
- •Значення зовнішнього середовища як природного резервуару збудників небезпечних для людини та тварин хвороб, що зустрічаються у рибогосподарських водоймах
- •Риба – джерело хвороб людини і тварин
- •Природа забруднення води
- •Природа забруднювачів стічних вод
- •Санітарна оцінка стічних вод
- •Способи очистки стічних вод
- •Біологічне самоочищення води
- •Природа забруднювачів фізичні, хімічні та біологічні забруднювачі
- •Контроль за вмістом важких металів
- •Контроль за вмістом пестицидів і гербіцидів
- •Санітарна оцінка ґрунту
- •Санітарна оцінка ґрунтів за мікробіологічними показниками
- •Грунт, як джерело інфекційних та інвазійних хвороб тварин
- •Профілактичні заходи по оздоровленню грунтів водойм та прилеглих до них територій
- •Методи санітарно-гігієнічної оцінки зернових і борошнистих кормів
- •Визначення вмісту механічних домішок в комбікормах
- •Загальні вимоги до комбікормів для риб
- •Санітарно-гігієнічні заходи у рибгоспах та рибокомбінатах
- •Рибоводна та ветеринарно-санітарна культура виробництва риби
- •Створення оптимальних гігієнічних умов в ставках для вирощування риби
- •Полікультура як метод профілактики хвороб риб
- •Облаштування ставів, їх дна та канав
- •Використання сільськогосподарських культур для засівання рибоводних ставів, боротьба з вищою водною рослинністю, літування ставів, їх періодичність та значення у профілактиці хвороб риб
- •Профілактичне карантинування та рибоводно-епізоотичне обстеження риб
- •Попередження заносу у господарство збудників заразних хвороб
- •Профілактичне карантинування риб, що завозяться
- •Профілактична дезінфекція і дезінвазія в рибництві
- •Види дезінфекції
- •Ветеринарна санітарна техніка
- •Дезінфекція ставів, гідроспоруд. Знарядь лову і інвентарної та живорибної тари
- •Профілактичне рибоводно-епізоотичне обстеження рибницьких господарств
- •Паразитологічні дослідження
- •Бактеріологічне дослідження
- •Гематологічні дослідження
- •Біологічна проба і способи її проведення
- •Харчові отруєння людей рибою гігієна працівників у рибництві
- •Природа харчових отруєнь. Класифікація отруєнь
- •Отруєння людей рибами, що накопичили токсичні речовини
- •Токсини водоростей
- •Отруєння людей токсичними органами і тканинами риб
- •Харчові отруєння бактеріальної природи
- •Риба як джерело гельмінтозних хвороб людини та тварин (гельмінтозоонози)
- •Санітарна мікробіологія
- •Профілактика захворювань та інвазій
- •Санітарно-побутові приміщення, значення в комплексі профілактичних заходів
- •Санітарно-гігієнічні вимоги та правила при роботі з добривами дезінфікуючими та лікарськими речовинами
- •Профілактичні і попереджуючі медичні огляди і обстеження
- •Санітарно-просвітна робота
Профілактична дезінфекція і дезінвазія в рибництві
В профілактиці заразних хвороб риб важливе значення мають дезінфекція і дезінвазія водойм, знарядь вилову, інвентарю, живорибної тари. При цьому для кожної речі, а також для кожної категорії ставка рекомендується свій комплекс санітарно профілактичних і рибоводно-меліоративних заходів. Їх необхідно проводити з урахуванням сезону, віку риб, якості джерела водопостачання. наявності проміжних хазяїв деяких паразитів риб і переносників збудників заразних хвороб. Будь-яке порушення в правилах дезінфекції ставків різко знижує, а частіше за все робить неефективною обробку дезінфектантом.
Дезінфікуючі засоби, що використовуються в ветеринарній санітарії
В практиці рибоводних господарств для дезінфекції використовують як фізичні, так і хімічні засоби. В якості фізичних застосовують кип'ятіння, обробка крутою парою або полум'ям. В якості хімічних дезінфектантів використовують дезінфектанти (рис. 15):
- негашене вапно СаО
- гашене вапно Са(ОН)2
- хлорне вапно СаОСl2[CaC(ClO)]
О
-
формальдегід Н – С
Н
Рисунок 15 – Вапно для обробки ставів.
Механізм дії дезінфектантів
Негашене вапно
СаО + Н2О = Са(ОН)2 Δ = - 65 кДж/моль
(Примітка: 4,18 кДж витрачається на 1 ккал) тобто реакція іде з виділенням великої кількості тепла до закипання води
Гашене вапно
Гідроксид кальцію Са(ОН)2 хоч і погано розчиняється у воді (в 1 л води – 1,56 г Са(ОН)2), але все ж насичений розчин Са(ОН)2 це луг.
