
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Мета, значення і завдання безпеки життєдіяльності
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система “людина — життєве середовище” та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи “людина - життєве середовище”
- •1.3. Основні положення дисципліни безпека життєдіяльності
- •1.4 Історія розвитку науки про безпеку життєдіяльності
- •1.5. Сфери забезпечення життєдіяльності
- •1.6. Проблеми, принципи і способи забезпечення життєдіяльності людини в сучасних умовах
- •1.6.1. Проблеми життєдіяльності
- •1.6.2. Принципи забезпечення життєдіяльності населення
- •1.6. 3. Способи забезпечення життєдіяльності населення
- •Іі. Небезпеки життєвого середовища
- •2 1.Небезпеки та їх класифікація
- •2.2. Характеристика небезпек
- •2.3. Класифікація джерел небезпек та чинників небезпек
- •2.4. Ризик та його види у сфері безпеки життєдіяльності
- •2.5. Управління ризиком
- •Ііі. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •3.1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт
- •3.2. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •3.3. Діяльність людини
- •3.4. Фізіологічні особливості організму людини
- •3.4.1. Загальні поняття про фізіологічні системи та психіку людини
- •3.4.2. Структура і властивості сенсорної системи людини
- •3.4.3. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності
- •3.5. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •3.6. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії
- •3.7. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •IV. Психологічні та соціальні основи забезпечення безпеки людини
- •4.1.Психологічні особливості людини
- •4.1.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •4.1.2. Психічні процеси
- •4.1.3. Психічні стани
- •4.1.4. Психічні властивості
- •4.2. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •4.2.1. Основні визначення здоров’я
- •4.2.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
- •4.2.3. Вплив навколишнього природного середовища на здоров’я людей
- •4.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери
- •4.4. Забруднення харчової сировини й продуктів
- •4.5. Вплив забруднювальних речовин на організм людини
- •4.6. Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів
- •4.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •4.8. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •V. Середовище життєдіяльності людини як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •5.1. Природне середовище
- •5.1.1. Значення природного середовища в життєдіяльності людини
- •5.1.2. Рівновага в природному середовищі
- •5.2. Техногенне середовище
- •5.2.1. Виробниче та побутове середовище
- •5.2.2. Значення людського чинника у безпеці життєдіяльності людини
- •5.3. Соціально-політичне середовище
- •5.4. Сучасне урбанізоване середовище
- •5.5. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі
- •5.6. Небезпеки, що пов’язані з експлуатацією та утриманням житла
- •5.7. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках
- •5.8. Загальні правила користування і поведінки у приміщеннях багатоповерхових будинків
- •5.9. Безпека дорожнього руху в місті
- •VI. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •6. 1. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •6.2. Фізичні чинники небезпеки
- •6.2.2. Вібрація
- •6.2.3. Захист від електромагнітних полів і випромінювань
- •6.2.4. Захист від ультрафіолетових випромінювань
- •6.2.5. Захист від інфрачервоного випромінювання
- •6.2.6. Інфразвук
- •6.2.7. Ультразвук
- •6.2.8. Іонізуючі випромінювання
- •6.2.9. Захист при роботі з персональними комп’ютерами
- •6.2.10. Лазерне випромінювання
- •6.2.11. Електробезпека
- •6.3. Хімічні фактори небезпеки
- •6.4. Біологічні фактори небезпеки
- •6.5. Психологічні фактори небезпеки
- •VII. Дії при надзвичайних ситуаціях природного походження
- •7.1. Землетрус
- •7.2. Вулканізм
- •7.3. Зсуви та обвали
- •7.5. Каменепади
- •7.6. Сель
- •7.7. Снігові лавини
- •7.8. Хуртовина
- •7.9. Ожеледиця
- •7.10. Катастрофічне затоплення
- •7.11. Лісові та торф’яні пожежі
- •7.12. Метеорологічні стихійні явища
- •7.13. Урагани, шквали, смерчі, гроза
- •7.14. Посуха
- •7.15. Злива
- •7.16. Блискавка
- •Viіi. Соціально-політичні, комбіновані небезпеки
- •8.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
- •8.2. Конфлікти
- •8.3. Соціальні і політичні небезпеки
- •8.5. Тероризм
- •8.6. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та насильство
- •8.7. Дії при екстремальних ситуаціях криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •8.7.1. Небезпека у натовпі
- •8.7.2. Способи запобігання майнових злочинів
- •8.7.3. Рекомендації щодо забезпечення безпеки транспортних засобів:
- •8.7.4. Заходи застереження, які допоможуть вберегтись від насилля:
