
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Мета, значення і завдання безпеки життєдіяльності
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система “людина — життєве середовище” та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи “людина - життєве середовище”
- •1.3. Основні положення дисципліни безпека життєдіяльності
- •1.4 Історія розвитку науки про безпеку життєдіяльності
- •1.5. Сфери забезпечення життєдіяльності
- •1.6. Проблеми, принципи і способи забезпечення життєдіяльності людини в сучасних умовах
- •1.6.1. Проблеми життєдіяльності
- •1.6.2. Принципи забезпечення життєдіяльності населення
- •1.6. 3. Способи забезпечення життєдіяльності населення
- •Іі. Небезпеки життєвого середовища
- •2 1.Небезпеки та їх класифікація
- •2.2. Характеристика небезпек
- •2.3. Класифікація джерел небезпек та чинників небезпек
- •2.4. Ризик та його види у сфері безпеки життєдіяльності
- •2.5. Управління ризиком
- •Ііі. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •3.1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт
- •3.2. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •3.3. Діяльність людини
- •3.4. Фізіологічні особливості організму людини
- •3.4.1. Загальні поняття про фізіологічні системи та психіку людини
- •3.4.2. Структура і властивості сенсорної системи людини
- •3.4.3. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності
- •3.5. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •3.6. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії
- •3.7. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •IV. Психологічні та соціальні основи забезпечення безпеки людини
- •4.1.Психологічні особливості людини
- •4.1.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •4.1.2. Психічні процеси
- •4.1.3. Психічні стани
- •4.1.4. Психічні властивості
- •4.2. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •4.2.1. Основні визначення здоров’я
- •4.2.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
- •4.2.3. Вплив навколишнього природного середовища на здоров’я людей
- •4.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери
- •4.4. Забруднення харчової сировини й продуктів
- •4.5. Вплив забруднювальних речовин на організм людини
- •4.6. Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів
- •4.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •4.8. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •V. Середовище життєдіяльності людини як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •5.1. Природне середовище
- •5.1.1. Значення природного середовища в життєдіяльності людини
- •5.1.2. Рівновага в природному середовищі
- •5.2. Техногенне середовище
- •5.2.1. Виробниче та побутове середовище
- •5.2.2. Значення людського чинника у безпеці життєдіяльності людини
- •5.3. Соціально-політичне середовище
- •5.4. Сучасне урбанізоване середовище
- •5.5. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі
- •5.6. Небезпеки, що пов’язані з експлуатацією та утриманням житла
- •5.7. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках
- •5.8. Загальні правила користування і поведінки у приміщеннях багатоповерхових будинків
- •5.9. Безпека дорожнього руху в місті
- •VI. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •6. 1. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •6.2. Фізичні чинники небезпеки
- •6.2.2. Вібрація
- •6.2.3. Захист від електромагнітних полів і випромінювань
- •6.2.4. Захист від ультрафіолетових випромінювань
- •6.2.5. Захист від інфрачервоного випромінювання
- •6.2.6. Інфразвук
- •6.2.7. Ультразвук
- •6.2.8. Іонізуючі випромінювання
- •6.2.9. Захист при роботі з персональними комп’ютерами
- •6.2.10. Лазерне випромінювання
- •6.2.11. Електробезпека
- •6.3. Хімічні фактори небезпеки
- •6.4. Біологічні фактори небезпеки
- •6.5. Психологічні фактори небезпеки
- •VII. Дії при надзвичайних ситуаціях природного походження
- •7.1. Землетрус
- •7.2. Вулканізм
- •7.3. Зсуви та обвали
- •7.5. Каменепади
- •7.6. Сель
- •7.7. Снігові лавини
- •7.8. Хуртовина
- •7.9. Ожеледиця
- •7.10. Катастрофічне затоплення
- •7.11. Лісові та торф’яні пожежі
- •7.12. Метеорологічні стихійні явища
- •7.13. Урагани, шквали, смерчі, гроза
- •7.14. Посуха
- •7.15. Злива
- •7.16. Блискавка
- •Viіi. Соціально-політичні, комбіновані небезпеки
- •8.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
