
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Мета, значення і завдання безпеки життєдіяльності
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система “людина — життєве середовище” та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи “людина - життєве середовище”
- •1.3. Основні положення дисципліни безпека життєдіяльності
- •1.4 Історія розвитку науки про безпеку життєдіяльності
- •1.5. Сфери забезпечення життєдіяльності
- •1.6. Проблеми, принципи і способи забезпечення життєдіяльності людини в сучасних умовах
- •1.6.1. Проблеми життєдіяльності
- •1.6.2. Принципи забезпечення життєдіяльності населення
- •1.6. 3. Способи забезпечення життєдіяльності населення
- •Іі. Небезпеки життєвого середовища
- •2 1.Небезпеки та їх класифікація
- •2.2. Характеристика небезпек
- •2.3. Класифікація джерел небезпек та чинників небезпек
- •2.4. Ризик та його види у сфері безпеки життєдіяльності
- •2.5. Управління ризиком
- •Ііі. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •3.1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт
- •3.2. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •3.3. Діяльність людини
- •3.4. Фізіологічні особливості організму людини
- •3.4.1. Загальні поняття про фізіологічні системи та психіку людини
- •3.4.2. Структура і властивості сенсорної системи людини
- •3.4.3. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності
- •3.5. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •3.6. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії
- •3.7. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •IV. Психологічні та соціальні основи забезпечення безпеки людини
- •4.1.Психологічні особливості людини
- •4.1.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •4.1.2. Психічні процеси
- •4.1.3. Психічні стани
- •4.1.4. Психічні властивості
- •4.2. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я
- •4.2.1. Основні визначення здоров’я
- •4.2.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
- •4.2.3. Вплив навколишнього природного середовища на здоров’я людей
- •4.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери
- •4.4. Забруднення харчової сировини й продуктів
- •4.5. Вплив забруднювальних речовин на організм людини
- •4.6. Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів
- •4.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •4.8. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •V. Середовище життєдіяльності людини як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •5.1. Природне середовище
- •5.1.1. Значення природного середовища в життєдіяльності людини
- •5.1.2. Рівновага в природному середовищі
- •5.2. Техногенне середовище
- •5.2.1. Виробниче та побутове середовище
- •5.2.2. Значення людського чинника у безпеці життєдіяльності людини
- •5.3. Соціально-політичне середовище
- •5.4. Сучасне урбанізоване середовище
- •5.5. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі
- •5.6. Небезпеки, що пов’язані з експлуатацією та утриманням житла
- •5.7. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках
- •5.8. Загальні правила користування і поведінки у приміщеннях багатоповерхових будинків
- •5.9. Безпека дорожнього руху в місті
- •VI. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •6. 1. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •6.2. Фізичні чинники небезпеки
- •6.2.2. Вібрація
- •6.2.3. Захист від електромагнітних полів і випромінювань
- •6.2.4. Захист від ультрафіолетових випромінювань
- •6.2.5. Захист від інфрачервоного випромінювання
- •6.2.6. Інфразвук
- •6.2.7. Ультразвук
- •6.2.8. Іонізуючі випромінювання
- •6.2.9. Захист при роботі з персональними комп’ютерами
- •6.2.10. Лазерне випромінювання
- •6.2.11. Електробезпека
- •6.3. Хімічні фактори небезпеки
- •6.4. Біологічні фактори небезпеки
- •6.5. Психологічні фактори небезпеки
- •VII. Дії при надзвичайних ситуаціях природного походження
- •7.1. Землетрус
- •7.2. Вулканізм
