
- •1.1 Коротка характеристика та умови роботи вузла
- •1.2 Характеристика конструктивно-технологічних особливостей деталі яка відновлюється
- •1.3 Аналіз умов роботи і причин спрацювання деталі що відновлюється
- •1.4 Вплив основних спрацювань деталі на технічний стан роботи агрегату (вузла)
- •2.2 Технологічний процес дефектування деталі яка відновлюється
- •2.4 Аналіз існуючих методів відновлення деталі
- •2.5 Обґрунтування та вибір оптимального методу відновлення деталі
- •2.6 Розробка структурної послідовності технологічних процесів відновлення деталі
- •2.7 Вибір технологічного обладнання, оснащення, ріжучого та іншого інструменту
- •2.8 Розрахунок режимів та норм часу на виконання операцій технологічного процесу відновлення
- •025 Гальванічна
- •Література
025 Гальванічна
Основний час на гальванопокриття підрозділяється на два види: час, на протязі якого деталь, знаходячись у ванні, покривається шаром металу і час витримки деталей у ваннах по підготовці поверхонь деталей під покриття і після нього.
Товщину нарощуваного шару визначаємо за формулою:
мм,
де D – початковий діаметр поверхні, що обробляється, мм;
d – кінцевий діаметр поверхні, що обробляється, мм.
В загальному вигляді основний час гальванічного процесу визначаємо по формулі:
де h – товщина нарощуваного шару, мм;
ρ – густина нарощуваного металу (при осталюванні дорівнює 7,8 г/см3);
DK – катодна густина струму, А/дм2;
С –електрохімічний еквівалент (при осталюванні дорівнює 0,32 г/А·год);
η – вихід металу на катодах, % (при осталюванні дорівнює 0,52 %)
При такому виді покриття час витримки деталей в основній ванні завжди буде більший суми часу підготовчих операцій, що передують нарощуванню. Тому норму часу розраховуємо за формулою:
де – Тд.неп. – допоміжний час (неперекриваємий) на завантаження деталей в основну ванну та вивантаження їх з ванни. Визначаємо з таблиці 295 [5].
Топ.неп. – оперативний час (неперекриваємий) на всі операції, що слідують після нарощування. Визначаємо з таблиці 296 [5].
1,12 – коефіцієнт, що враховує підготовчо-заключний і додатковий час.
Ки – коефіцієнт використання обладнання. Визначаємо з таблиці 297 [5].
Операція 030 Токарна
Перехід 1
Визначаємо припуск на обробку
мм.
Припуск знімаємо за один прохід і приймаємо глибину різання
t = 0,28 мм.
По прийнятій глибині різання вибираємо повздовжню подачу і відповідну швидкість різання
S = 0,3 мм/об;
V = 28,5 м/хв.
Знаходимо число обертів шпинделя
об/хв.
Приймаємо, n1 = 570 об/хв.
Розраховуємо основний час переходу
хв.
Приймаємо допоміжний час, пов’язаний з проходом [18]
Тв1 = 0,7 хв.
Перехід 2
Точіння фаски виконуємо з ручною змінною подачею та без зміни числа обертів попереднього переходу [5]. Приймаємо число обертів шпинделя верстату n2 = 570 об/хв.
Приймаємо табличне значення основного часу переходу [5]
То2 = 0,13 хв.
Приймаємо допоміжний час, пов’язаний з проходом [5]
Тв2 = 0,08 хв.
Перехід 3
При нарізанні різьби різцем подачу вибираємо по кроку різьби [5]
S = 1,5 мм/об.
Число проходів приймаємо в залежності від кроку різьби та матеріалу, що оброблюється
і=5.
Вибираємо швидкість різання в залежності від кроку, виду різьби, матеріалу, що оброблюється, та матеріалу ріжучої частини різця [5].
V = 11 м/хв.
Визначаємо число обертів шпинделя верстату
об/хв
Приймаємо n4 = 260 об/хв.
Знаходимо основний час виконання переходу
хв.
Приймаємо допоміжний час, пов’язаний з проходом і на встановлення і зняття деталі, відповідно [5]
ТВ3=ТВ1+ТВ2=0,06+3,20=3,26 хв
Розраховуємо основний час операції
То=То1+То2+То3 =0,073+0,13+0,14=0,343 хв.
Визначаємо допоміжний час операції
Тв=Тв1+Тв2+Тв3=0,7+0,08+3,26=4,04 хв.
Знаходимо оперативний час операції
Топ=То+Тв=0,343+4,04=4,383 хв.
Розраховуємо додатковий час операції
Тдод=(ТопК)/100=(4,3838)/100=0,35 хв.
Приймаємо підготовчо-заключний час операції
Тпз=11 хв.
Розраховуємо норму часу операції
Тн=То+Тв+Тдод+Тпз/n=0,343+4,04+0,35+11/10=5,833 хв.
Операція 035 Фрезерна
Фрезерування пазу виконуємо дисковою фрезою з вертикальною подачею, тоді глибина різання відповідає глибині паза, t=5,1 мм.
Приймаємо подачу при фрезеруванні [5]
Sz=0,02 мм/зуб
По прийнятій подачі приймаємо швидкість різання [5]
Vт=30 м/хв
Коректуємо швидкості різання [5]
V=Vтk1k2k3=301,00,251,15=8,6м/хв
де Vт – табличне значення швидкості різання, Vт=30м/хв;
k1 – коефіцієнт, залежний від розмірів обробки, k1=1,0;
k2 – коефіцієнт, залежний від оброблюємого матеріалу, k2=0,25;
k3 – коефіцієнт, залежний від стійкості і матеріалу інструменту, k3=1,15;
Визначаємо число обертів фрези [5]
де V – швидкість різання, V=8,4 м/хв;
D – діаметр фрези, D=20 мм.
Приймаємо n=70 хв-1
Знаходимо основний час виконання переходу [5]
де h – глибина пазу, h=5,1 мм;
l – величина врізання,l=1,0 мм;
n – число обертів шпинделя станка, n=71 хв-1;
Sz – подача, Sz=0,02 мм/зуб;
Z – число зубів фрези, Z=8;
Визначаємо допоміжний час виконання операції [ 5 ]
Тд=Тд1+Тд2=1,0+0,8=1,8 хв
де Тд1 – допоміжний час зв’язаний з установку і зняття деталі, Тд1=1,0 хв;
Тд2 – допоміжний час зв’язаний з проходами, Тд2=0,8 хв.
Знаходимо оперативний час виконання операції
Топ=То+Тд=0,57+1,8=2,37 хв
Визначаємо додатковий час виконання операції[ 5 ]
Тдод=(ТопК)/100=(2,377)/100=0,17 хв
де К=7%
Приймаємо підготовчо-заключний час [ 5 ]
Тпз=22 хв
Визначаємо норму часу виконання операції
Тн=То+Тв+Тдод+Тпз/П=0,57+1,8+0,17+22/21=2,37 хв