- •8.7.5. Основні рекомендації щодо забезпечення безпеки особистого майна
- •8.7.6. Психологія спілкування в конфліктних ситуаціях:
- •8.7.7. Рекомендації щодо забезпечення особистої фізичної безпеки:
- •8.7.8. Технічні засоби захисту широкого вжитку
- •8.7.9. Спеціальні засоби захисту
- •8.8. Комбіновані небезпеки
- •8.8.1. Природно-техногенні небезпеки
- •8.8.1.1 Кислотні дощі
- •8.8.1.2 Пилові бурі
- •8.8.1.3. Парниковий ефект
- •8.8.1.4. Порушення озонового шару
- •8.9. Природно-соціальні небезпеки
- •8.10. Соціально-техногенні небезпеки
- •Іх. Управління безпекою життєдіяльності
- •9.1. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності
- •9.2. Цілі та завдання системи управління
- •9.3. Функції управління безпекою життєдіяльності
- •9.4. Управління бжд на глобальному рівні
- •9.5. Україна як суб’єкт міжнародних правовідносин у сфері бжд
- •9.6. Управління , безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.1. Основні засади державного управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.2. Інформаційне забезпечення системи управління
- •9.6.3. Система державних органів управління і нагляду за безпекою життєдіяльності
- •9.6.4. Управління системою цивільного захисту
- •9.6.5. Управління цивільною обороною
- •9.7. Система управління безпекою життєдіяльності на підприємстві
- •9.8. Контроль та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Х. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1. Надзвичайні ситуації та їх види
- •10.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •2) У режимі підвищеної готовності:
- •3) У режимі діяльності за надзвичайної ситуації:
- •4) У режимі діяльності за надзвичайного стану здійснюються заходи відповідно із Законом України «Про надзвичайний стан».
- •10.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •10.5. Надання долікарської допомоги потерпілому
- •10.5.1. Загальні принципи надання долікарської допомоги
- •10.5.2. Надання долікарської допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •10.5.3. Допомога при кровотечах та ушкодженнях м’яких тканин
- •10.5.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв’язок та при переломах кісток
- •10.5.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •10.5.6. Допомога при отруєннях
- •10.5.7. Надання першої допомоги при утопленні
- •10.6. Особливості медичного забезпечення при виробничих аваріях, катастрофах та стихійних лихах
- •10.6.1. Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •10.6.2. Медичне забезпечення при затопленнях та повенях
- •10.6.3. Медичне забезпечення при землетрусах
- •10.6.4. Медична допомога при пожежах
- •10.6.5. Особливості медичної допомоги при виникненні епідеміологічного осередку
- •10.7 Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки
- •Література
7.12. Метеорологічні стихійні явища
Стихійні погодні явища - це метеорологічні явища, що за своїми кількісними значеннями, інтенсивністю та районами поширення наносять значні збитки народному господарству (сильні дощі, хуртовини, густі тумани, заморозки, пилові бурі, ожеледь). Як правило, стихійні явища спостерігаються у комплексі - сильні дощі (злива), гроза, град та штормовий вітер; хуртовина, сильний вітер та погіршення видимості.
Найбільш поширені небезпечні погодні явища, що мають місце в Україні, такі:
- сильні зливи (Карпатські та Кримські гори);
- град (на всій території України);
- сильна спека (степова зона);
- суховії, посухи (степова та східна лісостепова зона);
- урагани, шквали, смерчі (більша частина території);
- пилові бурі (південний схід степової зони);
- сильні тумани (південний схід степової зони);
- сильні заметілі (південний схід степової зони);
- снігові заноси (Карпати);
- значні ожеледі (степова зона);
- сильний мороз (північ Полісся та схід лісостепової зони).
Протягом останнього десятиріччя в Україні зафіксовано понад 200 випадків виникнення катастрофічних природних явищ, метеорологічного походження зі значними збитками. Частіше всього повторюються сильні дощі, снігопади, ожеледі, тумани. Рідше бувають пилові бурі, крижані обмерзання.
В Україні щорічно спостерігається до 150 випадків стихійних метеорологічних явищ.
Найбільше від них потерпає степова зона, де помічені явища, притаманні як для теплої (сильна спека, пилові бурі, суховії, лісові пожежі), так і холодної (сильні морози, сильна ожеледь) пори року.
Для Українських Карпат найбільш характерні сильні зливи, що спричинюють селеві та зливові потоки, град, сильні вітри, заметілі, сильні снігопади, тумани.
7.13. Урагани, шквали, смерчі, гроза
Причиною виникнення стихійних погодних явищ є зіткнення теплого і холодного повітря. Скільки існує земля, стільки сперечаються між собою жагуче сонце та холодний північний вітер. Вітер – це невидимий струмок, або річка, де замість води – повітря.
