Характеристика фаз

Ознаки економічної кризи (як правило, «кризи перевиробництва»):

• перевиробництво товарів порівняно з платоспроможним попитом на них;

• падіння цін, зумовлене перевищенням пропозиції над попитом;

• падіння обсягів виробництва => падіння прибутковості;

• зростання запасів;

• масові банкрутства;

• зростання рівня безробіття;

• падіння норми доходів.

В Україні в 90-х рр. ХХ ст. спостерігалася криза недовиробництва (високі темпи інфляції, ціни зростали з шаленою швидкістю). Тривалість фази падіння в Україні становила 5 років (у західних країнах – від 0,5 до 1,5 року). Глибина падіння ВВП і промислового виробництва у західних країнах навіть у повоєнні роки не перевищувала 10%, в Україні вона становила 25%.

Ознаки депресії:

• є найнижчою точкою падіння обсягів виробництва;

• головною відмінністю від кризи є припинення спаду виробництва та зупинка різкого падіння цін;

• зменшення запасів.

Ознаки пожвавлення та піднесення:

• поступове нарощування обсягів виробництва;

• зростання загального рівня цін;

• зменшення рівня безробіття;

• зменшення запасів;

• зростання рівня доходів.

Основною відмінністю між пожвавленням та піднесенням є те, що у фазі пожвавлення економіка досягає рівня докризового рівня, а у фазі піднесення – перевищує докризовий розвиток економіки.

На сучасному етапі такого циклу (класичного промислового циклу) не існує.

Він трансформувався у сучасні економічні коливання.

Рис. 2. Сучасні економічні коливання

Характеристика сучасних економічних коливань:

• немає чіткого розподілу на фази циклу, а виділяють лише спад, який об’єднує кризу і депресію та підйом, який поєднує пожвавлення і сам підйом;

• спади стали не такими глибокими, а підйоми – не такими високими;

• скорочуються (починаючи з другої половини ХХ ст.) фаза економічного падіння, а фаза розширення виробництва – стає тривалішою;

• повторюваність криз стала частішою, але менш глибокою.

Але у довгостроковому періоді ці показники демонструють економічне зростання, яке ще називають зростаючим трендом (періодично в часі воно переривається, а потім знову відновлюється).

Якщо період скорочення обсягів виробництва триває не менше, ніж 6 місяців, спад в економіці ще називають рецесією. Рецесія починається від пікової точки і закінчується крайньою нижньою точкою (дном).

Рецесія – період зниження рівня сукупного випуску, доходу, зайнятості й торгівлі, який продовжується від шести місяців до одного року та характеризується значним занепадом багатьох секторів економіки.

Однією з ознак сучасних економічних коливань є те, що перевиробництво супроводжується не лише зростанням безробіття, а й підвищенням загального рівня цін та інфляцією, що породжує нове явище – стагфляцію.

Види циклічних коливань (за тривалістю):

1. малі цикли Кітчина – короткострокові коливання ділової активності, тривають 3 – 4 роки, пов’язані з коливанням цін на золото, були відкриті в 1920-х роках;

2. середні цикли Климента Жугляра тривалістю 8 – 11 років – були розроблені в середині ХІХ ст., причинами циклічності є масове оновлення основного капіталу, яке триває 1 раз на 10 років;

3. будівельні цикли Саймона Кузнеця – пов’язані з періодичним оновленням житла та окремих видів ви робничих споруд і тривають 15 – 20 років;

4. великі цикли або довгі хвилі Миколи Кондратьєва, який вперше у 1920-х рр. обґрунтував існування таких циклів. Тривають так цикли 48 – 60 років.