Іі Розділ Аналіз виборів 2006 - 2012 років . Зміна виборчих преференцій основних соціально-демографічних груп електорату в період з 2004-2012 рр.

2.1. Аналіз соціально-демографічних ознак електорату на чергових Парламентських виборах 2006 р та дострокових Парламентських виборах 2007 р .

Наступними , після вище описаних президентських виборів 2004 року були парламентські вибори 2006р . На відміну від доволі складної ситуації , на час попередніх виборів , вибори 2006 року було визнано чесними , що чітко віддзеркалили волю народу . Така справедливість у проведені виборчого процесу була зумовлена в першу чергу завдяки роботі екзит-полів , що все ж прищепила владі відчуття певного контролю за їхніми діями з боку суспільства . Хоча слід також згадати про той факт , що все ж напередодні виборів відбувались полеміки щодо достовірності результатів опитування і визначення рівня довіри до нього. Відбувалось чимало маніпуляцій результатами опитування громадської думки задля дезінформації суспільства, що робились з подачі тих осіб , які активно намагались дискредитувати екзит-пол на попередніх виборах . На мою думку , таке поведінка , яка зводилась знову до намагання сфальсифікувати вибори , може свідчити лише про те , що екзит-пол отримав чільне місце в процесі відслідковування справедливого проведення виборів .

26 березня 2006 року, завдяки Фонду « Демократичні ініціативи», Київському міжнародному інституту соціології , Українському центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова було проведено Національний екзит-пол 2006 .Під час проведення екзит-полу , було опитано 16796 виборців, які щойно проголосували, на 300 виборчих дільницях . Максимальна похибка дослідження становить не більш ніж 1,5% . КМІС та Центр ім. Разумкова провели два паралельні опитування за загальнонаціональною вибіркою . Результати цих двох опитувань було зведено разом . Опитування проводилося методом таємного анкетування , коли виборець власноруч заповнював невелику анкету і вкидав її у скриньку , що забезпечувало невідомість результатів навіть для інтерв’юєра.

Проводити аналіз результатів екзит-полу 2006 року будемо на основі 5 з 45 партій та блоків , які подолали 3% прохідний бар’єр і потрапили до Верховної Ради України . Розпочати з регіональних відмінностей та відмінностей за типом поселення . Отже , як бачимо на таблиці № 3 збереглась

Таблиці №3

Особливості голосування за партії та блоки в регіонах [11.42].

	Україна в цілому, N=16 96	Регіони
		Західний	Центральний	Південний	Східний
		N=3645	N=5069	N=4749	N=3333
Партія Регіонв	30.9	6.0	10.9	47.6	67.8
Блок Юлії Тимошенко	22.4	33.3	38.9	14.1	5.9
Блок «Наша Україна»	15.5	32.4	17.8	7.2	3.2
Соціалістична партія України	5.7	4.8	10.2	3.8	2.5
Комуністична партія України	3.4	1.4	3.8	4.3	4.0

тенденція , яка була започаткована ще з революційного часу президентських виборів 2004 року , тобто ті міжрегіональні відмінності у політичних симпатіях , а саме – переважно перевага «помаранчевих » на Заході та Центрі країни , а «біло­блакитні» на Сході та Півдні . Отже переходячи до цифр бачимо , що партія регіонів залишилась лідером електоральних симпатій у Східному і Південному регіонах ( 67,8% та 47,6%). У Центральному регіоні відносну більшість голосів отримав Блок Юлії Тимошенко (38,9%), на Заході країни він поділив лідерство з Блоком «Наша Україна» (32,4%) . Соціалістична партія України знайшла найбільшої своєї підтримки у жителів Центрального регіону (10,2%) . Комуністична партія України не знайшла гідної підтримки на Заході (1,4%) , зате отримала своє місце в Верховній Раді завдяки підтримки електорату із Східних , Південних та Центральних регіонів ( 4,3% , 4,0% , 3,8% ) [11.41].

Істотними відмінностями в підтримці партії та виборчих блоків можна спостерігати на факторі розподілу за поселенням .

