1.3. Основні положення дисципліни безпека життєдіяльності

Людина з моменту появи на Землі живе і діє в умовах потенційних небезпек, які постійно змінюються.

Небезпеки спричиняють шкоду здоров’ю людини, яка проявляється в нервових потрясіннях, травмах, хворобах, інвалідних та летальних наслідках та ін. Отже, небезпека - це те, що загрожує не тільки людині, але й суспільству і державі в цілому. Тому профілактика небезпек і захист від них - найактуальніша, гуманна та соціально-економічна проблема, у вирішенні якої держава не може не бути зацікавлена.

Створення умов для безпеки діяльності - найпріорітетніше завдання для особистості, суспільства, держави.

Безпека – це стан діяльності, при якій з певною вірогідністю виключено спричинення збитку здоров’ю людини. Абсолютної безпеки не буває. Завжди є деякий залишковий ризик. Під безпекою розуміється такий рівень небезпеки, з яким на даному етапі наукового і економічного розвитку можна змиритися. Безпека - це допустимий ризик.

Для вироблення ідеології безпеки, формування мислення та поведінки спрямованих на безпечні умови праці та побуту і створена навчальна дисципліна “Безпека життєдіяльності”.

БЖД забезпечує загальну грамотність в галузі безпеки, це науково-методичний фундамент для всіх без винятку спеціальних дисциплін. Людина, яка володіє безпекою життєдіяльності, надійно захищена від небезпек, не зашкодить іншій людині, здатна грамотно діяти в умовах небезпеки.

Безпека життєдіяльності - це не засіб особистого захисту, це захист особистості, суспільства і держави.

У цілому безпечна життєдіяльність суспільства забезпечується державними програмами, котрі включають:

- розробку та проведення природоохоронних заходів;

- систему профілактики та захисту здоров’я населення;

- заходи щодо забезпечення громадського порядку;

- систему оборонних заходів;

- заходи щодо захисту населення під час загрози або виникнення надзвичайної ситуації техногенного, природного, воєнного та соціально-політичного характеру;

- підготовку фахівців та інженерних кадрів, що знають основи безпеки життєдіяльності, вміють проводити в життя заходи щодо захисту людей і навколишнього середовища.

Курс безпека життєдіяльності ґрунтується на званнях інженерної психології, фізіології людини, охорони праці, екології, цивільної оборони. Безпека життєдіяльності має світоглядно-професійний характер.

Теоретичним підґрунтям її є наука про ризик, а складовими елементами є гуманітарні, природничі, інженерні науки, науки про людину, про суспільство.

"Безпека життєдіяльності" як наука синтезує досягнення цілого ряду наук і являється комплексною, інтегральною дисципліною.

Важливе місце в курсі безпеки життєдіяльності відводиться охороні праці, яка являє собою систему, що діє на основі відповідних законодавчих, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, виконання яких забезпечує безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі праці.

Питаннями оточуючого середовища займається екологія та соціоекологія - науки про взаємовідношення людства та природного середовища. Раціональне вирішення екологічних проблем можливе лише при оптимальній взаємодії природи та суспільства, що забезпечує з одного боку подальший розвиток суспільства, з другого - збереження та підтримання природи.

Цивільна оборона є складовою частиною загальнодержавних заходів, що проводяться для захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного та військового часу.

Ергономіка вивчає людину і її діяльність, що пов’язана з використанням технічних засобів. Основним об’єктом дослідження ергономіки є система “людина-машина”. Метою ергономіки, як науки, є оптимізація системи “людина-машина” з врахуванням природних можливостей та особливостей працюючої людини.

За своїми задачами і методами близько до ергономіки стоїть інженерна психологія, що вивчає інформаційну взаємодію між людиною і машиною.

Фізіологія праці - наука, що вивчає функціонування людського організму під час трудової діяльності.

Психологія праці - галузь психології, яка розглядає психофізичні аспекти трудової діяльності, взаємозв’язки особистості з умовами, процесами та засобами праці.

Гігієна - галузь медицини, що вивчає вплив умов життя та праці на здоров’я людини; розробляє заходи щодо профілактики захворювань, рекомендації по забезпеченню оптимальних умов існування, збереженню здоров’я та продовженню життя.

Діяльність людини має суспільний характер, тому соціологія і соціальна психологія є складовими науки про безпечну життєдіяльність людини.

Система управління безпекою життєдіяльності базується на досягненнях кібернетики, наукової організації праці та виробництва, економічних та інших наук.