КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗБРОЇ І СЛІДІВ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ (судова балістика)¹

§ 1. Поняття і предмет дослідження судової балістики

Зброєю називають пристрої та засоби, які застосовуються в озброєній боротьбі для знищення живої сили і технічних засобів противника.² Зараз у криміналістиці клас «зброя» розподіляють на вогнепальну та холодну зброю. В історичному розвитку застосування холодної зброї передувало вогнепальній. Остання з'явилась з винаходом вибухових речовин (пороху тощо). Вогнепальна зброя нерідко використовується для вчинення злочи­нів і досліджується в криміналістиці спеціальним розділом - «судовою ба­лістикою».

Судова балістика - умовна, але вже прийнята у вітчизняній криміналістич­ній літературі і практиці назва галузі криміналістичної техніки, що сформува­лася на початку XX ст. у рамках криміналістики і судової медицини.³ Про акту­альність і необхідність наукових досліджень у галузі судової балістики свід­чать дані експертної, слідчої і судової практики (мал. 27,28,29).

8952

72%

О Злочини, які вчинені з використанням гладкоствольної вогнепальної зброї

П Злочини, які вчинені з використанням Інших видів вогнепальної зброї

Судова балістика - це галузь криміналістичної техніки, що вивчає законо­мірності відбитка й одержання інформації про походження і застосування вогне^ пальної зброї, патронів до неї (та їхніх елементів), слідів їхнього застосування і розробляє технічні прийоми, методи і засоби виявлення, фіксації, вилучення, зберігання і дослідження названих об'єктів для розкриття, розслідування і попе; редження злочинів.

Використання вогнепальної зброї для вчинення злочину супроводжується утворенням джерел доказової інформації, якими можуть бути:

1) гладкоствольна і нарізна зброя: старовинна і сучасна, головним чином, ручна, а також її частини - магазин, щоки, руків'я; приладдя до зброї - шом­пол, протирка, кобура, чохол; тайники зберігання зброї - книги, бруски дерева з виїмками для зберігання зброї;

2) пристрої та предмети, які не є зброєю, але схожі з нею: стартові пісто­лети, будівельно-монтажні пістолети, пневматичні газові пістолети, запаль­нички, іграшки та ін.;

3) боєприпаси, гільзи, кулі, шріт, капсулі, пижі, прокладки;

4) матеріали та інструменти для виготовлення та спорядження боєприпасів;

5) вибухові речовини - порох та його компоненти;

6) кульові, дробові пробоїни та ушкодження - вм'ятини, тріщини, розриви, роздуття зброї, укорочення ствола та інші його зміни;

7) сліди-відображення на гільзах, кулях, шротинах, прокладках і пижах.

Пізнання особливостей та ознак названих об'єктів, установлення законо­мірностей утворення слідів зброї складають предмет судової балістики. Ово­лодіння її основами дозволяє слідчим шляхом та експертним дослідженням установити важливі обставини злочину, розшукати та ідентифікувати зброю.

До спеціальних судово-балістичних методів і методик насамперед варто віднести макро- і мікрофотографічнии метод фіксації слідів на снарядах і гіль­зах, метод одержання експериментальних снарядів і гільз, методику експери­ментального визначення дистанції пострілу за осипом шроту і методику ви­значення технічного стану вогнепальної зброї.

Судова балістика є ще молодою галуззю науки криміналістики та науко­вою основою судово-балістичної експертизи. Донедавна науковою розробкою питань судової балістики, переважно займалися судові медики.

Судова балістика безпосередньо пов'язана з судовою медициною, судо­вою хімією та судовою біологією, прийоми і методи яких використовуються для дослідження зброї, боєприпасів і слідів пострілу. Судова медицина вивчає вогнестрільні ушкодження на тілі людини. Фізичними та фізико-хімічними мето­дами визначають якісно-кількісний склад шроту, слідів металізації на пошко­джених снарядами об'єктах.

Знання судової балістики та практичне використання її даних дозволяє слідчому одержувати докази про використання вогнепальної зброї під час вчинення злочинів.