8.7. Дії при екстремальних ситуаціях криміногенного характеру та способи їх уникнення

Боротьба із злочинністю органічно входить до загальної системи соціальної діяльності нашої держави, спрямованої на вдосконалення способу життя українського народу. В умовах економічної кризи, нерівномірності суспільного розвитку, значних прогалин у законодавстві та інших негативних чинників спостерігається збільшення осіб, які схильні до скоєння злочинів.

Що стосується причин зростання злочинності, то вони загалом випливають:

– по-перше – з економічної кризи в країні і, як наслідок, різкого спаду рівня життя, що спонукає певну частину населення, особливо молодь, поліпшити рівень особистого життя будь-якою ціною;

– по-друге – з недосконалості законодавчої і правової бази, що дає можливість окремим особам використовувати незаконні шляхи власного забезпечення (тіньова економіка та ін.);

– по-третє – “зовнішнього фактора”, котрий полягає в тому, що сучасне покоління в силу історичних обставин не має високого рівня національної культури і християнських цінностей, які виховували б людей на засадах заповідей Божих.

– по-четверте – негативного впливу на свідомість окремих людей масової культури Заходу, перегляд кінофільмів, відеозаписів, що пропагують насильство, розбій, секс.

8.7.1. Небезпека у натовпі

Небезпеки соціально-політичного характеру можуть виникати в умовах натовпу, за великого скупчення людей, зокрема, при проведенні мітингів, процесій, будь-яких розважальних заходів.

Натовп - це контактна, зовнішньо неорганізована спільнота людей, що вирізняється високим ступенем конформізму (відсутності особистої позиції) її індивідів, що діють дуже емоційно, одностайно і навіть агресивно. Поведінка людини в умовах натовпу дуже мало або зовсім не залежить від освітнього або культурного рівня осіб, що його утворюють.

Натовп – це є народ, що вийшов на вулицю. За характером поведінки натовп ділять на випадковий, експресивний, конвенційний та діючий.

Випадковий натовп — це група людей, увагу яких привернула якась подія (аварія, ДТП).

Експресивний натовп утворюється з людей, згуртованих прагненням спільно висловити свої почуття – (радість, горе, протест, солідарність тощо). Експресивний натовп можна побачити на весіллі чи похороні, на мітингах і маніфестаціях.

Конвенційний натовп - група людей, що зібрались для масових розваг (футбол, концерт).

Діючий натовп ділиться на агресивний (самосуд розгніваних людей); панічний (масова втеча людей від несподіваної загрози, стихійного лиха, катастрофи); корисливий (пограбування магазину та ін.); повстанський (зумовлений обуренням людей проти влади, сваволі, утисків).

Прикладом дій агресивного натовпу може бути самосуд розгніваної юрби над спійманим на гарячому злочинцем, панічного – масова втеча людей від несподіваних небезпек. Дії корисливого натовпу завжди спрямовані на оволодіння якимись цінностями чи благами. Повстанським натовпом називають натовп, дії якого зумовлені справедливим обуренням проти властей, їхніх утисків, сваволі.

У натовпі діють свої психологічні закони.

Для натовпу характерні такі загальні властивості:

– натовп – це завжди досить велика група людей;

– на відміну від інших соціальних утворень, таких як трудовий колектив, ця група існує протягом досить короткого часу і тому не встигає розмежуватися за певними симпатіями, інтересами та виконуваними функціями.

– люди в натовпі розміщуються дуже щільно на невеликій площі, тобто перебувають у безпосередній близькості, що дає їм змогу підтримувати між собою зоровий і слуховий контакти, постійно отримуючи інформацію про реакції один одного на зовнішні стимули, на слова оратора, який виступає на мітингу.

В умовах натовпу особистість нівелюється, втрачає індивідуальність і стає ніби частиною натовпу - істоти з надіндивідуальними психічними процесами та властивостями. У людей в умовах натовпу з’являється почуття вседозволеності, безвідповідальності та безкарності.

Ці риси зумовлюють появу “колективної душі”, яка притаманна більшою або меншою мірою всім різновидам натовпу, і свідченням якої є та легкість, з якою один різновид переходить в інший. Переймаючись єдиним настроєм і відчуваючи свою силу, натовп швидко радикалізується, змінює характер і направленість дій. Щоб передбачити “поворот” подій, заздалегідь вжити необхідних попереджувальних заходів, запобігти можливим трагічним наслідкам, треба мати чітке уявлення про зміни, яких неминуче зазнає психіка окремої людини в натовпі.

