
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Мета, значення і завдання безпеки життєдіяльності
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система “людина — життєве середовище” та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи “людина - життєве середовище”
- •1.3. Основні положення дисципліни безпека життєдіяльності
- •1.4 Історія розвитку науки про безпеку життєдіяльності
- •1.5. Сфери забезпечення життєдіяльності
- •1.6. Проблеми, принципи і способи забезпечення життєдіяльності людини в сучасних умовах
- •1.6.1. Проблеми життєдіяльності
- •1.6.2. Принципи забезпечення життєдіяльності населення
- •1.6. 3. Способи забезпечення життєдіяльності населення
- •Іі. Небезпеки життєвого середовища
- •2 1.Небезпеки та їх класифікація
- •2.2. Характеристика небезпек
- •2.3. Класифікація джерел небезпек та чинників небезпек
- •2.4. Ризик та його види у сфері безпеки життєдіяльності
- •2.5. Управління ризиком
- •Ііі. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •3.1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт
- •3.2. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •3.3. Діяльність людини
- •3.4. Фізіологічні особливості організму людини
- •3.4.1. Загальні поняття про фізіологічні системи та психіку людини
- •3.4.2. Структура і властивості сенсорної системи людини
- •3.4.3. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності
- •3.5. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •3.6. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії
- •3.7. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •IV. Психологічні та соціальні основи забезпечення безпеки людини
- •4.1.Психологічні особливості людини
- •4.1.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •4.1.2. Психічні процеси
- •4.1.3. Психічні стани
- •4.1.4. Психічні властивості
- •4.2. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •4.2.1. Основні визначення здоров’я
- •4.2.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
- •4.2.3. Вплив навколишнього природного середовища на здоров’я людей
- •4.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери
- •4.4. Забруднення харчової сировини й продуктів
- •4.5. Вплив забруднювальних речовин на організм людини
- •4.6. Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів
- •4.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •4.8. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •V. Середовище життєдіяльності людини як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •5.1. Природне середовище
- •5.1.1. Значення природного середовища в життєдіяльності людини
- •5.1.2. Рівновага в природному середовищі
- •5.2. Техногенне середовище
- •5.2.1. Виробниче та побутове середовище
- •5.2.2. Значення людського чинника у безпеці життєдіяльності людини
- •5.3. Соціально-політичне середовище
- •5.4. Сучасне урбанізоване середовище
- •5.5. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі
- •5.6. Небезпеки, що пов’язані з експлуатацією та утриманням житла
- •5.7. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках
- •5.8. Загальні правила користування і поведінки у приміщеннях багатоповерхових будинків
- •5.9. Безпека дорожнього руху в місті
- •VI. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •6. 1. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •6.2. Фізичні чинники небезпеки
- •6.2.2. Вібрація
- •6.2.3. Захист від електромагнітних полів і випромінювань
- •6.2.4. Захист від ультрафіолетових випромінювань
- •6.2.5. Захист від інфрачервоного випромінювання
- •6.2.6. Інфразвук
- •6.2.7. Ультразвук
- •6.2.8. Іонізуючі випромінювання
- •6.2.9. Захист при роботі з персональними комп’ютерами
- •6.2.10. Лазерне випромінювання
- •6.2.11. Електробезпека
- •6.3. Хімічні фактори небезпеки
- •6.4. Біологічні фактори небезпеки
- •6.5. Психологічні фактори небезпеки
- •VII. Дії при надзвичайних ситуаціях природного походження
- •7.1. Землетрус
- •7.2. Вулканізм
- •7.3. Зсуви та обвали
- •7.5. Каменепади
- •7.6. Сель
- •7.7. Снігові лавини
- •7.8. Хуртовина
- •7.9. Ожеледиця
- •7.10. Катастрофічне затоплення
- •7.11. Лісові та торф’яні пожежі
- •7.12. Метеорологічні стихійні явища
- •7.13. Урагани, шквали, смерчі, гроза
- •7.14. Посуха
- •7.15. Злива
- •7.16. Блискавка
- •Viіi. Соціально-політичні, комбіновані небезпеки
- •8.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
- •8.2. Конфлікти
- •8.3. Соціальні і політичні небезпеки
- •8.5. Тероризм
