Тема 2.2 Управління виробничо-майновим потенціалом підприємства Зміст лекційний занять

1 Загальна модель виробничо-майнового потенціалу підприємства.

2 Оцінювання земельних ділянок, будівель та споруд.

3 Оцінювання нематеріальних активів підприємства.

4 Оцінювання техніко-технологічного потенціалу підприємства.

5 Напрями ефективного управління виробничим потенціалом.

1 Загальна модель виробничо-майнового потенціалу підприємства

Основними ресурсами підприємства є: капітал, земля і праця, а основними складовими виробничо-майнового комплексу є: будівлі та споруди, машини і обладнання, земельні ділянки та гудвіл (рис. 2.1).

Під виробничим потенціалом розуміють той обсяг робіт у наведених одиницях виміру витрат праці (нормо-годин), що може бути виконаний протягом деякого періоду часу.

Основними виробничими робітниками на базі наявних виробничих фондів при дво- чи тризмінному режимі роботи, оптимальній організації праці та виробництва.

Виробничий потенціал – це технічно, організаційно, економічно й соціально обґрунтована норма ефективного робочого часу основного виробничого персоналу за певний період календарного часу.

, (2.7)

де Фt – нормативний фонд робочого часу;

R – чисельність основних робітників;

ф – рівень ефективності праці основних робітників.

Основним елементами виробничого потенціалу є:

• основні фонди;

• середньоспискова чисельність виробничого персоналу;

• енергетичні ресурси;

• технології виробництва;

• інформація.

Потенціал підприємства визначається виробничим потенціалом усіх робочих місць. Робочі місця – це первинні елементи підприємства, як системи, від числа і ступеня використання яких залежать усі інші показники. Робочі місця поділяють на структурні і персональні.

Рисунок 2.1 - Структурна схема формування вартості виробничо-майнового комплексу підприємства та його складових елементів

Структурне робоче місце (СРМ) – це елемент виробничо-технічної структури підприємства, що визначається розмірами площі, яку займає технологічне устаткування.

Персональне робоче місце (ПРМ) – це просторова зона місця роботи одного працівника.

Виробничий потенціал СРМ складається із потенціалу, необхідного для виконання основної роботи і надлишкового потенціалу, які використовуються у разі необхідності розширення діяльності. Надлишковий потенціал використовується для виконання побічних робіт, пов’язаних з основним виробництвом:

, (2.8)

де Р_осн – потенціал основний;

Р_надл – потенціал надлишковий.

Майновий потенціал складається із сукупності матеріальних та нематеріальних активів, що забезпечують ефективне використання виробничого потенціалу, тобто створює належні умови для виконання виробничих завдань. Основними складовими майнового потенціалу є:

- будівлі та споруди;

- машини і обладнання;

- земельні ділянки;

- нематеріальні активи.

Управління виробничо-майновим потенціалом підприємства завжди підпорядковано певній меті або вирішенню конкретного завдання. Для вибору належного методу управління необхідно здійснити оцінювання виробничо-майнового потенціалу.

Потреби в оцінюванні вартості всього майнового комплексу підприємства виникають у випадках:

- купівлі-продажу акцій підприємства на ринку цінних паперів або частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю;

- продажу підприємства повністю на аукціоні або на конкурсі при процедурі банкрутства, або при приватизації державного підприємства;

- при передачі всього підприємства в оренду;

- при реорганізації або ліквідації підприємства;

- для здійснення інвестиційного проекту підприємства та одержання кредиту під заклад всього майна підприємства.

Оцінювання вартості нерухомого майна підприємства здійснюють з метою:

- продажу якої-небудь частини нерухомості підприємства;

- одержання кредиту під заклад якої-небудь частини нерухомості підприємства;

- страхування нерухомого майна підприємства;

- визначення бази оподаткування для нарахування податку на майно;

- переоцінки основних засобів;

- оформлення будь-якої частини нерухомості підприємства як внеску в статутний капітал іншого новостворюваного підприємства тощо.