
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Мета, значення і завдання безпеки життєдіяльності
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система “людина — життєве середовище” та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи “людина - життєве середовище”
- •1.3. Основні положення дисципліни безпека життєдіяльності
- •1.4 Історія розвитку науки про безпеку життєдіяльності
- •1.5. Сфери забезпечення життєдіяльності
- •1.6. Проблеми, принципи і способи забезпечення життєдіяльності людини в сучасних умовах
- •1.6.1. Проблеми життєдіяльності
- •1.6.2. Принципи забезпечення життєдіяльності населення
- •1.6. 3. Способи забезпечення життєдіяльності населення
- •Іі. Небезпеки життєвого середовища
- •2 1.Небезпеки та їх класифікація
- •2.2. Характеристика небезпек
- •2.3. Класифікація джерел небезпек та чинників небезпек
- •2.4. Ризик та його види у сфері безпеки життєдіяльності
- •2.5. Управління ризиком
- •Ііі. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •3.1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт
- •3.2. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •3.3. Діяльність людини
- •3.4. Фізіологічні особливості організму людини
- •3.4.1. Загальні поняття про фізіологічні системи та психіку людини
- •3.4.2. Структура і властивості сенсорної системи людини
- •3.4.3. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності
- •3.5. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •3.6. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії
- •3.7. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •IV. Психологічні та соціальні основи забезпечення безпеки людини
- •4.1.Психологічні особливості людини
- •4.1.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •4.1.2. Психічні процеси
- •4.1.3. Психічні стани
- •4.1.4. Психічні властивості
- •4.2. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •4.2.1. Основні визначення здоров’я
- •4.2.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
- •4.2.3. Вплив навколишнього природного середовища на здоров’я людей
- •4.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери
- •4.4. Забруднення харчової сировини й продуктів
- •4.5. Вплив забруднювальних речовин на організм людини
- •4.6. Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів
- •4.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •4.8. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •V. Середовище життєдіяльності людини як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •5.1. Природне середовище
- •5.1.1. Значення природного середовища в життєдіяльності людини
- •5.1.2. Рівновага в природному середовищі
- •5.2. Техногенне середовище
- •5.2.1. Виробниче та побутове середовище
- •5.2.2. Значення людського чинника у безпеці життєдіяльності людини
- •5.3. Соціально-політичне середовище
- •5.4. Сучасне урбанізоване середовище
- •5.5. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі
- •5.6. Небезпеки, що пов’язані з експлуатацією та утриманням житла
- •5.7. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках
- •5.8. Загальні правила користування і поведінки у приміщеннях багатоповерхових будинків
- •5.9. Безпека дорожнього руху в місті
- •VI. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •6. 1. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •6.2. Фізичні чинники небезпеки
- •6.2.2. Вібрація
- •6.2.3. Захист від електромагнітних полів і випромінювань
- •6.2.4. Захист від ультрафіолетових випромінювань
- •6.2.5. Захист від інфрачервоного випромінювання
- •6.2.6. Інфразвук
- •6.2.7. Ультразвук
- •6.2.8. Іонізуючі випромінювання
- •6.2.9. Захист при роботі з персональними комп’ютерами
- •6.2.10. Лазерне випромінювання
- •6.2.11. Електробезпека
- •6.3. Хімічні фактори небезпеки
- •6.4. Біологічні фактори небезпеки
- •6.5. Психологічні фактори небезпеки
- •VII. Дії при надзвичайних ситуаціях природного походження
- •7.1. Землетрус
- •7.2. Вулканізм
- •7.3. Зсуви та обвали
- •7.5. Каменепади
- •7.6. Сель
- •7.7. Снігові лавини
- •7.8. Хуртовина
- •7.9. Ожеледиця
- •7.10. Катастрофічне затоплення
- •7.11. Лісові та торф’яні пожежі
- •7.12. Метеорологічні стихійні явища
- •7.13. Урагани, шквали, смерчі, гроза
- •7.14. Посуха
- •7.15. Злива
- •7.16. Блискавка
- •Viіi. Соціально-політичні, комбіновані небезпеки
- •8.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
- •8.2. Конфлікти
- •8.3. Соціальні і політичні небезпеки