При зіткненні великих мас холодного й теплого повітря виникає циклон – область низького тиску в атмосфері з мінімумом у центрі. На землі його прихід вгадують по різкій зміні тиску, зливах чи хуртовинах, шалених вітрах.
Шквал - раптовий недовгий, але страшенний вітер. Він виникає перед грозою і нагадує собою удар. Швидкість вітру може досягати 30-70 м/сек або 50-60 км/год, а продовжуватись може до однієї години. Нерідко він супроводжується короткочасною зливою та градом. Шквалонебезпечна ситуація може виникнути по всій території України у всі пори року.
Буря - дуже холодний вітер, що дме взимку з суші на море. Він виникає в приморських районах. Він може дути декілька діб зі швидкістю 50-60 м/сек.
Суховій - вітер з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря, є мешканцем степів. Він спалює все навколо сухим гарячим диханням. Під час суховіїв посилюється випарування, що при нестачі вологи в ґрунті часто призводить до загибелі рослин.
Ураганні вітри – одне із атмосферних чудовиськ нашої планети, котре по руйнівній силі може порівнятися із землетрусом. Їхня швидкість складає понад 120 км/год. Саме вони викликають жахливі морські шторми. В північній півкулі ураганні вітри завжди дмуть проти часової стрілки. Вони руйнують будівлі, спустошують поля, виривають з корінням дерева, зносять легкі будови, обривають дроти електромереж тощо. Вони можуть спрямувати на людину уламки шиферу, черепиці, скла, цегли, різних предметів. На більшій частині території України вітри зі швидкістю понад 25 м/сек бувають майже щорічно.
Силу урагану прийнято оцінювати в залежності від швидкості вітру по 17-бальній шкалі. Вітер силою 12 балів (більше 32 м/сек) руйнує і спустошує все на своєму шляху.
Ураганні вітри руйнують міцні і зносять легкі споруди, спустошують посіви, валять стовпи ліній електропередач, можуть призвести до людських жертв.
Смерч – сильний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви чи хобота і має майже вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у центральній його частині. Він супроводжується грозою, дощем, градом і якщо досягає поверхні землі, завжди завдає значних збитків.
Сила смерчу полягає в тому, що обертання повітря в його конусі (хоботі) проходить зі швидкістю 700-800 км/год., тому він супроводжується гулом, схожим на гуркіт реактивного двигуна. Розріджене повітря, що виникло всередині смерчу, настільки потужне, що йому вдається піднімати в повітря різні предмети, зривати дахи, виривати з корінням дерева, звалювати дерев’яні будинки.
Існують смерчі недовго (від хвилин до декількох годин), рухаючись разом із хмарами. Довжина шляху – від сотень метрів до десятків кілометрів.
Гроза – це атмосферне явище, що зв’язане з розвитком потужних купчасто-дощових хмар, що супроводжується багатократними електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом.
Поведінка. В разі надходження штормового попередження необхідно передусім уважно вислухати сповіщення про час та силу ураганних вітрів, які передбачаються, рекомендації по використанню сховищ та евакуації. Потім треба прийняти заходи самозахисту:
– з навітряного боку будівлі щільно зачинити вікна, двері, скло вікон заклеїти, по можливості захистити ставнями або щитами, з підвітряного боку, для урівноваження внутрішнього тиску, двері та вікна відчинити та закріпити в цьому положенні;
– підготувати автономний запас води та їжі, медичних препаратів, взяти ліхтарик або свічку, приймач на батарейках, взяти з собою документи;
– прибрати з балконів, підвіконників та лоджій речі, які можуть бути захоплені повітряним потоком; це ж відноситься до предметів у дворі або на даху;
– загасити вогонь в печах, приготуватися до виключення електроенергії, закрутити газові крани;
– залишити включеним радіоприймач, тому що по ньому може бути передана важлива інформація;
– із легких будівель перейти в більш надійні.
Краще всього перечекати ураганні вітри в укритті. Але якщо це не вдалося, і доводиться зустрічати стихійне лихо в будівлі, потрібно вибрати безпечніше місце – в середній частині будинку, в коридорах, на першому поверсі. Поранити можуть уламки вікон, які розлітаються. Тому необхідно стати в простінку, щільно до стінки, сховатися у вбудованій шафі або захиститись матрацом.
Якщо ураганний вітер застав на відкритій місцевості, краще всього сховатися в кюветі дороги, ямі, рові, яру і щільно притиснутися до землі. Те ж саме потрібно зробити при перебуванні за межами міста у любому виді транспорту.
Потрібно врахувати, що швидше всього до вітру приєднаються злива або град.
Зимові прояви стихійних сил природи, несприятливих атмосферних ситуацій нерідко виражаються сніговими завірюхами, хуртовинами тощо.
