7.2. Вулканізм

Це сукупність явищ, обумовлених проникненням магми з глибини Землі до її поверхні.

На території України присутні тільки процеси грязьового вулканізму, які локалізовані в південній частині України - Керченському півострові та прилеглій акваторії Азовського моря. Серед діючих грязьових вулканів виділяються з постійно спокійним режимом виверження та з активними викидами протягом кількох діб, що супроводжується вибухами та локальними землетрусами.

На особливу увагу заслуговують отримані дані про активізацію грязьових вулканів у зоні Південно-Азовського розлому, що сприяє виникненню нових островів та мілин в акваторії Азовського моря та Керченської протоки. Це може стати причиною погіршення судноплавства.

Слід відмітити, що для землетрусів та вулканізму характерно багато небезпечних явищ, які можуть значно підвищити небезпеку, особливо в горах: зсуви та обвали, розломи в земній поверхні, сходи лавин та селів, пожежі в населених пунктах. Вони значно посилюють паніку під час землетрусу.

7.3. Зсуви та обвали

Зсув – сповзаюче зміщення ґрунтових мас на схилі під дією своєї ваги і додаткового навантаження внаслідок підмивання схилу, перезволожування, сейсмічних поштовхів, нерозумної діяльності людини чи інших процесів.

Обвал - це відокремлення великого блоку від масиву гірських порід на стрімкому, обривистому схилі, який виникає внаслідок втрати стійкості під впливом різних чинників і наступне обвалювання та скатування глибово-щебенистої маси. Це результат послаблення зв’язаності гірських порід під дією процесів вивітрювання, підмиву, розчинення та дії сил тяжіння.

Найчастіше (близько 80%) сучасні обвали пов’язані з антропогенним фактором, - виникають в основному при неправильному проведенні робіт, при будівництві та гірських розробках.

Звичайно зсув починається не раптово. Спочатку з’являються щілини у ґрунті, розколини доріг і берегових укріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, опори ліній електропередач і зв’язку, руйнуються підземні комунікації, а далі виникає повне руйнування будинків і споруд, що може привести і до загрози здоров’ю і життю людей.

У разі можливого виникнення зсуву необхідно уважно слухати та вивчати інформацію про обстановку, можливі місця та приблизні межі зсувів, а також інструкції про порядок дій у випадку загрози виникнення зсуву, це особливо необхідно знати тим, чиї будівлі розташовані: на височині, схилах або біля підніжжя гір та пагорбів; навколо глибоких ярів.

Необхідно повідомити про ознаки зсуву органи місцевого самоврядування та органи цивільної оборони. Ознакою зсуву є заклинювання дверей та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та зміщення ґрунту.

При отриманні інформації про дане стихійне лихо, діють залежно від ступеня загрози та швидкості зміщення зсуву, зберігаючи спокій, уникаючи паніки.

Готуючись до евакуації, з’ясовують у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації. При наявності часу та незначній швидкості руху зсуву (декілька метрів на місяць): по можливості, вивозять майно у раніше намічене місце; вимкнувши всі мережі постачання. Щільно закривають вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; шиби, по можливості, захищають віконницями або щитами. Діють негайно, терміново евакуюючись у безпечне місце при швидкості руху зсуву понад 0,5 – 1,0 метр на добу.

Попереджують сусідів, надають допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони евакуюються в першу чергу;

Швидко одягаються, беруть документи та збирають найбільш цінні і необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, ліки, кишеньковий ліхтарик та радіоприймач на батарейках.

Від’єднують електроприлади від електромережі, вимикають газ та систему нагрівання, гасять вогонь у печах.

Не користуватись ліфтом, його може заклинити від перекошення будинку.

Виводять худобу у найбільш безпечну місцевість, а якщо немає часу, відчиняють хлів – дають худобі можливість рятуватися.