- •7.3. Зсуви та обвали
- •7.5. Каменепади
- •7.6. Сель
- •7.7. Снігові лавини
- •7.8. Хуртовина
- •7.9. Ожеледиця
- •7.10. Катастрофічне затоплення
- •7.11. Лісові та торф’яні пожежі
- •7.12. Метеорологічні стихійні явища
- •7.13. Урагани, шквали, смерчі, гроза
- •7.14. Посуха
- •7.15. Злива
- •7.16. Блискавка
- •Viіi. Соціально-політичні, комбіновані небезпеки
- •8.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
- •8.2. Конфлікти
- •8.3. Соціальні і політичні небезпеки
- •8.5. Тероризм
- •8.6. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та насильство
- •8.7. Дії при екстремальних ситуаціях криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •8.7.1. Небезпека у натовпі
- •8.7.2. Способи запобігання майнових злочинів
- •8.7.3. Рекомендації щодо забезпечення безпеки транспортних засобів:
- •8.7.4. Заходи застереження, які допоможуть вберегтись від насилля:
- •8.7.5. Основні рекомендації щодо забезпечення безпеки особистого майна
- •8.7.6. Психологія спілкування в конфліктних ситуаціях:
- •8.7.7. Рекомендації щодо забезпечення особистої фізичної безпеки:
- •8.7.8. Технічні засоби захисту широкого вжитку
- •8.7.9. Спеціальні засоби захисту
- •8.8. Комбіновані небезпеки
- •8.8.1. Природно-техногенні небезпеки
- •8.8.1.1 Кислотні дощі
- •8.8.1.2 Пилові бурі
- •8.8.1.3. Парниковий ефект
- •8.8.1.4. Порушення озонового шару
- •8.9. Природно-соціальні небезпеки
- •8.10. Соціально-техногенні небезпеки
- •Іх. Управління безпекою життєдіяльності
- •9.1. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності
- •9.2. Цілі та завдання системи управління
- •9.3. Функції управління безпекою життєдіяльності
- •9.4. Управління бжд на глобальному рівні
- •9.5. Україна як суб’єкт міжнародних правовідносин у сфері бжд
- •9.6. Управління , безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.1. Основні засади державного управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •9.6.2. Інформаційне забезпечення системи управління
- •9.6.3. Система державних органів управління і нагляду за безпекою життєдіяльності
- •9.6.4. Управління системою цивільного захисту
- •9.6.5. Управління цивільною обороною
- •9.7. Система управління безпекою життєдіяльності на підприємстві
- •9.8. Контроль та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Х. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1. Надзвичайні ситуації та їх види
- •10.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •2) У режимі підвищеної готовності:
- •3) У режимі діяльності за надзвичайної ситуації:
- •4) У режимі діяльності за надзвичайного стану здійснюються заходи відповідно із Законом України «Про надзвичайний стан».
- •10.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •10.5. Надання долікарської допомоги потерпілому
- •10.5.1. Загальні принципи надання долікарської допомоги
- •10.5.2. Надання долікарської допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •10.5.3. Допомога при кровотечах та ушкодженнях м’яких тканин
- •10.5.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв’язок та при переломах кісток
- •10.5.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •10.5.6. Допомога при отруєннях
- •10.5.7. Надання першої допомоги при утопленні
- •10.6. Особливості медичного забезпечення при виробничих аваріях, катастрофах та стихійних лихах
- •10.6.1. Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •10.6.2. Медичне забезпечення при затопленнях та повенях
- •10.6.3. Медичне забезпечення при землетрусах
- •10.6.4. Медична допомога при пожежах
- •10.6.5. Особливості медичної допомоги при виникненні епідеміологічного осередку
- •10.7 Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки
- •Література
1.6. 3. Способи забезпечення життєдіяльності населення
Якщо принципи виступають в якості законів, на підставі яких функціонує вся система забезпечення життєдіяльності, то способи забезпечення життєдіяльності - це шлях досягнення поставленої мети.
