7.7. Снігові лавини

Снігові лавини – одна із найбільш грізних та підступних небезпек у горах. Це – раптовий зсув великих мас снігу зі стрімких гірських схилів Внаслідок порушення сталості снігу.

Умови виникнення. Виникають лавини при:

– достатній кількості снігу в будь-яку пору року на схилах різної стрімкості;

– порушенні стійкості снігу внаслідок різких змін погоди;

– сильних снігопадах, хуртовинах – коли сила зціплення снігу, який щойно випав, з підстилаючою поверхнею незначні;

– відлизі – поява водного змащування між снігом та підстилаючою поверхнею;

– розпушенні нижнього шару снігу через підвищення температури в його товщі та випарування снігу в теплому горизонті.

Без зовнішніх причин сніг не почне рух по гірському схилу. З великою вірогідністю можна передбачити початок лавини якщо:

– йде сильний снігопад;

– на поверхню снігу падає дощ;

– температура повітря змінюється в ту чи іншу сторону під час снігопаду;

– сильна хуртовина в горах переносить сніг.

Часто причиною лавин є сонячне тепло, яке оплавляє кристали снігу і робить його нестійким на південних схилах гір. Землетрус силою 5-6 балів викликає потік сейсмічних лавин.

Найбільш лавинонебезпечні V-подібні долини, жолоби та схили під ними, а також відкриті круті схили, покриті товстим шаром снігу. Оптимальними умовами для лавин є засніжені схили стрімкістю від 30 до 40 градусів. Щоб лавина зійшла, тут потрібен або свіжий сніг в 30 см товщиною, або лежалий – не менше 70 см. Якщо схил крутіше 45 градусів, лавини сходять після кожного снігопаду.

Попередження небезпеки. Для того, щоб знизити ризик, треба уникати ділянок зі схилами в 30-40 градусів (особливо після снігу та дощу).

Але якщо не вдалося уникнути лавинонебезпечної зони, слід пам’ятати, що знаходячись у цій зоні, краще не шуміти, голосно не розмовляти. Для забезпечення безпеки треба постійно спостерігати за можливістю виникнення лавини. Якщо це сталося, то необхідно криком попередити інших відпочиваючих про лавинну небезпеку.

При виникненні лавини необхідно якнайшвидше покинути небезпечну зону.

Дії під час лавини. Побачивши чи почувши шум снігової лавини, що наближається, швидко зходять з її дороги, ховаючись за скелю, дерево, лягають на землю, захищають руками голову, притискують коліна до живота і дихають через одяг.

Якщо це не вдалося, необхідно встигнути скинути з себе рюкзак, відкинути лижні палки і по можливості лижі – все це, притиснуте снігом, не дозволить навіть ворухнутися. Необхідно викинути на поверхню лавини шарф, звичайно яскравого кольору, щоб по ньому могли відшукати.

Потрапивши у лавину, необхідно щільно закрити рот та ніс рукавицями, шарфом, коміром светру, – щоб у них не набився сніговий пил. Енергійно виконуючи руками й ногами плавальні рухи, постаратися утриматись на поверхні снігової маси (по можливості просуваючись до краю лавини).

Потрапивши під сніг, слід підігнути коліна до живота і зігнутими руками прикрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку. Одночасно треба віджимати сніг біля роту, щоб була можливість вільно дихати. Багато з тих хто потрапив під лавину задихаються – сніговий пил забиває рот та ніс.

Як тільки лавина зупинилась, необхідно відразу зробити все необхідне для звільнення з-під снігової маси. Якщо вибратись самостійно неможливо, потрібно в очікуванні допомоги зберігати спокій, економити сили та повітря, боротися зі сном. Слід запам’ятати, що трагедія тих, хто потрапив під лавину посилюється тим, що вони гарно чують все, що робиться на поверхні (наприклад, голоси рятівників), але покликати на допомогу не можуть – їх крику з-під снігу не чутно. Необхідно пам’ятати, що пошуки відбуваються і рятувальники прийдуть через деякий час.

Якщо вдалося уникнути неприємної зустрічі з лавиною, необхідно повернутись і подивитись назад. Якщо, хто-небудь із супутників потрапив у лавину, необхідно зафіксувати місце “зникнення” супутника під снігом, і по снігових грудках, які рухаються, від місця “зникнення”, до їх повної зупинки, запримітити “місце зупинки”. Як тільки рух снігу припинився, визначається найбільш можливе місце знаходження потерпілого і негайно приступають до його пошуку.

Знайшовши потерпілого, його відкопують. У першу чергу звільняють голову, щоб він міг вільно дихати. Потерпілому дають гарячий чай, при травмах вживають відповідні заходи.

Але крім снігових лавин існують і інші види лавин.

Земляні лавини виникають при землетрусах на схилах гір, які покриті дрібноуламковими осипами та іншими пухкими породами (пісок, глина, суглинки тощо). Кам’яно-земельні маси, які зміщуються в таких випадках, подібні сніговим лавинам, але на відміну від них складаються з пухких та подрібнених скельних порід.

Нерідко виникають змішані снігово-льодово-кам’яні лавини, коли обвалюється частина снігу та льоду. Вона залучає до руху уламкові відклади, які покривають гірські схили та днища річкових долин. Інколи скельні обвали в падінні подрібнюються на дрібні уламки та завершують свій шлях у вигляді кам’яних лавин.

Дії після сходження лавини:

– повідомляють, по можливості, про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо опинилися поза зоною сходу лавини;

– зберігаючи спокій, заспокоюють дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті (лавини);

– вибравшись з-під лавинного снігу самостійно чи за допомогою рятувальників, обстежують власне тіло, звертаються до лікаря, навіть якщо вважають себе здоровим;

– допомагають, по можливості, постраждалим, викликають медичну допомогу тим, хто її потребує;

– допомагають, при потребі, рятувальникам у пошуку і рятуванні потерпілих;

– повідомляють родичів про свій стан та місцеперебування, не користуються довго телефоном;

– переконавшись, що житло не отримало ушкоджень, перевіряють візуально стан мереж електро-, газо– та водопостачання, не користуються відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикають їх до того часу, доки не буде впевненості, що немає витоку газу;

– тримаються подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів;

– не поспішають з оглядом населеного пункту, не відвідують зон руйнувань, якщо там не потрібна допомога;

– дізнаються у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.