- •8.2. Конфлікти
- •8.3. Соціальні і політичні небезпеки
- •8.5. Тероризм
- •8.6. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та насильство
- •8.7. Дії при екстремальних ситуаціях криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •8.7.1. Небезпека у натовпі
- •8.7.2. Способи запобігання майнових злочинів
- •8.7.3. Рекомендації щодо забезпечення безпеки транспортних засобів:
- •8.7.4. Заходи застереження, які допоможуть вберегтись від насилля:
- •8.7.5. Основні рекомендації щодо забезпечення безпеки особистого майна
- •8.7.6. Психологія спілкування в конфліктних ситуаціях:
- •8.7.7. Рекомендації щодо забезпечення особистої фізичної безпеки:
- •8.7.8. Технічні засоби захисту широкого вжитку
- •8.7.9. Спеціальні засоби захисту
- •8.8. Комбіновані небезпеки
- •8.8.1. Природно-техногенні небезпеки
- •8.8.1.1 Кислотні дощі
- •8.8.1.2 Пилові бурі
- •8.8.1.3. Парниковий ефект
- •8.8.1.4. Порушення озонового шару
- •8.9. Природно-соціальні небезпеки
- •8.10. Соціально-техногенні небезпеки
- •Іх. Управління безпекою життєдіяльності
- •9.1. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності
- •9.2. Цілі та завдання системи управління
- •9.3. Функції управління безпекою життєдіяльності
- •9.4. Управління бжд на глобальному рівні
- •9.5. Україна як суб’єкт міжнародних правовідносин у сфері бжд
- •9.6. Управління , безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.1. Основні засади державного управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.2. Інформаційне забезпечення системи управління
- •9.6.3. Система державних органів управління і нагляду за безпекою життєдіяльності
- •9.6.4. Управління системою цивільного захисту
- •9.6.5. Управління цивільною обороною
- •9.7. Система управління безпекою життєдіяльності на підприємстві
- •9.8. Контроль та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Х. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1. Надзвичайні ситуації та їх види
- •10.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •2) У режимі підвищеної готовності:
- •3) У режимі діяльності за надзвичайної ситуації:
- •4) У режимі діяльності за надзвичайного стану здійснюються заходи відповідно із Законом України «Про надзвичайний стан».
- •10.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •10.5. Надання долікарської допомоги потерпілому
- •10.5.1. Загальні принципи надання долікарської допомоги
- •10.5.2. Надання долікарської допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •10.5.3. Допомога при кровотечах та ушкодженнях м’яких тканин
- •10.5.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв’язок та при переломах кісток
- •10.5.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •10.5.6. Допомога при отруєннях
- •10.5.7. Надання першої допомоги при утопленні
- •10.6. Особливості медичного забезпечення при виробничих аваріях, катастрофах та стихійних лихах
- •10.6.1. Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •10.6.2. Медичне забезпечення при затопленнях та повенях
- •10.6.3. Медичне забезпечення при землетрусах
- •10.6.4. Медична допомога при пожежах
- •10.6.5. Особливості медичної допомоги при виникненні епідеміологічного осередку
- •10.7 Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки
- •Література
7.15. Злива
Злива - короткочасний та інтенсивний дощ, що може завдавати великої шкоди. Тривалість - 2-3 години. Характеризується кількістю опадів понад 50 мм на рівнинній території та 30 мм у гірських районах тривалістю менше 12 годин. Утворюється при проходженні циклонів. Зливи відзначаються локальним розподілом по території, здебільшого на невеликих площах (до 1000 км2).
Під час сильної зливи вода не встигає просочуватись у землю і стікає по поверхні. Вона порушує будову грунту, утворюючи глибокі ритвини, заносить піском річки, руйнує їх береги, призводить до значних паводків. Вона псує дорожні та залізничні насипи, спричиняє зсув ґрунту.
Характерні зливи для всієї території України, але найчастіше вони бувають у південних та південно-східних районах країни. Найбільша тривалість злив спостерігається в гірських районах.
Для того, щоб не намокнути та не простудитись треба під час зливи сховатися під навіс. У разі відсутності такого - під накидку.
7.16. Блискавка
Небезпека ураження блискавкою загальновідома, хоча і достатньо рідка.
