
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Мета, значення і завдання безпеки життєдіяльності
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система “людина — життєве середовище” та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи “людина - життєве середовище”
- •1.3. Основні положення дисципліни безпека життєдіяльності
- •1.4 Історія розвитку науки про безпеку життєдіяльності
- •1.5. Сфери забезпечення життєдіяльності
- •1.6. Проблеми, принципи і способи забезпечення життєдіяльності людини в сучасних умовах
- •1.6.1. Проблеми життєдіяльності
- •1.6.2. Принципи забезпечення життєдіяльності населення
- •1.6. 3. Способи забезпечення життєдіяльності населення
- •Іі. Небезпеки життєвого середовища
- •2 1.Небезпеки та їх класифікація
- •2.2. Характеристика небезпек
- •2.3. Класифікація джерел небезпек та чинників небезпек
- •2.4. Ризик та його види у сфері безпеки життєдіяльності
- •2.5. Управління ризиком
- •Ііі. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •3.1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт
- •3.2. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •3.3. Діяльність людини
- •3.4. Фізіологічні особливості організму людини
- •3.4.1. Загальні поняття про фізіологічні системи та психіку людини
- •3.4.2. Структура і властивості сенсорної системи людини
- •3.4.3. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності
- •3.5. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •3.6. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії
- •3.7. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •IV. Психологічні та соціальні основи забезпечення безпеки людини
- •4.1.Психологічні особливості людини
- •4.1.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •4.1.2. Психічні процеси
- •4.1.3. Психічні стани
- •4.1.4. Психічні властивості
- •4.2. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •4.2.1. Основні визначення здоров’я
- •4.2.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
- •4.2.3. Вплив навколишнього природного середовища на здоров’я людей
- •4.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери
- •4.4. Забруднення харчової сировини й продуктів
- •4.5. Вплив забруднювальних речовин на організм людини
- •4.6. Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів
- •4.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •4.8. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •V. Середовище життєдіяльності людини як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •5.1. Природне середовище
- •5.1.1. Значення природного середовища в життєдіяльності людини
- •5.1.2. Рівновага в природному середовищі
- •5.2. Техногенне середовище
- •5.2.1. Виробниче та побутове середовище
- •5.2.2. Значення людського чинника у безпеці життєдіяльності людини
- •5.3. Соціально-політичне середовище
- •5.4. Сучасне урбанізоване середовище
- •5.5. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі
- •5.6. Небезпеки, що пов’язані з експлуатацією та утриманням житла
- •5.7. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках
- •5.8. Загальні правила користування і поведінки у приміщеннях багатоповерхових будинків
- •5.9. Безпека дорожнього руху в місті
- •VI. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •6. 1. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •6.2. Фізичні чинники небезпеки
- •6.2.2. Вібрація
- •6.2.3. Захист від електромагнітних полів і випромінювань
- •6.2.4. Захист від ультрафіолетових випромінювань
- •6.2.5. Захист від інфрачервоного випромінювання
- •6.2.6. Інфразвук
- •6.2.7. Ультразвук
- •6.2.8. Іонізуючі випромінювання
- •6.2.9. Захист при роботі з персональними комп’ютерами
- •6.2.10. Лазерне випромінювання
- •6.2.11. Електробезпека
- •6.3. Хімічні фактори небезпеки
- •6.4. Біологічні фактори небезпеки
- •6.5. Психологічні фактори небезпеки
- •VII. Дії при надзвичайних ситуаціях природного походження
- •7.1. Землетрус
- •7.2. Вулканізм
- •7.3. Зсуви та обвали
- •7.5. Каменепади
- •7.6. Сель
- •7.7. Снігові лавини
- •7.8. Хуртовина
- •7.9. Ожеледиця
- •7.10. Катастрофічне затоплення
- •7.11. Лісові та торф’яні пожежі
- •7.12. Метеорологічні стихійні явища
- •7.13. Урагани, шквали, смерчі, гроза