 Таблиця №4

Особливості голосування за партії і блоки в залежності від регіону і типу поселенні. [11.45]

	Західний регіон		Центральний регіон
	Міста та смт	Села	Міста та смт	Села
Партія регіонів	6,8	5,1	11,6	9,7
Блок Юлії Тимошенко	36,0	30,2	42,1	32,5
Блок «Наша Україна»	28,3	37,2	17,2	18,9
Соціалістична партія України	3,8	5,9	7,0	16,6
Комуністична партія України	1,7	1,1	3,6	4,1
	Південний регіон		Східний регіон
	Міста та смт	Села	Міста та смт	Села
Партія регіонів	49,0	41,4	69,4	61,6
Блок Юлії Тимошенко	14,1	14,1	5,5	7,6
Блок «Наша Україна»	6,7	9,0	2,4	6,2
Соціалістична партія України	3,1	6,6	2,6	2,4
Комуністична партія України	3,5	7,7	3,6	5,6

Найбільш виражені відмінності між міськими та сільськими жителями спостерігаються у голосуванні за Партію регіонів . Причому за цю партію городяни голосували частіше , ніж жителі сіл у всіх регіонах . На мою думку, це пов’язано насамперед з тим , що в містах вища , порівняно з селами , частка етнічних росіян , а як показували передвиборні опитування , наміри голосувати за Партію регіонів серед росіян були вищі , ніж серед етнічних українців , що пов’язано з такими програмними положеннями цієї партії , як надання російській мові статусу другої державної мови , вступ України до Єдиного економічного простору з Росією , Білоруссю й Казахстаном . Блок Юлії Тимошенко у Західному та Центральному регіонах мав помітно більшу підтримку у містах порівняно з селами , лише у Східному регіоні за нього дещо частіше голосували сільські жителі . За Блок «Наша Україна» у всіх регіонах , крім Центрального , частіше голосували сільські жителі (найбільше різниця в голосуванні з городянами відзначається в Західному регіоні ). За Соціалістичну партію у всіх регіонах , крім Східного , частіше голосували сільські жителі . Комуністична партія України мала більшу підтримку в селах, і особливого це проглядалось у Південних та Східних регіонах (співвідношення було 3,5% до 7,7 % , а також 3,6% до 5,6% )[11.43].

Що стосується відмінностей в електоральних уподобаннях представників різних вікових груп , то тут можна відзначити вже традиційне зростання популярності Комуністичної партії України разом із зростанням віку виборців . Така сама тенденція спостерігається і у електорату Соціалістичної партії України , а також найбільше голосів від «старшого електорату» отримала і Партію регіонів . Блок Юлії Тимошенко практично однакову у всіх вікових категоріях до 50 років, а от найменшої підтримки отримано якраз від представників найстаршого населення .А ось за Блок «Наша Україна» спостерігається найбільша підтримка серед виборців віком від 30-39 р. Таблиця № 5

Особливості голосування за партії і блоки в залежності від віку опитаних [11.47].

	18-29років	30-39років	40-49років	50-59років	60 і більше
Партія Регіонів	31,9	27,5	27,7	31,6	33,8
Блок Юлії Тимошенко	25,1	26,2	27,9	25,8	18,8
Блок «Наша Україна»	14,1	17,6	16,1	15,2	15,2
Соціалістична партія України	4,0	5,2	5,3	5,8	8,0
КПУ	0,9	1,1	2,2	3,6	8,3

Таке представлення підтримки різних партій з боку певних вікових категорій мало особливості і в різних регіонах . Так , у Західному регіоні підтримка Блоку Юлії Тимошенко зростала зі зменшенням віку опитаних , тоді як Блоку «Наша Україна» навпаки , із зростанням їх віку . Зазначена мною вище на загальнонаціональному рівні тенденція зростання підтримки Соціалістичної партії України із зростанням віку опитаних сформувалася переважно завдячуючи Центральному регіону . А от зростання електоральної підтримки Комуністичної партії із зростанням віку опитаних проявляється у всіх без винятку регіонах[11.47].

Порівнюючи голосування за різні політичні сили чоловіків і жінок , на загальнонаціональному рівні , то поміж 5 партій у Блоку Юлії Тимошенко (24,4%-чол і 24,7% -жін ) а також у Блоку «Наша Україна» (15,7% - чол і 15,5%-жін ) сильної різниці не має . Зате чітко видно , що за партію Віктора Януковича з доволі не малим відривом проголосувало більше жінок ( на 4,7% більше ніж чоловіків ) , а от серед виборців Комуністичної партії України і Соціалістичної партії України більшу перевагу мали чоловіки (на 1,5% більше ніж жінки) .

