Мариненко Ірина,

канд. філол. наук

УДК 070: 372.461(051)

Види граматичних і пунктуаційних помилок

на сторінках журналу «Український тиждень»

У статті аналізуються морфологічні, синтаксичні й пунктуаційні помилки,

що трапляються на сторінках часопису «Український тиждень». Подається їх

класифікація, зазначаються причини виникнення.

Ключові слова:

засоби масової інформації (ЗМІ), «Український тиждень»,

мовна норма, відхилення від норми, помилка.

асоби масової інформації є тим бездонним джерелом, із якого

суспільство не лише отримує важливу та цікаву інформацію,

а й удосконалює свої знання з мови. Ще не так давно преса, радіо,

телебачення слугували взірцем правильного мовлення, нині ж

практично неможливо знайти хоча б одне видання, позбавлене

помилок. Журнал «Український тиждень» (УТ) належить до тих

ЗМІ, які намагаються дотримуватися норм української мови, зба-

гачувати її лексичний склад новими мовними одиницями, що не

належать до покручів і суржику, проте і його мовлення не позбав-

лене відхилень та помилок.

Традиційно всі мовні помилки поділяють на орфографічні, лек-

сичні, словотвірні, граматичні (морфологічні та синтаксичні), стилі-

стичні й пунктуаційні. Нашу увагу привернули саме гра

матичні та

пунктуаційні помилки через їх поширеність у друкованих періодич-

них виданнях.

Морфологічні помилки

— це «такі ненормативні утворення, що

не відповідають формальному вираженню хоча б однієї з граматич-

них категорій роду, числа, відмінка, ступеня порівняння, особи,

часу, способу, стану, виду» [1, 13]. Попри те, що мовознавці регу-

лярно привертають увагу до морфологічних анормативів [2; 3; 4],

їх кількість у ЗМІ суттєво не зменшується. На сторінках ана -

лізованого журналу таких помилок порівняно небагато, але нам

удалося виявити декотрі складні для журналістів правила, які

найчастіше порушуються:

1) Змішування закінчень -у/-а в іменниках ч. Р. Іі відміни у формі

родового відмінка однини: ...

пам’ятник освоювачам вугільного

ком-

байну

(№ 114—115); Кілька полотен усе ж можна побачити в

Луврі, музеї Орсе... Російському музеї

Санкт-Петербургу

... (№ 116);

...запросили в офіс компанії для вручення

подарунку

(№ 118); В

«Карателях»

канала

«НТВ»... (№ 130); ...у півтора

раза

,.. у 1,3

раза

меншими (№ 140); А «свої» можуть іти і без

прапору

Партії регіонів... (№ 149); Бо спілкування за посередництвом

комп’ютерного

екрану

не є безпосереднім (№ 158); ...як складову

дитячого

конструктору

(№ 159); Будівництво СПГ-

термінала в

Україні... (№ 170); Підстави для отримання пенсії: досягнення

пенсійного

віка

(№ 173); ...серкетаря

парткома

(№ 175).

2) Використання неправильних відмінкових форм іменників, чис -

лівників:

Виростав на батьківщині матері, у підкарпатському

Стрий

... (№ 140); ...можна знайти елементи ефективності, неприй-

нятні

для Україні

(№ 150); Очевидним є і двоїсте ставлення ЄС до

Україні (№ 161); ...покладено обов’язок бути «

очами

і вухами» уряду

(№ 161); Прокуратура також «розкручує» справу проти Віктора

Бондара... (№ 166); ...залагоджувати

суперечками

уже нікому

(№ 171); Без цього ми не зможемо забезпечити

балтійського ринку

достатнім обсягом струму... (№ 180); Іноземні журналісти, яких

прибуло понад

тисяча

... (№ 163); ...звинуватив керівництво

Київради в незаконній роздачі

кількасот

гектарів землі... (№ 180).

3) Відмінювання першої частини складних слів, утвореної від

числівників — назв десятків:

восьмидесятники

(№ 164).

4) Використання неправильної для певного контексту форми діє-

слова:

Українці

активізувати

спротив незаконним діям влади

(№ 138—139); Якщо ви демонструватимете такі речі, то

отри-

майте

достатню підтримку (№ 162).

5) Ненормативне утворення форм наказового способу під упливом

російської мови (за допомогою дієслівної частки давай/давайте):

Андрію,

давай розпочнемо

з екскурсу в минуле (№ 157);

Давайте

ра

хувати

методом виключення (№ 159); ...

