Методичне забезпечення контролю та результативність самостійної роботи

Результативність самостійної роботи студентів визначається наявністю активних методів її контролю. При викладанні курсу інформатики застосовую такі види контролю:

• вхідний контроль знань і умінь студентів на початку вивчення дисципліни;

• поточний контроль, тобто регулярне відстеження рівня засвоєння матеріалу на лекціях і практичних заняттях;

• проміжний контроль наприкінці вивчення розділу чи модуля курсу;

• самоконтроль, якій здійснюється студентами у процесі вивчення дисципліни;

• підсумковий контроль з дисципліни як залік чи іспит;

• контроль залишкових знань і умінь після завершення вивчення дисципліни.

Методичне забезпечення самостійної роботи студентів передбачає наступні засоби контролю:

• тести;

• пакети контрольних завдань;

• питання та завдання для самоконтролю;

• проведення контрольних (самостійних) робіт;

• письмові опити (або диктанти) з теорії;

• перевірка домашніх завдань;

• прослуховування доповідей з самостійно вивчених тем; захист рефератів;

• захист практичних робіт.

Контроль виконання індивідуальних завдань проводиться у вигляді 20-хвилинної співбесіди з групами студентів по п’ять студентів за графіком. У кожну групу підбираються як сильні, так і слабкі студенти, це сприяє їх самоосвіті. Співбесіда розпочинається з розминки за матеріалом опорного конспекту лекційного матеріалу та за питаннями для самоперевірки, потім настає етап виконання завдань за допомогою персонального комп’ютера, де кожний студент мусить дати пояснення.

Для перевірки самопідготовки також використовую автоматизовані навчальні, та навчально-контролюючи системи, які дозволяють студентам самостійно вивчати, наприклад, інтерфейс та принципи роботи прикладених програм MS Office і водночас контролювати рівень засвоєння матеріалу. При цьому студенти мають змогу самі перевіряти власні знання. Не відповівши відразу на тестове завдання, студент отримує підказку, яка пояснює логіку завдання й виконує його другій раз.

Тестування допомагає виявити структуру знань у студентів і індивідуалізувати процес навчання, а також об'єктивно оцінювати рівень опанування теоретичних знань, практичних навичок та вмінь.

В залежності від мети та структури заняття використовую тести чотирьох видів:

• перевірки знань (фактів, понять, теорій), головне тут - репродукування знань;

• виявлення вмінь виконувати певні розумові дії, розв'язувати типові завдання на основі здобутих знань;

• виявлення вмінь самостійно здійснити критичний аналіз вивченого матеріалу;

• визначення вмінь студентів творчо використовувати здобуті знання під час розв'язання нестандартних завдань.

Розроблені форми і методи навчання забезпечує найбільшу інформаційну продуктивність самостійної пізнавальної діяльності студентів за умови йх реалізації через технології особисто - орієнтованого навчання (проблемні, діалогові, дискусійні, евристичні, ігрових та інші освітні технології).

Протягом звітнього періоду мною проводилось експериментальне дослідження, яке мало за мету перевірку ефективності впровадження форм і методів самостійної роботи студентів на заняттях з інформатики в коледжі. Дослідження показало, що застосування методики активізації самостійної роботи та творчої активності студентів являє собою реальну можливість підвищення ефективності навчального процесу. Із застосуванням оптимальних форм і методів самостійної роботи студентів на заняттях з інформатики значно підвищилася якість засвоєння знань і умінь в процесі виконання планового обсягу самостійної роботи, досягнута більш ритмічна робота студентів протягом вивчення курсу інформатики та активізація пізнавальної діяльності студентів шляхом стимулювання їх творчої активності (рисунок 3).

Рисунок 3 - Якість самостійної роботи студентів

Таким чином, для організації творчої самостійної роботи студентів необхідно створити такі умови:

• оволодіння студентами вміннями та навичками самостійної навчальної діяльності;

• формування у студентів потреби й інтересу до самостійної роботи;

• врахування індивідуальних особливостей студентів під час виконання завдань самостійної роботи;

• врахування групових особливостей студентів (рівень інтелектуального розвитку, провідний тип темпераменту, мотивація навчальної діяльності та ін.);

• розробка індивідуальних творчих завдань для самостійної роботи студентів;

• створення необхідного методичного матеріалу для організації самостійної роботи студентів;

• грамотне керівництво самостійною роботою студентів і надання вчасної допомоги для усунення недоліків.

