економічних наук Тернова І.А.______________________ (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Харків ‑ 2013 рік

Завдання:

+1. Загальна характеристика регіону

Площа

23834 км²

Кількість населення

1 млн. 200 тис. чоловік

З якими регіонами межує

На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. На півдні і південному сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України.

2. ЕГП та ПГПположительные черты:  -то, что Украина находится в выгодном географическом положении;  -Украина - независимая страна;  -выступит и покажет себя на Евро 2012;  -имеет прекрасный туристический потенциал;  -ведет успешную внешнюю политику;  -имеет большую территорию;  -обладает большим участком плодородных черноземов;  -успешно использует внутренние ресурсы;  -имеет известные в мире курорты;  -к нам приезжает лечиться большое количество иностранцев;  -развивается туризм.

отрицательные черты:  -1 место по Спидом;  -вымирание населенных пунктов;  -алкоголизм и наркотики среди молодежи;  -загрязнена довольно большая часть страны;  -упадок традиций Украины;  -русифицированная большая часть Уекраїни;  -болезненность нации;  -устаревшие технологии производства;  -засорение территорий отходами;  -проблемы с аграрной политикой;  -ввоз продуктов из за границы;  -нестабильная экономика;  -почти постоянный девальвация курса гривны. Вот и все

Позитивні риси:

Сумська область розташована на північному сході України. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями; протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 498 км. На кордоні розташовано три пункти пропуску залізничним транспортом (Волфіно, Пушкарне, Зерново) та п'ять – автомобільним (Бачевськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаківка, Велика Писарівка). На півдні, на південному сході та на заході Сумщина межує з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центру до столиці України – м. Києва дорівнює 350 км. В південній частині територія області простяглася зі сходу на захід приблизно на 170 км, а в західній частині відстань з півночі на південь складає близько 200 км (по прямій лінії). Загальна площа складає 23, 8 тис. км2.

Сумська область за даними Організації Об'єднаних Націй входить у п'ятірку регіонів України, які мають найменше екологічне навантаження. На території області налічується 20 видів корисних копалин, 342 родовища, з яких лише 142 експлуатуються. Запаси водних ресурсів забезпечать потреби всіх існуючих і потенційних споживачів області. А наявні лісові фонди створюють належні передумови для розвитку деревопереробної промисловості, зеленого туризму й рекреації.

Сумська область розташована в північно-східній частині України. Сусідами її на півдні і південному сході є Полтавська і Харківська, на заході – Чернігівська області. На півночі і сході протягом 498 км її межі збігаються з українсько-російським кордоном, де область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Росії. Область розташована в межах двох фізико-географічних зон – Полісся та Лісостепу. Загальна площа Сумщини становить 2383,2 тис. га (3,9% від території держави), в тому числі 1705,2 тис. га сільськогосподарських угідь (71,6% від загальної площі), з яких 1236,5 тис. га рілля (51,9%), 454,3 тис. га (19%) ліси та лісовкриті площі. По території області протікає 165 річок, протяжність яких складає 5,4 тис. км. Найбільші з них – Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. В межах області розташовані 33 великих озера та більше 1600 ставків і водойм з загальним об’ємом води майже 130 млн. м3. Площа природно-заповідного фонду області становить 156,5 тис. га (6,57% від загальної площі).

Велика частина території Сумської області знаходиться в межах Дніпровсько-Донецької низовини, а її північна частина розташована в межах Воронезького масиву. Мінеральні ресурси представлені родовищами нафти і природного газу (у Охтирському, Роменському і Лебединському районах), в яких зосереджена третина запасів вуглеводневої сировини України. Є значні запаси торфу, а також мінерально-будівельної сировини, фосфоритів, кам'яної і калійної солей, гіпсу.

Адміністративний центр - Суми

Негативні риси:

+3. Природні умови та ресурси:

Мінеральні

На території області розташовано 294 родовища по 21 виду корисних копалин. Серед них найбільш важливе значення має паливно-енергетична сировина – нафта, природний газ, конденсат, торф, частка яких перевищує половину усіх ресурсів мінерально-сировинної бази. Область досить багата також на неметалеві корисні копалини: фосфорити, кам'яну та калійну солі, сірку, кварцити, крейду, гіпс, вапняки, мергель, скляні піски, вогнетривкі та тугоплавкі глини, мінеральні фарби (в основному вохра), будівельні піски і камінь.

