
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Мета, значення і завдання безпеки життєдіяльності
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система “людина — життєве середовище” та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи “людина - життєве середовище”
- •1.3. Основні положення дисципліни безпека життєдіяльності
- •1.4 Історія розвитку науки про безпеку життєдіяльності
- •1.5. Сфери забезпечення життєдіяльності
- •1.6. Проблеми, принципи і способи забезпечення життєдіяльності людини в сучасних умовах
- •1.6.1. Проблеми життєдіяльності
- •1.6.2. Принципи забезпечення життєдіяльності населення
- •1.6. 3. Способи забезпечення життєдіяльності населення
- •Іі. Небезпеки життєвого середовища
- •2 1.Небезпеки та їх класифікація
- •2.2. Характеристика небезпек
- •2.3. Класифікація джерел небезпек та чинників небезпек
- •2.4. Ризик та його види у сфері безпеки життєдіяльності
- •2.5. Управління ризиком
- •Ііі. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •3.1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт
- •3.2. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •3.3. Діяльність людини
- •3.4. Фізіологічні особливості організму людини
- •3.4.1. Загальні поняття про фізіологічні системи та психіку людини
- •3.4.2. Структура і властивості сенсорної системи людини
- •3.4.3. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності
- •3.5. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •3.6. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії
- •3.7. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •IV. Психологічні та соціальні основи забезпечення безпеки людини
- •4.1.Психологічні особливості людини
- •4.1.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •4.1.2. Психічні процеси
- •4.1.3. Психічні стани
- •4.1.4. Психічні властивості
- •4.2. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •4.2.1. Основні визначення здоров’я
- •4.2.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
- •4.2.3. Вплив навколишнього природного середовища на здоров’я людей
- •4.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери
- •4.4. Забруднення харчової сировини й продуктів
- •4.5. Вплив забруднювальних речовин на організм людини
- •4.6. Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів
- •4.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •4.8. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •V. Середовище життєдіяльності людини як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •5.1. Природне середовище
- •5.1.1. Значення природного середовища в життєдіяльності людини
- •5.1.2. Рівновага в природному середовищі
- •5.2. Техногенне середовище
- •5.2.1. Виробниче та побутове середовище
- •5.2.2. Значення людського чинника у безпеці життєдіяльності людини
- •5.3. Соціально-політичне середовище
- •5.4. Сучасне урбанізоване середовище
- •5.5. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі
- •5.6. Небезпеки, що пов’язані з експлуатацією та утриманням житла
- •5.7. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках
- •5.8. Загальні правила користування і поведінки у приміщеннях багатоповерхових будинків
- •5.9. Безпека дорожнього руху в місті
- •VI. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •6. 1. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •6.2. Фізичні чинники небезпеки
- •6.2.2. Вібрація
- •6.2.3. Захист від електромагнітних полів і випромінювань
- •6.2.4. Захист від ультрафіолетових випромінювань
- •6.2.5. Захист від інфрачервоного випромінювання
- •6.2.6. Інфразвук
- •6.2.7. Ультразвук
- •6.2.8. Іонізуючі випромінювання
- •6.2.9. Захист при роботі з персональними комп’ютерами
- •6.2.10. Лазерне випромінювання
- •6.2.11. Електробезпека
- •6.3. Хімічні фактори небезпеки
- •6.4. Біологічні фактори небезпеки
- •6.5. Психологічні фактори небезпеки
- •VII. Дії при надзвичайних ситуаціях природного походження
- •7.1. Землетрус
- •7.2. Вулканізм
- •7.3. Зсуви та обвали
- •7.5. Каменепади
- •7.6. Сель
- •7.7. Снігові лавини
- •7.8. Хуртовина
- •7.9. Ожеледиця
- •7.10. Катастрофічне затоплення
- •7.11. Лісові та торф’яні пожежі
- •7.12. Метеорологічні стихійні явища
- •7.13. Урагани, шквали, смерчі, гроза
- •7.14. Посуха
- •7.15. Злива
- •7.16. Блискавка
- •Viіi. Соціально-політичні, комбіновані небезпеки
- •8.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
