19. Система валютного регулювання та контролю, її вплив на зед підприємств.

Під валютним регулюванням розуміється діяльність держави, що спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і на порядок здійснення угод з валютними цінностями. За допомогою валютного регулювання визначається порядок організації валютних відносин і контролюється здійснення валютних операцій, надання іноземним юридичним і фізичним особам кредитів та позик, встановлюється порядок ввезення, вивозу та переказу валюти за кордон і тим самим підтримується рівновага платіжного балансу та стабільність національної валюти.

Для успішного виконання валютної політики в Україні створена відповідна система державних органів у сфері валютного регулювання і валютного контролю. Валютна політика здійснюється насамперед Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Національним Банком України та низкою міністерств і відомств. Система та повноваження державних органів у сфері валютного регулювання закріплені в Декреті Кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". НБУ виступає головним органом валютного контролю. У зв'язку з цим він контролює виконання правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених до компетенції інших державних органів, та забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю за валютними операціями резидентів і нерезидентів.

В залежності від мети валютне регулювання може стимулювати або стримувати економічний розвиток в країні та відповідно впливати на стан окремих секторів, галузей та підприємств, а також на місце держави на світовому ринку.

20. Документування та синтетичний облік операцій по валютному рахунку.

Порядок відображення валютних операцій визначений положенням “По бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті” затвердженому наказом мінфіну України від 14.02.96 № 29 з наступними змінами і доповненнями. Відповідно до нормативних актів облік іноземних валют здійснюється в національних грошових одиницях (грн.) і у валюті платежів. Облік наявності і руху ін. Валюти ведеться на рахунку 31, якому відкриваються наступні субрахунку:

311 поточні рахунки у національній валюті;

312 поточні рахунки в іноземній валюті;

313 інші рахунки в банках у національній валюті;

314 інші рахунки в іноземній валюті.

Основою для бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті є належним чином оформлені документи, їх можна поділити на такі основні групи:

- технічна документація - технічні паспорти машин і обладнання, формуляри й опис виробів, інструкції з монтажу, налагоджування, управління і ремонту;

- товарно-супроводжуюча документація - сертифікат про якість товару, відвантажувальна специфікація, пакувальний лист, комплектуюча відомість;

- транспортна, експедиторська і страхова документація - залізнична накладна та її копія - дублікат залізничної накладної міжнародного вантажного сполучення, квитанція залізничної накладної внутрішнього вантажного сполучення (вантажна накладна), коносамент, накладна автотранспортного, річкового й повітряного сполучень тощо, страховий поліс або сертифікат;

- складська документація - приймальний акт порту України на експортний товар, генеральний акт розвантаження пароплава з імпортними вантажами в порту прибуття України, докова розписка про прийняття вантажу на зберігання іноземним портом, варіант - документ іноземного комерційного складу, що містить розписку про прийняття товару на зберігання і заставне свідоцтво;

- митна документація - вантажна митна декларація, сертифікат про походження товару, довідки про сплату мита, акцизів і зборів, податку на додану вартість;

- документи по нестачах і псуванню товару -комерційний акт про нестачі, аварійний сертифікат;

- розрахункова документація - рахунок-фактура, розрахункова специфікація, переводний вексель (тратта);

- банківська документація - заява про переказ валюти.