Са(ОН)2
Са+2
+ 2ОН- який
реагує з кислотами і солями. Білок –
основа всього живого являє собою ланцюг
амінокислот, які знаходяться в розчині
тих чи інших солей. Тобто проходять
реакції з амінокислотами і солями
RCOOH + Ca(OH)2- = Ca(RCOO)2 + H2O
Са(ОН)2 + М2СО3 = СаСО3 + М(ОН)2
проходить денатурація білка і руйнування тонкою біологічної структури.
Хлорне вапно
СаОCl2 CaCl(ClO)
проходить така реакція:
СаОCl2 +H2O – 2HClO + CaO + O
на сонячному світлі така:
HCLO + hy
HCl + O
а при контакті з повітрям таке
С
а(OCl)2
+ CO2
CaCO3
+ Cl2
тобто при дезінфекції хлорним вапном виділяються три денатуруючі речовини
НCl – що реагує і з білками, які мають амонійні групи NН2
О – атомарний кисень, який здатен окислювати всі речовини
і Cl2 – галоген, що реагує з більшістю як органічних, так і неорганічних речовин, які являються основою будови живих збудників як інфекційних інвазійних хвороб, так і переносників цих захворювань.
Формальдегід ( формалін 40%)
O
H
C
H
Формоль, формалін мурашиний альдегід завдяки наявності подвійного зв'язку, який легко розривається формальдегід здатен реагувати з усіма речовинами в реакції приєднань.
Формалін утворює параформальдегід, який теж має токсичну дію.
О ОН
Н – С Н – С – Н НО [-СН2О)nН
Н Н
О
ОН[-CH2O]nH
НС + Н2О
Н
Миючі засоби
Поверхнево активні речовини, які мають миючу і бактерицидну дію
Терміна обробка:
нагрівання;
кип'ятіння;
фламбування;
Механізм дії термічної обробки полягає в тому, що білок – основна частина всього живого знаходиться у вигляді колоїду, який має фізичну властивість віддавати воду і згортатися, ланцюжки білка розкручуються склеюються між собою і переходять в нерозчинний стан. Цей процес називається денатурацією і відбувається він при температурі близькій до 65о.
Яскравим прикладом денатурації білків при підвищеній температурі являється побіління і затвердіння білка яйця при підвищенні температури.
Порядок проведення дезінфекції і дезінвазії ставів, знарядь лову, інвентарю, спецодягу, транспортної тари (Витяг з Ветеринарно-санітарних правил для рибоводних господарств)
Ложе ставів, рибоводосборні канави, водоподаючі і водозбірні канали і заболочені ділянки ставків, а також річища струмків і джерел, які проходять по ложу ставків. дезінфікують і дезінвазують негашеним або хлорним вапном з розрахунку негашеного вапна 25 ц, хлорного 3-5 ц на 1 га обробляємої площини при температурі не нижче 10о.
Гідротехнічні споруди дезінфікують 10-20% суспензією негашеного або хлорного вапна.
Дезінфекція ставків
Нерестові ставки після спуска води, дезінфікують укриваючи дно водойми рівним шаром негашеного вапна з наступними рихленням грунту. Рибозборні і осушувальні канави дезінфікують хлорним вапном (5 т на 1 га). Укоси дамб, донні водоспуски, решітки, водозабірні лотки і ніші гідротехнічні споруди обробляють суспензією негашеного або хлорного вапна.
В господарствах неблагополучних по інфекційним і інвазійним хворобам риб, за 25-30 днів до нересту ставки після очищення дезінфікують, а після того промивають.
Виробні ставки очищують, осушують і дезінфікують 10-20% суспензією негашеного або хлорного вапна (рис. 16, 17).
В господарствах, в яких є інфекційні і інвазійні хвороби риб дезінфекцію повторюють весною, за 25-30 днів до заповнення ставків водою.
Рисунок 16 – Внесення вапна по сухому ложу ставу
Рисунок 17 – Обробка ложа ставу за допомогою вапнувального барабану на кінній тязі.
Нагульні ставки очищують і дезінфікують восени і весною. Якщо спустити воду неможливо, то її відкачують насосом Ділянки, які неможливо висушити (ями, бочаги, водозбірні канави, річища струмків і джерел) обробляють негашеним і хлорним вапном. Ложа ставків очищують від пнів, коренів. жорстко рослинності, а бочаги і ями засипають ґрунтом. Річища струмків і джерел. по можливості, випрямляють.
Літні маточні ставки після спуска води, очистки і осушення ложа обробляють негашеним або хлорним вапном. Ділянки, які залишаються вологими, засипають сухим грунтом. Літні маточні ставки на протязі зими повинні залишатися сухими.
