1.3. Особливості проведення Президентських виборів 2004 р в період помаранчевої революції . Екзит-пол, як один з чинників для визначення фальсифікації виборів .

2004 рік – переломний період для життя нашої держави . Перебуваючи в доволі скрутній ситуації, що була породженою через повну безвідповідальність і вседозволеність влади, український народ був повністю готовий до повстання. Один серед багатьох негативних чинників, що спровокували народ на «повстання проти влади», була фальсифікація виборів, підтвердженням якого виступав один з головних факторів - несходження даних екзит-полу з кінцевими результатами виборів[1]. Вже з перших опитувань було видно, що динаміки рейтингів двох головних претендентів на перемогу у виборчих перегонах 2004 року стрімко змінювалась. На передодні першого туру голосування двічі було підмічено тенденцію зміни двох лідерів В. Ющенка та В. Януковича одне-одним. Про це свідчили опитування в період з початку квітня і до кінця грудня 2004року , що проводилось не менш як у 110 населених пунктах усіх областей України й АР Крим за вибірками , репрезентативними для населення України віком від 18 років. Загалом було опитано близько 2000респондентів за до помогою методу інтерв’ю . Так , до прикладу на початок квітня рейтинг В . Ющенка майже на третину перевищував рейтинг В. Януковича, у середині квітня вони зрівнялись в підтримці електорату в доволі несуттєвій різниця , та на початку травня перевага знову повернулась до В. Ющенка . До причин таких коливань ми можемо віднести, реакцію на певні дії, які чинились з боку того чи іншого кандидата . До прикладу , зміна переваги одного кандидата на іншого в середині квітня за словами експертів була зумовлена підтримкою підписання угоди про Єдиний Економічний Простір (ЄЕП) , та висловлення негативного ставлення рішення Національної ради з телебачення і радіомовлення , яке зобов'язало всі загальнонаціональні телеканали і радіостанції від 19 квітня 2004 року здійснювати віщання винятково українською мовою[6]. Та згодом , після досить неприємних подій наприкінці квітня , під час виборів мера в Мукачевому , коли було грубими порушення сфальсифіковано результати виборів , що спричинило сильне обурення народу такою поведінкою влади , перевага знову повернулась до В. Ющенка .

Наступне стрімке зростання рейтингу В. Януковича над лідером помаранчевої революції , було зафіксовано в коли В. Янукович спершу розпорядився доплачувати з бюджету пенсіонерам суми , не менші за подвоєний розмір мінімальної пенсії . Завдяки активній роботі ЗМІ , багатьма пенсіонерами , такий крок було сприйнято , як підвищення вдвічі розміру пенсій . До передвиборчої програми було також додано такі пункти , як введення другої державної російської мови , надання нашим громадянам право на подвійне громадянство , а також виступ прости приєднання України до НАТО , та збереження її позаблокового статусу[7]. Такі дії збільшили популярність В. Януковича до 44% саме завдяки залучення підтримкою людей пенсійного й перед пенсійного віку (від 50 років і більше), а також 2/5 приросту — російськомовне населення інших вікових груп . Російськомовне населення загалом забезпечило тоді понад 4/5 підтримки в цілій частці електорату Януковича , на Заході України ж популярністю така проросійська політика не користувалась . А отже , переважну частину — понад 70% — приросту числа виборців, готових голосувати за В.Януковича, що спостерігався до середини жовтня , дали Південний і Східний регіони України , доросле населення яких майже на 94% є російськомовним . Та все ж, опитування які проводились 31 жовтня , під час першого туру голосування екзит-полом , за допомогою методу секретного голосування , дало чітку перевагу В. Ющенка на 6% на своїм опонентом , а не так як було в оголошено в офіційних результатах про перевагу у 0,6% . Одразу у першому турі опитування було складено прогноз на переможця другого туру , яким знову ж таки з відривом у 7% повинен був здобути В. Ющенко . Його рейтинг зростав аж до останньої декади грудня , за рахунок підтримки україномовного населення а також людей пенсійного і перед пенсійного віку, що збільшили електорат помаранчевих на 12 %[6]. Натомість рейтинг В.Януковича після першого туру стрімко падав , і вже у другому турі голосування за даними екзит-полу , Януковичем було отримано на 10-11% голосів менше . Підсумовуючи таку динаміку ми можемо відмітити той факт, що відбувся чіткий розподіл зон впливу та підтримки двох представників різних політичних сил , які ми називаємо помаранчевим та блакитними поясами . А саме популярність Партії Регіонів з проросійськими інтересами на Сході та Півдні , а партії Ющенка з схильністю до Європейських стандартів на Заході та Півночі .