Слід послідовно збільшувати об'єми самостійної роботи по мірі оволодіння студентами навиками самоосвіти, розширювати використовувані форми самостійної роботи, послідовно переходячи від простих до більш складніших, постійно підвищувати творчий характер виконуваних робіт, активно додавати до них елементи узагальнення практичного досвіду, наукового дослідження.

Вирішальна роль в організації самостійної роботи студентів належить викладачеві, що працює не зі студентом «взагалі», а із конкретної особистістю, з її сильними і слабкими сторонами, індивідуальними здібностями і схильностями. Викладач повинен постійно управляти самостійною роботою, здійснювати продуману систему контролю і допомоги студенту на всіх етапах навчання. Завдання викладача - розвинути творчу активність студента як майбутнього фахівця високої кваліфікації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антонюк М.С. Психологічні особливості формування у студентів умінь і навичок самостійної роботи // Сучасні педагогічні технології у вищій школі: Науко-метод. зб. – К., 1995. – С.111-113.

2. Козаков В.А. Самостоятельная работа студента и ее информационно-методическое обеспечение: Учебное пособие. – К.: Вища школа, 1990. – 112 с.

3. Матеріали міністерства науки і освіти України щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах I-ІІ рівнів акредитації. – К., 2003.

4. Онучак Л.В. Педагогічні умови організації самостійної позааудиторної роботи студентів економічних спеціальностей: Автореф. дис. канд. пед. наук. – К., 2002. – 18 с.

5. Фурман А.В. Модульно-розвивальне навчання: принцип, умови, забезпечення. – К., 1997. – 340 с.

6. Хом’юк І.В. Формування вмінь самостійної роботи у майбутніх інженерів засобами ігрових форм: Дис. ... кан. пед. наук. – Вінниця, 2002. – 140 с.

7. http://www.br.com.ua/referats/dysertacii_ta_autoreferaty/52474-10.html

8. Чиж О.Н., Сагіна Н.С. Самостійна робота студентів у навчальному процесі // Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти: Зб. статей. – Луганськ, 1998. – С.211-243.

9. Юшко Г.Н. Научно-дидактические основи організації самостійної роботи студентів у умовах рейтингової системи навчання: Автореф.дис. канд. пед. наук: 13.00.08 - теорія й методику професійної освіти / Зростання. держ. ун-т. -Ростов-н/Д, 2001. - 23 з.

Тема 5

Методичного посібника до самостійної

роботи студентів з дисципліни «Інформатика»

Основи створення комп’ютерних публікацій.

План

САМОСТІЙНОЇ роботи студентів

Дисципліна:		«Інформатика»
Розділ:			Комп’ютерні презентації та публікації
Тема :	Основи створення комп’ютерних публікацій.
План:	Поняття комп’ютерних публікацій. Інтерфейс програми Microsoft Publisher. Створення, редагування та форматування комп’ютерних публікацій.
Мета:	Дидактична – ознайомитися із програмою для створення комп’ютерних публікацій MS Publisher, вивчити інтерфейс та основні можливості програми, одержати відомості про послідовність дій при розробці публікацій, способи їх розробки. Розвивальна – розвивати пізнавальні інтерес до дисципліни, увагу, логічне мислення, вміння виділяти головне, навички роботи з мультимедійними програмними засобами Виховна – виховувати спостережливість, охайність, самостійність, формувати естетичну культуру, прагнути до пізнавальної , дослідницької діяльності. .
Міждисциплі-нарні зв’язки:	Забезпечувальні – «Інформатика»(шк.) Забезпечувані – «Інформатика», «Інформатика, обчислювальна техніка і програмування», «Офісне ПЗ», спец. дисципліни, курсове, дипломне проектування
Література:	1.Ярмуш О.В., Редько М.М. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навч. посібник. – К.: Вища освіта, 2006. – 356с., с.68-75 2. Губина Т.Н., Масина О.Н., Губин М.А. Робота в MICROSOFT OFFICE 3. Морзе Н. В. Інформатика: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту/Н. В. Морзе, В.П. Вембер, О.Г. Кузьмінська. — К.: Школяр, 2010. — 304 с. 4. Мультимедійній посібник. Утілити. Короткий курс. – «1С Мультимедіа Україна», Київ
Забезпечення:	Програма MS Publisher; Комп’ютерна презентація «Основи створення комп'ютерних публікацій. Програма MS Publisher»; Електронний навчальний підручник ТеаchPro

Завдання до теми:

1. Переглянути комп’ютерну презентацію «Програма MS Publisher».