Земельні

Область розташована в межах двох фізико-географічних зон – Полісся та Лісостепу. На Поліссі переважають дерново-підзолисті грунти, в лісостеповій частині – глибокі малогумусні чорноземи та вилугувані середньогумусні чорноземи.

Водні

Найбільші водні артерії - Десна з її лівою притокою Сеймом, Сула, Псел, Хорол. У межах області розташована велика кількість озер. В цілому область достатньо забезпечена водними ресурсами.Завдяки тому, що територія Сумської області витягнута з півночі на південь більше, ніж на 200 км, і зміні кліматичних умов у цьому напрямку, густота річкової сітки в області варіює від 0,4 до 0,21 км/км2.

Агрокліматичні

Клімат в області помірно континентальний. Зима прохолодна, літо помірно жарке. Середня температура повітря в січні становить від -7,9° на півночі області до -7,1° - на південному заході, в липні - від +18,4° на півночі до +19,9° на південному сході. Абсолютний мінімум температури повітря -36°, абсолютний максимум +38°. Трапляються посухи і суховії, небезпечні для посівів весняні заморозки.

Флористичні та фауністичні ресурси

Нині лісова площа займає 455,2 тис.га, що складає 19,1 відсотка від загальної площі області.. У північних районах переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), у центральних районах – острівні ліси (липа, клен, ясен), зустрічаються дубові гаї. За винятком ділянки цілинного степу «Михайлівська цілина» (входить до Українського степового заповідника), усі степові простори розорані. Баси – кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 7 км від Сум на великому масиві хвойно-листяних лісів уздовж р. Псел.

168 об'єктів і територій природно-заповідного фонду (український степовий заповідник Михайлівська цілина, заказники, дендропарк, заповідні урочища).

Тваринний світ області представлений 370 видами тварин, що належать до класу ссавців.

Рекреаційні

Частка природно-рекреаційних ресурсів Сумської області в інтегральному ПРП України складає від 5 до 10 відсотків 

Основою ландшафтних рекреаційних ресурсів є ліси, луки, водні угіддя, рельєф. Висока лісистість і мальовничість ландшафтів Сумського Полісся, наявність унікальних ділянок незайманої природи сприяли створенню тут природно-заповідних територій: Деснянсько-Старогутського національного природного парку (Середино-Будський район), заказника загально-державного значення Великий Бір (Шосткинський район), Прудищанського регіонального ландшафтного парку (Ямпільський район) і т. д..

У рекреаційній зоні створюються об'єкти стаціонарної рекреації (існуючі та проектовані бази і будинки відпочинку, наметові містечка, човнові станції, причали, а також місця тимчасового відпочинку на берегах водойм.

Серед природних рекреаційних комплексів Сумського Полісся найважливіше місце займають водні екологічні системи, насамперед ріка Десна з її багато чисельними рукавами-притоками та озерами-старицями на заплаві.

Великий рекреаційно-туристичний потенціал мають парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Кочубеївський (с. Дубовичі, Кролевецький район) та Воздвиженський (с. Воздви-женськ, Ямпільський район), а також Туранівська криниця, що у Ямпільському районі, Панська криниця в с. Очкине Середино-Будського району, джерела у лісових масивах побли-зу с. Слоут Глухівського району та залізничної станції Пиротчине Кролевецького району.

Привертають до себе увагу заказники місцевого значення "Воронізький" та "Діброва" (Шосткинський район) "Дорошівський" (Ямпільський район), "Андріївський" (Кролевецький район) та інші.

Сприятливі кліматичні умови, мальовничість ландшафтів, чиста вода поліських річок та озер, багаті рослинні та рибні ресурси є важливою природною передумовою подальшого розвитку рекреаційного господарства північних районів Сумщини.

До соціально-економічних рекреаційних ресурсів відносяться культурні об'єкти, пам'ятки історії та архітектури, археології, етнографічні особливості території, що є важливим засобом задоволення потреб пізнавально-культурної рекреації.