- •8.6. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та насильство
- •8.7. Дії при екстремальних ситуаціях криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •8.7.1. Небезпека у натовпі
- •8.7.2. Способи запобігання майнових злочинів
- •8.7.3. Рекомендації щодо забезпечення безпеки транспортних засобів:
- •8.7.4. Заходи застереження, які допоможуть вберегтись від насилля:
- •8.7.5. Основні рекомендації щодо забезпечення безпеки особистого майна
- •8.7.6. Психологія спілкування в конфліктних ситуаціях:
- •8.7.7. Рекомендації щодо забезпечення особистої фізичної безпеки:
- •8.7.8. Технічні засоби захисту широкого вжитку
- •8.7.9. Спеціальні засоби захисту
- •8.8. Комбіновані небезпеки
- •8.8.1. Природно-техногенні небезпеки
- •8.8.1.1 Кислотні дощі
- •8.8.1.2 Пилові бурі
- •8.8.1.3. Парниковий ефект
- •8.8.1.4. Порушення озонового шару
- •8.9. Природно-соціальні небезпеки
- •8.10. Соціально-техногенні небезпеки
- •Іх. Управління безпекою життєдіяльності
- •9.1. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності
- •9.2. Цілі та завдання системи управління
- •9.3. Функції управління безпекою життєдіяльності
- •9.4. Управління бжд на глобальному рівні
- •9.5. Україна як суб’єкт міжнародних правовідносин у сфері бжд
- •9.6. Управління , безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.1. Основні засади державного управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.2. Інформаційне забезпечення системи управління
- •9.6.3. Система державних органів управління і нагляду за безпекою життєдіяльності
- •9.6.4. Управління системою цивільного захисту
- •9.6.5. Управління цивільною обороною
- •9.7. Система управління безпекою життєдіяльності на підприємстві
- •9.8. Контроль та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Х. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1. Надзвичайні ситуації та їх види
- •10.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •2) У режимі підвищеної готовності:
- •3) У режимі діяльності за надзвичайної ситуації:
- •4) У режимі діяльності за надзвичайного стану здійснюються заходи відповідно із Законом України «Про надзвичайний стан».
- •10.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •10.5. Надання долікарської допомоги потерпілому
- •10.5.1. Загальні принципи надання долікарської допомоги
- •10.5.2. Надання долікарської допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •10.5.3. Допомога при кровотечах та ушкодженнях м’яких тканин
- •10.5.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв’язок та при переломах кісток
- •10.5.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •10.5.6. Допомога при отруєннях
- •10.5.7. Надання першої допомоги при утопленні
- •10.6. Особливості медичного забезпечення при виробничих аваріях, катастрофах та стихійних лихах
- •10.6.1. Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •10.6.2. Медичне забезпечення при затопленнях та повенях
- •10.6.3. Медичне забезпечення при землетрусах
- •10.6.4. Медична допомога при пожежах
- •10.6.5. Особливості медичної допомоги при виникненні епідеміологічного осередку
- •10.7 Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки
- •Література
8.7.9. Спеціальні засоби захисту
В умовах криміногенної ситуації, що склалася в нашій країні, питання особистої безпеки хвилює кожного громадянина, адже кожен може стати жертвою злочину. Дійовим засобом проти посягань на особистість є самозахист.
Самозахист – це законні дії громадян при умові, якщо при цьому було дотримано певних вимог, основною з яких є глибоке розуміння таких важливих положень у кримінальному праві, як необхідна оборона. Під необхідною обороною розуміють правомірний захист від суспільно небезпечних посягань на інтереси держави, суспільні чи особисті інтереси шляхом заподіяння шкоди тому, хто посягає. Суть особистої оборони полягає в її моральному змісті та соціальній спрямованості. Тобто необхідною визначається оборона лише тоді, коли вона була направлена на відбиття суспільно небезпечного нападу, на захист прав та інтересів людини, котра обороняється від загрози заподіяння шкоди. Закон встановлює, що особа, яка заподіяла в момент необхідної оборони шкоду нападаючому, не несе за це відповідальності, оскільки її дії присікають чи запобігають нападу. Право на самозахист може використовувати кожна людина. Законодавством України передбачено, що при захисті особистих інтересів можливе заподіяння шкоди тому, хто на них посягає.
