Дезінфекція ставів, гідроспоруд. Знарядь лову і інвентарної та живорибної тари

З погляду Давидова О.М. і Темніханова Ю.Д. у рибництві необхідно здійснювати профілактичну, а при потребі, у зв'язку з виникненням захворювання, вимушену дезінфекцію і дезінвазію водойм, знарядь лову, інвентарю, транспортної тари, інкубаційних цехів і спецодягу.

Негашеним (25 ц/га) або хлорним вапном (3,5 ц/га) при температурі не нижче 10^оС оброблюють стави всіх категорій: зимувальні – навесні після вилову риби і нерестові – в червні – липні після нересту, вирощувальні, літні, маточні та нагульні – восени після облову. Карантинні стави дезінфікують за вказівкою ветеринарних органів.

Знезараження вирощувальних та нагульних ставів. крім того. проводять і шляхом висушування під час профілактичного літування через кожні 5-6 років шляхом заморожування (нерестові, літньо-маточні. нагульні та карантинні), залишаючи на зиму без води.

Неводи, волоки, сачки та інші знаряддя лову старанно миють від мулу та рибного слизу. очищують від водоростей та інших забруднень і висушують.

Після цього знаряддя лову дезінфікують 2%-вим розчином формальдегіду або 0,5%-вим розчином мідного купоросу протягом 2 годин, після чого промивають чистою водою.

Дерев'яний рибоводний інвентар сортувальний і рибообробний столи, діжки, ручки сачків. багрів. столики для годівлі риб та ін.) очищують і миють у чистій воді, а потім обробляють 10-20% розчином хлорного вапна, після чого миють гарячою водою до зникнення духу хлору.

Живорибні вагони та їх обладнання не пізніше ніж за день до навантаження в них риби. очищують від забруднень і миють сильним струмом води, щітками. обробляють свіжовиготовленим 20% розчином негашеного або 10%-вим розчином хлорного вапна. Через 1 рік вагон і все обладнання миють гарячою водою до повного видалення вапна і хлору. У тамбурі вагону встановлюють дезінфекційний килимок, регулярно змочують його 4% розчином формаліну протягом усього періоду перевезення риби.

Брезентові чани, та носилки спочатку ретельно миють водою, витримують їх в 2,5%-вому вапняному розчині протягом 12 годин, після чого миють до повного видалення вапна.

Спецодяг (халати, фартухи, рукавиці роби та ін.) очищають від багна і занурюють в 2%-ний розчин формальдегіду на 2 годину або кип'ятять у воді з додаванням миючих засобів, мила, прального порошку, соди) протягом 30 хв., потім прополоскують у проточній воді.

Усі складські приміщення для кормів і матеріальні склади, знаряддя лову та інвентар піддають дезінфекції 10% розчином хлорного вапна і білять негашеним вапном. Інкубаційні апарати, басейни, садки личинко-вирощувальної бази, а також рибоводний інвентар інкубаційних цехів постійно утримують у чистоті (рис. 21). На початку рибоводних робіт і після закінчення їх старанно миють і дезінфікують. Для їх дезінфекції використовують 5% розчин хлорного вапна (з умістом активного хлору не менше 25%); 10% розчин свіжого негашеного вапна; 0,5%-ний розчин калію марганцевокислого і 2,4%-ний розчин формальдегіду (дезінфікуючі розчини готують перед використанням, а після обробки хлорним вапном об'єкт витримують 2 години). Потім оброблений об'єкт миють водою і висушують. Відпрацьована вода з залишками дезінфектантів не повинна потрапляти в стави й канали, які забезпечують водойми водою, а повинна відводитись у збірну яму чи на поля фільтрації.

Рисунок 21 – Схема розташування обладнання в інкубаційному цеху при знезаражуванні води за допомогою пристрою ОВ-6Н:

1-водоподаючий жолоб; 2-пристрій ОВ-6Н; 3,4-резервуарні ємкості для знезараженої води із зливом (5); 6,7-стійки з апаратами Вейса.

Працівників, працюючих з негашеним і хлорним вапном необхідно забезпечувати захисними окулярами, гумовими рукавицями, спецодягом. При роботі з летючими та порошкоподібними препаратами обов'язкове використання респіраторів.

Після роботи обслуговуючий персонал повинен старанно вимити руки з милом, а при необхідності протерти їх дезрозчином чи спиртом.

ЛЕКЦІЯ 10

ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ ХВОРОБ РИБ ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ У РИБНИЦТВІ

ДІАГНОСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РИБ. БІОЛОГІЧНА ПРОБА ТА

СПОСОБИ ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ

1. Профілактичне рибоводно-епізоотичні обстеження рибницьких господарств

2. Паразитологічні дослідження

3. Мікробіологічні дослідження

4. Гематологічні дослідження

5. Біологічні проба та способи її проведення