Санітарно-гігієнічні заходи у рибгоспах та рибокомбінатах

1. Санітарно-гігієнічні заходи в ставових господарствах.

2. Рибоводна та ветеринарно-санітарна культура виробництва риби.

3. Створення оптимальних гігієнічних умов в ставах для вирощування риби, полікультура як метод профілактик хвороб риб.

Санітарно-гігієнічні заходи в ставових господарствах

З метою створення для риб благополучних ветеринарно-санітарних і рибоводних умов необхідно:

а) Не допускати:

- забруднення рибогосподарських водоймі каналізаційними і стічними водами цукрових, нафтопереробних, цілюлозо-паперових і інших підприємств, якщо ці води попередньо не очищені і не знешкоджені;

- мийку машин, тари, а також вимочування льону, коноплі та інші сировини в ставках та інших водоймах, використовуємих для розведення риби;

- використання для удобрення ставів не обеззараженого біометричним шляхом гною удобрення ставів навозом з господарств неблагополучних по заразним захворюванням тварин;

- попадання з інших водних джерел молюсків і інших організмів, які являються переносником або проміжними хазяями збудників різних захворювань риб;

- надмірного заростання рибогосподарських водоймі водною рослинністю (скошувати її не менше двох-трьох разів на протязі літнього періоду;

б) Нерестові, літньо-маточні, карантинні вирощувальні і нагульні ставки залишати на зиму без води для проморожування дна.

в) Після осіннього спуска води і вилову риби заболочені і не осушувальні ділянки ложа нагульних, вирощувальних ставів кожен рік дезінфікувати і піддати дезінвазії негашеним або хлорним вапном;

г) Просохлі узвишшя ложа вирощувальних ставів підлягають неглибокій оранці весною або культивації в рибоводних господарствах південної зони. Ложе вирощувальних ставів доцільно засівати віко-вівсяною сумішшю з зборкою її до пересадки мальків з нерестових ставків;

д) зимувальні і нерестові ставки залишати на літо без води для просушування і не допускати їх заростання. Для цього впродовж літа проводити двох-трьох кратне викошування рослинності і культивацію ложа;

е) Вирощувальні і нагульні ставки, незалежно від їх епізоотичного стану, виводити на профілактичне літування поперемінно через 5 – 6 років рибоводної експлуатації, використовуючи їх ложа під сіяння віко-вівсяної суміші, кукурудзи, соняшника, люпину і інших сільськогосподарських культур;

ж) Неспускні ставки і інші малі рибогосподарські водойми, використані для рибництва, ретельно очищують від надводної жорсткої і зайве м’якої рослинності, а також від пнів і кущів, розчищають джерела, протоки, виловлюють смітну і хижу рибу;

з) Слідкувати за якістю води в рибоводних господарствах. Періодично проводити гідрохімічні дослідження і вживати заходів по піддержанню необхідного газового і сольового складу води;

и) Встановлювати для кожного ставу щільність посадки риб на одиницю площини з урахуванням природної кормової бази, умов їх харчування, газового і сольового складу води і епізоотичного стану господарства;

к) Плідників з нерестових ставів виловлювати для пересадки в літньо-маточні ставки на протязі першої доби після нересту. Личинок з нерестових ставів у вирощувальні переносити на 4 – 6 день після викльову;

л) Не допускати на водоймах скупчення водоплавної птиці (норма на 1 гектар водного дзеркала нагульного ставу від 100 до 250 голів). Не слід концентрувати уток у невеликих загонах, треба їх розміщати по всій водоймі. Вигул водоплавної птиці на головних вирощувальних і маточних ставках заборонений;

м) Забезпечити належний санітарний стан прибережної зони водойм;

н) При появі у водоймах трупів риб терміново їх знешкодити, і виявити причини їх загибелі.