Кожен принцип має певну кількість способів його реалізації. Не прив’язуючись до конкретних принципів, до основних способів забезпечення життєдіяльності можна віднести:
а) всі види трудової діяльності (практики): шляхом практичної діяльності людина створює необхідні умови для життя. Але слід враховувати, що діяльність людини може бути не тільки творча, а й руйнівна. Тобто в контексті даного питання, слід розглядати все те, що стосується сприятливих умов проживання людини, як наслідок її практичної роботи;
б) розробка та створення засобів праці: працівники в своїй практичній діяльності використовують існуючі технічні засоби. Але в певних умовах можуть приймати участь в розробці та створенні засобів для виконання робіт в різних ланках виробництва;
в) забезпечення населення нормативними параметрами штучного середовища: параметри штучного середовища визначають умови проживання і робочої діяльності людини;
г) профілактика здоров’я та організація відпочинку: в державі створена система профілактики здоров’я і відпочинку. В останні роки через фінансову скруту значній частині населення держави стала недоступною значна частина медичних послуг;
д) штучне обмеження параметрів потреб, забезпечення та розмноження;
д) створення та функціонування структур системи захисту населення і територій в звичайних умовах та в умовах надзвичайних ситуацій.
В усіх ланках ланцюга держава - область - район - підприємство (організація, установа) існують відповідні структури і відповідальні посадові особи, які в умовах повсякденного функціонування організують захист населення, об’єктів господарської діяльності і територій, а в разі загрози і виникнення надзвичайних ситуацій - здійснюють практичні заходи щодо зменшення матеріальних збитків та втрат населення.
Начальником ЦО держави є прем’єр-міністр, начальниками ЦО областей і районів - голови відповідних державних адміністрацій, начальниками ЦО об’єктів господарської діяльності - керівники цих об’єктів.
Можна вказати цілий ряд інших способів, які використовуються для забезпечення життєдіяльності.
Іі. Небезпеки життєвого середовища
Безпека життя і діяльності людини набуває все більшої гостроти. Це пояснюється особливостями нашого часу - погіршенням екологічної обстановки в державі та усьому світі, наслідками Чорнобильської катастрофи, великою кількістю аварій у промисловості і на транспорті, високим рівнем виробничого та побутового травматизму, загрозливими масштабами поширення епідемій різних хвороб.
Усвідомлення цієї ситуації знайшло своє відображення в Концепції ООН про сталий розвиток. Головні принципи сталого розвитку спрямовані на гармонізацію взаємовідносин між економікою, природним середовищем, виробничою соціально-політичною та іншими сферами, а також іншими видами людської діяльності з метою досягнення безпечного рівня світової цивілізації. З огляду на цю Концепцію в Україні одним із головних пріоритетів державних інституцій є охорона життя людей на виробництві та в побуті, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ефективна ліквідація їх наслідків.
За статистичними даними загроза життю і здоров’ю людини у більш ніж третині нещасних випадків та аварій виникає саме від незнання людини про наявність небезпек та їх вплив на життєдіяльність, про елементарні засоби захисту.
Постійно в різних куточках земної кулі виникають збройні конфлікти. Масштаби їх різні, а наслідки для людини і суспільства мають багато спільного - смерть, поранення, каліцтво, матеріальні втрати. Це чітко простежується на тих подіях, які відбуваються сьогодні.
Значно загострена ситуація в соціально-політичній сфері: терористичні акти, викрадення зброї, захоплення заручників, крадіжки і т. ін.
В звичайному нашому житті, тобто побутовій сфері, теж багато випадків, які безпосередньо визначають характер небезпеки. Це порушення правил користування побутовими приладами (праскою, газовою плитою, тощо). В більшості випадків це елементарні правила, які не потребують спеціальної підготовки. Як приклад можна розглянути ситуацію, яка зустрічається дуже часто, бо деякі особи звикають до порушень як до нормального явища. Так окремі особи звикли перебігати колію або дорогу, коли транспортний засіб перебуває на близькій відстані (15-25 м) і рухається з немалою швидкістю. Наслідки такої квапливості відомі всім, але їх свідками і навіть учасниками ми стаємо дуже часто.