Використання сільськогосподарських культур для засівання рибоводних ставів, боротьба з вищою водною рослинністю, літування ставів, їх періодичність та значення у профілактиці хвороб риб
Всі вирощувальні ставки після розчистки каналів, винищення минулорічної рослинності орють, культивують і засівають віко-вівсяною сумішшю або іншими культурами і травами. Вирощувальні ставки знаходяться під посівом впродовж 1,5-2 місяців до пересадки в них мальків. За цей період на засіяній площині створюється від 5 до 15 т зеленої маси. Її скошують і використовують у вигляді вітамінного додатка в корм 2-х річним коропам або худобі.
Поживні залишки і коріння, які вміщують значну кількість азоту, фосфору, калію, кальцію слугують добривом.
В нагульних ставках доцільно засівати найбільш підвищенні ділянки ложа.
Зимувальні ставки можна використовувати під ранню картоплю і капусту, тобто під такі культури, після яких на ложі ставка не залишається великої кількості органічних речовин. За час збирання картоплі і капусти грунт добре аерується.
Після збирання картоплі або капусти залишають під чорним паром. Дезінфекцію проводять по інструкції хлорним або негашеним вапном.
У ставках інших категорій (літніх маточних, літніх ремонтних, карантинних) сіяти трави або саджати овочі недоцільно.
У ставках, залитих із рибою для активізації процесів мінералізації в грунті і забезпечення вільного доступу до донної фауни (хірономідам, олігохетам і іншим кормовим організмам) рекомендується рихлити верхній шар мулу і виймати з корінням зайву водну рослинність. Цей процес здійснюють за допомогою борони з вантажем, яку приводять в рух за допомогою моторного човна або трактора через ворот, який встановлюють на березі ставка.
Боротьба з жорсткою і надлишковою м’якою вищою водною рослинністю
Суцільні зарості підводних і занурених рослин перш за все скорочують продуктивно площину, тому що дно ділянок зайнятих сильно розвинутими рослинами недоступне для риби. Надмірно розвинена рослинність різко погіршує гідрохімічний і газовий режими, особливо в нічні часи, викликаючи перед світанком замори риб.
При масовому відмиранні і розкладанні рослинності в ставках, крім дефіциту кисню, спостерігається створення сірководню (Н2S) і інших шкідливих речовин.
Надмірне заростання ставків перешкоджає проникненню світла і тепла в нижні шари води.
Крім того, вона ускладнює виробничі процеси: заважає облову ставків, а також знижує ефективність інтенсифікаційних заходів, годівлю риб і удобрюванню ставів.
В зарослих ставках неможливо регулювання термічного і газового режимів і проведення лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на боротьбу з хворобами.
Вища водна рослинність або макрофлора розподіляється на:
надводну жорстку, стеблини, листя і суцвіття якої знаходяться над поверхнею води (осока, рогоз, лепеха, очерет, комиш, тростяниця, частуха);
з плаваючими на поверхні води листям і квітами (ряска, жабник, гречка земноводна, рдест плаваючий і інші);
підводну м’яку, занурену у воду, листя і суцвіття якої не піднімаються над поверхнею води (роголистник, уруть, жовтець, елодея та інші).
Надводну жорстку рослинність необхідно повністю винищувати з рибоводних ставків, усіма доступними засобами.
Підводну м’яку рослинність винищують тільки в тому випадку, якщо вона займає більше 25-30% площини ставка. Розріджена м’яка рослинність в ставках навіть корисна. Серед таких рослин біомаса організмів, що являються кормом рибам, достатньо висока. Так, на рдесті гребінчастому їх знаходиться 3192 екземплярів. Тому рибоводи вважають доцільним залишати підводну м’яку рослинність в розрідженому стані і викошувати її повздовжніми та поперечними коридорами.
Рослини з плаваючим на поверхні води листям, якщо вони сильно розростаються і займають великі площі, також необхідно викошувати, тому що вони перешкоджають проникненню світла і тепла в нижчі шари води.
Ефективність вищеназваних заходів збільшує природну рибопродуктивність в 1,5 рази порівняно з зарослими водоймами.
Для боротьби із заростаністю рибоводних ставків рекомендовані два засоби: біологічний і механічний. Хімічний засіб з застосуванням гербіцидів поки що не рекомендовано, бо дія гербіцидів на риб та кормових безхребетних недостатньо вивчена. Біологічний метод боротьби з рослинністю полягає в використанні рослиноїдних риб далекосхідного комплексу: білого амура, товстолобика білого і строкатого. Підсадкою цих видів риб в коропові ставки ведеться боротьба з надмірною рослинністю ставків як з вищою водною рослинністю, так і з нижчою. Білий амур живиться вищими водними рослинами, а товстолобик у великій кількості споживає нижчі водорості.
Найбільш ефективним і широко використовуємим у виробничих умовах засобом боротьби із заростаністю ставків вищою водною рослинністю є механічний засіб викошування. Для цього застосовують різні очеретокосарки, сегментні коси, а на мілководдях і верхів’ях ставків рослинність викошують вручну (рис. 10). На протязі вегетаційного періоду необхідно проводити 2-3 кратне викошування.