- •8.5. Тероризм
- •8.6. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та насильство
- •8.7. Дії при екстремальних ситуаціях криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •8.7.1. Небезпека у натовпі
- •8.7.2. Способи запобігання майнових злочинів
- •8.7.3. Рекомендації щодо забезпечення безпеки транспортних засобів:
- •8.7.4. Заходи застереження, які допоможуть вберегтись від насилля:
- •8.7.5. Основні рекомендації щодо забезпечення безпеки особистого майна
- •8.7.6. Психологія спілкування в конфліктних ситуаціях:
- •8.7.7. Рекомендації щодо забезпечення особистої фізичної безпеки:
- •8.7.8. Технічні засоби захисту широкого вжитку
- •8.7.9. Спеціальні засоби захисту
- •8.8. Комбіновані небезпеки
- •8.8.1. Природно-техногенні небезпеки
- •8.8.1.1 Кислотні дощі
- •8.8.1.2 Пилові бурі
- •8.8.1.3. Парниковий ефект
- •8.8.1.4. Порушення озонового шару
- •8.9. Природно-соціальні небезпеки
- •8.10. Соціально-техногенні небезпеки
- •Іх. Управління безпекою життєдіяльності
- •9.1. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності
- •9.2. Цілі та завдання системи управління
- •9.3. Функції управління безпекою життєдіяльності
- •9.4. Управління бжд на глобальному рівні
- •9.5. Україна як суб’єкт міжнародних правовідносин у сфері бжд
- •9.6. Управління , безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.1. Основні засади державного управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.2. Інформаційне забезпечення системи управління
- •9.6.3. Система державних органів управління і нагляду за безпекою життєдіяльності
- •9.6.4. Управління системою цивільного захисту
- •9.6.5. Управління цивільною обороною
- •9.7. Система управління безпекою життєдіяльності на підприємстві
- •9.8. Контроль та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Х. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1. Надзвичайні ситуації та їх види
- •10.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •2) У режимі підвищеної готовності:
- •3) У режимі діяльності за надзвичайної ситуації:
- •4) У режимі діяльності за надзвичайного стану здійснюються заходи відповідно із Законом України «Про надзвичайний стан».
- •10.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •10.5. Надання долікарської допомоги потерпілому
- •10.5.1. Загальні принципи надання долікарської допомоги
- •10.5.2. Надання долікарської допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •10.5.3. Допомога при кровотечах та ушкодженнях м’яких тканин
- •10.5.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв’язок та при переломах кісток
- •10.5.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •10.5.6. Допомога при отруєннях
- •10.5.7. Надання першої допомоги при утопленні
- •10.6. Особливості медичного забезпечення при виробничих аваріях, катастрофах та стихійних лихах
- •10.6.1. Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •10.6.2. Медичне забезпечення при затопленнях та повенях
- •10.6.3. Медичне забезпечення при землетрусах
- •10.6.4. Медична допомога при пожежах
- •10.6.5. Особливості медичної допомоги при виникненні епідеміологічного осередку
- •10.7 Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки
- •Література
5.7. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках
Телефони всіх служб, що ліквідують небезпеки, ремонтують комунікації, здійснюють всілякі види допомоги, повинні бути представлені у вигляді інформації при вході в під’їзд будинку.
Використання газу. Всі газові прилади, трубопроводи, газова арматура та лічильники повинні бути виконані за діючими правилами. Самостійно, без дозволу, не дозволяється ремонт, переобладнання чи обслуговування.
Відключенню від діючого газопроводу з встановленням заглушки підлягають прилади і апарати, які експлуатуються з витіканням газу, мають несправну автоматику, димарі, вентиляційні канали і зруйновані оголовки димових труб.
Димові і вентиляційні канали слід періодично перевіряти і очищати.
Первинна, а також післяремонтна перевірка і очищення виконуються спеціалізованою організацією разом з представниками житло-експлуатаційної організації. Результати оформлюються актом.
Повторні перевірки димових і вентиляційних каналів у будівлях житлового фонду можуть виконуватися житло-експлуатаційними управліннями, кооперативами та іншими підприємствами, що мають підготовлений персонал. Відомості про повторну перевірку заносяться до спеціального журналу.