Карантинні ставки при відсутності в них риби треба утримувати без води, але в повній технічні справності і готовності до розміщення в них риби.
Зимувальні ставки дезінфікують весною після спуска води і вилову риби. Перед тим очищують в них канави, ще вологе ложе засипають негашеним вапном. На протязі всього літа ставки утримують сухими, рослинність викошують, а ложе боронують.
В господарствах, неблагополучних по контагіозним захворюванням зимувальні ставки дезінфікують перед осіннім заповненням водою. Якщо після заповнення водою вода буде вміщувати більш 0,1-0,2 мг/л вільного хлору, а рН вище 8,5, її замінюють свіжою.
Дезінфекція знарядь лову
Неводи, волоки. сітки. сачки, багри і інші знаряддя лову ретельно миють від мула і риб'ячого слизу, очищують від трави, просушують. Після цього дезінфікують.
Бавовняні лляні, капронові витримують впродовж 2-х годин в 2% розчині формальдегіду або в 0,5 розчині мідного купоросу, після чого ретельно миють чистою водою, капронові можна кип'ятити.
Дерев'яний рибоводний інвентар (сортувальні столи, бочки. рибні ноші. ручки сачків, багрів піддають механічному очищенню і вимиванню в чистій воді, а потім обробляють 10-20% розчином хлорного вапна, після чого промивають гарячою водою до усунення духу хлору. Залізні багри і гачки обпалюють.
Відра очищують і миють 3% гарячим розчином кальцинованої соди.
Живорибні діжки спочатку миють чистою водою, потім 3% водним розчином хлорного або негашеного вапна, а після того промивають кип'ятком до повного вимивання вапна і духа хлору.
Брезентові шаплики спочатку промивають водою, потім кип'ятять впродовж однієї години, або їх витримують в 2,5% вапняному розчині впродовж 12-ти годин після чого промивають до повного вимивання вапна.
Дезінфекція спецодягу
Спецодяг очищують від бруду і занурюють в 2% розчин формальдегіду на 2 години або кип’ятять у воді з миючими засобами (мила, соди) впродовж 30 хвилин, а потім миють.
Кожане взуття мажуть дьогтем, а гумову обмивають 2% розчином формальдегіду або 10% розчином негашеного вапна.
Рисунок 18 – Рибоводний спецодяг, що підлягає обробці.
Всі види дезінфекції повинні бути зафіксовані в спеціальних актах, в яких вказується метод обробки, об'єкт обробки, дезінфектант і його кількість. Акт має бути підписаний ветеринарними спеціалістами і представниками адміністрації господарства.
Таблиця 11 - Порядок проведення профілактичної дезінфекції в рибництві
Об'єкт дезінфекції |
Дезінфектант |
Робота концентрації дезінфектанту |
Особливі умови дезінфекції |
Ставки |
Негашене вапно Хлорне вапно Гіпохлорид кальцію |
25-30 ц/га 3-5 ц/га 1,5-2,5 ц/га |
Зняття мула, бруду, зайвої рослинності t води вище 10оСрівно розкладають на поверхні |
Гідротехнічні споруди |
Негашене вапно Хлорне вапно |
10-20% розчин вапняне молоко |
Ретельне очищення Витримують впродовж 2-х годин |
Знаряддя лову (невід, брудні сіті) |
Формальдегід Формальдегід Мідний купорос |
2% розчин 4% розчин 0,5% розчин |
Ретельне очищення витримують 2 і години Витримують 30 хвилин Витримують впродовж 2-х годин |
Живорибні ємкості (брезентові гани, носилки) |
Формальдегід Негашене вапно |
4% розчин 2-3% розчин |
Ретельно очищують Обробляють 1 годину і годину Вимивають |
Дерев'яний інвентар столи, діжки, носилки, цебра |
Хлорне вапно Формальдегід |
10-20% розчин 4% розчин |
Попередньо очищують і миють гарячою водою до зникнення духу хлору Тричі зрошують і ретельно полощуть |
Відра |
Кальцинована сода Хлорне або негашене вапно |
2-5% гарячий розчин 10% розчин |
Миють після того полощуть так само |
Живорибні вагони. цистерни і їх обладнання |
Хлорне або негашене вапно |
20% суспензія |
Ретельно очищують і обробляють дезінфектантом витримуючи годину і промивають |
Плавучі засоби і механізми |
Хлорне вапно |
20% розчин |
Тричі зрошують з інтервалом в 1 годин |
Спецодяг |
Формальдегід |
2% розчин |
Витримують продовж 2-х годин і вимивають водою |
Гумове взуття |
Формальдегід |
2-3% розчин 10% розчин |
Ретельно очищують і миють так само |