Вступ

Безпека життєдіяльності це специфічна форма активної діяльності людини, яка протікає в різних сферах її життя. Основні положення дисципліни безпека життєдіяльності полягають в наступному:

- людина з моменту своєї появи на Землі живе і діє в умовах потенційних небезпек, які постійно змінюються;

- небезпеки спричиняють шкоду здоров’ю людини, яка проявляється в нервових потрясіннях, травмах, хворобах, інвалідних та летальних наслідках. Отже, небезпека - це те, що загрожує не тільки людині, але й суспільству і державі в цілому. Тому профілактика небезпек і захист від них - найактуальніша, гуманна та соціально-економічна проблема, у вирішенні якої держава не може не бути зацікавлена;

- створення умов для безпеки діяльності - найпріорітетніше завдання для особистості, суспільства, держави. Абсолютної безпеки не буває. Завжди є деякий залишковий ризик. Під безпекою розуміється такий рівень небезпеки, з яким на даному етапі наукового і економічного розвитку можна змиритися. Безпека - це допустимий ризик. Небезпеки по своїй природі бувають потенційні (приховані), перманентні (постійні, безперервні) і тотальні (загальні). Немає на Землі людини, якій не загрожувала б небезпека. Але є багато людей, які про це не підозрюють, їх свідомість працює в режимі відчуження від реального життя.

Безпека життєдіяльності (БЖД) - це область знань, в якій вивчаються небезпеки, загрозливі людині (природі), закономірності їх прояву та способи захисту від них. У визначенні істотні три моменти: небезпека, людина (природа), захист. Будь-яка діяльність потенційно небезпечна. З цього положення виходить висновок, що завжди існує деякий ризик, і що ризик не може бути рівний нулю. Небезпека - явища, процеси, об’єкти, здатні в певних умовах завдавати збитку здоров’ю людини безпосередньо або побічно, тобто викликати небажані наслідки. Небезпеку зберігають всі системи, що мають енергію, а також характеристики, не відповідні умовам життєдіяльності людини.

Безпека – це стан діяльності, при якій з певною вірогідністю виключено спричинення збитку здоров’ю людини. Безпека – це мета. Безпека життєдіяльності – засіб досягнення безпеки. По характеру несприятливої дії чинники, що впливають на організм людини називають шкідливими і небезпечними. До шкідливих відносять такі чинники, які стають в певних умовах причинами захворювань або зниження працездатності. Небезпечними чинниками прийнято називати такі, які приводять в певних умовах до травматичних пошкоджень (порушення тканин організму і порушення його функцій) або інших раптових і різких порушень здоров’я.

На Україні тільки в дорожньо-транспортних пригодах щорічно в середньому гине 9 тис. чоловік. Щорічно десятки тисяч людей стають жертвами алкоголю, на виробництві травмується майже 80 тис. працівників, із яких більше 2000 працівників зі смертельним наслідком, більше 9 тис. чоловік отримує професійні захворювання.

Статистичні дані свідчать про те, що більше всього люди гинуть, стають інвалідами і хворіють від безпосередніх небезпек природного, техногенного і соціального походження.

За останні два десятиріччя минулого століття на Землі сталося понад 50 % усіх катастроф XX століття, на долю яких припадає більше половини тих, що загинули за цей період.

Стихійні лиха та катаклізми - це проблема світового рівня. За останні 20 років у результаті стихійних лих загинуло біля 3 млн. людей і біля 800 млн. людей перенесли різні захворювання, понесли серйозні економічні втрати, враховуючи прямий збиток на суму в десятки мільярдів доларів. Україна не є винятком.

Питання виробничої, екологічної і природної небезпеки стоять дуже гостро. Таке положення пов’язане з великими масштабами країни, високим ступенем індустріалізації її господарства і концентрацією небезпечних застарілих виробництв в деяких її районах, наявністю в багатьох районах значного ризику виникнення різних стихійних лих. Для того щоб в цих умовах людина не була безпорадною необхідно знати певні правила поведінки на робочому місті, у побуті, в умовах надзвичайних ситуацій. У несприятливих умовах слід діяти активно, відповідно до обставин, що склалися, максимально використовуючи теоретичні знання, практичні навички і власний досвід, знаряддя і підручні засоби захисту, що допоможе уникнути або зменшити вплив негативних факторів на здоров’я людини.

1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

1.1. Мета, значення і завдання безпеки життєдіяльності

Безпека життєдіяльності - наука про комфортну та безпечну взаємодію людини з середовищем, в якому вона перебуває, яка представляє сукупність знань та правил поведінки, що забезпечують здоров’я, довголіття, розкриття творчого потенціалу людини, забезпечують умови існування людства на планеті Земля.

Як галузь науково-практичної діяльності, вона вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності ( в т. ч. трудової); загальні закономірності небезпек, їх властивості, наслідки впливу їх на організм людини, основи захисту здоров’я та життя людини і середовища від небезпек, а також розробляє та реалізовує відповідні засоби та заходи щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Метою безпеки життєдіяльності є:

- забезпечення комфортних умов діяльності людини на всіх стадіях її життєвого циклу і нормативно допустимих рівнів дії негативних чинників на людину і природне середовище;

- удосконалення знань з питань безпеки діяльності людини на виробництві, транспорті та в побуті;

- вивчення структури, змісту та взаємозв’язку життєдіяльності населення з середовищем існування;

- визначення факторів, причин і параметрів, які сприяють виникненню надзвичайних ситуацій;

- визначення принципів та засобів захисту людей у повсякденних умовах та в умовах надзвичайних ситуацій;

- прищеплення практичних навичок захисту життєдіяльності від шкідливого та небезпечного впливу параметрів середовища існування та вражаючих факторів зони надзвичайних ситуацій.