давайте слухати

про

Радянський Союз... (№ 164); Тож

давайте

її

змінювати

... (№ 164).

6) Порушення чергування звуків при словозміні:

виходця

(№ 159).

7) Помилки у визначенні родової та числової належності іменни-

ка (переважно під упливом російської мови):

...Вона надзвичайно

дієва, бо заснована на

болі

(№ 167); «

Чорнила

», які вони викори-

стовують... (№ 170).

Кількість

синтаксичних помилок

у текстах УТ помітно більша від

кількості морфологічних, що можна пояснити значним різно-

барв’ям синтаксичних конструкцій української мови. «Із загально-

го числа синтаксичних помилок найбільшу кількість становлять ті,

що стосуються керування, зокрема вживання відмінкових форм та

прийменників, узгодження слів у реченні, перш за все числівників

з іменниками, присудка з підметом, а також порядку слів у речен-

нях» [5]. Типовими для журналістів УТ можна вважати такі пору-

шення синтаксичних норм:

1) Уживання неправильного відмінка при керуванні:

Окрім сиро-

вини й

металургійні напівфабрикати

така економіка ви робляє

ще... повітря (№ 114—115)

— підкреслене словосполучення має

стояти в родовому відмінку, а не в знахідному.

Схоже, напередодні другого туру регіонали поставили собі за

мету потіснити

противники

на головних «майданчиках» виборчої

кампанії (№ 118)

— іменник має стояти в знахідному відмінку

замість називного;

При цьому сірості та

нудьги

в картині немає місця (№ 137) —

вжито родовий відмінок замість давального;

Подіям у Москві передували випадки у Ставропольському краї,

Новому Уренгої, Кімовську,

табору

«Дон» у Краснодарському

краї,

місту

Хотьково в Підмосков’ї тощо (№ 163)

— давальний

замість місцевого;

Ми дуже потребуємо

Україну

як противаги, як великої країни...

(№ 150)

— дієслово вимагає додатка в родовому відмінку; відповід-

но наступні іменники, що стоять у правильній формі, звучать дисо-

нансом до неправильної відмінкової форми додатка й створюють

перешкоди в розумінні змісту речення;

Наприклад, Колобок (Академічний театр ляльок на вул.

Грушевського) закохується у схож

ий

на нього самого Місяць і

саме тому йде від Діда і Баби (№ 166)

— дієслово вимагає зна-

хідного відмінка від додатка. При цьому додатком виступає пер-

соніфікований іменник-неістота, а тому його форма має збігати-

ся з родовим відмінком;

... Росія жодним чином не суперник Сполученим Штатам і

євро-

пейського

Заходу ( № 177)

— обидва однорідні додатки мають стоя-

ти в давальному відмінку;

Аж у березні 1926-го звіт

Державне політуправління

УСРР

повідомив, що «політичному бандитизмові» покладено край

(№ 180)

— підмет потребує родового, а не називного відмінка

неузгодженого означення.

2) Помилки в керуванні іменника при головному слові — числів-

нику, коли числівник потребує родового відмінка від залежного

іменника:

Працювало

136 районні молочарі

(№ 119); ...двигун

потужністю

273 кінська сила

... (№ 174).

3) Помилки в координації підмета з присудком можливі:

а) в числі:

Іноді ж

він

важко

формулюються

(№ 136);

Низка

дослідників...

знаходять

паралелі в дулібських племен Волині(№ 167); Тиждень систематизували

дані про вартість обладун-

ків та міліцейських строїв і

зобразили

це на малюнку (№ 164);

Янукович і К° зможе

уникнути жорсткої критики (№ 164); Коли

всі

їхні

зусилля

виявилися

марними

... (№ 168); ...

засновниками

яких є одна й та сама

людина

(№ 181); Упродовж багатьох сто-

літь

Росія

з її на 90 відсотків холопським населенням

тримали в

страхітті (№ 170)

— це речення має бути односкладним неозна-

чено-особовим, у якому слово Росія виступало б прямим додатком.

У такому ж вигляді воно неповне з пропущеним прямим додатком:

кого тримали в страхітті?

б) в роді:

Кожен

малюнок, рельєф чи різьблення мусить бути

спрямоване

до людей і доносити якийсь зміст (№ 160).