8.9. Природно-соціальні небезпеки

До природно-соціальних небезпек належать: бродяжництво, проституція епідемії, епізоотії, соціальні хвороби, СНІД, наркоманія, алкоголізм, тютюнокуріння та ін.

Бродяжництво - результат втрати постійного місця помешкання як результат змін у соціальному статусі з побутових чи інших причин.

Проституція - (лат. - віддавання, збезчещення, осквернення) - продаж жінкою свого тіла для статевих відносин з метою отримання засобів для існування. Чинне законодавство передбачає переслідування за заняття проституцією, утягнення в неї малолітніх та звідництво.

Епідемія - масове розповсюдження інфекційного захворювання людини у будь-якій місцевості, країні, яка суттєво перевищує загальний рівень захворюваності.

Епізоотія - значне поширення хвороби тварин, яке перевищує рівень захворювання в даному регіоні.

Соціальні хвороби - це захворювання людей, виникнення і поширення яких пов’язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами (трахома, туберкульоз, венеричні захворювання тощо).

Найбільш поширена вірусна інфекція - грип, яка виникає як епідемія щорічно. Грип передається під час контакту з хворими людьми через дрібні крапельки, які потрапляють в повітря при кашлі та чханні хворого. Інкубаційний період становить 1-2 дні. Симптоми грипу: хворого морозить, у нього висока температура, він відчуває сильний головний біль, біль у м’язах. Існує небезпека ускладнення вторинною інфекцією (це може бути, пневмонія, запалення середнього вуха, плеврит тощо), яка може призвести навіть до смерті. В окремих випадках грип спричиняє ускладнення у вигляді враження серця, суглобів, нирок, мозку та мозкових оболонок. Навіть у такій благополучній країні, як США, щорічно від грипу та ускладнень, які викликає ця хвороба, помирає 10-40 тисяч чоловік. Щорічно в світі захворює на грип від 5 до 15% населення, смертельних випадків від грипу налічується близько 2 мільйонів.

Трахома - хронічне вірусне захворювання очей. Зараження відбувається під час прямого контакту, через рушники, хусточки, подушки тощо. Під час захворювання кон’юнктива червоніє, потовщується, утворюються сіруваті зерна (фолікули), які послідовно розпадаються і рубцюються. Якщо не лікуватись, можливі запалення рогівки, виразки на ній, утворення більма, сліпота.

Туберкульоз (сухоти) - це різноманітне за своїми проявами інфекційне захворювання, що викликається туберкульозною паличкою (паличкою Коха). Основне джерело поширення інфекції - хвора на туберкульоз людина, яка виділяє бактерії разам з мокротинням. Зараження відбувається, коли здорова людина вдихає дрібні краплі рідкої або частки висохлої мокроти хворого на сухоти. Палички Коха можуть потрапити до організму і через ушкоджені шкіру або слизову оболонку носа чи рота, при вживанні молока, м’яса від хворої худоби.

Гепатит - група запалювальних захворювань печінки інфекційного та неінфекційного характеру. Гепатит є одним з найпоширеніших захворювань у світі. На нього хворіє 2 млрд. чоловік, або кожен третій мешканець планети. Щорічно від гепатиту помирає 2 млн. чоловік. Порушення функції печінки у випадку гострого гепатиту супроводжуються жовтухою. Хронічний гепатит може призвести до цирозу печінки.

Вірусний гепатит, або хвороба Боткіна, передається через забруднену воду та їжу, під час переливання крові, статевих контактах.

Останнім часом в нашій країні почастішали випадки виникнення осередків гепатиту через неполадки в системах водопостачання, отруєння в закладах громадського харчування, харчові отруєння та отруєння неякісними алкогольними напоями.

Харчові отруєння виникають через накопичення в продуктах харчування токсинів, які утворюють головним чином мікроорганізми. Особливістю таких отруєнь є досить швидкий прояв ознак хвороби. Уже через 2-24 години після вживання неякісної їжі можуть виникнути блювота, різкі болі в ділянці живота, головний біль, загальна слабкість, пронос, а в окремих випадках і більш важкі симптоми та наслідки.

Найбільш небезпечними харчовими отруєннями є ботулізм та отруєння, які викликають стафілококи.

Харчові інфекції виникають за активного розмноження і утворення збудників токсинів в організмі. Ці заразні хвороби передаються від однієї людини до іншої через продукти харчування, воду, рідше іншими шляхами. Найбільшу небезпеку становлять збудники кишково-шлункових захворювань (дизентерія, сальмонельоз, холера). Харчові інфекції дуже небезпечні через те, що більшість продуктів харчування, з якими вони можуть поширюватись, люди споживають кожного дня.

Венеричні захворювання (гонорея, сифіліс та інші) передаються переважно під час статевого контакту з хворою людиною, хоча інколи це можливе і через поцілунки, предмети домашнього вжитку (ложки, чашки, цигарки тощо).

Наслідком венеричних захворювань може бути безпліддя, враження суглобів, м’язів, слизових оболонок, шкіри, внутрішніх органів, нервової та ендокринної систем, органів чуття. За тяжких форм сифілісу можливий прогресивний параліч, за якого у хворих виникають важкі психічні розлади і смерть.