Завданням “Безпека життєдіяльності” є:

- ідентифікація потенційних небезпек, тобто розпізнавання їх виду, визначення просторових та часових координат, величини та імовірності їх прояву;

- визначення небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів, що породжуються джерелами цих небезпек;

- розробка заходів та застосовування засобів захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

- прогнозування можливості виникнення і наслідків впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на безпеку системи “людина-життєве середовище”;

- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення прийняття адекватних рішень та виконання дій, спрямованих на їх ліквідацію;

- попередження та ліквідація негативних наслідків надзвичайних ситуацій;

- використання нормативно-правової бази захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, захист у надзвичайних ситуаціях, з медичного забезпечення тощо;

- грамотна дія під час надзвичайних ситуацій та при наявності небезпечних факторів у повсякденній дійсності;

- прогнозування впливу змін параметрів середовища існування на життєдіяльність;

- забезпечення захисту життєдіяльності у звичайних умовах та в умовах надзвичайних ситуацій.

- використання в практичній діяльності громадсько-політичних, соціально-економічних, правових, технічних, природоохоронних, медико-профілактичних та освітньо-виховних заходів, спрямованих на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;

- планування заходів щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі “людина-життєве середовище”;

- розроблення та систематизація правил життя та діяльності.

Дані завдання вирішуються в процесі управління безпекою життєдіяльності з метою досягнення заданого соціально-прийнятного рівня безпеки на конкретному етапі розвитку людства в системі “людина - навколишнє середовище”, збереження здоров’я і високої працездатності в усіх сферах, діяльності (виробничій, побутовій, соціальній).

У результаті вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” необхідно знати:

- фактори, що визначають безпеку життєдіяльності;

- основні принципи та способи забезпечення життєдіяльності;

- коротку характеристику середовища існування;

- негативні фактори, в результаті яких виникають надзвичайні ситуації;

- характеристику зони враження життєдіяльності під час надзвичайних ситуацій;

- заходи по захисту населення в повсякденних умовах та в умовах надзвичайних ситуацій;

- основи ліквідації негативних наслідків надзвичайних ситуацій;

- способи надання долікарської допомоги потерпілому;

- організацію рятування людей із зони надзвичайної ситуації;

- розробку безпечних та нешкідливих умов життєдіяльності людини;

- проектування нової техніки та технологічних процесів згідно з сучасними вимогами з екології та безпеки їх експлуатації з урахуванням стійкості функціонування об’єктів та технічних систем;

- прогнозування та прийняття адекватних рішень в умовах надзвичайних ситуацій для захисту населення та виробничого персоналу від можливих наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, сучасних засобів знищення, а також під час ліквідації цих наслідків;

- забезпечення стабільності функціонування об’єктів народного господарства у випадках надзвичайних ситуацій;

- управління процесами життєдіяльності.

Безпека життєдіяльності вивчає досягнення в галузі таких наук, як психологія, ергономіка, соціологія, фізіологія, гігієна, теорія надійності, акустика та ін.

Предметом безпеки життєдіяльності є вивчення закономірностей виникнення і зниження збитків при виникненні надзвичайних ситуацій. Безпека розглядається як властивість системи “людина-машина-навколишнє середовище” (СЛМС) зберігати при функціонуванні такий стан, що виключає з деякою імовірністю виникнення збитків, пов’язаних з небезпечними подіями. Забезпечення безпеки повсякденної діяльності людини базується на нормативних актах, організаційних заходах та відповідних засобах безпеки.

Науковим змістом дисципліни є теоретичні основи безпечної життєдіяльності людини у системі “людина-машина-навколишнє середовище”. У дисципліні розглядаються: загальні питання безпеки та екології; ергономічні проблеми БЖД; анатомо-фізіологічні наслідки дії на людину небезпечних, шкідливих та уражаючих факторів надзвичайних ситуацій; засоби та методи підвищення рівня безпеки технічних засобів та технологічних процесів; методи дослідження стійкості функціонування об’єктів і технічних систем у надзвичайних ситуаціях та розробка моделей їх наслідків; розробка заходів захисту населення та виробничого персоналу і ліквідація наслідків аварій, катастроф та стихійних лих; правові, нормативно-технічні та організаційні основи безпеки життєдіяльності, контроль та керування умовами життєдіяльності людини.

У курсі дисципліни можна виділити такі блоки питань:

- проблеми безпечної життєдіяльності в сучасних умовах;

- основні принципи та положення безпеки життєдіяльності;

- правові та організаційні питання забезпечення безпеки життєдіяльності;

- людина як елемент системи безпеки;

- небезпечні та шкідливі фактори середовища перебування людини;

- надзвичайні ситуації та поведінка людей при їх виникненні;

- управління безпекою життєдіяльності.