Житлово-експлуатаційні організації повинні:
- надавати підприємствам газового господарства всіляку допомогу під час проведення ними технічного обслуговування газового обладнання житлових приміщень, а також пропагувати правила безпеки використання газових приладів серед населення;
- тримати у відповідному стані підвальні приміщення, технічні коридори і підпілля, забезпечувати постійне функціонування електроосвітлення і вентиляції; слідкувати за ущільненням вводів підземних комунікацій у підвальні приміщення будівель, а також місць перетинання газопроводами будівельних елементів у будівлях;
- забезпечувати у будь-який час доби безперешкодний доступ робітників підприємств газового господарства у всі підвальні приміщення, технічні коридори і підпілля, а також приміщення перших поверхів для перевірки їх на загазованість;
- своєчасно перевіряти стан димарів і вентиляційних каналів, оголовків димарів і контролювати якість виконання визначених робіт з реєстрацією результатів у спеціальних журналах;
- негайно повідомляти підприємству газового господарства про необхідність відключення газових приладів під час виявлення несправностей димарів і самовільно встановлених газових приладів;
- під час виїзду мешканців викликати представника газового господарства для відключення газових приладів від газопостачання.
Категорично забороняється використовувати балонні газові прилади в багатоповерхових будівлях житлового фонду.
Відповідальність за справний стан газового обладнання, димових і вентиляційних каналів, ущільненість вводів інженерних комунікацій у житловому фонді накладається на керівників житлово-експлуатаційних організацій, в житлових кооперативах - на їх голів, в будинках і помешканнях, що належать громадянам на засадах особистої власності - на їх володарів.
Відповідальність за безпечну експлуатацію побутових газових приладів покладається на квартиронаймачів і домовласників.
Експлуатаційні служби газового господарства несуть відповідальність за якісне виконання робіт з обслуговування і ремонту газового обладнання і газопроводів, а також своєчасного виконання заявок про несправності в системах газопостачання.
Залежно від характеру порушень керівники, фахівці, робочі і громадяни можуть бути притягнені до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності згідно з діючим законодавством.
Особи, відповідальні за безпечну експлуатацію тільки побутових газових приладів, що встановлені на підприємствах побутового обслуговування невиробничого характеру, в громадських і житлових будовах, повинні пройти інструктаж на підприємствах газового господарства.
Підприємства газового господарства і житлово-експлуатаційні організації повинні забезпечити інструктаж квартиронаймачів, володарів помешкань і квартир за встановленими правилами з використання побутових газових приладів і апаратів.
Первинний інструктаж мешканців міста повинен проводитись у технічному кабінеті підприємства газового господарства на діючому газовому обладнанні. Інструктувати мешканців міста, що заселяють помешкання після капітального ремонту, і мешканців сільських населених пунктів дозволяється в квартирі під час пуску газу.
В громадських приміщеннях і на підприємствах побутового обслуговування населення невиробничого характеру біля газового обладнання повинні бути вивішені інструкції з безпеки користування газом.
Особи, що використовують побутові газові прилади, повинні виконувати вимоги “Типової інструкції з безпечного використання побутових газових приладів і апаратів” і “Інструкції з експлуатації заводу-виробника”.
Токсичні, пожежо- та вибухонебезпечні матеріали не повинні знаходитися в житлових будинках. Особливо небезпечними є процеси, що впроваджуються під час проведення ремонтних робіт, пов’язаних з газо-, електрозварювальними роботами. Всі роботи з використанням відповідних приладів, посудин, що працюють під тиском та інше, для газо-, електрозварювальних робіт повинні проводитися за встановленими інструкціями на випробуваному обладнанні працівниками відповідної підготовки. Під час зварювальних та інших робіт не дозволяється залишати їх без нагляду протягом всього часу перевезення, робіт, перерв і зберігання.
Всі електроприлади і устаткування, що використовуються в побуті, повинні мати сертифікацію якості, подвійну ізоляцію і встановлені вимоги безпечного користування, які необхідно ретельно виконувати. Неприпустимо використовувати прилади, провід та розетки з пошкодженою ізоляцією або після ушкоджень. Запобіжники повинні використовуватися тільки заводського виробництва і відповідати вимогам до їх технічних характеристик.