- •8.2. Конфлікти
- •8.3. Соціальні і політичні небезпеки
- •8.5. Тероризм
- •8.6. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та насильство
- •8.7. Дії при екстремальних ситуаціях криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •8.7.1. Небезпека у натовпі
- •8.7.2. Способи запобігання майнових злочинів
- •8.7.3. Рекомендації щодо забезпечення безпеки транспортних засобів:
- •8.7.4. Заходи застереження, які допоможуть вберегтись від насилля:
- •8.7.5. Основні рекомендації щодо забезпечення безпеки особистого майна
- •8.7.6. Психологія спілкування в конфліктних ситуаціях:
- •8.7.7. Рекомендації щодо забезпечення особистої фізичної безпеки:
- •8.7.8. Технічні засоби захисту широкого вжитку
- •8.7.9. Спеціальні засоби захисту
- •8.8. Комбіновані небезпеки
- •8.8.1. Природно-техногенні небезпеки
- •8.8.1.1 Кислотні дощі
- •8.8.1.2 Пилові бурі
- •8.8.1.3. Парниковий ефект
- •8.8.1.4. Порушення озонового шару
- •8.9. Природно-соціальні небезпеки
- •8.10. Соціально-техногенні небезпеки
- •Іх. Управління безпекою життєдіяльності
- •9.1. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності
- •9.2. Цілі та завдання системи управління
- •9.3. Функції управління безпекою життєдіяльності
- •9.4. Управління бжд на глобальному рівні
- •9.5. Україна як суб’єкт міжнародних правовідносин у сфері бжд
- •9.6. Управління , безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.1. Основні засади державного управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.2. Інформаційне забезпечення системи управління
- •9.6.3. Система державних органів управління і нагляду за безпекою життєдіяльності
- •9.6.4. Управління системою цивільного захисту
- •9.6.5. Управління цивільною обороною
- •9.7. Система управління безпекою життєдіяльності на підприємстві
- •9.8. Контроль та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Х. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1. Надзвичайні ситуації та їх види
- •10.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •2) У режимі підвищеної готовності:
- •3) У режимі діяльності за надзвичайної ситуації:
- •4) У режимі діяльності за надзвичайного стану здійснюються заходи відповідно із Законом України «Про надзвичайний стан».
- •10.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •10.5. Надання долікарської допомоги потерпілому
- •10.5.1. Загальні принципи надання долікарської допомоги
- •10.5.2. Надання долікарської допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •10.5.3. Допомога при кровотечах та ушкодженнях м’яких тканин
- •10.5.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв’язок та при переломах кісток
- •10.5.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •10.5.6. Допомога при отруєннях
- •10.5.7. Надання першої допомоги при утопленні
- •10.6. Особливості медичного забезпечення при виробничих аваріях, катастрофах та стихійних лихах
- •10.6.1. Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •10.6.2. Медичне забезпечення при затопленнях та повенях
- •10.6.3. Медичне забезпечення при землетрусах
- •10.6.4. Медична допомога при пожежах
- •10.6.5. Особливості медичної допомоги при виникненні епідеміологічного осередку
- •10.7 Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки
- •Література
5.9. Безпека дорожнього руху в місті
Автомобілі, мотоцикли на вулицях рухаються з великими швидкостями. Обстановка може змінюватися блискавично, і тому під час переходу вулиці необхідно постійно і уважно за нею спостерігати.
Майже дві третини дітей, і навіть дві п’ятих дорослих людей потрапляють під колеса автомобіля саме через те, що не можуть вчасно передбачити небезпеку. Тому, поряд з вивченням “Правил дорожного руху”, діти повинні набувати навичок спостереження: як дивитися, як помічати, визначати швидкість, відстань, напрямок подальшого руху транспортного засобу, як передбачити появу прихованого від погляду транспорту. Переважаюча кількість нещасних випадків з пішоходами, пасажирами трапляється саме тоді, коли вони поспішають, хвилюються, бігають. Отже, надмірна поквапність і біг на проїзній частині вулиці повинні бути виключені, вулиця обманлива: здається, в цю хвилину немає жодного транспортного засобу, а через секунду він може непомітно виїхати з провулка чи з-за повороту. Перехід вулиці - це всього 10-20 с., і тому варто на цей час припинити розмови і уважно спостерігати.