Якщо взяти до уваги гендерні відмінності по регіонам , то тут будуть наступні особливості. У центральному регіоні за Блок Юлії Тимошенко частіше голосували жінки , а в Південному регіоні – чоловіки . Різниця між чоловіками і жінками в голосуванні за Партію регіонів проявляється лише у Південному і Східному регіонах . Чоловіки у цих регіонах частіше за жінок голосували за Комуністичну партію й за Блок «Наша Україна», а в Південному – також за БЮТ. У Західному реґіоні за «Нашу Україну», навпаки, частіше голосували жінки. Як зазначалося вище, у Центральному регіоні жінки частіше , ніж чоловіки , віддавали перевагу Блоку Юлії Тимошенко, а чоловіки – Соціалістичній партії[11.53].

Таблиця №6

Особливості голосування за партії чи блоки в залежності від регіону і гендерних ознак [11.54]

	Західний регіон		Центральний регіон
	Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки
Партія Регіонів	5,8	5,9	11,0	10,9
Блок Юлії Тимошенко	33,4	33,2	36,0	41,5
Блок «Наша Україна»	29,7	34, 9	17,6	17,8
Соціалістична партія України	5,0	4,7	11,8	8,8
Комуністична партія України	1,8	1,1	4,3	3,3
	Південний регіон		Східний регіон
	Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки
Партія Регіонів	43,8	50,0	64,3	70.8
Блок Юлії Тимошенко	15,5	13,2	5,7	6,1
Блок «Наша Україна»	8,1	6,5	4,0	2,6
Соціалістична партія України	4,1	3,4	3,0	2,2
Комуністична партія України	5,4	3,5	5,7	2,8

Стосовно різниці в електоральній поведінці залежно від освітнього рівня виборців , то на підставі результатів екзит­полу можна твердити , що партія регіонів має серед людей з вищою освітою меншу підтримку порівняно з іншими групами , виокремлинеми за освітнім рівнем . Електоральна підтримка Блоку «Наша Україна», Соціалістичної та Комуністичної партій знижувалася із зростанням освітнього рівня , тоді як підтримка Блоку Юлії Тимошенко, навпаки, зростала. Звичайно, тут потрібно зазначити , що зв’язок між рівнем освіти і голосуванням за ту чи іншу політичну силу пов’язаний із впливом також і інших чинників , а саме віку респондентів , адже рівень освіти представників старших вікових груп в середньому нижчий порівняно з молодшою і середньою віковими групами , а також варто враховувати і тип поселення оскільки рівень освіти сільських жителів у цілому нижчий , ніж у містах. Так вищевказана тенденція зниження електоральної підтримки Соціалістичної партії із зростанням освітнього рівня виборців «зникає», якщо ми розглядаємо розподіл голосування за цю партію залежно від рівня освіти в окремих вікових групах , тобто люди одного віку голосували за цю партію приблизно однаково в різних освітніх групах. Тенденція зниження електоральної підтримки Комуністичної партії із зростанням освітнього рівня при розгляді її в окремих вікових групах «зберігається» лише в наймолодшій групі . Щодо Блоку Юлії Тимошенко, тенденція зростання підтримки залежно від рівня освіти також виявляється лише в окремих вікових групах [11.55].

Таблиця №7

Особливості голосування за політичні партії і блоки в залежності від освіченості [11.56].

	Неповна середня	Повна середня загальна	Середня спеціальна	Вища або незакінчена вища
Партія Регіонів	32,1	32,1	33,3	26,5
Блок Юлії Тимошенко	18,4	23,8	25,7	25,9
Блок «Наша Україна»	17,8	16,4	15,1	15,0
Соціалістична партія України	7,4	6,2	5,0	5,6
Комуністична партія України	6,5	3,4	3,1	2,7

Загалом, підсумовуючи зв’язок між голосуванням за політичні партії та блоки під час виборів з соціально ­ демографічними характеристиками виборців , то слід зазначити , що підтримка виборцями чотирьох лідируючих сил : Партії регіонів , Блоку Юлії Тимошенко, Блоку «Наша Україна» і Соціалістичної партії України найтісніше пов’язана з регіоном проживання , хоча стосовно підтримки Соціалістичної Партії України , то тут також не малу роль відіграє тип поселення . А от голосування за КПУ найбільшою мірою пов’язане не з регіоном , а з віком опитаних .