При ураженні блискавкою у потерпілого виникають місцеві та загальні порушення, судомні скорочення м’язів, зупинка дихання, на шкірі з’являються опіки. Така травма може статися і тоді, коли людина знаходилася навіть поряд з місцем безпосереднього удару блискавки. В залежності від стану потерпілого (вологий шкірний покрив, стомлення, виснаження тощо), сили та напруги удару можливі різноманітні місцеві проявлення. При цьому ушкодження на шкірі, що виникають, нагадують опіки I-IV ступеня. Більш небезпечні загальні проявлення, котрі розвиваються як результат впливу на нервову систему. Потерпілий миттєво втрачає свідомість, часто спостерігається розвиток глухоти, німоти, паралічу дихальної мускулатури, що веде до зупинки дихання. Стан потерпілого на момент травми може бути настільки важким, що він зовнішньо мало чим відрізняється від померлого: блідий шкірний покрив, широкі, не реагуючі на світло зіниці, відсутність дихання та пульсу удавана смерть. Лише уважне прослуховування ділянки серця дозволяє встановити ознаки життя у потерпілого.
Перша допомога. Передусім необхідно вжити заходів по терміновому транспортуванню потерпілого в лікарню. В тяжких випадках, які супроводжуються зупинкою дихання, розвитком стану удаваної смерті, єдино дійовим заходом першої допомоги є негайне проведення штучного дихання. Першу допомогу при зупинці серця слід починати в перші 5 хвилин, коли ще продовжують жити клітини головного та спинного мозку. Допомога полягає в одночасному проведенні штучного дихання та зовнішнього масажу серця.
Профілактика ураження блискавкою. Необхідно бояться грози, особливо коли вона проходить прямо над головою, коли небо в блискавицях та гуркоче грім. Боятися цих явищ непотрібно, але виконувати відому обережність під час грози треба. Розряди атмосферної електрики можуть стати небезпечними для життя, якщо своєчасно не вжити заходів застереження.
Якщо гроза застала у лісі, не слід ховатися під високі дерева. Краще всього зупинитись на поляні між деревами, але не менше ніж за 15 м від них, і особливо – від дуба. Особливо небезпечні окремо стоячі дуб, тополя, сосна. Слід пам’ятати про розколоті потужним ударом блискавиці сосну та дуб. Про них треба пам’ятати туристу та грибнику, риболову та відпочиваючому, який шукає в грозу захист під деревами. Побоювання промокнути може призвести до трагічного кінця.
Слід пам’ятати, що блискавиці часто попадають у підвищені місця, горби, камені. Якщо гроза застала вас на відкритому місці, краще всього зупинитися в низині, присісти на ногах в суху канаву, яму. Тіло повинно мати по можливості найменшу площу торкання із землею. По можливості необхідно уникати глинистих грунтів тому що глина володіє великою електропровідністю. Якщо поблизу нема ніяких заглиблень, треба лягти на землю і лежати, поки не пройде гроза. Добрим укриттям може бути курінь, землянка, хата та інші будівлі. Не можна бігти, при русі в машині – треба зупинитись.
Під час грози небезпечно знаходитись у воді чи поблизу від неї. Блискавиця дуже часто б’є в річкові береги, тому не слід ставити палатку біля самої води або входити у воду під час грози. Ураженню блискавицею сприяє і мокрий одяг.
У горах слід уникати гребенів, виступів та інших підвищених точок. Небезпечно знаходитись поряд з металевими предметами. Не треба купатися, краще всього знаходитись на сухій поверхні.
В умовах житла не рекомендується знаходитись на даху, стояти біля вікон та печей. Блискавка часто вдаряє в димарі і руйнує печі, а при падінні на будинок, проходить по стінах і по тих кутах, де розташовані ринви.
Вірогідність постраждати від кулястої блискавки, практично дорівнює нулю. Статистика свідчить, що більшість людей ніколи навіть не бачила і не побачить цю голубу, зелену, жовту або червону кулю, що світиться, сантиметрів 20 в діаметрі, яка повільно пливе з потоками повітря. З’являється вона звичайно в грозу або після грози.
Якщо у будинок влетіла така блискавка насамперед треба мати на увазі, що траєкторія її польоту практично непередбачена. Куля веде себе несподівано, як крапля води на розжареній сковороді. Однак не треба робити різких рухів і тим паче тікати: можна викликати повітряний потік, по котрому згусток енергії полетить ціленаправлено за втікачем.
Необхідно триматися подалі від електроприладів та електромережі, не торкатись металевих предметів.