2. Опрацювати розділ MS Publisher електронного навчального підручника ТеаchPro.

3. Розробити алгоритм дій при створенні публікації.

4. Скласти не менш 10 додаткових контрольних питань з теми.

5. Виконати практичні завдання.

Методичні рекомендації

При вивченні теоретичного матеріалу звернути увагу на такі питання:

1. Інтерфейс програми і панелі Області завдань.

2. Панелі: Завдання Publisher, Пошук і заміна. Буфер

обміну Office.

3. Панелі: Колекція кліпів, Ділові дані.

4. Панелі: Бібліотека вмісту .

5. Панель Форматування публікації: Бланк-параметри,

Колірні схеми.

6. Панель Форматування публікації: Шрифтові схеми.

Панель Стилі.

7. Панель Стилі: Імпорт. Вікно створення стилю:

Шрифт, Інтервал, Абзац.

8. Вікно створення стилю: Список, Горизонтальні

лінійки, Табуляція.

9. Панель Фон.

10. Панелі Диспечер графіки, Створення складених

електронних листів.

11. Панелі Створення складених електронних листів, Злиття, Об'єднання.

12. Інтерфейс програми і його налаштування.

13. Панель Об'єкти: інструменти Вибір об'єктів, Напис,

Вставити таблицю .

14. Лінійки. Рядок стану. Панель Виміру. Сторінки публікації.

15. Форматування в текстових полях.

16. Створення шаблону публікації .

17. Створення публікації з використанням однієї із заготовок публікацій.

18. Початок створення публікації з порожньої публікації.

19. Створення публікації за допомогою шаблону з вузла Microsoft Office Online.

20. Створення публікації на основі збереженого шаблону.

21. Створення публікації із набору макетів.

22. Створення нової публікації на основі тієї, що існує .

23. Налаштування зображення: Вставити малюнок, Колір, Контрастність, Яскравість.

24. Панель Попереднього перегляду.

Основні терміни та визначення

Буклет – публікація у вигляді одного листа, двічі або більше разів зігнутого довільним способом. Бюлетень – періодичне видання організації, що виходить, як правило, щомісячно або щокварталу.

Винесені цитати – це уривки з тексту, що розташовуються, як правило, на полях.

Газетна публікація – у вигляді одного чи кількох не з'єднаних листів визначеного формату, в якій враховано специфіку цього періодичного видання. Допоміжна область – область, що оточує сторінку у вікні Publisher, яка використовується для утримання об'єктів, що не знаходяться на сторінці.

Журнальна публікація – у вигляді блоку з’єднаних листів друкованого матеріалу визначеного формату, в якій враховано специфіку цього періодичного видання, з обкладинкою.

Карткова публікація – у вигляді картки визначеного формату, надрукованої на більш цупкому папері (картоні).

Книжкова публікація – у вигляді блоку з’єднаних (переплетених) по корінцю листів друкованого матеріалу довільного формату з обкладинкою.

Кольорна схема – набір гармонійно підібраних кольорів, які можна застосувати до тексту і об'єктів. Листівка - у вигляді карткової публікації, з друком на одній чи на обох сторонах. Листова публікація – у вигляді окремих листів друкованого матеріалу довільного формату без скріплення.

Оголошення – це недорога публікація на одній сторінці, метою якої є залучення уваги до якої-небудь події.

Панорамування – зрушення, переміщення за допомогою миші поточної сторінки в межах робочій області або швидка прокрутка в будь-якому напрямі для зручності перегляду.

Плакат – у вигляді одного листа друкованого матеріалу визначеного формату, з друком на одній чи на обох сторонах, призначеного для експонування. Сортувальник сторінок – один або декілька елементів управління у вигляді сторінок в нижньому кутку вікна Publisher, що представляють кожну сторінку публікації і використовується для переходів, впорядкування або роботи із сторінками публікації.

Текстова рамка – контейнер для тексту або графіки, розташування і розміри якого можна змінити. Написи використовуються для розміщення на однієї сторінки декількох блоків тексту або для додання тексту орієнтації, відмінної від орієнтації решти тексту документа.

Теоретичний матеріал