Такий регіональний розподіл прихильників головних кандидатів, як показують дані опитувань екзит-полу , значною мірою пов’язаний з деякими параметрами їхнього соціального складу. Із даних екзит-полу, проведеного у третьому турі видно, що статево - віковий склад і рівень освіти виборців , котрі проголосували за В.Ющенка та В.Януковича, хоча й дещо відрізняються , але куди меншою мірою , ніж їхні поселенські та, особливо, регіональні структури .

Отже , як бачимо з таблиці , представники сильної статі в електоті В . Ющенка переважають на 6% , на відміну від жінок які надали перевагу В. Януковичу . Молода частина населення , віком до 30 років , переважно не надала нікому із кандидатів своєї переваги , а ті що все ж віддали голос за того чи іншого претендента переважно роз приділили порівну свою прихильність . Частка виборців у найпродуктивнішому віці , від 30 до 50 років , в електораті В. Ющенка на 4% ( 42,1 % проти 38,1% ) більша ніж у Януковича , хоча люди пенсійного та перед пенсійного надавали більшої переваги Януковичу . ( 42,3% на противагу 37,4% ) . За чинником рівня освіти обдва «електоральні світи» ємайже рівноцінними . В електораті В.Ющенка на 3% більше виборців із середньою освітою , у В. Януковича на стільки ж більше із середньою спеціальною освітою [6].

Таблиця №1

Статево-віковий склад, рівень освіти й поселенська структура виборців, які голосували за В.Ющенка, за В.Януковича і проти всіх (розподіл у відсотках за даними екзит-полу третього туру виборів) [6.7]

Соціально-демографічні категорії	Три електорати
	В. Ющенко	В. Янукович	Проти всіх
Стать респондентів
Чоловіки	48.4	47.2	48.5
Жінки	51.6	57.3	51.5
ЗАГАЛОМ	100.0	100.0	100.0
Вікові групи
18-29	20.5	19.6	26.8
30-39	19.6	17.2	21.2
40-49	22.4	20.8	21.2
50-59	18.8	20.6	18.7
60 і більше	18.5	21.7	12.2
ЗАГАЛОМ	100.0	100.0	100.0
Рівень освіти
Менше повної середньої	10.6	10.7	7.5
Повна загальна середня	21.9	21.7	22.6
Середня спеціальна	35.0	38.3	32.6
Вища (повна чи неповна)	32.4	29.4	37.3
ЗАГАЛОМ	100.0	100.0	100.0
Поселенські групи
Міське населення	60.4	78.4	74.7
Сільське населення	39.6	21.6	25.3
ЗАГАЛОМ	100.0	100.0	100.0
Регіон проживання
Західний	37.4	4.0	10.1
Центральний	42.6	11.0	36.1
Південний	14.4	38.5	33.0
Східний	5.5	46.4	20.8
ЗАГАЛОМ	100.0	100.0	100.0

Якщо значних відмінностей у віковій , статевій та освітній структурі ми не бачимо , то у поселенських структурах , якраз все навпаки . В електораті В. Ющенка переважають жителі сіл (перевага 1,8% ) , а електорат Януковича переважно представники міст ( 1,35% більше ) . Проте й ця різниця є значно меншими, ніж ті , що спостерігаються міжрегіональними структурами електоратів обох кандидатів . Навіть найменш відмінні кількості прихильників кожного із кандидатів , що були зафіксовані у Південному регіоні, відрізняються одна від одної у 2,7 рази . Враховуючи те , що у В.Януковича там прихильників було на 22% більше , ніжу В.Ющенка . Інші три регіони в цьому аспекті розрізняються ще більше . І найістотніше вирізняється в цьому плані Західний регіон . Там у В. Ющенка прихильників у 9,4 рази більше , ніжу В.Януковича . Втім , за однобокістю преференцій Східний регіон не набагато відрізнявся від Західного: в електораті В. Януковича частка виборців зі Східного регіону у 8,4 рази більше , ніж в електораті В.Ющенка [6].