- •7.14. Посуха
- •7.15. Злива
- •7.16. Блискавка
- •Viіi. Соціально-політичні, комбіновані небезпеки
- •8.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
- •8.2. Конфлікти
- •8.3. Соціальні і політичні небезпеки
- •8.5. Тероризм
- •8.6. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та насильство
- •8.7. Дії при екстремальних ситуаціях криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •8.7.1. Небезпека у натовпі
- •8.7.2. Способи запобігання майнових злочинів
- •8.7.3. Рекомендації щодо забезпечення безпеки транспортних засобів:
- •8.7.4. Заходи застереження, які допоможуть вберегтись від насилля:
- •8.7.5. Основні рекомендації щодо забезпечення безпеки особистого майна
- •8.7.6. Психологія спілкування в конфліктних ситуаціях:
- •8.7.7. Рекомендації щодо забезпечення особистої фізичної безпеки:
- •8.7.8. Технічні засоби захисту широкого вжитку
- •8.7.9. Спеціальні засоби захисту
- •8.8. Комбіновані небезпеки
- •8.8.1. Природно-техногенні небезпеки
- •8.8.1.1 Кислотні дощі
- •8.8.1.2 Пилові бурі
- •8.8.1.3. Парниковий ефект
- •8.8.1.4. Порушення озонового шару
- •8.9. Природно-соціальні небезпеки
- •8.10. Соціально-техногенні небезпеки
- •Іх. Управління безпекою життєдіяльності
- •9.1. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності
- •9.2. Цілі та завдання системи управління
- •9.3. Функції управління безпекою життєдіяльності
- •9.4. Управління бжд на глобальному рівні
- •9.5. Україна як суб’єкт міжнародних правовідносин у сфері бжд
- •9.6. Управління , безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.1. Основні засади державного управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.2. Інформаційне забезпечення системи управління
- •9.6.3. Система державних органів управління і нагляду за безпекою життєдіяльності
- •9.6.4. Управління системою цивільного захисту
- •9.6.5. Управління цивільною обороною
- •9.7. Система управління безпекою життєдіяльності на підприємстві
- •9.8. Контроль та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Х. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1. Надзвичайні ситуації та їх види
- •10.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •2) У режимі підвищеної готовності:
- •3) У режимі діяльності за надзвичайної ситуації:
- •4) У режимі діяльності за надзвичайного стану здійснюються заходи відповідно із Законом України «Про надзвичайний стан».
- •10.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •10.5. Надання долікарської допомоги потерпілому
- •10.5.1. Загальні принципи надання долікарської допомоги
- •10.5.2. Надання долікарської допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •10.5.3. Допомога при кровотечах та ушкодженнях м’яких тканин
- •10.5.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв’язок та при переломах кісток
- •10.5.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •10.5.6. Допомога при отруєннях
- •10.5.7. Надання першої допомоги при утопленні
- •10.6. Особливості медичного забезпечення при виробничих аваріях, катастрофах та стихійних лихах
- •10.6.1. Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •10.6.2. Медичне забезпечення при затопленнях та повенях
- •10.6.3. Медичне забезпечення при землетрусах
- •10.6.4. Медична допомога при пожежах
- •10.6.5. Особливості медичної допомоги при виникненні епідеміологічного осередку
- •10.7 Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки
- •Література
1.6. Проблеми, принципи і способи забезпечення життєдіяльності людини в сучасних умовах
1.6.1. Проблеми життєдіяльності
Серед проблем життєдіяльності людини можна виділити ті, які постійно знаходяться у центрі уваги людства для забезпечення нормальних умов життя та праці:
а) підтримання параметрів середовища мешкання в потрібних для життєдіяльності межах. Це одна зі складних проблем, які стоять перед населенням Земної кулі. Вона пов’язана з тим, що трудова діяльність людей із року в рік збільшується, ускладнюється, впроваджуються все нові й нові технології. Виникає проблема технологічної безпеки суспільства, так як на даному етапі розвитку існує явна невідповідність якості технологічних процесів рівню культури того або іншого суспільства.
