Запитання до модуля №2.

1. Загальний план будови клітини

2. Історія вивчення клітини

3. Основні положення клітинної теорії

4. Характеристика клітин прокаріот та еукаріот

5. Методи цитологічних досліджень

6. Цитоплазматична мембрана та її функції

7. Цитоплазма та її компоненти

8. Класифікація органоїдів клітини

9. Будова та функції мітохондрій

10. Будова та функції пластид

11. Будова та функції ендоплазматичної сітки

12. Будова та функції комплексу Гольджі

13. Будова та функції лізосом

14. Вакуолі. Будова та функції

15. Будова та функції рибосом

16. Характеристика органоїдів руху

17. Структури цитоскелета

18. Будова та функції клітинних включень

19. Будова та функції ядра

20. Будова хромосом

21. Поняття про каріотип

22. Зміни каріотипу

23. Клітинний цикл та його періоди. Інтерфаза

24. Мітоз. Фази мітозу

25. Біологічна роль мітозу

26. Порушення, які виникають при мітозі, їх наслідки. Амітоз

27. Обмін речовин

28. Енергетичний обмін, його етапи

29. Значення АТФ в енергетичному обміні

30. Автотрофні та гетеротрофні організми

31. Гліколіз. Бродіння

32. Етапи біосинтезу білка

33. Поняття про ген. Типи генів

34. Генетичний код

35. Загальна характеристика фотосинтезу

36. Світлова фаза фотосинтезу

37. Темнова фаза фотосинтезу

38. Планетарне значення фотосинтезу

39. Хемосинтез

1. Загальний план будови клітини

Кліти́на  — структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власний метаболізм та здатність до самовідтворення. Від середовища, яке її оточує, клітина відмежована плазматичною мембраною (плазмалемою). Розрізняють два типи клітин: прокаріотичні, що не мають сформованого ядра, характерні для бактерій та архей, та еукаріотичні, в яких наявне ядро, властиві для всіх інших клітинних форм життя, зокрема рослин, грибів та тварин. До неклітинних форм життя належать лише віруси, але вони не мають власного метаболізму і не можуть розмножуватись поза межами клітин-живителів.

2. Історія вивчення клітини

Цитологія – це наука, про будову, склад та функції клітин.

Англійський вчений Роберт Гук 1665р. відкрив клітину, вивчаючи зрізи корка під мікроскоп.

Італійський вчений Мальпіні відкрив оболонку клітини.

Чеський вчений Пуркіньє помітив у клітинах напіврідку драглисту речовину, і назвав її протоплазма (цитоплазма).

Голландський вчений А. Левенгук вперше описав одноклітинні організми, еритроцити і сперматозоїди.

Естонський вчений К. Берн описав яйцеклітину.

1839 р. німецький вчений Теодор Шван запропонував основні положення клітинної теорії. Співавторами теорії є Шірхов і Шлейден.

3. Основні положення клітинної теорії

1839 Р. Німецький вчений Теодор Шван запропонував основні положення клітинної теорії. Співавторами теорії є Шірхов і Шлейден.

Сучасна клітинна теорія:

1. Клітина – основна структурно-функціональна та генетична одиниця всіх живих організмів

2. Клітини всіх живих організмів подібні за будовою, хімічним скальдом, проявами життєдіяльності та обмінами речовин.

3. Клітина – одиниця розмноження. Кожна нова клітина утворюється внаслідок поділу материнської.

4. Клітина багатоклітинних організмів спеціалізовані. Вони виконують різні функції і утворюють тканини, ограни, системи органів та організм, який підпорядкований нервовій та гуморальній регуляції.