6.2.6. Інфразвук

Інфразвук – це коливання, які розповсюджуються у повітрі, рідинному і твердому середовищах з частотою нижче 16 Гц. Такі коливання людина не чує але відчуває.

Джерелами інфразвуку можуть бути природні явища: вітер, грозові розряди, морські хвилі, процеси, що відбуваються в земній корі (обвали, землетруси, виверження вулканів тощо). Інфразвук виникає при роботі вентиляторів, компресорів, двигунів внутрішнього згорання, дизелів тощо. Любі механізми, які працюють при частотах обертання вала менше 20 об./сек, випромінюють інфразвук. Автомобіль, рухаючись зі швидкістю більше 100 км/год, - джерело інфразвуку, який утворюється за рахунок зустрічного потоку повітря за автомобілем.

Для інфразвуку характерні дуже великі пороги слухового сприйняття, що робить його практично нечутним. Фізичні особливості інфразвукових коливань зумовлені їх малою частотою і великою довжиною хвиль. Характерною ознакою інфразвуку є його здатність поширюватися на значну відстань без істотної втрати енергії, огинати перепони внаслідок дифракції або проникати крізь них.

Інфразвук сприймається слуховим аналізатором, однак пороги чутності його значно вищі, ніж звуку. При сприйнятті інфразвуку втрачається відчуття тональності, а сприймаються тільки окремі поштовхи звукового тиску. Крім слухового аналізатора інфразвукові коливання сприймають вестибулярний і шкірний аналізатори.

Дія інфразвуку великої інтенсивності викликає у тварин занепокоєння, безпричинний страх. Низькі частоти інфразвуку діючи на внутрішнє вухо і відтворюють картину морської хвороби; а високі примушують внутрішні органи вібрувати, викликаючи їх ушкодження, а також припинення роботи серця. При коливаннях середньої потужності спостерігаються внутрішні розладнання органів травлення і мозку з різними наслідками (втрата свідомості, загальна слабкість тощо). Більше того, інфразвук середньої сили може викликати сліпоту. Інфразвук з частотою 7 Гц смертельний для організму. Навіть дуже слабкий інфразвук місцевого транспорту, який входить до загального шумового фону – одна з причин нервової втоми мешканців великих міст. Ця важлива проблема вже знаходить своє вирішення на підставі всебічних наукових досліджень.

В осіб, які працюють в умовах дії інфразвуку відмічається млявість, пригніченість, швидке втомлення, зміни функції вестибулярного і слухового аналізаторів, дихальної і серцево-судинної систем.

Відомі дані і про маскуючий ефект інфразвуку, який призводить до зниження розбірливості мови.

За тривалої дії інфразвуку з великими рівнями тиску виявляються патологічні зміни у біохімічних, імунологічних і морфологічних показниках. Рівні інфразвуку понад 180 дБ смертельні.

Боротьба з несприятливим впливом виробничого інфразвуку охоплює комплекс заходів, які належать до технічної і медичної компетенції:

1. Ослаблення інфразвуку в межах джерела, усунення причин його виникнення, що є найрадикальнішим способом боротьби з низькочастотними коливаннями машин і механізмів.

2. Ізоляція інфразвуку. Важливе місце у боротьбі з інфразвуком належить методам будівельної акустики. Велике значення має раціональне планування і розміщення виробничого устаткування, ізоляція в окремих приміщеннях агрегатів — джерел шуму та інфразвуку.

3. Поглинання інфразвуку. Для цього застосовують багатошарові звукопоглинаючі покриття.

4. Медична профілактика. Одним з найважливіших заходів медичної профілактики шкідливого впливу інфразвуку є здійснення запобіжних і періодичних медичних оглядів. Протипоказаннями для прийняття на роботу є порушення вестибулярної і слухової функції, виражені неврози, вегетативна дисфункція, захворювання центральної нервової та серцево-судинної систем, органів травлення.