Хід роботи:

1. Дослідження точності локалізації слухових подразників шляхом визначення напряму розташування джерела звуку.

Методика:

Досліджуваний нерухомо сидить на стільці із закритими очима. Перед ним знаходиться експериментатор. Джерелом звуку є дві монети, які експериментатор затискає між великим і вказівним пальцями. Слабкий звук створюється тертям монет. Звук подається з різних напрямків: зліва, справа, позаду попереду, зверху голови (кожний із напрямків задається 3-5 разів, але не підряд). Проте, відстань від досліджуваного до джерела звуку є сталою. Досліджуваному пропонують назвати напрям, в якому, на його думку, знаходиться джерело звуку. Зафіксуйте час, який був необхідний піддослідному для встановлення місця розташування джерела звуку. Після того як випробуваний виконав завдання завданням, йому пропонують повторити дослід, використовуючи лише одне вухо (праве чи ліве на вибір).

Обробка результатів досліду: запишіть у таблицю відповіді піддослідного про місце находження джерела звуку, зафіксуйте кількість правильних відповідей і латентний час (який знадобився досліджуваному) за бінаурального (двома вухами ) і моноурального (одним вухом ) сприйняття звуку.

№ досл.	Місцезнаходженння джерела звуку	Відповідь піддослідного	Латентний час	К-сть правильних відповідей (по кожному напряму)
І. Бінауральний слух
1.	справа
2.
3.
1.	зліва
2.
3.
1.	позаду
2.
3.
1.	попереду
2.
3.
1.	знизу
2.
3.
ІІ. Моноуральний слух (праве, ліве вухо)
	Те саме

Визначення точності локалізації звуку здійснюють за формулою:

С = (А / В) х100,

де С – точності визначення локалізації звуку (%); А - кількість правильних відповідей по одному напрямку ; В - кількість дослідів з цього напрямку.

Порівняйте загальні результати по локалізації джерела звуку при бінауральному і монауральному слуху. Зробіть висновки про ступінь точності , з якою локалізується джерело звуку в різних напрямках і про напрямки розташування джерела звуку, при визначенні яких спостерігалося найбільше помилок.