Перші в Україні дострокові парламентські вибори 2007 року, відбулись з причини неузгодженого функціонування Президента України і Верховної Ради. В них взяло участь 20 партій і блоків , що було найвищою цифрою за історію проведення виборів в України , прохідний бар’єр становив 3% від числа виборців , що взяли у голосуванні . Отже , наш аналіз соціально-демографічних показників електорату буде накладатись на основну шестірку, які здобули свої місця в Верховній Раді після виборів 2007 року .

Почнемо свій розгляд традиційно з регіональних відмінностей , що по суті за рік від попередніх виборів суттєво не змінилась . Отже , як бачимо на таблиці № 8, Партія регіонів і надалі залишається незмінним лідером електоральних симпатій у Східному і Південному регіонах . У Західному і Центральному регіонах лідером електоральних симпатій є «Блок Юлії Тимошенко» . При цьому якщо на минулих виборах Блок Юлії Тимошенко у Західному регіоні набрав приблизно стільки ж голосів , що й Блок «Наша Україна» ( відповідно 33,3% і 32,4% ), то на останніх виборах у цьому регіоні за нього проголосувало більше половини (52,3%) тих , хто взяв участь у виборах , тоді як за блок «Наша Україна – Народна самооборона» − 29,4% . Як і на минулих виборах, підтримка Блоку Юлії Тимошенко так і блоку «Наша Україна – Народна самооборона » зменшувалася в напрямку із Заходу на Схід − тобто найвищою була в Західному регіоні, найнижчою − у Східному. Традиційно на заході Комуністична партії високої підтримки не набула, зате в тих регіонах де проживає основний електорат, прослідковуються невеликі зміни . Відтак , у 2006 році рівень голосування за КПУ у Східному і Південному регіонах статистично значуще не відрізнявся від підтримки цієї партії в Центральному регіоні , то у 2007 році у південних і східних областях електорат парламентських виборів у демографічних вимірах виявився вищим , ніж у центральних областях . «Блок Литвина» здобув найвищу підтримку виборців у Центральному і Південному регіонах , найрідше і за нього голосували жителі Східного регіону . А от електорат Соціалістичної партії України в Центральному регіоні порівняно з 2006 роком здав свої позиції . Отже , за даними екзит-полу , за Соціалістичну партію України в центральному регіоні тоді проголосувало 10,2% опитаних , тоді як за даними екзит-полу 2007року − лише 2,2% . Також знизилися показники підтримки цієї партії у Західному реґіоні (з 4,8% до 1,2% ) [5].

Таблиця № 8

Особливості голосування за політичні партії і блоки в залежності від регіону [12.70].

Учасники виборчих перегонів	Україна в цілому	Регіони
		Західний	Центральний	Південний	Східний
Партія Регіоні	34,9	6,2	16,0	49,9	69,7
Блок Юлії Тимошенко	31,7	52,3	46,8	19,6	6,3
Блок «Наша Україна– Народна самооборона»	13,6	29,4	17,2	6,1	3,3
Комуністична партія України	5,1	1,6	4,0	7,7	6,5
«Блок Литвина»	3,9	3,1	5,2	4,6	1,7
Соціалістична партія України	2,4	1,2	2,2	3,0	3,1

