7.5. Каменепади

Каменепади – одна із найпоширеніших небезпек у горах. Камінь, який зірвався зверху, захоплює за собою інше каміння і може викликати цілий град каміння. Удару тільки одного невеликого камінця, що летить з великою швидкістю, вистачить щоб нанести людині небезпечну для життя травму.

Утворюються каменепади в результаті постійного руйнування скель під впливом сил вивітрювання, в результаті різкого коливання температур, замерзання в тріщинах води та інших факторів. Тому вони дуже рідко бувають нічної пори, коли скелі змерзаються в щільний моноліт. Небезпека зростає зі сходом сонця і настанням сутінків; вдень вона трошки зменшується.

Важливо приймати до уваги орієнтацію схилів до сонця, враховувати температуру повітря, наявність хмарності, погодні умови. Так, свіжий сніг, що тільки випав, значно зменшує небезпеку каменепаду. Місця активних каменепадів добре видно по їхніх слідах, накопиченню уламків гірських порід на нижніх ділянках схилів.

Щоб уникнути небезпеки, потрібно відмовитись від руху біля підніжжя крутих схилів, не рухатись по скельних жолобах і не переходити їх.

Якщо випадково зачепили камінь, треба постаратись зупинити його, або попередити інших, які знаходяться нижче по схилу криком “Камінь!”. Потрапивши під каменепад, треба зберігати спокій, бути готовим у критичну хвилину відхилитися від каменя, що летить. Від дрібного каміння можна захиститися рюкзаком, лежачи на схилі. Але найкраще – це сховатися в укриття – за виступом скелі, за великим каменем тощо.

7.6. Сель

Сель – раптово сформований, внаслідок різкого підйому води в руслах гірських річок, грязьовий потік. Причинами виникнення селевих потоків майже завжди бувають сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, промивання гребель водойм, а також землетруси та виверження вулканів. Виникненню їх сприяють і антропогенні фактори: вирубка лісів і деградація ґрунтів на гірських схилах, руйнування гірських порід при прокладанні доріг, роботи у кар’єрах, неправильна організація обвалів та підвищена загазованість повітря, що згубно діє на ґрунтово-рослинний покрив.

Ймовірність зародження селів залежить від складу та будови гірських порід, їх здібності до вивітрювання, рівня антропогенної дії на район та ступінь його екологічної деградації.

До селевого басейну належать гірська територія з прилеглими схилами, на яких знаходяться складові зруйнованих гірських порід, його витоки, всі його русла, водозбір, а також район його дії.

Процес виникнення і розвитку селів проходить три етапи: перший – накопичення в руслах селевих басейнів рихлого матеріалу за рахунок вивітрювання гірських порід та гірської ерозії; другий – переміщення рихлих гірських матеріалів по гірських руслах з підвищених ділянок у нижчі; третій розосередження селевих виносів у гірських долинах.

Рух селів – це суцільний потік із каміння, бруду та води. Вони мають у своєму складі тверді матеріали (10-75 % від всього об’єму) і рухаються зі швидкістю від 2 до 10 м/с. Об’єми селевого потоку можуть досягати сотні тисяч – мільйони кубічних метрів, а розміри уламків – до 3-4 м в поперечнику і масою до 100-200 тонн. Передній фронт селевої хвилі створює “голову”, висота якої може досягати 25 метрів.

За складом розрізняють потоки грязьові – суміш води, невеликої кількості землі. За потужністю (об’ємом) вони можуть бути катастрофічні, потужні, середньої та малої потужності. Катастрофічні характеризуються виносом матеріалу понад 1 млн... м³ і спостерігаються, як правило, на земній кулі один раз в 30-50 років. Потужні виносять матеріал об’ємом в 100 м³ і виникають рідко. При селях малої потужності виноситься матеріалу близько 10 тис. м³ і виникають такі селі щорічно, іноді по декілька разів на рік.

Найбільш широкого поширення селеві процеси набули у гірських районах Карпат та Криму, на правому березі Дніпра. Кількість ураження селевими потоками становить від 3 до 25 % території України.

Дії при загрозі селю:

– уважно слухають інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку, рекомендації про порядок дій;

– зберігають спокій, попереджують сусідів, надають допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;

– готують документи, одяг та збирають найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках;

– вимикають електро- та водопостачання, закривають газові крани, гасять вогонь у грубах;

– закривають щільно вікна, двері, вентиляційні та інші отвори;

– виносять із будинку легкозаймисті та отруйні речовини і, по можливості, ховають їх в ямах чи погребах;

–самостійно виходять в безпечні підвищені місця у разі екстреної евакуації (маршрут евакуації повинен бути відомим заздалегідь).

Необхідно пам’ятати, що від селевого потоку можна врятуватися, якщо його уникнути; при наявності часу завчасно організовується запобіжна евакуація населення;

Дії після сходження селевого потоку:

– повідомляють, по можливості, про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо опинилися поза зоною сходу селю;

– зберігаючи спокій, уникають паніки, при необхідності надають допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам;

– заспокоюють дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті селю;

– почувши шум потоку, що наближається, негайно піднімаються з дна лощини вгору по стоку не менше ніж на 50-100 метрів, пам’ятаючи, що під час руху селевий потік розкидає каміння великої маси на значні відстані;

– вибравшись з селю самостійно чи за допомогою рятувальників, обстежують своє тіло, звертаються до лікаря, навіть якщо вважають себе здоровим;

– допомагають, по можливості, постраждалим, викликають медичну допомогу тим, хто її потребує;

– допомагають, при потребі, рятувальникам у пошуку і рятуванні потерпілих;

– повідомляють родичів про свій стан та місцеперебування, не користуються довго телефоном;

– переконавшись, що житло не отримало ушкоджень, перевіряють візуально стан мереж електро-, газо- та водопостачання, не користуються відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикають їх до того часу, доки не буде впевненості, що немає витоку газу;

– тримаються подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів;

– не поспішають з оглядом населеного пункту, не відвідують зони руйнувань, якщо там не потрібна допомога.