
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Мета, значення і завдання безпеки життєдіяльності
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система “людина — життєве середовище” та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи “людина - життєве середовище”
- •1.3. Основні положення дисципліни безпека життєдіяльності
- •1.4 Історія розвитку науки про безпеку життєдіяльності
- •1.5. Сфери забезпечення життєдіяльності
- •1.6. Проблеми, принципи і способи забезпечення життєдіяльності людини в сучасних умовах
- •1.6.1. Проблеми життєдіяльності
- •1.6.2. Принципи забезпечення життєдіяльності населення
- •1.6. 3. Способи забезпечення життєдіяльності населення
- •Іі. Небезпеки життєвого середовища
- •2 1.Небезпеки та їх класифікація
- •2.2. Характеристика небезпек
- •2.3. Класифікація джерел небезпек та чинників небезпек
- •2.4. Ризик та його види у сфері безпеки життєдіяльності
- •2.5. Управління ризиком
- •Ііі. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •3.1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт
- •3.2. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •3.3. Діяльність людини
- •3.4. Фізіологічні особливості організму людини
- •3.4.1. Загальні поняття про фізіологічні системи та психіку людини
- •3.4.2. Структура і властивості сенсорної системи людини
- •3.4.3. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності
- •3.5. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •3.6. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії
- •3.7. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •IV. Психологічні та соціальні основи забезпечення безпеки людини
- •4.1.Психологічні особливості людини
- •4.1.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •4.1.2. Психічні процеси
- •4.1.3. Психічні стани
- •4.1.4. Психічні властивості
- •4.2. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •4.2.1. Основні визначення здоров’я
- •4.2.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
- •4.2.3. Вплив навколишнього природного середовища на здоров’я людей
- •4.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери
- •4.4. Забруднення харчової сировини й продуктів
- •4.5. Вплив забруднювальних речовин на організм людини
- •4.6. Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів
- •4.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •4.8. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •V. Середовище життєдіяльності людини як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •5.1. Природне середовище
- •5.1.1. Значення природного середовища в життєдіяльності людини
- •5.1.2. Рівновага в природному середовищі
- •5.2. Техногенне середовище
- •5.2.1. Виробниче та побутове середовище
- •5.2.2. Значення людського чинника у безпеці життєдіяльності людини
- •5.3. Соціально-політичне середовище
- •5.4. Сучасне урбанізоване середовище
- •5.5. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі
- •5.6. Небезпеки, що пов’язані з експлуатацією та утриманням житла
- •5.7. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках
- •5.8. Загальні правила користування і поведінки у приміщеннях багатоповерхових будинків
- •5.9. Безпека дорожнього руху в місті
- •VI. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •6. 1. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •6.2. Фізичні чинники небезпеки
- •6.2.2. Вібрація
- •6.2.3. Захист від електромагнітних полів і випромінювань
- •6.2.4. Захист від ультрафіолетових випромінювань
- •6.2.5. Захист від інфрачервоного випромінювання
- •6.2.6. Інфразвук
- •6.2.7. Ультразвук
- •6.2.8. Іонізуючі випромінювання
- •6.2.9. Захист при роботі з персональними комп’ютерами
- •6.2.10. Лазерне випромінювання
- •6.2.11. Електробезпека
- •6.3. Хімічні фактори небезпеки
- •6.4. Біологічні фактори небезпеки
- •6.5. Психологічні фактори небезпеки
- •VII. Дії при надзвичайних ситуаціях природного походження
- •7.1. Землетрус
- •7.2. Вулканізм
- •7.3. Зсуви та обвали
- •7.5. Каменепади
- •7.6. Сель
- •7.7. Снігові лавини
- •7.8. Хуртовина
- •7.9. Ожеледиця
- •7.10. Катастрофічне затоплення
- •7.11. Лісові та торф’яні пожежі
- •7.12. Метеорологічні стихійні явища
- •7.13. Урагани, шквали, смерчі, гроза
- •7.14. Посуха
- •7.15. Злива
- •7.16. Блискавка
- •Viіi. Соціально-політичні, комбіновані небезпеки
- •8.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
- •8.2. Конфлікти
- •8.3. Соціальні і політичні небезпеки
- •8.5. Тероризм
- •8.6. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та насильство
- •8.7. Дії при екстремальних ситуаціях криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •8.7.1. Небезпека у натовпі