До туристичних ресурсів Сумського Полісся слід віднести такі господарські об'єкти, як туристичні бази, спортивно-риболовні та мисливські бази, туристсько-екскурсійні організації, готелі, мотелі, кемпінги тощо.

-4. Демографічна ситуація

Кількість населення 1 136 159 (на 1.10.2013)

Народжуваність 9,3 народжених на 1000 наявного населення (січень-лютий 2013)

У січні–лютому 2013р. в області народилось 1720 дітей, що на 132 дитини менше, ніж у січні–лютому 2012р Показник народжуваності в області зменшився з 9,8 народжених на 1000 наявного населення у січні–лютому 2012р.   9,3 у січні–лютому 2013р. Зниження показника народжуваності порівняно з січнем–лютим 2012р. спостерігалось у 4 міськрадах та 13 районах. Найбільше зниження народжуваності спостерігалось у Глухівському (з 10,0 до 7,0 народжених на 1000 наявного населення), Роменському (з 11,9 до 9,2), Сумському (з 10,9 до 8,5) районах, Охтирській міськраді (з 11,4 до 8,9). Найбільше зростання народжуваності спостерігалось у Білопільському районі (з 7,7 до  9,9 народжених на 1000 наявного населення), м.Шостка (з 7,1 до 8,1), Ямпільському районі (з 9,9 до 11,1).

Найвищими показники народжуваності у січні–лютому 2013р. були у Тростянецькому (11,4 народжених на 1000 наявного населення), Ямпільському (11,1) районах, Роменській (11,0), Сумській (10,8) міськрадах, Краснопільському районі (10,1); найнижчими – у Середино-Будському (5,0 народжених на 1000 наявного населення), Глухівському (7,0), Недригайлівському (7,3) районах, Конотопській міськраді (7,4).

Смертність 18 померлих на 1000 наявного населення

Кількість померлих по області у січні–лютому 2013р. складала 3319 осіб, що на 2 особи більше, ніж у січні–лютому 2012р.;  показник  смертності населення збільшився з 17,6 померлих на 1000 наявного населення у січні–лютому 2012р. до 18,0 у січні–лютому 2013р. Найбільше зростання показника смертності населення у січні–лютому 2013р. порівняно з січнем–лютим 2012р. спостерігалось в Охтирській міськраді (з 11,9 до 17,7 особи на 1000 наявного  населення), Середино-Будському (з 16,8 до 20,1), Кролевецькому (з 20,3 до 23,8),  Роменському (з 23,0 до 26,7) районах. Найбільше зниження показника   смертності населення спостерігалось у Липоводолинському (з 26,5 до 18,5 особи на 1000 наявного населення), Шосткинському (з 30,9 до 24,0), районах.

Природний приріст -8.7

Статево-вікова структура

Питома вага чоловіків у загальній чисельності населення складає 46%, жінок – 54%.

Віковий склад населення Сумської області характеризувався більш низькою часткою працездатного населення, ніж в Україні в цілому. Також відмінною особливістю області є висока частка осіб старше працездатного віку.

Загальна характеристика системи розселення

Сумська область - один з найменш урбанізованих регіонів України . Близько половини населення проживає в південно- східній частині області , на території якої виділяються Сумська обласна та Охтирська внутрірегіональна системи розселення. Тут же зосереджено близько 50 % усього міського населення.

В області виділяються багатофункціональні (м. Суми) , багатогалузеві промислові (Охтирка , Глухів , Конотоп , Ромни , Шостка) , промислові ( Білопілля , Буринь, Ворожба , Дружба , Кролевець , Лебедин , Путивль , Тростянець) і міські поселення місцевого господарсько- організаційного значення .

Міські та сільські населені пункти утворюють єдину систему розселення області. Причому всі населені пункти області територіально , у виробничій сфері та обслуговуванні населення розподілені так , що в єдиній системі розселення можна виділити кілька підзон зі своїми центрами тяжіння: Сумська , Охтирська , Глухівсько - Шосткінська , Конотопська , Роменська

Найбільші міста Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни.