Далі розглянемо відмінності у підтримці на виборах партій і виборчих блоків між міськими і сільськими жителями окремо за регіонами ( табл. № 9). Найбільше виражено відмінності між міськими та сільськими жителями у голосуванні за Партію регіонів . Однак якщо порівнювати з 2006 року за цю партію городяни голосували частіше , ніж жителі сіл у всіх регіонах , то на виборах 2007 року відмінності у Західному і Центральному регіонах у голосуванні за цю політичну силу між міськими і сільськими жителями не спостерігалися. Значними вони були в Південному регіоні (50,9% і 45,7% ), а найбільшими − у Східному (71,4% і 59,3%). Якщо порівнювати голосування за «Блок Юлії Тимошенко» у 2006 і 2007 роках у різних типах населених пунктів , то можна побачити , що збільшення голосів, відданих за Блок Юлії Тимошенко , найбільшою мірою відбувся насамперед за рахунок сільського електорату. Якщо порівнювати дані екзит-полів у 2006 та 2007 років ,то за БЮТ 2006 року проголосувало 22,2% сільських виборців , а вже через рік дані були 38,8% . А от приріст голосів , відданих за БЮТ , у містах виявився істотно меншим , а саме 24,1% і 28,7%. Особливо якщо враховувати ту обставину, що рівень електоральної активності у 2007 році був дещо нижчим, ніж у 2006-му, і рахувати відсотки не від тих, хто взяв участь у виборах , а від тих , хто має право голосу , то в містах у 2006 році за БЮТ проголосувало 15,5% тих , хто має право голосувати на виборах , а в 2007 році − 16,7% . Тобто таке зростання буде все ж незначним. При цьому зростання рівня підтримки Блоку Тимошенко на селі відбулося переважно за рахунок Західного і Центрального регіонів . Так , якщо серед сільського електорату Західного регіону у 2006 році проголосувало 30,2% опитаних , то у 2007-му − 51,9% , а в Центральному регіоні − 32,5% і 43,7% . У Західному регіоні також найбільш помітним було зростання підтримки цієї політичної сили серед міських жителів (з 36,0% до 52,8%) . Є думки , що таке стрімке зростання підтримки БЮТу сільським електоратом зумовлено завдяки переорієнтації електорату від Соціалістичної партії України до інших політичних сил , зокрема , як ми бачимо до БЮТу .Адже порівняно із 2006 роком саме на селі СПУ втратила найбільшу частину свого електорату . Якщо у 2006 році за цю партію проголосувало 9,1% сільського населення , в 2007-му − лише 2,6% . Найбільше свого сільського електорату Соціалістина партія України втратила в Центральній частині України , частка тих, хто голосував за цю політичну силу, знизилася порівняно з попередніми виборами з 16,6% до 2,8% . Зменшенням підтримки жителями сільських місцевостей відслідковується і у Блоку «Наша Україна–Народна самооборона» з 37,2% до 30,3%[12.51].

Незважаючи на істотне зростання порівняно з 2006 роком рівня підтримки БЮТ сільським електоратом у цьому регіоні , на парламентських виборах 2007 року Блок Юлії Тимошенко у Центральному регіоні все ж мав більшу підтримку у містах порівняно з селами 48,4% і 43,7%. У Західному і Південному регіонах у різних типах населених пунктів вона була однаковою , у Східному – за нього, як і в 2006 році , дещо частіше голосували сільські жителі :5,7% і 9,6% . У 2007 році за Блок «Наша Україна–Народна самооборона» у Центральному і Східному регіонах дещо частіше голосували сільські жителі , а у Західному і Південному різниці між ними і городянами у голосуванні за НУНС практично відслідковується . За Комуністичну партію у Південному реґіоні дещо частіше голосували сільські жителі , в інших регіонах статистично значущих відмінностей не спостерігається . Що ж до Блоку Литвина , то у Південному і Східному регіонах частіше голосували жителі сіл ; а за Соціалістичну партію частіше сільські жителі голосували у всіх регіонах , крім Східного [5].

Таблиця № 9

Особливості голосування за політичні партії і блоки в залежності від регіону і місця поселення [12.55]

	Західний регіон		Центральний реґіон
	Міста та смт	Села	Міста та смт	Села
Партія Регіонів	6,4	5,9	16,3	15,5
Блок Юлії Тимошенко	52,8	51,9	48 ,4	43,7
Блок «Наша Україна– Народна самооборона»	28,3	30,3	15,5	20,5
Комуністична партія України	1,9	1,5	3,9	4,2
«Блок Литвина»	3,2	3,1	5,2	5,3
Соціалістична партія України	0,8	0,6	1,9	2,8
	Південний регіон		Східний регіон
	Міста та смт	Села	Міста та смт	Села
Партія регіонів	50,9	45,7	71,4	59,4
Блок Юлії Тимошенко	19,5	19,9	5,7	9,6
Блок «Наша Україна– Народна самооборона»	5,8	7,2	2,2	9,7
Комуністична партія України	7,1	9,9	6,7	5,3
«Блок Литвина»	4,3	6,0	1,3	3,9
Соціалістична партія України	2,7	4,5	3,3	2,2

