50. Облік валютних операцій, повязаних з формуванням та рухом статутного капіталу

Операції, пов'язані з рухом капіталу, особливо цікавлять іноземних інвесторів, тому слід приділити особливу увагу відображенню цих операцій в обліку.

Підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене згідно з законодавством України, іноземна інвестиція у статутному капіталі якого складає 10 %, визнається підприємством з іноземними інвестиціями.

Облік статутного капіталу починається з дати державної реєстрації підприємства. Особливістю організації обліку операцій в іноземній валюті товариства з обмеженою відповідальністю є те, що до моменту державної реєстрації підприємства у нього виникає заборгованість засновників по внесках до статутного капіталу, яка перераховується у грошову одиницю України. Для цього підприємству необхідно:

Ø сформувати розмір статутного капіталу підприємства за участю іноземних інвесторів за курсом, зафіксованим в установчому договорі. В бухгалтерському обліку розмір статутного капіталу підлягає оцінці в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату здійснення господарської операції і не підлягає переоцінці в подальшому в зв'язку зі зміною курсу іноземних валют;

Ø зафіксувати дату виникнення заборгованості іноземних інвесторів, яка одночасно є датою підписання установчого договору. Перерахунок зобов'язань з внесків до статутного капіталу проводиться на дату здійснення операції в іноземній валюті, а також на дату складання бухгалтерської звітності.

Якщо засновником підприємства е нерезидент України, то підприємство здійснює розрахунки з ним в іноземній валюті країни цього нерезидента. У зв'язку з цим в іноземній валюті здійснюються всі внески до статутного капіталу (шляхом внесення до статутного капіталу основних засобів, нематеріальних активів, запасів, а також шляхом перерахування валютних коштів на рахунок підприємства). В іноземній валюті здійснюється також виплата засновнику-нерезиденту дивідендів.

На практиці на рахунку 46 "Неоплачений капітал" зручно самостійно ввести субрахунки:

Ø 461 - "Неоплачений капітал засновників в національній валюті України";

Ø 462 - "Неоплачений капітал засновників в іноземній валюті".

Введення таких субрахунків дозволить без перешкод поділити валютний і гривневий облік з можливістю розрахунку курсових валютних різниць на квартальні залишки субрахунку 462.

Валютну різницю по залишках дебіторської заборгованості в іноземній валюті засновників-нерезидентів по внесках до статутного капіталу підприємства необхідно розрахувати в загальному порядку. І ця валютна різниця може бути включена до об'єкту оподаткування на загальних засадах. Те ж саме стосується перерахунку залишків по виплаті дивідендів в іноземній валюті засновникам-нерезидентам

51.Розрахунки з використання чеків, пластикових карток, векселів

У розрахунках як торговельного, так і неторговельного характеру широко використовуються чеки, векселі та пластикові картки. Векселі та чеки застосовуються як самостійні засоби платежу, так і в поєднанні з іншими формами міжнародних розрахунків.

Фірмові чеки виписуються на чекових бланках клієнтами банку. Проте такі чеки не дають повної гарантії отримання коштів. У зв’язку з цим зросло використання банківських чеків, ризик невиплати за таким чеком надзвичайно малий, окрім того, виплату грошей за таким чеком не можна припинити.

Чеки, як правило, використовуються при виникненні перерахунків між учасниками зовнішньоторговельних угод на незначні суми. Якщо зазначена на чеку сума виражена в іноземній валюті для країни платежу, то оплата чека у даній валюті здійснюється лише за наявності на ньому помітки «ефектив

Дорожній чек, або туристичний, — це платіжне доручення (наказ) виплатити зазначену у чеку суму власнику, підпис якого є на дорожньому чеку у момент його продажу. У момент пред’явлення чека до оплати власник знову ставить свій підпис на дорожньому чеку і лише при ідентичності підписів проводиться його оплата. Дорожні чеки є іменними. Розрахунки ними, як правило, здійснюються на базі інкасо. Цей платіжний документ використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру. Дорожній чек не є законним платіжним засобом, їх придбання і прийняття в оплату забезпечується угодою емітента з відповідними організаціями (найчастіше з туристичними організаціями).

У більшості європейських країн використовуються єврочеки. Єврочек — це чек, який приймається до оплати у країні — учасниці Європейської банківської системи «Єврочек».

У практиці міжнародних розрахунків приватного характеру дедалі більшого значення набувають пластикові картки. Цей метод платежу може бути реалізований лише у спеціально обладнаних місцях. Пластикові картки бувають двох видів: дебетні та кредитні.

Дебетні картки використовують для оплати товарів та послуг за допомогою прямого списання певної суми грошей з банківського рахунку клієнта. Вони є простим та універсальним замінником готівкових грошей. Власники дебетових карток зобов’язані оплачувати рахунки у повному обсязі за рахунок власних коштів.

Кредитна картка дає змогу для її власника здійснити оплату товарів та послуг за рахунок банківських позичок чи кредиту компанії — емітента кредитної картки.

