- •Правові основи регулювання бухгалтерського обліку зед. Нормативне регулювання зед.
- •Класифікація зе операцій та основні принципи здійснення зед України.
- •4.Облік зовнішньоекономічних контрактів та повернення виручки в Україну.
- •5.Характеристика та види ліцензій згідно зу «Про зед»
- •6.Характеристика та види квот згідно зу «Про зед»
- •7.Поняття, структура та функції зовнішньоекономічних контрактів
- •9. Операції з давальницькою сировиною за зовнішньоекономічними відносинами
- •10. Особливості обліку регулювання бартерних зовнішньоекономічних контрактів
- •11 Бухгалтерський облік операцій з експорту товарів.
- •12. Синтетичний та аналітичний облік експортних операцій .
- •13.Види цін у зед та порядок їх оформлення.
- •14.Синтетичний та аналітичний облік розрахунків зі споживачами та постачальниками. Особливості відображення пдв з імпорту та відшкодування «вхідного» пдв при експорті.
- •15. Синтетичний та аналітичний облік імпортних операцій
- •16. Порядок сплати митних платежів та зборів.
- •19. Система валютного регулювання та контролю, її вплив на зед підприємств.
- •20. Документування та синтетичний облік операцій по валютному рахунку.
- •21. Порядок формування вартості експортних товарів
- •22. Порядок оподаткування операцій з давальницькою сировиною.
- •23.Оподаткування імпортних операцій
- •24. Облік операцій з експорту робіт послуг.
- •26.Поняття , облік бартерних операцій.
- •27.Облік купівлі та продажу інвалюти.
- •28.Поняття курсових різниць.Визначення і облік курсових різниць
- •30. Звітність представництв іноземних підприємств у відповідності з п(с)бо 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»
- •31. Поняття курсових різниць та порядок їх відображення в обліку згідно з п(с)бо 21 «Вплив змін валютних курсів»
- •32. Визначення і облік курсових різниць по операціях кредитування в іноземній валюті згідно п(с)бо 21 «Вплив змін валютних курсів»
- •33. Зовнішньоекономічний бартер та порядок відображення в обліку
- •34. Визначення і облік курсових різниць по операціях купівлі продажу товарів та послуг
- •34. Облік операцій з експорту робіт і послуг
- •35. Облік валютних коштів на поточних і розподільчих рахунках
- •36. Порядок відкриття валютних рахунків в банках
- •37.Характеристика консолідованої фінансової звітності.
- •38. Облік, авансів, сплачених іноземному постачальнику.
- •39. Облік імпортних операцій.
- •40.Митне оформлення ввезення і вивезення товарів.
- •41.Облік операцій з експорту робіт і послуг.
- •42. Операції з давальницькою сировиною
- •43.Обмеження на здійснення переробки давальницькоъ сировини
- •44. Облік реекспортних операцій.
- •45. Облік реімпортних операцій.
- •46.. Облік на підприємствах з іноз інвестиціями.
- •48. Авансові платежі як одна із форм розрах е-і операцій, їх переваги і недоліки.
- •49. Порядок ведення касових операцій з інвалютою.Регулювання готівкового обліку інвалюти на території України.
- •50. Облік валютних операцій, повязаних з формуванням та рухом статутного капіталу
- •57 Облік продажу і придбання безготівкової валюти.
- •58. Банківський переказ у розрахунках за експортно-імпортні товари послуги
- •59 Особливості обліку формуваня статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями
- •60 Особливості обліку нарахування дивідендів
- •61 Особливості обліку фінансових результатів та розподілу прибутку
48. Авансові платежі як одна із форм розрах е-і операцій, їх переваги і недоліки.