Рисунок 10 – Викошування вищої водної рослинності очеретокосарками.
Майже всі рослини доцільно знищувати до початку цвітіння або дозрівання насіння. Рогіз, очерет, комиш і інші рослини необхідно зрізати як мого ближче до дна. Багаторазове викошування дає хороший ефект у боротьбі з рогозом білим лататтям і жовтою кубишкою.
Для того, щоб запобігти відновлення скошеної рослинності рекомендується після скошування максимально піднімати рівень води в ставах. Щорічне трьохкратне впродовж літа викошування водної рослинності приводить за 2-3 роки до повної ліквідації рослинності. Плаваючі рослинні ряски, а іноді нитчасті водорості, а також слабко закріплені до грунту рослини гребінчастий рдест, викидають з ставків великими дерев’яними граблями дрібночарунковими бреднями, волокушами.
Скошену осику і надводні рослини доцільно використовують в якості зеленого добрива для ставків, закладаючи їх в плавучі колиски, мати. Молоді пагони очерета, рдести, елодеї, стрілолиста, частухи і особливо ряски необхідно використовувати в якості вітамінного додатка до концентрованих кормів, після їх подрібнення або приготування з них пасти. Серед листя ряски і м’якої рослинності завжди є велика кількість водних безхребетних тварин (личинок комарів, молюсків, водяних клопів, жуків і їх личинок, які являються гарним природним кормом для риб).
Таким чином меліоративні заходи по боротьбі з зайвою рослинністю ставків цілком можливо поєднувати з інтенсифікаційними роботами по удобренню ставків і годуванням риби.
Літування ставів, його періодичність та значення у профілактиці хвороб риб
Сучасні заходи інтенсифікації рибництва визначають внесення в ставки значної кількості органічних речовин у вигляді різноманітних добрив, залишків концентрованих кормів та інших органічних речовин, які поступають в водойми з полів і садів. Крім того, надходження органічних речовин в ставки збільшується за рахунок екскрементів риб, особливо при щільних нормах посадки і за рахунок екскрементів водоплавної птиці при комбінованому вирощувані качок і риб. До того ж, на дні ставків поступово накопичується значна кількість залишків відмерлої водної рослинності і безхребетних тварин. Вся ця маса органічних речовин не встигає розкладатися через нестачу кисню, необхідну для бактеріальних процесів, які забезпечують мінералізацією органічних речовин. В результаті окремі ділянки ставка заболочуються.
Наслідком всіх цих процесів являється зниження природної рибопродуктивності і погіршення зоогігієнічних і санітарних умов у водоймі. До того ж, створюються сприятливі умови для збереження збудників мікозних, інфекційних і інвазійних хвороб. Вирощування риб в таких умовах веде до зниження їх стійкості.
Тому з метою поліпшення зоогігієнічних умов в рибоводних ставках, підвищення їх природної рибопродуктивності і знищення заразного початку в водоймі рекомендується проводити періодичне їх літування.
Профілактичному літуванню підпадають ставки один раз на 5-6 років. Восени після вилову риби ставки звільняються від води. До перших морозів з ложа прибирають рослинність, пні, гілки дерев, кущі та інші предмети. Взимку в період морозів проводять планування ложа спрямлення річищ, загортання не спускних ям, бочагів за допомогою бульдозера і болотних скреперів. Весною наступного року грунт ложа ставка підсихає, після чого його обробляють і засівають сільськогосподарськими культурами. В результаті дій низької температури взимку і опромінювання сонцем влітку гинуть збудники заразних хвороб, проміжних хазяїв деяких збудників, які після спуска води залишаються на поверхні ложа ставків.
Крім того, при лікуванні ставків грунт добре аеруються, накопичені в ньому органічні речовини (залишки кормів, відмерла рослинність, екскременти риб і інше) мінералізуються, знищується жорстка рослинність. В результаті в наступну експлуатацію ставка рибопродуктивність підвищується на 50-100%, тому що в результаті цих процесів покращується гідрохімічний режим і зоогігієнічні умови для риб.
На профілактичне літування складають план, згідно якому ставки розподіляють на 5-6 однакових груп непов’язаних між собою залежним водопостачанням. Профілактичному літуванню підлягають нагульні і вирощувальні ставки. Проводити літування зимувальних і нерестових ставів немає необхідності, тому що вони знаходяться під водою тільки взимку і нетривалий час весною.
Комплекс зоогігієнічних, рибоводно-меліоративних і ветеринарно-санітарних заходів з періодичним літуванням рибоводних ставів являється основою профілактики заразних хвороб риб і дає можливість вирощувати життєстійкий рибопосадковий матеріал і зберігати його в період зими, що в свою чергу, дає можливість вирощувати товарну рибу без втрат.
ЛЕКЦІЯ 8
ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ЗАХОДИ У РИБНИЦТВІ