+5. Загальна характеристика промисловості (галузі спеціалізації)

Сумщина має розвинений виробничий потенціал і за рівнем техногенного навантаження території займає місце в першій десятці областей України. Область є індустріально-аграрним регіоном України. Виробнича спеціалізація області пов’язана з видобутком енергетичних ресурсів, розвитком машинобудування, хімічної і нафтохімічної промисловостей, переробних галузей сільського господарства.

Сьогодні промисловість Сумської області – це багатогалузевий комплекс, який об’єднує близько 270 великих та середніх підприємств та забезпечує роботою 77,5 тис. осіб або 29% зайнятих у економіці області. Сумська область є одним із головних нафтогазовидобувних регіонів України.Паливно-енергетичний комплекс області представлено підприємствами з видобування паливно-енергетичних корисних копалин; виробництва продуктів нафтоперероблення; постачання та збереження нафти, газу та нафтопродуктів; виробництва та розподілення електроенергії та газу.  Регіон має значний машинобудівний комплекс, Підприємства машинобудівного комплексу є найбільшими роботодавцями області (38,3% від загальної зайнятості в промисловості) та значними платниками податків (8,2% від загальних платежів по області). Чверть загального обсягу реалізованої продукції галузі відповідає вимогам інноваційної. Щорічно підприємства машинобудування упроваджують у середньому по 45 нових технологічних процесів, десятки найменувань нових видів продукції. В основний капітал інвестується близько 100 млн. грн. Крім того, на 12 машинобудівних підприємствах працює іноземний капітал, загальна вартість якого оцінюється в 72,3 млн. дол. США. Підприємства хімічної і нафтохімічної промисловості територіально сконцентровані в містах Суми та Шостка. Вони випускають широкий асортимент продукції, у тому числі мінеральні добрива, кислоти, мінеральні пігменти, хімічні реактиви, лакофарбову продукцію, феєрверкові вироби, засоби ініціювання вибуху, мисливські набої, гумотехнічні вироби, вакцини для ветеринарії і багато інших, а з 2010 року – лікарські засоби і вироби медичного призначення . Понад 60% хімічної та нафтохімічної продукції поставляється на зовнішні ринки.

+6. Найбільші підприємства

Серед ключових підприємств області слід виділити: АТ "СМНВО ім. Фрунзе", яке виробляє обладнання для газової та нафтохімічної промисловості; Шосткінське об'єднання "Свема" залишається одним з найбільших в СНД і єдиним в Україні виробником магнітної плівки і фотоплівки; нафту і газ видобуваються підприємством "Охтирканафтогаз" - флагманом цієї галузі в Україні та одним з найбільш значущих в області.

ПАО "Сумской завод "Насосэнергомаш"

ПАО «Нефтепроммаш»

ООО «Завод Кобзаренко»

ПАО "Свесский насосный завод"

АО «Красный Металлист»

ПАО "Глуховский завод "Электропанель"

ПАО "Завод Тутковского"

ООО «Сумыкамволь»

ПАО «Шосткинский завод химических реактивов»

ПАО «Конотопский арматурный завод»

ООО “Орион-Д”

АО "ТЕХНОЛОГИЯ"

МП «Лыбидь»

Компания «Полисан»

ООО «Силикатобетон»

Завод «СБК-Ромны»

ООО «Лебединский нефтемаслозавод ЛЕОЛ»

ПАО «Сумской фарфоровый завод»

ООО «РиФ-03»

ПАО "Укрнафта"

+7. Загальна характеристика сільського господарства

Аграрний сектор області має значний потенціал для розвитку і є однією з провідних галузей економіки регіону. Сільське господарство Сумщини спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових і технічних культур Основні культури: озима пшениця, зернобобові, цукрові буряки, льон, картопля. У тваринництві – на виробництві молока та м’яса великої рогатої худоби і свиней. Розвинуті птахівництво, рибництво, бджільництво. Загальна площа сільськогосподарських угідь області складає понад 1,7 млн. га, з якої понад 1,2 млн. га – рілля. В агропромисловому комплексі області функціонує 378 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, 739 фермерських господарств, понад 150 тис. особистих селянських господарств. У галузі працює 21,6 тис. чоловік.