У міжнародній практиці розрахунків авансові платежі є найбільш вигідною формою для експортера. Аванс — це грошова сума або майнова цінність, яка передається покупцем продавцеві до відвантаження товару в рахунок виконання зобов’язань за контрактом. Отже, аванс може бути в грошовій і товарній формах. Товарна форма авансу передбачає передання імпортером експортеру сировинних матеріалів або комплектуючих, необхідних для виготовлення замовленого обладнання. Грошова форма авансу передбачає сплату покупцем узгодженої за контрактом суми в рахунок належних за договором платежів до відвантаження товару (надання послуги), а іноді навіть до початку виконання контракту. У світовій практиці розрахунків авансові платежі використовуються, якщо: продавець не впевнений у платоспроможності покупця; економічна і політична ситуація в країні покупця нестабільна; при поставці дорогого обладнання (кораблів, літаків), яке виготовлене за індивідуальним замовленням; при поставках рідкісних дефіцитних товарів, а також товарів стратегічного призначення (ядерного палива, зброї); у разі досить тривалих строків дії контракту.
До очевидних недоліків цієї форми розрахунків належить комплексний ризик імпортера: ризик того, що експортер не доставить товар або доставить несвоєчасно і зовсім іншої якості чи специфікації. Крім того, порушення виконання зобов’язань експортера за контрактом може статися у вигляді недотримання асортименту товару, що поставляється, а також умов пакування і транспортування, що може призвести до визнання товару некондиційним. У такому разі імпортер ризикує втратити аванс (або повернути його через тривалий час за рішенням суду) і матеріальну компенсацію. Авансовий платіж також означає, що імпортер кредитує поставку на відповідний період, до того як він фізично отримає товар у своє розпорядження. У міжнародний практиці, особливо в країнах Західної Європи, авансові платежі і тим більш попередня оплата не користуються широкою популярністю. Все більша частина угод укладається на умовах розстрочки платежу.
49. Порядок ведення касових операцій з інвалютою.Регулювання готівкового обліку інвалюти на території України.
Порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні затверджений Постановою НБУ № 637. Такого ж єдиного нормативного документа, який би встановлював порядок ведення касових операцій в іноземній валюті в Україні, немає. Тому, щоб правильно відобразити ту або іншу операцію з готівкою в іноземній валюті в касі підприємства, необхідно проаналізувати безліч нормативних документів. Крім того, необхідно чітко усвідомити, для яких цілей зазначена готівкова іноземна валюта буде враховуватися в касі. Наприклад, загальна мета - це ведення бухгалтерського і податкового обліку касових операцій, ціль одержання в касу (з поточного рахунку підприємства в банку) готівкової іноземної валюти. В нашому випадку - це забезпечення працівника підприємства, що направляється у відрядження за кордон, авансом у вигляді "відрядних". Далі ми побачимо, що ціль одержання коштів в іноземній валюті впливає на сам порядок їхнього обліку в касі. Операції в іноземній валюті "відображаються також у валюті розрахунків і платежів по кожній іноземній валюті окремо". Касові операції необхідно вести в іноземній валюті, але з одночасним відображенням цієї валюти в національній валюті для цілей бухгалтерського обліку. При цьому отримана іноземна валюта, так само, як і національна, повинна зберігатися в касі підприємства. Для її оприбуткування в касі підприємства варто використовувати прибутковий касовий ордер, форма якого затверджена Наказом Мінстату № 51. Він складається з двох частин. Перша частина прибуткового касового ордера (саме ордера) залишається в касі підприємства і реєструється в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, а друга частина (квитанція) видається особі (наприклад, касирові), що здав готівкову іноземну валюту до каси підприємства.
Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Основними моментами, що характеризують розрахунки в іноземній валюті, є такі:
- обов'язкове зарахування виручки в іноземній валюті на валютні рахунки одержувачів коштів;
- додержання строків, встановлених законодавством, для зарахування валютної виручки; зокрема виручки, що надходить у терміни виплати заборгованостей, зазначені у зовнішньоекономічних контрактах, але не пізніше 90 днів від дати митного оформлення або підписання акта, що засвідчує виконання робіт, надання послуг тощо;
- оплата контрактів резидентами за рахунок придбаної для розрахунків іноземної валюти через уповноважений банк протягом 5 робочих днів з моменту зарахування її на власні валютні рахунки;
- обов'язковий продаж валютної виручки тощо