Хімічні фактори

Сучасне довкілля - природне, техногенне: промисловість, сільське господарство, побут надзвичайно насичені хімічними речовинами різних класів небезпеки, часто першого та другого. Це ставить проблему розробки виробничих технологій, які б убезпечували людину - працівника.

Щоб забезпечити належну безпеку людям, які працюють в умовах шкідливого виробництва, необхідно зменшити, а краще виключити можливість їх контакту із шкідливими речовинами, наприклад за допомогою комплексної механізації, автоматизації виробничих процесів. Велике значення має впровадження нових технологій, що виключають використання шкідливих речовин - заміна шкідливих речовин менш токсичними.

Зниженню надходження у повітря робочої зони шкідливих речовин сприяє щільна герметизація устаткування, ведення процесів у вакуумі, застосування замкнутих технологічних циклів, заміна застарілого обладнання більш сучасним, прогресивним, своєчасний і якісний ремонт технологічного устаткування. Зменшенню пиловиділенню сприяє заміна сухих способів переробки матеріалів мокрими, випуск кінцевих продуктів у формах, які не утворюють пилу, що може знизити пилоутворення від 5 до 10 разів. Але навіть найсучасніші технології, використання засобів безпеки - колективних, індивідуальних не можуть повністю виключити негативний вплив хімічних речовин на здоров'я працівника. В останні роки помічається все більше фактів, які свідчать про те, що сполуки свинцю, ртуті, хрому, нікелю, кадмію, сірковуглецю, викликають різноманітного роду пухлини, серцево-судинні захворювання.

Дуже небезпечними є агрохімікати - пестициди, добрива, які розкладаючись, вступають у численні хімічні реакції і часто утворюються вторинні небезпечні речовини - канцерогени. Природно, що для профілактики фахових злоякісних новоутворень насамперед необхідно вилучити канцерогени із виробництва.

Радіація

Радіація - це процес, при якому випромінюється енергія, що переноситься у просторі електромагнітними хвилями або нескінченно малими частками. Вона буває природною або ж викликаною штучно

Найбільш поширеною природною радіацією є сонячна радіація, яка може викликати сонячні опіки, передчасне старіння шкіри з появою зморщок, а також має відношення до виникнення раку шкіри.

До штучної радіації належать рентгенівські промені, які використовуються для діагностики та лікування різних захво­рювань, але вони також можуть стати причиною виникнення опіків, вроджених дефектів, а іноді і раку. Рентгенівські промені можуть випромінювати несправні телевізори.

Ще один приклад штучної радіації, який, до речі, може викликати виникнення катаракти (помутніння кришталика ока), є випромінювання мікрохвильових печей.

Радіоактивність - це властивість деяких елементів (радію, урану, плутонію) випромінювати особливі види радіації - альфа-, бета-, та гамма-випромінювання. Вона здатна викликати ушкодження не тільки одразу після впливу великих доз, а й через багато років. Люди, які дов­го працювали на уранових рудниках, мали схильність до раку легенів. Художники, які розмальовували цифербла­ти годинників фарбами, що світяться, часто хворіли на рак кісток.

Радіоактивний фон середовища проживання ство­рюється космічним випромінюванням, природними радіоактивними речовинами в організмі людини, оточую­чих побутових предметах. У середньому величина фоново­го опромінення - близько 1000 мбер на рік. Додаткове до­пустиме опромінення 5 бер на рік.

Розвиток ядерної енергетики, військової промисло­вості, випробування ядерної зброї, використання радіоак­тивних ізотопів та іонізуючого випромінювання в медицині та різноманітних виробничих процесах впливають на рівень радіоактивного фону навколишнього середовища.

Актуальною проблема впливу радіації стала внаслідок застосування атомної зброї в Хіросімі та Нагасакі, ядерних випробувань, використання ядерної енергії в мирних цілях, насамперед в атомних електростанціях. Для України ця проблема загострилась після Чорнобильської трагедії.

Дія на організм великих доз радіації внаслідок серйоз­них атомних аварій або ж атомної війни може проявитися одразу ж або через багато років.

Променева хвороба проявляється стомлюваністю, блювотою, змінами у крові та шлунково-кишковому тракті. Можуть бути серйозні та навіть смертельні ушкодження нервової системи, а також випадання волосся.

Багато людей, які пережили атомні бомбардування в Хіросімі та Нагасакі, хворіли на лейкемію (білокрів'я).

При лейкемії порушується вироблення білих кров'яних тілець, необхідних для боротьби з інфекцією, тромбоцитів, які згортають кров, запобігаючи кровотечам, та червоних кров'яних тілець, що призводить до розвитку анемії.

