18. Будова та функції клітинних включень

Клітинні включення – це необов’язкові компоненти клітини, вони можуть виникати та зникати залежно від інтенсивності обміну речовин.

Розрізняють такі тики клітинних включень:

1)трофічні – це краплини олії, зерна крохмалю, глікоген

2)секторні – це біологічно активні речовини (БАР)

3)екскреторні – це продукти обміну речовин

4)пігментні – це каротин, меланін.

19. Будова та функції ядра

Ядро – це обов’язковий компонент всіх клітин за винятком високоспеціалізованих, які втратили здатність до поділу і мають нетривалий період життя.

Ядро – це центральний апарат клітини, частіше має округлу форму. В ньому сконцентровано 99% ДНК клітини.

Ядро складається з двошарової ядерної мембрани, яка має пори та внутрішний вміст – каріоплазми.

Каріоплазма має три компоненти:

1)ядерний сік – каріолімфа

2)ядерце

3)хроматин – це комплекс ядерної ДНК з білками під час поділу клітини формуються хромосоми.

Функції ядра:

1)Збереження, відтворення та реалізація спадкової інформації

2)Регуляція всіх процесів обміну

3)Бере участь в розмноженні

4)В ядерцях утворюються субодиниць рибосом

20. Будова хромосом

Хромосоми – це високоспеціалізовані компоненти клітинного ядра, що мають свою індивідуальність та виконують функцію передачу спадкової інформації. Будову хромосом можна вивчити тільки під час поділу клітини на стадії метафази. Тоді кожна хромосома складається з двох поздовжених ниток ДНК – хроматид. Вони об’єднані первинною перетяжкою – центрометою.

Залежно від розташування центра фази розрізняють такі типи хромосом:

1)метацентричні (рівноплечі)

2)субметацентричні (не рівноплечі)

3)акроцентричні

4)супутникові

Соматичні клітини всіх організмів мають парний набір хромосом – диплоїдний. Його позначають, як (2n).

21. Поняття про каріотип

Каріотип – це хромосомний набір з властивими морфологічними ознаками – кількістю, розмірами та формою хромосом.

Каріотип людини має 46 хромосом, з них 44 – нестатеві (авто соми), а 2 – статеві.

Каріотип жінки 44А+ХХ = 46

Каріотип чоловіка 44А+ХУ = 46

Ідеограма – це систематизований каріотип, коли хромосоми розташовуються в порядку зменшення їх розмірів.

22. Зміни каріотипу

Каріотип може змінюватися внаслідок мутацій. Більшість змін каріотипу не сувмісні з життям, зиготи які їх мають гинуть на ранніх етапах розвитку.

Розрізняють такі основні зміни каріотипу:

1)Полісомія – це збільшення кількості хромосом на одну (у людини – це синдром Дауна – поява зайвої хромосоми з 21 пари).

2)Моносомія – це зменшення числа хромосом на одну (у людини відома лише одна моносемія – по Х-хромосомі у жінок).

3)Поліплоїдія – це кратне збільшення числа хромосом, що притаманні майже всім культурним рослинам.

Дослідження каріотипу людини має важливе значення для діагностики спадкових захворювань. Будову каріотипу застосовують у систематиці для розпізнавання близьких за будовою видів.

23. Клітинний цикл та його періоди. Інтерфаза

Клітинний цикл – це сукупність процесів, які відбуваються в клітині від одного поділу до іншого включаючи й сам поділ. Клітинний цикл складається з двох стадій: інтерфази і мітозу. Інтерфаза – це період життєдіяльності клітини між двома поділами. Виділяють три періоди інтерфази:

1)Пресинтетичний – характеризується функціональною активністю клітини, відбувається синтез РНК, білка, ферментів необхідних для формування внутрішньоклітинних структур, ріст клітини. Найтриваліший період інтерфази в різних клітинах коливається від кількох годин і до кількох днів.

2)Синтетичний – період характерний тим, що в цей період завдяки реплікації відбувається синтез ДНК (подвоєння ядерної ДНК): будуються так звані сестринські хроматиди, які є точними копіями одна одній. Продовжується синтез білків, відбувається обмін. Тривалість періоду – від кількох хвилин до 6-12 годин.

3)Постсентетичний – синтез ДНК закінчується і починається синтез і накопичення енергії АТФ, яка необхідна для поділу клітини. Продовжується синтез ДНК і білків. Триває 2-4 години.