Що стосується відмінностей в електоральних уподобаннях представників різних вікових категорій (табл. №10) можна відзначити вже традиційно вищу популярність Комуністичної партії серед людей старшого віку. Це стосується також і Соціалістичної партії України , хоча ця тенденція є менш виразно . За Блок Литвина найчастіше голосували виборці віком від 40 до 49 років. Також, найстарша вікова група частіше, ніж інші, голосували за Партію регіонів , насамперед це можна відслідкувати у Південному регіоні , а от за Блок Юлії Тимошенко рідше , в усіх регіонах . Молодь голосувала рідше за блок «Наша Україна–Народна самооборона» , ніж середні та старші вікові групи . У Західному регіоні спостерігається те , що чим старший вік опитуваних , тим частіше вони голосували за НУНС , а от електоральна підтримка БЮТ у цьому ж регіоні з віком виборців на оборот зменшувалася ( із 62,3% до 40,7% ) . Порівняно з виборами 2006 року найбільшою мірою підтримка БЮТ у цьому реґіоні зросла серед молоді . Якщо за даними екзит-полу за 2006 рік серед респондентів віком від 18 до 29 років за БЮТ у західних областях голосувало 37,0% , то за даними екзит-полу 2007 року − 62,3% [12. 54].

Таблиця № 10

Особливості голосування за політичну партію і блок в залежності від віку [12.56].

	18–29 років	30-39 років	40-49років	50-59років	60 і більше
Партія Регіонів	35,4	30,9	32,8	35,5	38,8
Блок Юлії Тимошенко	34,8	35,0	34,5	32,3	34,2
Блок «Наша Україна– Народна самооборона»	11,3	15,1	13,5	13,5	14,7
Комуністична партія України	1,8	2,1	3,8	5,6	10,3
«Блок Литвина»	3,5	4,0	5,0	3,6	3,3
Соціалістична партія України	1,6	2,2	2,4	2,8	2,9

Порівнюючи голосування за різні політичні сили за гендерними ознаками (табл. №11), насамперед потрібно відзначити традиційно вищу підтримку партії регіонів жінками порівняно із чоловіками , що почалась ще з виборів 2004 року коли на президентських виборах В.Янукович отримав найбільшу підтримку від жіночої аудиторії . Також слід відзначити , що чим старша вікова група , тим більшою мірою виявляється відмінність між чоловіками і жінками у голосуванні за партію регіонів − якщо серед представників молодших і середніх вікових груп ця різниця статистично не значуща 32,6% чол і 33,7% жін , то серед тих , кому 50 років і більше , − 32,9% і 40,4% . Тобто серед чоловіків із зростанням віку підтримка партії регіонів фактично не змінюється , а от серед жінок зростає . Так як і на виборах 2006 року , різниця між чоловіками і жінками в голосуванні за партію регіонів виявляється лише у Південному і Східному регіонах .

За БЮТ частіше голосували жінки . Найбільш помітними були відмінності у Центральному регіоні − за «Блок Юлії Тимошенко» тут голосувало 49,1% опитаних жінок і 43,8% , також частіше жінки голосували за цю політичну силу і у Західному регіоні , тоді як на Півдні і на Сході відмінностей в гендерних пріоритетах як таких не прослідковується. Також , гендерні відмінності в електораті БЮТу виявляються також у наймолодшій віковій групі серед жінок ( співвідношення 38,1% жінок і чоловіків 31,2% ) , у всіх інших вікових категоріях суттєвих відмінностей не має. Чоловіки частіше за жінок голосували за Блок «Наша Україна–Народна самооборона» та Комуністичну партію України . Що ж до гендерних відмінностей , у вікових категоріях , то воно було помічено лише у Комуністичної Партії в старшій віковій групі [12.57].

Аналізуючи електоральну поведінку в залежності від освітнього рівня (табл № 12 ) , можна говорити про те , що Партія регіонів має серед людей з вищою освітою меншу підтримку порівняно з іншими групами , що по суті є незмінною тенденцією уже декілька років поспіль . Як і на попередніх виборах , ця закономірність виявлялася лише в Південному і Східному регіонах . Наприклад , якщо у Східному регіоні серед тих , хто має неповну середню освіту , за партію регіонів голосувало 78,1% , то серед тих , хто має вищу освіту , − 62,4% , а у Південному − відповідно 58,6% і 42,8% , тоді як у Західному і Центральному регіонах ці відмінності статистично не відрізнялись .