На ранніх стадіях захворювання може бути виявлено за допомогою звичайного аналізу крові, при цьому хворий може почуватися і виглядати абсолютно здоровим.

Пізніше у хворого розвивається втомлюваність, блідість, носові кровотечі та інші види кровотеч, біль у кістках, садніння в горлі, виділення поту, особливо вночі. Ще пізніше наростає слабість, посилюються кровотечі та біль, часто буває підвищена температура, збільшуються лімфатичні залози. Можливе припухання ясен та розвиток різних захворювань шкіри.

В повсякденному житті людина постійно зазнає впливу незначної фонової радіації. Це і космічні промені, і радіоак­тивність Землі, будівельних матеріалів, навіть їжі. Ор­ганізм, як правило, здатний справлятися з усіма діями ма­лих доз випромінювання.

Після Чорнобильської аварії основна дія на людину виз­начається двома видами радіонуклідів: цезієм-137 та стронцієм-90. Вони надходять до організму з продуктами харчування і нагромаджуються у тканинах м'язів та кісток. У дітей через велику інтенсивність обмінних процесів стронцій утримується активніше, ніж у дорослих. У вагітних стронцій проникає через плаценту і відкладається у кістковій тканині плоду.

Радіоактивні речовини активно вступають у процеси обміну, вражають клітини, спричиняють порушення роботи органів і систем регуляції. Вони виводяться із організму і знову надходять із зовнішнього середовища і чим довше перебувають в людському організмі, тим більшої шкоди йому завдають.

Ураження тканин, органів і клітин, спричинені великими дозами радіації, проявляються конкретними симптомами уп­родовж кількох годин або днів. Чим більша доза, тим сильніше ураження. Дії малих доз завуальовані і віддалені у часі. Вони тримають організм у напруженому стані, зумовлю­ють радіаційний стрес, пригнічують імунну систему, спричи­няють ураження клітинних структур. Наслідки їхньої дії -зростання хронічних захворювань серцево-судинної, нервової, дихальної систем, онкозахворювань, передчасне старіння.

Рівень радіоактивності організму можна визначити за допомогою спеціальних приладів - спектрометрів ви­промінювання людини. Через спеціальні датчики вони реєструють гамма-випромінювання, що виходить з тіла лю­дини назовні, вимірюють його активність і аналізують склад.

Рекомендації по захисту від дії небезпечних доз радіації

1. Повноцінне харчування. Насамперед слід підтриму­вати збалансований за всіма основними харчовими ком­понентами раціон, враховуючи достатню кількість мікроелементів, вітамінів та інших життєво необхідних речовин.

2. Щоденне випорожнення кишечнику.

3. Вживання великої кількості рідини.

4. Вживання якомога більшої кількості овочів, фруктів, рослинної олії, цибулі, часнику.

5. Прийом рослинних препаратів з антирадіаційною дією. До їх складу входять фітосорбенти (пектин, слиз, клітковина тощо) - сполуки, які зв'язують і виводять з ор­ганізму радіонукліди, важкі метали, інші токсичні речовини. Вони регулюють обмінні процеси, нормалізують вміст холестерину, поліпшують роботу печінки і нирок. Дуже важливо і те, що вони стимулюють випорожнення кишеч­нику, нормалізують швидкість всмоктування в тонкій кишці і час просування їжі через шлунково-кишковий тракт.

Природне джерело фітосорбентів - фрукти, овочі, зернові культури та продукти їх переробки. Багато пек­тину містять буряки, морква, яблука, айва, сливи, аґрус, суниці, брусниця, смородина, цедра цитрусових. Насіння льону, айви, листя подорожника, липовий цвіт та квітки ромашки багаті слизовими речовинами. Багато клітковини у висівках, зародках пшениці, хлібі грубого помелу, кукурудзі, капусті, буряках, моркві, цибулі, огірках, кабачках.

Рослинні антиоксиданти (Р-вітамінні засоби, бета-каротин, вітамін Е, аскорбінова кислота, мікроелементи -цинк, селен) є також важливим засобом захисту ор­ганізму від тривалої дії радіаційного навантаження. Ан­тиоксидантами багаті обліпиха, кедрові горіхи, плоди шипшини, звичайна та чорноплідна горобина, зелений чай, полин,капуста, морква, баклажани,часник, цибуля, цитрусові, виноград.

Адаптогени - речовини, котрі забезпечують швидке пристосування організму до зовнішніх умов. Вони містяться у женьшені, липовому цвіті, родіолі рожевій, ехінацеї, елеутерококу.