Причини аварій з боку водія поділяються на безпосередні, за яких виникають умови, що погіршують обробку інформації (наприклад, втома, алкогольне сп’яніння), і професійні, пов’язані з діяльністю водія. Причини ДТП, пов’язані з умовами і станом водія, поділяються на фізіологічні, залежні від особистих якостей і від досвіду.
Класифікація причин ДТП, безпосередньо пов’язаних з діяльністю водія:
- спроба самовбивства або спеціального зіткнення;
- несвідомий стан або сон;
- помилка впізнання;
- помилка при прийнятті рішення;
- помилкова поведінка.
Причини аварій на автошляхах з боку пішоходів:
- перехід проїзної частини у місці, не призначеному для цього або на заборонний сигнал світлофора;
- перехід вулиці безпосередньо біля транспорту, що стоїть або наближається;
- перехід вулиці в місцях, де вона погано продивляється в обидва боки;
- раптовий вихід пішохода на проїзну частину з-за транспорту, що стоїть;
- розваги на проїзній частині або поблизу неї;
- неуважність під час переходу вулиці.
Стандартні аварійні ситуації для пішоходів у дорожньому русі:
- автобус, тролейбус, що стоїть на протилежному боці вулиці, до якого намагається встигнути пішохід, зосереджуючи увагу на меті свого руху, він може не помітити машину, що наближається; рідний дім, школа, магазин, кіоск тощо - мета руху дитини через вулицю;
- знайомі, товариші, яких пішохід побачив на протилежному боці вулиці;
- друзі, які йдуть трохи попереду під час руху групою (той, що йде позаду, може не помітити небезпечного для себе автомобіля);
- м’яч, що викотився на дорогу, собака, яка вибігла на проїзну частину (для дитини, яка біжить услід);
- пішохід, який крокує поруч (найчастіше під час розмови);
- транспортний засіб, що наближається праворуч і ліворуч (спостерігаючи за ним під час переходу, пішохід може не помітити автомобіля, що наближається з протилежного боку);
- на вулиці з малоінтенсивним рухом транспорту, що справляє враження “пустинності”, дитина вибігає на проїзну частину не дивлячись;
- школяр рухається по тротуару й, не оглянувши проїзну частину, починає переходити її навкіс;
- діти бавляться поблизу дороги і, захоплені грою, вибігають на проїзну частину;
- пішохід готується до переходу вулиці і не помічає автомобіля, що повертає праворуч (для того, щоб його помітити, слід подивитися не лише праворуч, але й ліворуч, позаду себе);
- дитина не звикла дивитися вдалину, щоб виділити малопомітні предмети;
- людина може не помітити автомобіля темного кольору на темному тлі, який рухається з великою швидкістю або мотоцикла, мопеда;
- дитина пробігає чи проїжджає на велосипеді повз виїзд з подвір’я будинку, території підприємства і не помічає автомобіля, що виїжджає;
- на значній відстані від пішохода з’явився автомобіль чи мотоцикл, що швидко наближається. Помітивши автомобіль здалеку, пішохід не може визначити час подолання ним цієї відстані і починає переходити вулицю, не маючи для цього резерву часу;
- помітивши автомобіль один раз, пішохід більше не дивиться в той бік, хоч необхідно через деякий час поглянути повторно - перша оцінка буває неточною, адже могли змінитися швидкість руху автомобіля, його напрямок або з провулка чи подвір’я виїхав інший автомобіль;
- водій забув вимкнути світловий покажчик лівого чи правого повороту і натомість ще прямує, а пішохід тим часом переходить вулицю, вважаючи, що автомобіль повертатиме перед ним;
- водій великогабаритного транспортного засобу виконує поворот, а пішохід стоїть на розі радіуса повороту (під час повороту автобуса, вантажівки з причепом та інших габаритних транспортних засобів передні та задні колеса рухаються за різними траєкторіями). Якщо стояти близько, автомобіль може збити людину задньою частиною кузова чи причепа;
- пішохід знаходиться позаду автомобіля, який стоїть, або може бути поданий заднім ходом, і водій не помітить людину;
- у темну пору доби пішохід розраховує, що водій бачить його і може об’їхати чи зупинитися; якщо світло фар автомобіля спрямоване на пішохода, то це ще не означає, що водій бачить людину; коли ввімкнене ближнє світло, то воно освітлює проїзну частину тільки за кілька метрів перед автомобілем.