Запобігти венеричним захворюванням можна, уникаючи випадкових статевих контактів. Лікування цих захворювань також можливе, причому тим ефективніше, чим раніше його розпочати.

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - смертельне захворювання, що спричиняється вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). ВІЛ-інфекція передається:

- під час статевого контакту з інфікованою людиною;

- під час переливання крові, пересадки органів та тканин;

- через голки шприців та під час татуювання;

- під час пошкодження шкірних покривів, слизових оболонок медичними інструментами, забрудненими ВІЛ, під час контакту з інфікованими тканинами та органами;

- від інфікованої матері - плоду під час вагітності чи під час годування грудним молоком.

ВІЛ активно розмножується в організмі, вражаючи та руйнуючи клітини імунної системи, у міру виснаження якої розвиваються найрізноманітніші ускладнення. СНІДом називаються найпізніші стадії ВІЛ-інфекції, коли через нездатність імунної системи протистояти інфекціям (здебільшого таким, які не завдають шкоди здоровим людям), розвиваються смертельно небезпечні хвороби.

Велику небезпеку для людей становлять різного роду залежності, такі як наркоманія, алкоголізм, тютюнокуріння.

Наркоманія - захворювання, яке виникло через зловживання наркотиками і речовинами, що мають наркотичну дію. Обумовлюється наркоманія здатністю наркотиків викликати стан ейфорії. Хід захворювання хронічний. Відомо два шляхи розвитку наркоманії. Перший - зловживання наркотиків через неосвіченість (частіше всього це буває під час неправильного вживання призначень лікаря наркотиків, а також тоді, коли хворий не витримує біль, відсутність сну, та інших тяжких симптомів захворювання і збільшує частоту прийому та дозу наркотиків). Другий шлях - усвідомлене вживання наркотиків з метою наркотичного сп’яніння. До такого шляху, як правило, здатні емоційно нестійкі, психічно незрілі, з обмеженим колом інтересів, егоїстичні особистості. Самоконтроль збуджень у таких осіб відсутній, тому наркоманія розвивається швидко і супроводжується поглинанням великих доз наркотиків. Хід хвороби в таких випадках дуже тяжкий і закінчується, як правило, катастрофічно.

Масове вживання наркотиків в Європі почалося в XIX ст., коли група інтелектуальних авантюристів почала експериментувати над власною свідомістю, вживаючи гашиш та опіум, які привозили з Єгипту та Індії. Але у XX ст. після того, як почалося лабораторне виробництво кокаїну, ЛСД та інших алкалоїдів, наркоманія перейшла в інший вимір - вона набула масовості та епідемічного поширення. Відтепер наркоманія перестала бути проблемою однієї особистості, а стала соціальною проблемою.

Систематичне вживання наркотику викликає потребу у збільшенні доз. У людини, яка пристрастилась до зілля, виникають психічна та фізична залежність від нього. Психічна залежність - згадки про приємні відчуття, потреба в наркотику - стає найголовнішою в житті наркомана, він не в змозі виконувати свої обов’язки, залишає сім’ю і друзів, концентруючи всі свої інтереси на добуванні та вживанні збуджуючих речовин.

Утримання від наркотику супроводжується абстинентним синдромом, що є класичною ознакою фізичної залежності від нього. Абстинентний синдром характеризується низкою проявів у психічній та фізичній сферах. Цей стан полегшується або зникає після введення до організму того самого або з такими ж властивостями наркотику.

Під час наркоманії вражаються внутрішні органи, виникають неврологічні та психічні розлади, відбувається соціальна деградація. Передозування наркотику призводить до смерті.

Наркоманія завдає великої економічної, соціальної та моральної шкоди суспільству. Українське законодавство встановлює адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконні дії з наркотиками. Такими діями можуть бути немедичне вживання їх, незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та збут їх, їх викрадення, посів та вирощування, схиляння інших людей до вживання зілля.

Подібними до наркоманії залежностями є алкоголізм та тютюнокуріння.

Алкоголізм - хронічне захворювання, що виникає через систематичне вживання алкогольних напоїв і характеризується патологічним потягом до них і поступовим зниженням психічної діяльності (алкогольною деградацією). Алкоголізм як захворювання (хронічне) характеризується прогресуючими психічними і фізіологічними перетвореннями: хворі стають безсилими, малоініціативними, в них зникає інтерес до життя, порушується міцний сон, поступово настає занепад психічної діяльності, виникають захворювання шлунково-кишкового тракту - гастрит, коліт, цироз печінки; настає розлад серцево-судинної системи, нирок, статева слабкість та інше.

Алкоголізм є ґрунтом, на якому можуть розвиватися гострі алкогольні психози. Алкоголізм у своїй більшості є результатом побутового п’янства, впливу конкретного мікросоціального середовища в поєднанні з відповідними особливостями особистості.

Спиртні напої - напої, що містять етиловий спирт (етанол). Отримують його зброджуванням харчових продуктів, гідролізом рослинних матеріалів та синтезом.