Незважаючи на злиття з «колективною душею» натовпу, кожна людина в ньому продовжує усвідомлювати себе суверенною особистістю і відчуває безпеку, яку нібито надає їй натовп. Відчуття цілковитої безпеки нерідко поєднується з відчуттям безвідповідальності, безкарності, вседозволеності. З іншого боку, об’єднані в одне ціле, люди здатні на самопожертву, безкорисливість і героїзм, риси, яких вони поодинці ніколи не виявляють.

Натовп завжди може становити небезпеку як для оточення так і для тих, хто знаходиться в ньому.

Натовп схильний піддаватися навіюванню. На думку З. Фрейда, натовп завжди утворювався з появою «ватажка», який мав над ним необмежену владу, а секрет цієї влади полягав у тому, що оточення бачило в ньому всі найкращі риси, якими б хотіли володіти багато хто: мужність, силу, стійкість, волю до боротьби і перемоги. Він був для них власним «Я», ідеалом: тож щоб він не говорив і не робив, все викликало довіру. Це, власне, і є механізм навіювання. У сучасному суспільстві з ускладненням суспільних відносин і внутрішнього світу людей місце живих «ватажків» замінили абстрактні ідеї.

Екстремальні ситуації можуть виникнути при великому скупченні людей при проведенні яких-небудь розважальних заходів – футбол, концерт популярної рок-групи тощо.

Людська психіка в натовпі. У натовпі особистість “розчиняється” чи принаймні помітно нівелюється. Те особисте і неповторне, що є у кожної людини, відходить на задній план. Цей процес розгортається на підсвідомому рівні. Поступаючись індивідуальністю, людина дістає ту психологічну захищеність, якої так бракує у звичайному житті. Натовп створює враження не тільки нездоланної сили, але й надійного захисту. Людина почувається у цілковитій безпеці, що часто поєднується з почуттям безвідповідальності, безкарності, вседозволеності.

Мислення натовпу. Обов’язковою умовою утворення “колективної” душі натовпу є одержання людьми інформації про реакцію на певні події чи явища. В цій величезній інформаційній системі виникає безліч збоїв, які можна подолати шляхом спрощення того, що здатне спрощуватись, і посилення того, що здатне посилюватись. Цими двома взаємопов’язаними тенденціями – спрощенням і посиленням значною мірою й визначається психологічний профіль натовпу. Певного спрощення передусім зазнає інтелект, а посилюються головним чином емоції, почуття, переживання. Це часто призводить до паніки.

Щоб не постраждати у натовпі необхідно:

– уникати натовпу та скупчення людей (того, хто впав – затопчуть на смерть). Коли це неможливо, у жодному разі не йти проти натовпу;

– якщо натовп вже захопив, слід намагатися уникнути його центру і краю – небезпечного сусідства вітрин, грат тощо;

– при русі в щільному натовпі не налягати на того, хто йде попереду (бажання прискорити рух закінчиться повною пробкою);

– намагайтеся уникати заторів, а головне – тих місць, де рух обмежують гострі кути, дерева, стовпи, перила, скляні вітрини або столики (кращих умов, щоб бути притиснутим, розчавленим та серйозно травмованим важко придумати);

– не слід чіплятися ні за що руками, коли несе натовп – можуть поламати руки. Обов’язково застебнути одяг, зняти окуляри, сережки, краватки, шарф. Дорого може коштувати вибір взуття на високому підборі або розв’язаний шнурок. Якщо є сумка чи парасолька, потрібно їх викинути, якщо щось впало, не намагатися підняти;

– уникайте мітингів та демонстрацій (прості громадяни ризикують більше, ніж політичні лідери);

– якщо на футбольному матчі або рок-концерті ви побачили багато сп’янілих або сильно збуджених глядачів – підіть або раніше закінчення видовища, або значно пізніше (потрапити в перші ряди такої публіки – самогубство).

Головне завдання в натовпі – не впасти. Але якщо вже так сталося, потрібно негайно захистити голову руками і якнайшвидше вставати. Для цього слід підтягнути ноги під себе, згрупуватися та рвучко спробувати встати.

Якщо натовп нерухомий, з нього можна спробувати вийти, використовуючи прийоми психологічного впливу, наприклад, прикинутися п’яним або божевільним, сказати, що нудить і не можна втриматись – натовп розступатиметься, що випустити.