Векселі виписуються в одному примірнику, проте можливе існування випадків, коли експортер відсилає тратту разом з товарними документами, котрі, звичайно, виготовляються у двох-трьох примірниках. У такому разі вексель також виписується в кількох примірниках.

Строк платежу за переказним векселем вказується у вигляді певної дати, періоду від дати векселя або періоду після пред’явлення векселя.

52. Документування господарських операцій і аналітичний облік фінансових інвестицій. При придбанні, перепродажу цінних паперів з каси або поточного рахунку підставою для здійснення записів у БО є ПКО чи виписка банку. Плата за придбанні акції може проводитись не тільки шляхом перерахування грошових коштів, а й матеріальними цінностями, не матеріальними активами, ОЗ, що має бути обумовлено в договорі. Підставою для здійснення відповідних записів є документами, які підтверджують факт передачі об’єктів інвестором(акт приймання – передачі ОЗ, накладна на відпуск матеріалів на сторону тощо). Підставою для оприбуткування депозитних сертифікатів і отримання відсотків є виписка банку з рахунків у банку з доданням в виправних документів. За кожним пакетом придбаних цінних паперів у двох примірниках складається реєстр, який має містити такі обов’язкові реквізити: найменування емітента; номінальну вартість цінного папера; купівельну вартість; номер, серію тощо; загальну кількість; дату купівлі; дату продажу. Всі цінні папери описують у книзі обліку цінних паперів, яка має бути спрощена,закріплено печаткою підприємства та підписана керівником та гол.бухг., сторінки пронумеровані. Виправлення в книгу можна вносити лише з дозволу керівника та гол.бухг. із зазначенням дати виправлень на розвиток премії або дисконту складається довідка бухгалтерії. Коли придбані підприємством акції, облігації або інші цінні папери передаються банку на тимчасове зберігання, то в регістрах аналітичного обліку посилаються на відповідний документ, який одержано з банку. Аналітичний облік за рахунком 14 (довгострокові фінансові інвестиції) ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об’єктами інвестування. Побудова аналітичного обліку залежить від видів придбаних цінних паперів та підприємств, що їх емітували(випустили). При цьому вона має забезпечити можливість отримання інформації про фінансові вкладення в об’єкти як на території України так і за кордоном.

53.   Облік витрат на закордонні відрядження. Розрахунки з підзвітними особами у валюті Підзвітними вважаються робітники і службовці підприємства, які одержали гроші, аванси під звіт для проведення деяких дрібних операційно - господарських витрат, а також на відрядження. Список таких осіб затверджує керівник підприємства, кошти на відрядження видають у міру необхідності в межах сум, передбачених кошторисом. Гроші, видані під звіт, повинні використовуватись лише на ті потреби, на які вони видані. Видача грошей під звіт дозволяється тільки робітникам свого підприємства із своєї каси. Грошові чеки для одержання підзвітних сум безпосередньо з розрахункового рахунку в банку, як правило, не видають.   Підзвітній особі видають гроші на основі її письмової заяви з дозволу керівника підприємства при наявності довідки бухгалтерії про те, що за даною особою немає заборгованості по раніше виданих авансах.

     Для Обліку підзвітних сум застосовується синтетичний активно- пасивний рахунок № 371 " Розрахунки з підзвітними особами". По дебету цього рахунку групують суми, що видаються під звіт, і відображають заборгованість осіб. По кредиту рахунку обліковують суми, витрачені з підзвіту або його повернення.  На витрачені суми, згідно авансових звітів (додаток № 6), складаються наступні проведення:

Дт 91 " Загальногосподарські витрати" Кт 371 " Розрахунки з підзвітними особами" на суми витрат на відрядження і інші загальногосподарські витрати.

Дт205, 206, 208, 22 " Матеріали", " Паливо", " Запасні частини", " МШП"

КТ 371 " Розрахунки з підзвітними особами" на суму, виплачену за придбання, доставку, і відвантаження і зберігання матеріальних цінностей.

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками у посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи і прибуття до місця постійної роботи працівника, а днем прибуття — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи.

Виплати на відрядження (крім добових) відшкодовуються лише за умови наявності підтверджувальних документів в оригіналі. Термін відрядження працівника за кордон визначається також керівником установи, але не може бути більше 60 календарних днів. Аванс відрядженому працівникові за кордон видається в національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті на поточні витрати в розмірах, які обумовлені реальними потребами в країні перебування. Перерахунок граничних норм добових (до 160 грн. за добу) у долари СТА здійснюється за прогнозним офіційним курсом обміну національної валюти України до долара США на поточний рік.