- •8.7.2. Способи запобігання майнових злочинів
- •8.7.3. Рекомендації щодо забезпечення безпеки транспортних засобів:
- •8.7.4. Заходи застереження, які допоможуть вберегтись від насилля:
- •8.7.5. Основні рекомендації щодо забезпечення безпеки особистого майна
- •8.7.6. Психологія спілкування в конфліктних ситуаціях:
- •8.7.7. Рекомендації щодо забезпечення особистої фізичної безпеки:
- •8.7.8. Технічні засоби захисту широкого вжитку
- •8.7.9. Спеціальні засоби захисту
- •8.8. Комбіновані небезпеки
- •8.8.1. Природно-техногенні небезпеки
- •8.8.1.1 Кислотні дощі
- •8.8.1.2 Пилові бурі
- •8.8.1.3. Парниковий ефект
- •8.8.1.4. Порушення озонового шару
- •8.9. Природно-соціальні небезпеки
- •8.10. Соціально-техногенні небезпеки
- •Іх. Управління безпекою життєдіяльності
- •9.1. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності
- •9.2. Цілі та завдання системи управління
- •9.3. Функції управління безпекою життєдіяльності
- •9.4. Управління бжд на глобальному рівні
- •9.5. Україна як суб’єкт міжнародних правовідносин у сфері бжд
- •9.6. Управління , безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.1. Основні засади державного управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.2. Інформаційне забезпечення системи управління
- •9.6.3. Система державних органів управління і нагляду за безпекою життєдіяльності
- •9.6.4. Управління системою цивільного захисту
- •9.6.5. Управління цивільною обороною
- •9.7. Система управління безпекою життєдіяльності на підприємстві
- •9.8. Контроль та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Х. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1. Надзвичайні ситуації та їх види
- •10.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •2) У режимі підвищеної готовності:
- •3) У режимі діяльності за надзвичайної ситуації:
- •4) У режимі діяльності за надзвичайного стану здійснюються заходи відповідно із Законом України «Про надзвичайний стан».
- •10.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •10.5. Надання долікарської допомоги потерпілому
- •10.5.1. Загальні принципи надання долікарської допомоги
- •10.5.2. Надання долікарської допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •10.5.3. Допомога при кровотечах та ушкодженнях м’яких тканин
- •10.5.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв’язок та при переломах кісток
- •10.5.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •10.5.6. Допомога при отруєннях
- •10.5.7. Надання першої допомоги при утопленні
- •10.6. Особливості медичного забезпечення при виробничих аваріях, катастрофах та стихійних лихах
- •10.6.1. Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •10.6.2. Медичне забезпечення при затопленнях та повенях
- •10.6.3. Медичне забезпечення при землетрусах
- •10.6.4. Медична допомога при пожежах
- •10.6.5. Особливості медичної допомоги при виникненні епідеміологічного осередку
- •10.7 Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки
- •Література
9.7. Система управління безпекою життєдіяльності на підприємстві
Регулювання управлінської діяльності в на підприємстві базується на “Положенні про систему управління охороною праці на підприємстві”.
Метою СУОП є забезпечення підготовки, прийняття і реалізація економічно та соціально обґрунтованих рішень, що сприяють здійсненню підприємством організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров’я та працездатності людини у процесі праці.
Основним змістом управління є:
1) Порядок введення в дію систему управління охороною праці.
2) Матеріальне забезпечення.
3) Фінансове забезпечення.
4) Контроль за станом охорони праці та функціонуванням СУОП.
5) Облік, звіт, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці. Заохочення працівників за роботу з охорони праці.
6) Пропаганда передового досвіду роботи з поліпшення стану охорони праці.
7) Інформація про стан охорони праці.
Структура СУОП на рівні підприємства має такий вигляд:
Керівник підприємства
Видає наказ (приймає рішення) про організацію робіт щодо розробки та впровадження СУОП та створення координаційної групи на підприємстві, затверджує положення про координаційну групу.
Створює службу охорони праці підприємства, затверджує положення про неї.
Створює кабінет з охорони праці підприємства.
Спільно з трудовим колективом укладає трудовий договір та два рази на рік взаємозвітує про його виконання на зборах трудового колективу.
Організує ознайомлення працівників підприємства з передовим досвідом споріднених підприємств та вивчення безпечних методів праці.
Забезпечує ознайомлення всіх працівників підприємства із вхідною інформацією з питань охорони праці і виробничого середовища.
