34. Визначення і облік курсових різниць по операціях купівлі продажу товарів та послуг

Курсові різниці - це різниці між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах, де валютний курс - встановлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, отримана від інших осіб за рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності з застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу. У випадку одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами і відвантаження частинами покупцю немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів. 

Дебіторська заборгованість це:  1. Заборгованість, яка виникла в рахунок здійснення попередньої оплати за товари, роботи, послуги.  2. Заборгованість, яка виникла після відвантаження товарів за договором, що передбачає здійснення розрахунків в іноземній валюті, до одержання оплати. 

Кредиторська заборгованість виникає в таких випадках:  1. При одержанні товарів, робіт і послуг за договором, що передбачає оплату в інвалюті.  2. При одержанні попередньої оплати за товари, роботи і послуги. 

Переоцінка дебіторської і кредиторської заборгованості здійснюється за курсом НБУ на кінець звітного періоду і на день ії погашення (повністю або частково):

Для дебіторської заборгованості: а)   при збільшенні курсу НБУ – виникає позитивна різниця між балансовою вартістю дебіторської заборгованості й офіційним валютним курсом НБУ – дохід; б)   при зменшенні курсу НБУ – виникає негативна різниця – це витрати. 

Для кредиторської заборгованості:  а)   при збільшенні курсу НБУ – виникає негативна різниця – витрати;  б)   при зменшенні курсу НБУ – виникає позитивна різниця – дохід. Курс НБУ на день здійснення господарської операції або на дату балансу впливає тільки на монетарні статті обліку. 

За умови зростання курсу іноземної валюти, курсова різниця під час ввезення товару відображається на рахунку 945 “Втрати від операційної курсової різниці”, за умовами зменшення курсу заборгованість обліковується на рахунку 714 “Дохід від операційної курсової різниці” з дальшим списанням на рахунок 79 “Фінансовий результат”

34. Облік операцій з експорту робіт і послуг

Експорт товарів  це продаж товарів українсь­кими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України

Експорт товару оформляється контрактом, один примірник якого зберігається в головного бухгалтера, котрий контролює стан розрахунків. У контракті обов'язково вказується порядок розрахунків готівкою або в кредит, тобто з розстрочкою платежу. Як вже зазначалося, у міжнародних розрахунках під словом "готівка" розуміють повну оплату товару до чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця. Розрахунки готівкою здійснюються через банки, форми розрахунків готівкою такі: банківський переказ; документарне інкасо; документарний акредитив; розрахунки за відкритим рахунком; розрахунки чеками.

При експорті товарів податок із додаткової вартості обчислюється за нульовою ставкою. Під час експорту товарів велике значення має контроль за їх рухом як на території України, так і за її межами.

Якщо під час руху експортного товару виникла недостача, то складається комерційний акт, що є підставою для пред'явлення претензії організації, котра несе відповідальність за його схоронність. Недостача відображається на рахунку 374 "Розрахунки за претензіями".

Підприємство, як зазначалося вище, на зовнішній ринок може виходити і через посередників. Тоді між підприємством - власником продукції і фірмою-посередником укладається договір поставки або комісії.

За наявності договору поставки до посередника з певного моменту переходить право власності на товар і відповідальність за нього.

При договорі комісії право власності до посередника не переходить. Він тільки зобов'язується за дорученням підприємства за винагороду укласти контракт з іноземною фірмою на реалізацію продукції.

У договорах поставки і комісії визначаються вимоги до якості продукції, гранична контрактна ціна, терміни поставки, терміни відправлення товаросупроводжувальних документів і повідомлень про відвантаження, вимоги щодо тари, упаковування і маркування, питання майнової відповідальності, порядок участі підприємства в переговорах про укладення контракту з іноземною фірмою, обов'язково розмір комісійної винагороди і т. д.