1.6. 3. Способи забезпечення життєдіяльності населення

Якщо принципи виступають в якості законів, на підставі яких функціонує вся система забезпечення життєдіяльності, то способи забезпечення життєдіяльності - це шлях досягнення поставленої мети.

Кожен принцип має певну кількість способів його реалізації. Не прив’язуючись до конкретних принципів, до основних способів забезпечення життєдіяльності можна віднести:

а) всі види трудової діяльності (практики): шляхом практичної діяльності людина створює необхідні умови для життя. Але слід враховувати, що діяльність людини може бути не тільки творча, а й руйнівна. Тобто в контексті даного питання, слід розглядати все те, що стосується сприятливих умов проживання людини, як наслідок її практичної роботи;

б) розробка та створення засобів праці: працівники в своїй практичній діяльності використовують існуючі технічні засоби. Але в певних умовах можуть приймати участь в розробці та створенні засобів для виконання робіт в різних ланках виробництва;

в) забезпечення населення нормативними параметрами штучного середовища: параметри штучного середовища визначають умови проживання і робочої діяльності людини;

г) профілактика здоров’я та організація відпочинку: в державі створена система профілактики здоров’я і відпочинку. В останні роки через фінансову скруту значній частині населення держави стала недоступною значна частина медичних послуг;

д) штучне обмеження параметрів потреб, забезпечення та розмноження;

д) створення та функціонування структур системи захисту населення і територій в звичайних умовах та в умовах надзвичайних ситуацій.

В усіх ланках ланцюга держава - область - район - підприємство (організація, установа) існують відповідні структури і відповідальні посадові особи, які в умовах повсякденного функціонування організують захист населення, об’єктів господарської діяльності і територій, а в разі загрози і виникнення надзвичайних ситуацій - здійснюють практичні заходи щодо зменшення матеріальних збитків та втрат населення.

Начальником ЦО держави є прем’єр-міністр, начальниками ЦО областей і районів - голови відповідних державних адміністрацій, начальниками ЦО об’єктів господарської діяльності - керівники цих об’єктів.

Можна вказати цілий ряд інших способів, які використовуються для забезпечення життєдіяльності.

Іі. Небезпеки життєвого середовища

Безпека життя і діяльності людини набуває все більшої гостроти. Це пояснюється особливостями нашого часу - погіршенням екологічної обстановки в державі та усьому світі, наслідками Чорнобильської катастрофи, великою кількістю аварій у промисловості і на транспорті, високим рівнем виробничого та побутового травматизму, загрозливими масштабами поширення епідемій різних хвороб.

Усвідомлення цієї ситуації знайшло своє відображення в Концепції ООН про сталий розвиток. Головні принципи сталого розвитку спрямовані на гармонізацію взаємовідносин між економікою, природним середовищем, виробничою соціально-політичною та іншими сферами, а також іншими видами людської діяльності з метою досягнення безпечного рівня світової цивілізації. З огляду на цю Концепцію в Україні одним із головних пріоритетів державних інституцій є охорона життя людей на виробництві та в побуті, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ефективна ліквідація їх наслідків.

За статистичними даними загроза життю і здоров’ю людини у більш ніж третині нещасних випадків та аварій виникає саме від незнання людини про наявність небезпек та їх вплив на життєдіяльність, про елементарні засоби захисту.

Постійно в різних куточках земної кулі виникають збройні конфлікти. Масштаби їх різні, а наслідки для людини і суспільства мають багато спільного - смерть, поранення, каліцтво, матеріальні втрати. Це чітко простежується на тих подіях, які відбуваються сьогодні.

Значно загострена ситуація в соціально-політичній сфері: терористичні акти, викрадення зброї, захоплення заручників, крадіжки і т. ін.

В звичайному нашому житті, тобто побутовій сфері, теж багато випадків, які безпосередньо визначають характер небезпеки. Це порушення правил користування побутовими приладами (праскою, газовою плитою, тощо). В більшості випадків це елементарні правила, які не потребують спеціальної підготовки. Як приклад можна розглянути ситуацію, яка зустрічається дуже часто, бо деякі особи звикають до порушень як до нормального явища. Так окремі особи звикли перебігати колію або дорогу, коли транспортний засіб перебуває на близькій відстані (15-25 м) і рухається з немалою швидкістю. Наслідки такої квапливості відомі всім, але їх свідками і навіть учасниками ми стаємо дуже часто.