Після закінчення зсуву:

– зберігаючи спокій, оцінюють ситуацію; допомагають, по можливості, постраждалим, викликають медичну допомогу для тих, хто її потребує, допомагають при необхідності рятувальникам відкопувати та діставати постраждалих із завалів;

– переконуються, що житло не отримало ушкоджень, необхідно бути дуже обережним, може статися раптове обвалення;

–візуально перевіряють стан мереж електро-, газо- та водопостачання;

– перевіряють, чи немає загрози пожежі, не користуються відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикають їх до того часу, доки не буде впевненості, що немає витоку газу;

– не користуватись без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку.

– з’ясувати у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

7.4. Повінь

Повінь – значне затоплення місцевості в результаті підйому рівня води в річці, озері, що викликається значним, відносно тривалим підвищенням рівня води і спостерігається щороку в один і той же сезон.

Під час повені важкі предмети, колоди, які затягуються бурхливими потоками, перетворюються в потужну руйнівну силу. Вони можуть покалічити людей, які рятуються вплав, з розмаху таранять вікна, стіни та двері житлових та промислових будівель, опори мостів. В утворювані пробоїни спрямовується вода і зриває будівлі з фундаменту, відносить та розбиває їх. Вцілілими залишаються ті будинки, біля котрих зі сторони річки ростуть дерева.

Перед повінню слід приготувати мішки з піском, дерев’яними брусами, запастися джерелами енергозабезпечення, засобами надання першої медичної допомоги. Створити запас питної води та продуктів харчування, яке готове до вживання.

Дії у випадку загрози виникнення повені:

– негайно вмикають радіоприймач або телевізор. Уважно слухають інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуються без потреби телефоном, він повинен бути вільним для зв’язку;

– зберігаючи спокій, необхідно попередити сусідів, надати допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;

– дізнаються у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації та готуються до неї;

– підготувавши документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування, на декілька днів, медикаменти, складають усе у валізу, документи зберігають у водонепроникному пакеті;

– від’єднують всі споживачі електричного струму від електромережі, вимикають газ;

– переносять більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або піднімають на верхні полиці;

– переганяють худобу, яка є у господарстві, на підвищену місцевість.

Дії в зоні раптового затоплення під час повені: По-перше, необхідно прийняти заходи по захисту будинку:

– гасять вогонь в печах;

– переносять на верхні поверхи та горища цінні предмети та речі;

– закривають вікна та двері;

– готуються до евакуації.

– зберігають спокій, уникають паніки;

– швидко збирають необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;

– надають допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони евакуюються в першу чергу;

– по можливості негайно залишають зону затоплення;

– перед виходом з будинку вимикають електрику та газ, гасять вогонь у грубах, зачиняють вікна та двері, якщо є час – закривають вікна та двері першого поверху дошками (щитами);

– відчиняють хлів – дають худобі можливість рятуватися;

– піднімаються на верхні поверхи, якщо будинок одноповерховий – займають горішні приміщення;

– до прибуття допомоги або спаду води, треба зоставатись на верхніх поверхах, горищах, на деревах або безпечних височинах і запастись предметом, який може бути використаний для самоврятування (дошка, надувна камера тощо). Як простий рятувальний засіб, можуть бути використані порожні пластикові пляшки з-під води, що зберігаються у будь-якому мішку. Розрахунки показують, що 5 літрових пляшок, закритих пробками, можуть утримати на поверхні води дорослу людину;

– щоб рятівники могли швидше знайти потерпілого, потрібно в світлий час доби вивішувати на високому місці біле або кольорове полотно, а в темноті – подавати звукові або світлові сигнали;

– при попередженні про початок повені, необхідно запастися питною водою, на випадок коли колодязі будуть непридатні, а водопровід перестане функціонувати;

– якщо є час, треба прив’язати все, що може бути змито;

– намітити сухе місце, котре не буде затоплено;

– під час повені слід уникати низько розташованих місць, котрі можуть бути затоплені.

– потрапивши у воду, знімають з себе важкий одяг і взуття, відшукують поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги;

– не переповнюють рятувальні засоби (катери, човни, плоти та інше);

– ніколи не переходять затоплені ділянки, якщо вода стоїть вище колін. Потік може повалити людину, а у вирі людина стає безпомічною.