Використовує вихідну інформацію про стан охорони праці на підприємстві при розгляданні та затвердженні заходів про поліпшення існуючого стану охорони праці працівників підприємства.
Призначає комісію з розслідування нещасних випадків.
Бере участь в роботі комісії із спеціального розслідування нещасних випадків.
Головний економіст
Готує пропозиції про створення та поповнення фонду охорони праці підприємства.
Головний бухгалтер
Забезпечує фінансування виконання заходів (робіт), щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на робочих місцях і по підприємству в цілому.
Забезпечує соціальне страхування працівників підприємства від нещасних випадків і професійних захворювань та медичного страхування.
Забезпечує надання працівникам пільг і компенсацій, передбачених законодавством.
Здійснює облік надходження і витрачення коштів фонду охорони праці.
Інженер-будівельник
Забезпечує проведення експертиз проектів та кошторисів на будівництво (реконструкцію) підприємства, будівель і споруд на предмет їх технічного рівня, надійності, безпечності і відповідності вимогам охорони праці та виробничої санітарії.
Організовує безпечне виконання будівельних робіт та введення об’єктів в експлуатацію.
Керівники виробничих дільниць (цехів)
Проводять інструктажі працівників з питань охорони праці та їх стажування після первинного інструктажу.
Забезпечують необхідний рівень стану охорони праці на дільниці (цеху).
Контролюють дотримання працюючими вимог безпеки праці.
Видають наряди-допуски на виконання робіт підвищеної небезпеки.
Служба охорони праці підприємства
Здійснює координацію робіт керівників підрозділів і служб та громадських комісій (спеціалістів) підприємства щодо розробки і впровадження нормативних актів підприємства і заходів з охорони праці.
Організовує розробку (перегляд) інструкцій з охорони праці для працівників за професіями, відповідальних осіб з техніки безпеки та посадових осіб підприємства.
Розробляє нормативні документи з охорони праці, що діють на підприємстві.
Організовує роботи із забезпечення санітарно-побутового обслуговування працюючих.
Здійснює планування робіт з охорони праці.
Разом з профкомом складає розділ “Охорона праці” колективного договору підприємства, контролює хід виконання заходів цього розділу.
Контролює дотримання працюючими вимог безпеки праці.
Забезпечує виконання розпоряджень директивних органів, приписів органів нагляду і спеціалістів з охорони праці.
Забезпечує контроль рівня шкідливих або небезпечних виробничих факторів та їх вплив на здоров’я працівників.
Веде облік нещасних випадків на виробництві відповідно до “Положення про порядок розслідування і обліку нещасних випадків на виробництві”.
Звітує про стан умов і безпеки праці вищій організації, теруправлінню Держнаглядохоронпраці, районній санітарно-епідеміологічній службі.
Аналізує та оцінює стан умов та безпеки праці по дільницях (ланках, бригадах, цехах) підприємства.
Забезпечує робочі місця та дільниці стандартами, інструкціями, нормативною документацією, пам’ятками, літературою, засобами навчання і пропаганди.
Профспілковий комітет підприємства та уповноважені трудового колективу з питань охорони праці Здійснюють контроль за станом охорони праці на підприємстві (дільниці, цеху, бригади) згідно із затвердженим “Положенням про роботу уповноважених з питань охорони праці”.
Добровільна пожежна дружина (команда)
Проводить роботу згідно з “Положенням про добровільні пожежні дружини”, затвердженого наказом МВС України.
Пожежно-технічна комісія
Організовує та проводить навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки працівників підприємства.
Готує пропозиції і подає на затвердження “Протипожежний режим на підприємстві”.
Готує і забезпечує будівлі та споруди планами (схемами) евакуації людей на випадок пожежі.
Розробляє порядок оповіщення людей про пожежу.
Забезпечує проведення службового розслідування причин пожеж.
Щоквартально проводить протиаварійні та протипожежні практичні заняття.
Проводить роботу згідно з типовим “Положенням про пожежно-технічну комісію”, затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 № 521.
Заступник керівника підприємства з постачання
Забезпечує працюючих засобами індивідуального і колективного захисту, мийними і знешкоджуючими засобами, молоком, засобами протипожежного захисту.
Комісія з безпеки дорожнього руху
Проводить роботу згідно з “Положенням про комісію з безпеки дорожнього руху підприємств, установі організацій України”, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 23.02.94 № 80.
Інженер з кадрових питань
Організовує проведення медичних та наркологічних оглядів працівників підприємства.