Це означає, що збільшується навантаження на всі структурні частини навколишнього середовища, стає очевидним небезпека виснаження природних ресурсів, незворотного забруднення та зміни середовища мешкання, тобто виникають реальні умови для виникнення техногенних катастроф. Якщо подивитися на екологічну карту України, то чітко простежуються найбільш “забруднені” райони (території). Це райони Дніпропетровська, Запоріжжя, Донецька, Луганська та інші.
б) забезпечення населення всіма видами енергоресурсів (електроенергією, газом, нафтопродуктами, кам’яним вугіллям та інше). Нинішня енергетична криза торкнулася багатьох країн, в яких хронічно недостає енергоресурсів, що природно знижує рівень життєдіяльності людей. Людина постійно шукає нові джерела отримання енергії. Цей пошук відбувається і нині. Теоретичні проекти отримання енергії з нових джерел є, але практична сторона питання поки що не вирішена.
Вчені підрахували, що запасів більшості корисних копалин вистачить тільки до кінця ХХІ століття. Тому слід очікувати, що роботи по пошуку нових джерел енергії будуть вестись інтенсивно. Нині розробляються установки різного призначення з використанням енергії вітру. Проробляється можливість і доцільність їх використання в різних галузях виробництва.
в) забезпечення населення всіма нормами та параметрами штучного середовища мешкання. До цього часу для людей в різних країнах гострою проблемою є житло, комунальний транспорт, суспільні споруди, спортивні комплекси, медичні заклади та інші елементи системи життєзабезпечення. У світі існує дуже великий розрив по параметрам середовища проживання людини. На жаль Україну ми не можемо назвати серед тих країн, які в цьому плані є лідерами.
г) забезпечення населення повноцінними та в достатній кількості продуктами харчування, які є фізіологічною основою життєдіяльності. Із збільшенням чисельності населення ця проблема набуває особливої гостроти. Якщо людство не розробить нових складів продуктів харчування, своєчасно не адаптується до них, воно буде через деякий час поставлено перед загальним голодом, тобто може виникнути надзвичайна ситуація глобального масштабу.
Дозволена законами біосфери чисельність населення Земної кулі оцінюється величиною 0,5-1 млрд. осіб, тобто у 7 разів нижче сучасної. В подальшому прогнозується подальше зростання населення, головним чином за рахунок держав Африки і Азії. Зростання населення визначає зменшення величини земельних ресурсів на 1 людину. На початок 20-х років минулого століття на одного жителя Землі приходилось біля 0,3 га орної землі. За прогнозом на 2025 рік на одну людину буде припадати 0,17 га.
Крім того слід враховувати і якісні показники. Сьогодні значна проблема - отримання “чистої” продукції сільськогосподарського виробництва;
д) наявність та раціональне використання в інтересах життєдіяльності питної (прісної) води. Принципово кількість прісної води, в структурі Землі є величиною постійною. Річ іде про те, щоб зберегти прісну воду від забруднення, яке може привести до непридатності її використання для вживання населенням. Звідси витікає важливість завдань знезараження води, боротьби з промисловим та побутовим забрудненням та виснаженням водойм, недопущення потрапляння у водойми мінеральних добрив і пестицидів;
є) ліквідація, переробка або використання відходів виробництва життєдіяльності. Особливу турботу та гостроту представляють відходи небезпечних виробництв: атомних, хімічних, біологічних (бактеріологічних). Нині, враховуючи актуальність цієї проблеми, створені та функціонують цілий ряд міжнародних організацій: ЮНЕСКО, МАГАТЕ та інші. На Україні дуже гостро стоїть питання утилізації побутових відходів.
е) освоєння нових просторів та світів для людей Землі є перспективною проблемою. Як в свій час казав К.Е. Ціолковський: “Земля - это колыбель человечества, но не вечно же будет жить оно в колыбели”.
Таким чином, основні проблеми життєдіяльності зводяться до комплексу заходів по охороні, раціональному використанню та відновленню живої (рослинності та тваринного світу) та неживої (ґрунту, води, атмосфери, надр, клімату та ін.) природи.