6

Тема: Закріплення радянської влади в Україні (1929-1938).

Індустріалізація та колективізація.

План:

1. Перехід до форсованої індустріалізації.

2. Колективізація та її наслідки.

3. Голодомор 1932—1933 рр. в Україні — геноцид українського народу.

• Перехід до форсованої індустріалізації.

Запитання.

Відповісти на запитання письмово.

• Коли проголошено курс на індустріалізацію, визначення індустріалізації, сталінська модель соціалістичної економіки.

• Коли впроваджено форсовану індустріалізацію.

• Роки проведення і досягнення перших п'ятирічок.

• Наслідки індустріалізації.

Наприкінці 20-х рр. керівництво ВКП(б) відмовилось від непу і розпочало «радянську модернізацію», складовими якої були індустріалізація, колективізація і «культурна революція».

У 1925 р. ХІV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на індустріалізацію, яка передбачала:

• створення великого машинного виробництва;

• розвиток нових галузей промисловості;

• ліквідацію техніко-економічної відсталості;

• зміцнення обороноздатності СРСР.

Індустріалізація — це система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення оборони країни.

Сталінська модель соціалістичної економіки

РАДЯНСЬКА МОДЕРНІЗАЦІЯ

Форсована індустріалізація Суцільна колективізація

Ідеологічна основа:

• побудова соціалізму в окремо взятій країні;

• загострення класової боротьби на шляху просування до соціалізму;

• ліквідація куркульства як класу

Форсована індустріалізація

1929 Р. — курс на форсовану індустріалізацію. Цей рік й. Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму».

Труднощі та особливості індустріалізації:

• можливість використання лише внутрішніх джерел фінансування;

• перекіс у бік важкої промисловості;

• нестача кваліфікованих кадрів;

• форсовані темпи;

• жорстка централізація економіки, директивне господарювання;

• «споживчий аскетизм» населення.

Результати перших п'ятирічок

Перша п'ятирічка (1928-1932рр.):

• форсований ривок у розвитку важкої промисловості;

• створення енергетичної бази;

• розширення та реконструкція металургійної бази (будівництво заводів «Запоріжсталь», «Азовсталь»; «Криворіжсталь», реконструкція металургійних заводів у Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Макіївці, Комунарську);

• ліквідація безробіття;

• розвиток сільськогосподарського машинобудування (будівництво Харківського тракторного заводу та випуск перших тракторів, виробництво на харківському заводі «Серп і молот» складних молотилок, випуск на запорізькому заводі «Комунар» комбайнів);

• розгортання соціалістичного змагання;

• запровадження карткової системи.

Друга п'ятирічка (1933-1938рр.):

• подальше наростання індустріалізації (хоча темпи росту знижені до 13-14 % на рік);

• будівництво нових підприємств — Харківський турбінний завод, Новокраматорський завод важкого машинобудування, азотний завод у Горлівці та ін.;

• розгортання стахановського руху, початок якому поклав вибійник шахти «Центральна-Ірміне» Олексій Стаханов, який у ніч з 30 на 31 серпня 1931 р., застосувавши новий метод роботи, встановив рекорд з видобування вугілля;

• налагодження виробництва радіальних, свердлувальних, шліфувальних та інших верстатів;

• швидкий розвиток легкої та харчової промисловості при збереженні пріоритетного розвитку важкої промисловості;

• відміна карткової системи (1935 р.);

• апогей соціалістичного змагання (стахановський рух, ізотовський рух тощо).

Промисловість України напередодні Другої світової війни

• Збільшення асигнувань на оборону.

• Збільшення видобутку вугілля, нарощення потужностей машинобудівної промисловості, хімічних підприємств, електроенергетики.

• Введення в дію в УРСР 600 нових промислових підприємств (1938 р. — червень 1941 р.)

• Встановлення надзвичайно жорсткої трудової дисципліни (постанова «Про заходи щодо впорядкування трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування та боротьбу із зловживаннями в цій справі» (грудень 1938 р.), указ «Про перехід на 8-годинний робочий день, на 7-денний робочий тиждень і про заборону робітникам і службовцям самовільно залишати підприємства та установи» (червень 1940р.), згідно з яким порушення дисципліни прирівнювалося до кримінального злочину й каралося ув'язненням.

Наслідки індустріалізації:

• перетворення України із аграрної країни в індустріально-аграрну;

• збільшення промислового потенціалу в 7 разів;

• залучення в промисловість України значної частини загальносоюзних коштів (20 %);

• виникнення в українській промисловості нових галузей (кольорова металургія, електрометалургія, маргаринова промисловість тощо);

• здійснення індустріалізації за рахунок сільського господарства, що спричинило перехід до насильницької колективізації;

• низький життєвий рівень населення;

• ліквідація ринкових відносин, створення командно-адміністративної економіки.

• Колективізація та її наслідки.

Запитання.

Відповісти на запитання письмово.

• Коли взято курс на кооперування села та форсовану колективізацію, що вона передбачала, визначення колективізації.

• Порівняти статтю Сталіна «Запаморочення від успіхів» та директивний лист ЦК ВКП(б) «Про колективізацію».

• Що означала політика ліквідації куркульства як классу, якими були її наслідки.

• Наслідки колективізації.

Грудень 1927 р. — XV з'їзд ВКП(б) взяв курс на кооперування села. Приводом для цього стала хлібозаготівельна криза 1927-1928рр.

Однак у 1929 р. на пленумі ЦК ВКП(б) було взято курс на суцільну прискорену колективізацію, яка передбачала:

• ліквідацію самостійних селянських господарств;

• насильницьке об’єднання самостійних селянських господарств у колективні господарства (колгоспи, радгоспи);

• ліквідацію куркульства як класу;

• масові репресії проти селян, що не бажали вступати в колгоспи.

Колективізація — примусова система заходів, спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи).

Завдання колективізації:

• налагодження каналу перекачування коштів із — села до міста потреби індустріалізації;

• забезпечення населення країни дешевими продуктами харчування та сировиною;

• перетворення не контрольованих державою індивідуальних селянських господарств на велике виробництво, повністю підконтрольне партійно-державному керівництву;

• ліквідація дрібнотоварного селянського укладу, який, на думку більшовиків, був джерелом капіталізму на селі, а отже, ліквідація куркульства як класу.

Хід колективізації

Січень 1928 р. — рішення політбюро ЦК ВКП(б) про примусове влучення в селянства зернових надлишків та необхідність форсованої колективізації.