54. Особливості використання в міжнародні сфері основних форм розрахунків. Форми міжнародних розрахунків умовно поділяються на документарні (акредитиви, інкасо), і не документарні (платіж на відкритий рахунок, авансові платежі, банківський переказ, векселі та чеки). Міжнародні розрахунки являють собою цілком самостійну систему, яка пов’язана з рухом між країнами товарно – матеріальних цінностей та грошей і яка має певні особливості. По-перше, міжнародні розрахунки на відмінну від внутрішніх регулюються не тільки національними нормативними і законодавчими актами, а ще й міжнародними законами, банківськими правилами і звичаями. По-друге, міжнародні розрахунки здійснюються в різних валютах. Тому з одного боку, на їх ефективність впливає динаміка валютних курсів. З іншого боку нормальне функціонування міжнародних товарно – грошових відносин досягається лише за умови вільного обміну національної валюти на валюту інших країн, безперешкодного руху грошей.

55.Характеристика фінансових документів використовуваних в міжнародному платіжному обороті (чеки, векселі). Чеки у міжнародних рахунках. Чек – це письмово – безумовна пропозиція чекодавцю платнику здійснити платіж зазначеною чеку грошової суми чекодержателю готівкою або у безготівковій формі(шляхом її переведення на банківський рахунок власнику чека). Як засіб платежу у міжнародних розрахунках чек використовується у розрахунках за поставлений товар, при остаточному розрахунку за товари( послуги), врегулюванні грошових відносин у разі рекламацій та штрафних санкцій, при погашенні боргу, а також у розрахунках не торгових операцій. Чек може бути використаний для отримання готівки, для безготівкових платежів і в інших формах розрахунків. Спори щодо форми чека вирішуються на основі права тієї країни, де виписаний чек; права особи, що є платником, по чеку визначається законом місця платежу. Оскільки чек є інструментом розпорядження поточного банківського рахунку, термін його дії обмежений. Женевська чекова конвенція встановлює для чека, який обертається в межах однієї країни, термін вісім днів;для чека виписано в одній країні та оплачуваного в іншій,-20 днів; якщо ці країни розташовані на різних континентах,- 70 днів. Для міжнародних платежів неторгового характеру використовують дорожні чеки та єврочеки. Дорожній(туристичний) чек – це платіжний документ, грошове зобов’язання(наказ) сплатити зазначену на ньому суму валюти його власнику. Зразок підпису власника проставляється в момент продажу йому чека. Ці чеки виписуються великими банками та фірмами. Єврочек – це чек у євро валюті який виписується банком і оплачується у будь-якій країні – учасниці угоди Єврочек. Єврочек оплачується за умови пред’явлення його власника гарантійної картки. Векселі у міжнародних розрахунках, для розрахунків за ЗЕ угодами широко використовуються векселі які бувають простими(соло вексель) та переказними(трата). Більше поширені переказні векселі, які являють собою безумовно пропозицію трассанта(кредитора), адресовану трассату(боржнику), сплатити третій особі(ремітенту) в установлений термін зазначену векселі суму. Переказний вексель може бути виписаний з пропозицією сплатити зазначену в ньому суму на користь самого трассанта, який стає і ремітентом. Простий вексель виставляється боржником(векселедавцем) і є зобов’язанням сплатити кредитору певну грошову суму в обумовленому місці у зазначений термін. Форма та реквізити чека визначається нормами національного та міжнародного права. Векселі можуть використовуватися як самостійна форма розрахунку або як платіжний інструмент в інших формах розрахунку(інкасо, акредитив, відкритий рахунок).

56.Характеристика міжнародних розрахунків, як банківський переказ: переваги і недоліки. Банківський переказ – це доручення одного банку іншому виплатити визначену суму на прохання і за рахунок коштів платника іноземному одержувачу (бенефіціарові).

Підставою для банківського переказу валютних засобів за кордон є договір (контракт, угода) про зовнішньоекономічну діяльність (резидента з нерезидентом).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох або більш суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і їхніх іноземних контрагентів, якщо інше не передбачено законом і міжнародним договором України, і спрямоване на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Розрізняють два види банківського переказу:

• авансовий платіж;

• по факту відвантаження товару.

Для того, щоб здійснити банківський переказ коштів за межі України, резидент повинний представити в банк відповідний пакет документів, необхідних для здійснення даного переказу. Підставою для переказу валютних засобів за кордон є договір (контракт, угода), а також виставлені рахунки або інвойси. Клієнт представляє оригінали і копії документів. Копії документів звіряються з оригіналами, після чого оригінали повертаються. У контракті перевіряють суму контракту, валюту контракту, терміни постачання товару, терміни дії контракту, предмет контракту, найменування резидента і партнера нерезидента, банківські реквізити сторін, умови платежу (аванс або за отримані товари, зроблені послуги). Якщо оплата здійснюється за отриманий товар (зроблені послуги), то надається ВМД, або акт виконаних робіт (зроблених послуг), а якщо здійснюється авансовий платіж, то підставою для переказу є виставлені рахунки і ця імпортна операція ставиться на валютний контроль. Після перевірки законності контракту і наявності коштів на рахунку, клієнт заповнює платіжне доручення на переказ валюти . Працівник банку звіряє банківські реквізити з контрактом, списує комісію і виконує переказ. Усі перекази здійснюються через Головний банк у м. Києві. Сума переказу списується з поточного інвалютного рахунка платника і зараховується попередньо на транзитний рахунок.