Для свого захисту необхідна як фізична, так і психологічна готовність до надзвичайної ситуації. Це значно підвищить шанси дати відсіч зловмисникові. Бажано, та й в інтересах кожної особи чоловічої і жіночої статі, оволодіти хоча б елементарними прийомами самбо, боксу чи інших аналогічних видів спорту. Для цього існує достатньо різних спортивних секцій, гуртків, де можна з короткий час навчитися навичкам самозахисту. Добре б мати при собі газову зброю, придбану в установленому порядку. В жодному разі не рекомендується озброюватись холодною зброєю, бо лише її зберігання призволить до порушення правових норм.
Слід зауважити, що у життєвих ситуаціях криміногенного характеру дуже багато умов щодо використання необхідної оборони, які треба здати і враховувати перед тим, як прийняти рішення про самозахист.
У відповідній літературі зазначено, що такими умовами, зокрема, є:
– суспільна небезпека посягання (нападу) і його дійовість;
– можливість захисту державних, громадянських, особистих (своїх власних та інших осіб) інтересів;
– заподіяння шкоди тільки нападаючому;
– захист не повинен перевищувати меж необхідності.
Іншими словами, щоб необхідна оборана була правомірною дією, потрібно, щоб ці умови були в сукупності.
Глобальна злочинність – це гостра соціальна проблема сучасності. Кількість зареєстрованих у світі злочинів у середньому зростає на 5% щороку. Але останнім часом особливо швидко зростає частка тих, що належать до категорії тяжких (убивства, насильства тощо).
Враховуючи складну криміногенну ситуацію в Україні, кожна людина повинна вміти захистити себе в ситуаціях, пов’язаних з насильством.
Спеціальні засоби захисту є активними засобами попередження та припинення правопорушень, однак, в ситуаціях, коли їх застосування є неминучим, потрібно проявляти стриманість і діяти за обставинами.
До спеціальних засобів захисту належать:
– газова зброя,
– гумові палки,
– сльозоточивий газ,
– захисні жилети і шоломи.
Найдешевшим і доступним засобом самозахисту є газова зброя. Для її придбання не потрібно ніякого дозволу.
Досить ефективним засобом самозахисту є автономні сигнальні пристрої. Їх застосування дуже просте: висмикнеш дротик – брелок для ключів, сумка чи дипломат починають видавати такі гучні й пронизливі звуки, що будь-який зловмисник побоїться мати справу з вами далі, не привертаючи до себе загальної уваги. Такий сигнальний пристрій розрахований на 1 чи 2 години безперервного крику й вимкнути, не знаючи секрету, його практично неможливо. Засіб вважається доволі безпечним. Єдине застереження – потужність звукового тиску не повинна перевищувати 80 децибел.
При користуванні вогнепальною зброєю:
– ніколи, навіть жартома, не направляйте на людей вогнепальну зброю;
– завжди вважайте, що зброя заряджена;
– ніколи не залишайте зброю, підготовлену до пострілу; зброя при зберіганні завжди повинна бути поставлена на запобіжник;
– при розряджені і заряджені зброї ствол має бути направлений вниз;
– забезпечуйте неможливість потрапляння вашої зброї в інші руки;
– зброя ніколи не повинна потрапляти в руки дітей;
– зброю і патрони завжди зберігайте у футлярах, які закриваються, а ключі ховайте в надійне місце;
– не поспішайте навчати дітей користуватися зброєю.
Негативні емоції, страх порушують фізіологічний та психологічний стан організму, щоб мобілізувати його захисні функції корисно виконати декілька фізичних вправ.