3.Застосування

Рисунок 1- Піраміда навчання

1- Навчання як отримання знань, коли студент «знає про».

2- Формування в процесі навчання розуміння студентом предмету вивчення. Студент може зіпоставити різні ідеї, має уявлення про тенденції розвитку, взаємозв’язок ідей, може співвіднести ці ідеї зі своїми власними уявленнями.

3- Уміння застосувати вивчені ідеї, при необхідності їх моделювати відповідно до власного контексту і знаходити найбільш доречні рішення.

4- Навчання як розвиток особистості – рівень навчання, при якому студент усвідомлює себе частиною світу, у якому він збирається діяти, виробляє власні моделі.

У мовно самостійну роботу студентів можна розділити на базову і додаткову. Базова самостійна робота забезпечує підготовку студента до поточних аудиторних занять і контрольних заходів з інформатики. Результати цієї підготовки виявляються у активності студентів на заняттях, у якості виконання контрольних робіт, тестових завдань, підготовці доповідей та у інших формах поточного контролю.

Додаткова самостійна робота спрямована на поглиблення і закріплення знань студента, розвиток аналітичних навичок з проблематики навчальної дисципліни. Додаткова самостійна робота може включати такі види робіт: опрацювання наукових матеріалів, статей і публікації з заданої теми; складання логічних схем понять та опорних конспектів; підготовка матеріалів та виконання проектів; дослідницька робота і участь у наукових студентських конференціях, семінарах і олімпіадах.

Для активного володіння знаннями у процесі аудиторної роботи необхідно не тільки розуміння навчального матеріалу, а найоптимальніше творче його сприйняття. Серед студентів першого курсу, які вивчають інформатику, сильна тенденція лише на запам'ятовування досліджуваного матеріалу із елементами розуміння. Часто студенти досить формально відносяться до виконання самостійної роботи, без творчого підходу і навіть без розуміння виконуваних дій. Тому треба приділяти багато значення розвитку навичок мислення, різноманітності прийомів і методів самостійної роботи.

Крім того, само на першому курсі необхідно приділяти багато значення медисциплінарним зв'язкам. Це необхідно для розуміння студентами структури навчання, а також підвищення зацикленості у вивченні дисципліни.

Мотивація самостійної роботи студентів

А ктивна самостійна робота студентів можлива лише при наявності серйозної і стійкої мотивації. Найбільш сильний мотивуючий чинник - підготовка до подальшої ефективної професійної діяльності.

Існують також внутрішні чинники, які сприяють активізації самостійної роботи:

1. Корисність виконуваної роботи. Якщо студент знає, що результати його роботи будуть у використані у лекційному курсі, на практичних заняттях з інформатики чи іншим чином, то ставлення до виконання завдання істотно змінюється, якість виконуваної роботи зростає. При цьому важливо психологічно налаштувати студента, показати йому, як необхідна виконувана робота.

Іншим варіантом використання чинника корисності є активне застосування результатів роботи у професійної підготовці. Наприклад, якщо студент отримав проектне завдання, яке пов’язано з дисциплінами професійного циклу.

2. Участь студентів у творчої діяльності - гурткової, науково- дослідницької, науково-практичної роботі.

3. Введення у навчальний процес активних методів, ділових чи ситуаційних форм занять, передусім ігрового тренінгу, у основі якого лежать інноваційні організаційно - діяльністні ігри.

4. Участь у олімпіадах, конкурсах з інформатики.

5. Використання мотивуючих чинників контролю за навчанням (накопичувальні оцінки, рейтинг, тести, нестандартні екзаменаційні процедури).

6. Заохочення студентів до успіхів у навчанні й творчої діяльності. Наприклад, за роботу, здану передчасно, можна проставляти підвищену оцінку, і навпаки, в разі несвоєчасного виконання роботи – знизити.

7. Індивідуалізація завдань, у тому числі при виконанні практичних робіт, завдань самостійної роботи.

8. Мотиваційним чинником в інтенсивної самостійної навчальної роботи є особистість викладача. Викладач, як творча особистість, має бути прикладом для студента. Викладач мусить допомогти студентові розкрити свій творчий потенціал, визначити перспективи свого внутрішнього росту.

9. Мотивація самостійної навчальної діяльності може бути посилена під час використання такої форми організації самостійної роботи, як «метод занурення». Цей метод дозволяє інтенсифікувати вивчення матеріалу, наприклад, проведення багатогодинного практичного заняття, куди входять кілька тем курсу, спрямованих на рішення наскрізних завдань.