Етиловий спирт у дуже малій кількості міститься в організмі людини, тому вживання його дорослою людиною у невеликих дозах не викликає негативної реакції організму. Напроти, оскільки спирт - висококалорійний продукт, він швидко забезпечує енергетичні потреби організму. Алкоголь збуджує, підбадьорює, піднімає настрій, змінює самопочуття, робить бесіду жвавішою. До того ж пиво і виноградні вина містять, набір вітамінів та букет ароматичних речовин, які роблять вживання їх приємним.

Проте у цій привабливості криється страшна небезпека, оскільки, по-перше, спирт для людського організму є отрутою, а по-друге, внаслідок неодноразових прийомів алкоголю від нього, як і від наркотику, виникає залежність, і людина вже не задовольняється малими дозами. Поступово ця залежність перетворюється в нестримний потяг негайно, якнайшвидше знайти спиртне і випити. У прагненні здобути жаданий напій алкоголік йде на будь-які дії, у тому числі і злочинні.

Потрапивши до організму людини, спирт дуже швидко всмоктується в кров, яка розносить його по всьому організму, причому основна частка потрапляє в мозок. Алкоголь, який усмоктався, поступово руйнується, однак деяка його частина фіксується тканинами і виводиться з організму протягом 2-3 тижнів. Як й інші отруйні речовини, алкоголь знешкоджується у печінці. Беручи участь у знешкодженні спирту, печінка сама зазнає його шкідливої дії. Відбувається запалення (алкогольний гепатит), яке переходить у цироз печінки. Утворюється водянка черевної порожнини, розвивається загальне отруєння організму, і людина помирає.

Зловживання алкоголем призводить також до алкогольних психозів. Найчастіше спостерігаються біла гарячка (потьмарення свідомості, зорові та слухові галюцинації, збудження, різні соматичні та неврологічні розлади), алкогольний галюциноз (переважно слухові галюцинації загрозливого змісту), маячня, ревнощі.

Пияцтво та алкоголізм, так само як і наркоманія, завдають великої шкоди суспільству. Люди, які вживають алкоголь, частіше хворіють, допускають брак у роботі, з їх вини відбуваються аварії і травми на виробництві. Переважно через провину п’яних водіїв трапляються дорожньо-транспортні пригоди. Враховуючи серйозність шкоди, якої завдають суспільству пияцтво та алкоголізм, сучасне законодавство вважає, що в разі скоєння злочину чи іншого правопорушення стан алкогольного сп’яніння не є виправданням, а навпаки, є обставиною, яка усугубляє провину.

Тютюнокуріння - вдихання диму тютюну - є однією з найбільш поширених шкідливих звичок, яка негативно впливає на здоров’я курця та людей, котрі його оточують. Тютюнокуріння, - один з найбільш поширених видів побутової наркоманії. Охоплює сотні мільйонів людей на планеті. В світі палять в середньому половина чоловіків та чверть жінок.

Дим тютюну, яким дихає курець, містить нікотин, аміак, окис вуглецю, піридон, оцтову, мурашину, масляну, синильну кислоти, чадний, газ, тютюновий дьоготь та ще близько 30 речовин. Найбільш небезпечним є нікотин, пара якого проникає у верхні дихальні шляхи і легені, а також заковтується разом зі слиною в шлунок, через що у курців виникає хронічне захворювання гортані та глотки, бронхіт, туберкульоз легенів, рак легенів, рак ротової порожнини та інше. Складові тютюнового диму всмоктуються в кров і розносяться нею по всьому організму. Через 2-3 хвилини після вдихання диму нікотин, який є алкалоїдом, проникає всередину клітин головного мозку та, розширюючи судини, підвищує активність мозку. Розширення судин мозку та вплив аміаку на нервові закінчення дихальних шляхів суб’єктивно сприймаються курцями як свіжий приплив сил або своєрідне відчуття заспокоєння. Через деякий час цей стан зникає, відбувається звуження судин мозку і зниження його активності. Щоб знову відчути піднесення, потрібна чергова цигарка.

Під час вдихання диму тютюну ушкоджуються емаль зубів, в зв’язку з цим може мати місце карієс, стоматит та інше. Під впливом хронічних дій нікотину на вегетативну нервову систему виникають загальні вегетативні розлади, підвищується шлункова секреція, кислотність шлункового соку, розвиваються гастрити, захворювання на виразку та інше. В зв’язку із судинозвужувальною дією нікотину у курців можуть виникнути трофічні зміни в судинах, ендартеріїт облітеруючий. Велику шкоду паління завдає жінкам. Воно ускладнює протікання вагітності, погано впливає на розвиток плоду і призводить до його викиду та іншого. Як показує статистика, курці у віці 40-49 років вмирають в три рази частіше, ніж ті, хто не палить. Паління є небезпечним не тільки для курців, а і для людей, що знаходяться з ними в одному приміщені.

Тютюнокуріння сприяє розвитку хвороб серця, судин, шлунка, є одним із основних чинників, що призводить до раку легень, збільшує ризик появи інших злоякісних новоутворень: язика, гортані, стравоходу.