За характеристикою зайнятості і соціально-фаховим статусом , суттєві розбіжності ми можемо прослідкувати в електораті В. Януковича , в якого суттєво переважає ( на 8% ) частина пенсіонерів , робітників ( на 6% ) і працівників промисловості ( більше ніж на 5%). Проте в електораті В. Ющенка надається перевага працівників сфери послуг , торгівлі й комунального господарства ( на 3,5% ) , виборців із категорій самозайнятого населення , зокрема підприємців , власників своєї справи ( на 3,1% ) , студентів ( на 2,5% ), а також більше ( на 3% ) безробітних .

За характеристикою зайнятості і соціально-фаховим статусом , суттєві розбіжності ми можемо прослідкувати в електораті В. Януковича , в якого суттєво переважає ( на 8% ) частина пенсіонерів , робітників ( на 6% ) і працівників промисловості ( більше ніж на 5%). Проте в електораті В. Ющенка надається перевага працівників сфери послуг , торгівлі й комунального господарства ( на 3,5% ) , виборців із категорій самозайнятого населення , зокрема підприємців , власників своєї справи ( на 3,1% ) , студентів ( на 2,5% ), а також більше ( на 3% ) безробітних .

Таблиця 2

Структури зайнятості й фінансове становище трьох частин електорату України, розподіл у відсотках [6.8].

Соціально-демографічні характеристики	Три частини електорату
	В. Ющенко	В. Янукович	Проти всіх
Характеристика зайнятості
Працівники сільського або лісового господарства	4.0	1.6	1.9
Працівники промисловості	8.6	13.4	10.9
Працівники будівництва, транспорту, зв'язку	7.6	6.3	7.0
Працівники системи державного управління	1.2	1.0	1.3
Працівники культури, науки, освіти	9.3	8.2	9.6
Працівники сфери послуг, торгівлі, комунального господарства	13.3	9.8	13. 0
Військовослужбовці, працівники правоохоронних органів	1.3	1.1	1.3
Пенсіонери (зокрема за інвалідністю)	29.5	37.8	30.2
Домогосподарки (які не планують шукати роботу)	4.3	5.9	7.0
Безробітні	11.5	8.5	2.6
Студенти	6.0	3.5	6.1
Інші	3.2	2.8	2.6
Загалом	100.0	100.0	100.0
Соціально-фаховий статус
Підприємець, власник своєї справи	13.2	10.1	9.8
Керівник, заступник керівника підприємства, установи	3.0	2.4	3.6
Керівник підрозділу, спеціаліст	19.9	18.1	20.3
Службовець, технічний виконавець	24.0	25.6	24.6
Робітник	35.6	42.0	37.0
Інші	3.1	0.7	1.4
Загалом	100.0	100.0	100.0

Підводячи пісумок даного розділу , ми розумієм , що в 2004 році , екзит-пол відіграє одну з основних ролей громадського контролю , довіра до якого була одним з чинників до розкриття фальсифікацій виборів провладними партіями . Саме завдяки опитувань на виході за допомогою методів таємного голосування , ми маємо можливість не тільки прорахувати скільки людей в загальному віддало перевагу тому чи іншому кандидату , але і врахувати певні соціально-демографічні особливості електорату . Маючи такі дані , можна здійснювати ефективнішу виборчу кампанію , що буде спрямована на певну соціальну чи демографічну групу і в свою чергу буде мати великий шанс покращення становища кандидатів . На мою думку, саме події 2004року надали екзит-полу чільне місце в проведенні виборів і підтвердили свою ефективність і потрібність .