Таблиця № 11

Особливості голосування за політичні партії і блоки в залежності від регіону і статі [12.65].

	Західний регіон		Центральний регіон
	Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки
Партія Регіонів	6,0	6,4	15,3	15,8
Юлок Юлії Тимошенко	50,7	54,2	43,8	49,1
Блок «Наша Україна– Народна самооборона»	29,9	28,7	17,8	16,8
Комуністична партія України	1,8	1,5	5,2	2,9
«Блок Литвина»	3,0	3,2	5,4	5,0
Соціалістична партія України	1,3	1,0	2,5	2,0
	Південний регіон		Східний регіон
	Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки
Партія Регіонів	48,1	51,5	67,2	71,8
Блок Юлії Тимошенко	18,8	19,9	6,1	6,5
Блок «Наша Україна– Народна самооборона»	6,9	5,5	4,2	2,6
Комуністична партія України	10,1	6,0	7,8	5,3
«Блок Литвина»	4,3	4,9	1,5	1,8
Соціалістична партія України	1,9	2,6	3,5	3,0

Підтримка Блоку Тимошенко дещо зростає разом із зростанням освітнього рівня виборців , що в свою чергу теж стало певною тенденцією , але якщо на попередніх виборах ця тенденція виявлялася в усіх без винятку регіонах , то на останніх була лише в Південному і Східному . У Західному і Центральному регіонах порівняно з попередніми виборами зростання рівня електоральної підтримки БЮТ виборцями з неповною середньою освітою було більш значним , ніж серед виборців із більш високим рівнем освіти , внаслідок чого і відбулося зближення показників голосування за БЮТ представників різних освітніх груп у цих двох регіонах . За Блок «Наша Україна Народна самооборона» в Південному і Східному регіонах дещо частіше , ніж в інших групах , виокремлених за освітнім рівнем , голосували виборці з вищою освітою [12. 61].

Таблиця № 12

Особливості голосування за політичні партії і блоки в залежності від рівня освіти [12.67].

	Неповна середня	Повна середня	Середня спеціальна,	Вища або незакінчена вища
Партія Регіонів	38,9	37,6	36,0	31,5
Блок Юлії Тимошенко	28,8	30,6	33,0	31,8
Блок «Наша Україна– Народна самооборона»	14,1	13,3	12,8	14,6
Комуністична партія України	5,2	5,2	4,5	5,5
«Блок Литвина»	4,3	3,7	3,4	4,2
Соціалістична партія України	2,1	2,7	2,5	2,2

Отже , підсумовуючи соціально-демографічну характеристику партій та блоків , що балотувались у 2007 році слід відзначити , що існують значні відмінності у характері голосування за політичні партії та блоки між регіонами . Насамперед Західним і Центральним , з одного боку , та Південним і Східним − з іншого , чітко бачимо що тенденція поділу країни на помаранчеві і біло-блакитні пояси зберігає свою міцну позицію. Також слід відзначити , що у південно-східній частині України голосування за Партію регіонів можна співвідносити також з рівнем освіти , а також з типом поселення . Підтримка цієї політичної сили у даній частині країни є набагато більшою , ніж у західних і центральних областях . Підтримка на виборах Блоку Юлії Тимошенко дещо більшою мірою можна співвіднести з віком опитаних у західно-центральній частині країни , ніж у південно-східній , а от за рівнем освіти навпаки − у південно-східній частині дещо більшою мірою , ніж у Північно-Західній . Уподобання блоку «Наша Україна Народна самооборона» залежить від рівня освіти респондентів лише в Південно-Східному регіоні, а от голосування за Блок Литвина залежить від типу поселення і віком опитаних також лише в Південно-Східному регіоні . Що стосується підтримки Соціалістичної партії України і Комуністичної партії України , то вона найтісніше співставляється з з регіоном проживання а також віковою категоріє виборців , а саме найчастіше це є Схід і Південь , а вікова категорія переважно від 49 років [12.67].