З отриманням штормового попередження негайно слід удатися до проведення запобіжних робіт: зміцнити не досить тривкі конструкції, зачинити двері приміщень на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна і вітрини необхідно оббита дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері і вікна з підвітряного боку залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань.
Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити в захисних спорудах.
Припинити зовнішні роботи. Запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати похідні плитки, гасові лампи, примуси. Не забувати запастися продуктами харчування і медикаментами, особливо перев’язувальними матеріалами. Радіоприймачі і телевізори тримати постійно включеними.
Знаходячись у будинку (квартирі), слід стерегтися поранень осколками скла, що розлітається. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінку. Можна використовувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам’яних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо негода застала на вулиці то треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів. Забороняється знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин.
Особливо слід стерегтися розірваних електродротів: не виключена імовірність того, що вони під напругою.
Ураган (смерч) може супроводжуватися грозою (бурею). Необхідно ухилятись від ситуацій, при яких збільшується вірогідність ураження блискавкою: не ховатись під окремо стоячими деревами, не підходити до ліній електропередач і т.п.
Головна умова – не піддаватися паніці. Діяти грамотно і свідомо, утримуватися від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.
Дії в районі урагану. Зважаючи на можливі порушення подачі електроенергії, населенню слід потурбуватися про аварійні світильники: електричні ліхтарі, гасові лампи, свічки. Можливі і порушення подачі води, а в сільській місцевості морського побережжя – її засолення, тому слід створити запас питної води на 2-3 доби, бажано в щільно закритих ємностях, а також води для гігієнічних потреб. В період урагану можуть виникнути труднощі в користуванні газовими та іншими плитками, тому слід привести в готовність похідні плитки чи які-небудь інші автономні нагрівальні прилади (примуси тощо). Доцільно також мати невеликий запас продуктів харчування, що не швидко псуються, приготування їжі з яких не вимагає значної праці, індивідуальні пакети першої медичної допомоги, ліки, необхідні членам родини. Предмети з двору слід забрати з приміщення або стійко закріпити.
В сільській місцевості необхідно мати під рукою матеріали, в яких може виникнути необхідність для захисту будівель від вітру і дощу (дошки, листи фанери, брезент, поліетиленова плівка), а також інструмент. Засоби пересування (автомобілі, мотоцикли) можуть терміново стати потрібними, тому бажано заправити їх пальним, залити маслом, підкачати шини. Бічне скло автомобіля з підвітряного боку слід трішки опустити, щоб врівноважити атмосферний тиск. Радіоприймачі і телевізори слід тримати постійно увімкненими: по них можуть передаватися повідомлення і розпорядження спеціальних комісій.
При урагані посилюють регулювання руху на основних автомагістралях, а в окремих випадках рух транспорту повністю припиняють. Пошкоджені будівлі і будівлі, які загрожують обвалом, огороджують попереджувальними знаками чи оточують постами. Оточують також місця, де проводяться рятувальні роботи. Велике значення в зменшенні можливих травм при урагані має дотримання самим населенням правил безпеки.
Перебуваючи в будівлі, доцільно перейти в її найбільш стійкі приміщення. Особливо слід остерігатися поранень склом. При сильних поривах вітру необхідно відійти від вікон і дверей під захист простінків. Краще піти у внутрішнє приміщення першого поверху будівлі, а при дії дуже сильних поривів вітру чи смерчу – заховатися в підвальному приміщенні. Якщо його немає – під прикриттям міцних меблів або внутрішнього дверного пройому. Не можна виходити з приміщень відразу ж, як ослабне вітер, тому що через кілька хвилин може виникнути новий, сильніший порив вітру. Рух поза будівлею слід максимально обмежити. Якщо ж обставини змушують бути на вулиці, слід триматися подалі від наземних будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, проводів. Не слід знаходитися на мостах, шляхопроводах, а також поблизу об’єктів, які мають легкозаймисті чи сильнодіючі отруйні речовини.
Особливо часто травми наносять зірване покрівельне залізо, шматки скла, шиферу і черепиці, дошки, вивіски, зірвані дорожні знаки, деталі оздоблення фасадів і карнизів, предмети, які знаходяться на балконах, окремі цеглини, гілки дерев. Знаходячись на вулиці при дуже сильних поривах вітру чи під час смерчу, слід заховатися в будь-якій виїмці, що є поблизу – канаві, ямі, яру – і лежати там, щільно притискаючись по землі. Не слід заходити в пошкоджені приміщення, вони можуть обвалитися. Не можна піддаватися почуттю страху, панікувати, бо це може призвести до неусвідомлених дій, поранення, а інколи і до загибелі.