
- •Значення зовнішнього середовища як природного резервуару збудників небезпечних для людини та тварин хвороб, що зустрічаються у рибогосподарських водоймах
- •Риба – джерело хвороб людини і тварин
- •Природа забруднення води
- •Природа забруднювачів стічних вод
- •Санітарна оцінка стічних вод
- •Способи очистки стічних вод
- •Біологічне самоочищення води
- •Природа забруднювачів фізичні, хімічні та біологічні забруднювачі
- •Контроль за вмістом важких металів
- •Контроль за вмістом пестицидів і гербіцидів
- •Санітарна оцінка ґрунту
- •Санітарна оцінка ґрунтів за мікробіологічними показниками
- •Грунт, як джерело інфекційних та інвазійних хвороб тварин
- •Профілактичні заходи по оздоровленню грунтів водойм та прилеглих до них територій
- •Методи санітарно-гігієнічної оцінки зернових і борошнистих кормів
- •Визначення вмісту механічних домішок в комбікормах
- •Загальні вимоги до комбікормів для риб
- •Санітарно-гігієнічні заходи у рибгоспах та рибокомбінатах
- •Рибоводна та ветеринарно-санітарна культура виробництва риби
- •Створення оптимальних гігієнічних умов в ставках для вирощування риби
- •Полікультура як метод профілактики хвороб риб
- •Облаштування ставів, їх дна та канав
- •Використання сільськогосподарських культур для засівання рибоводних ставів, боротьба з вищою водною рослинністю, літування ставів, їх періодичність та значення у профілактиці хвороб риб
- •Профілактичне карантинування та рибоводно-епізоотичне обстеження риб
- •Попередження заносу у господарство збудників заразних хвороб
- •Профілактичне карантинування риб, що завозяться
- •Профілактична дезінфекція і дезінвазія в рибництві
- •Види дезінфекції
- •Ветеринарна санітарна техніка
- •Дезінфекція ставів, гідроспоруд. Знарядь лову і інвентарної та живорибної тари
- •Профілактичне рибоводно-епізоотичне обстеження рибницьких господарств
- •Паразитологічні дослідження
- •Бактеріологічне дослідження
- •Гематологічні дослідження
- •Біологічна проба і способи її проведення
- •Харчові отруєння людей рибою гігієна працівників у рибництві
- •Природа харчових отруєнь. Класифікація отруєнь
- •Отруєння людей рибами, що накопичили токсичні речовини
- •Токсини водоростей
- •Отруєння людей токсичними органами і тканинами риб
- •Харчові отруєння бактеріальної природи
- •Риба як джерело гельмінтозних хвороб людини та тварин (гельмінтозоонози)
- •Санітарна мікробіологія
- •Профілактика захворювань та інвазій
- •Санітарно-побутові приміщення, значення в комплексі профілактичних заходів
- •Санітарно-гігієнічні вимоги та правила при роботі з добривами дезінфікуючими та лікарськими речовинами
- •Профілактичні і попереджуючі медичні огляди і обстеження
- •Санітарно-просвітна робота
Профілактичне карантинування та рибоводно-епізоотичне обстеження риб
1. Попередження заносу у господарство збудників заразних хвороб.
2. Профілактичне карантинування риб, що завозяться.
3. Рибоводно-епізоотичне обстеження риб, що вирощуються.
4. Вибракування, ізоляція та знешкодження хворих риб.
Попередження заносу у господарство збудників заразних хвороб
Основним джерелом заразного початку при інвазійних і інфекційних захворюваннях являються хворі риби і ті риби, що перехворіли, їх виділення і їх трупи. Крім того велику небезпеку по відношенню заносу в водойм збудників хвороби являються також і ті види риб і гідробіонтів, які самі не хворіють тією чи іншою хворобою Наприклад, рослиноїдні риби: білий амур, строкатий і звичайний товстолобик, щука і деякі інші види риб, які не хворіють запаленням плавального міхура і аеромонозом (краснухою), але, знаходячись в контакті з хворими коропами в неблагополучному водоймі можуть бути носіями заразного початку. При перевозці таких риб в благополучні водойми з’являється реальна загроза заносу разом з ними збудників небезпечних захворювань.
Хворотворні мікроорганізми можуть з’являтися в водоймі не тільки разом з хворою і перехворівшою рибою але і з рибою, бувший в контакті з хворою рибою при роботі в господарствах або ставках, неблагополучних по заразним хворобам риб. Можуть здійснювати перенос збудників заразних інфекційних і інвазійних захворювань з водойма в водойм водоплавна і рибоїдна птиця.
Було підраховано, що тільки чайки можуть внести за добу приблизно одну бактерійну клітину на кожний сантиметр води.
Особливо небезпечний безконтрольний завіз риби з інших кліматичних зон закордонних країн. Так, наприклад, з завозом комплексу рослиноїдних риб з далекосхідного регіону в Європейську частину Радянського Союзу завезено більше як 30 видів паразитів, яких раніше не було в наших регіонах. Одночасно з промисловою рибою (білим амуром, строкатим і білим товстолобиком) завезено декілька видів смітних риб, які поїдаючи природний корм завдають опосередковану шкоду рибному господарству. Крім того, ці види риб служать живим субстратом для розвитку паразитів промислових риб, і місцевих риб.
Смітні риби сприяють формуванню природних очагів заразних хвороб риб і підтримують їх стаціонарне неблагополуччя.
Для запобігання заносу разом із завозимою рибою збудників заразних хвороб і небажаних вселенців (смітних риб і безхребетних) всю завезену рибу слід витримувати в спеціальних карантинних господарствах.
Рисунок 11 – Сорорибовловлювач, встановлений на водоподаючі канаві (запобігає потраплянню сміттєвої риби у водойму).
Рисунок 12 – Ящик-фільтр, дно і бокові стінки якого виготовлені із фільтроносних пластин.
Рисунок 13 – Схема встановлення плавучих гнізд з рослинністю в нагульних ставах для нересту сміттєвих видів риб (після нересту гнізда із ставів вилучають).
Рисунок 14 – Сіра чапля в пастці.
Карантинні господарства повинні бути повносистемними рибоводними господарствами, в яких створені умови для утримання риби, відповідні біологічним особливостям і потребам завезених риб на всіх біотехнологічних етапах їх відтворення.
Карантинні господарства слід мати в кожній кліматичній зоні за для запобігання заносу збудників заразних хвороб риб в благополучні господарства і водойми при внутрішньорайонних і обласних перевозках треба особливу увагу приділяти проти паразитарній обробці риби, ікри і інших водних організмів.