Не можна робити різких рухів у залитих водою кущах чи густій траві (водоростях), бо це може призвести до заплутування в них і втрати сил. У такому місці слід лягти на спину і плисти, працюючи ногами. Якщо ж ноги або руки все ж сильно заплутались у водоростях, то слід, набравши побільше повітря і опустивши голову в воду обличчям вниз, не поспішаючи, звільнитися від стебел.

Якщо вода застала в полі, лісі – необхідно виходити на підвищені місця або залізти на дерево.

Рятувальні роботи при повені. Одним з важливих заходів, які знижують кількість жертв і зменшують можливі збитки при повені, є евакуація населення і вивезення матеріальних цінностей з небезпечних районів. В першу чергу здійсняють евакуацію дитячих закладів і лікарень, а також інвалідів і людей похилого віку.

Перед тим, як покинути дім, слід перенести на верхні поверхи все, що вода може знести, виключити газ і електрику. Потім, взявши з собою документи і самі необхідні речі, невеликий запас продуктів і води, прибути на місце зборів.

Коли вода застала у полі, в лісі потрібно виходити на підвищені місця, коли немає такої можливості – забратися на дерево, використовувати всі предмети, здатні утримати людину на воді: колоди, дошки, уламки парканів, дерев’яні двері, бочки, автомобільні шини. В багатьох випадках для евакуації людей і особливо важливих матеріальних цінностей з віддалених і важкодоступних місць використовують вертольоти. Окремі групи населення з багатьох причин можуть продовжувати знаходитись в затопленому районі. В такому випадку все необхідне доставляють в місця їх знаходження за допомогою вертольотів чи плавучих засобів.

Необхідно постійно слідкувати за підняттям води. Мати напоготові чергові плавальні засоби. Пересування по затопленому району по можливості обмежити.

Поведінка людини, яка раптово потрапила в воду. Потрапивши раптово у воду, слід хутко, але спокійно плисти до ближнього не затопленого місця. На шляху бажано звільнитися від взуття і частини одягу, так як мокрі вони ускладнюють рух. Пливучи, треба бути уважним, щоб не вдаритися у предмети, заховані під водою чи не отримати удар предметами, які пливуть. Деякі з них можна використати собі в допомогу. Потрапивши у водоверть, не слід прискорювати рух чи пірнати в глибину, а треба, використовуючи течію і надавши тілу найбільш горизонтального положення, спокійно його пропливти.

При раптовому контакті з холодною водою може виникнути судомне скорочення м’язів, яке викликає почуття страху. Коли зведені м’язи гомілки, треба випрямити ногу і, взявши її за великий палець, потягнути на себе. Коли зведені м’язи передньої сторони стегна, то слід зігнути ногу в коліні і постаратися досягнути п’яткою сідниці. При судомах м’язів живота – підтягнути зігнуті в колінах ноги до живота і пливти, діючи руками. При судомах м’язів обох ніг – лягти на спину і плисти з допомогою рук. При судомах м’язів однієї чи обох рук – пливти на боці чи на спині з допомогою ніг.

Дії після повені:

– повертатися в будинки слід обережно, остерігаючись порваних електричних дротів, пошкоджених газових магістралей, переконавшись, чи житло не отримало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням; чи є провалини в будинку і навколо нього; чи не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття;

Не можна користуватись електромережею до повного осушення будинку. Обов’язково кип’ятять питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені.

Просушують будинок, проводять ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території;

Осушують затоплені підвальні приміщення поетапно, з розрахунку 1/3 об’єму води на добу;

Забороняється вживати продукти консервації, які були підтоплені водою під час повені.

З метою запобігання отруєнь не можна вживати продукти харчування, підмочені водою. Не можна використовувати для пиття воду без санітарної перевірки. Без особливої потреби не заходять на ділянки, які були затоплені.