1.2.Екзит-пол , як інструмент прогнозування . Історія виникнення, основні функції, проведення в Україні.

Розвиток демократичного ладу в більшості країн світу , вводить багато нових принципів в правила здійснення політичного життя. Одним з індикаторів , що показує високий рівень політичної свободи є виборність кандидатів до правлячої верстви населення і саме через попередження будь яких маніпуляцій на шляху до чесного волевиявлення народу існує безліч не від’ємних процедур , що проводяться в момент виборчих процесу . До них ми можемо віднести створення різноманітних громадських організацій що здійснюють моніторинг за виборчими процесами , паралельні підрахунки голосів зокрема за допомогою екзит–полу . Екзит-пол – експрес-опитування в день виборів , одразу після виходу виборців , що проголосували з виборчих дільниць. Даний метод опитування дає змогу складати свій прогноз «політичних перегонів» впродовж дня проведення виборів і наділяється чи не найбільшою увагою одразу після закриття дільниць , коли ще є відсутнім офіційні результати .

Поштовхом до розвитку методу екзит-полу стали перші спроби таких експрес-опитувань в 40-і роки ХХ ст у Денвері , штат Колорадо в США . Саме тут вперше було опитано виборців поза межами виборчих дільниць , однак через малорозвиненість як медіа індустрії так і певних науково-дослідницьких напрацювань , цей метод не набув великого значення , а головною інформаційною базою для попередніх прогнозів політичних перегонів були результати голосування ключових регіонів на попередніх виборах[10]. Згодом, в 60-х роках американські телевізійники почали здійснювати активний збір електоральної інформації для прогнозування результатів виборів , до прикладу , у 1962 році СВS разом із компанією Льюїса Харіса та IВМ передбачили тринадцять переможців у сенаторських та губернаторських виборах, що відбулися в семи штатах[8.9]. Така оцінка здійснювалась на основі не опитувань , а реальних виборчих бюлетенів , які брались на випадково відібраних дільницях у кожному штаті , що давало можливість провести підрахунки голосів набагато швидше, ніж для усіх дільниць. Такий відбір виборчих дільниць і передача даних до головного комп’ютера стали новинкою і отримали назву «швидкий підрахунок». Наступний метод, який був опрацьований дослідницькими групами в 60-х роках ХХ ст, брав за основу не лічіння реальних голосів, а опитування виборців при виході з виборчих дільниць, і надав можливості передбачити результати виборів іще до закриття виборчих дільниць . Такий метод в США назвали «опитування в день виборів» та «вуличне опитування», у Великобританії - «опитування того ж дня » , а згодом цей метод став відомим для всіх під назвою екзит-пол [8.10]. Ідею проведення методу екзит-полу, було запропоновано дослідником Джорджом Файном , що спочатку використовував подібний метод для опитування про фільми глядачів , що виходили з кінотеатрів .

З кінця 60-х років, екзит-пол з кожними виборами ставав все більш невід’ємним елементом виборів, починав розширювати свої межі . Від так під час президентської кампанії 1968 року СВS провела екзит-поли вже у 20 штатах, а у 1973 році телевізійна мережа NВS провела перший власний екзит-пол , дані яких було включено до пронозу, який раніше базувався виключно на основі результатів «швидких підрахунків» . Так , в 90-х роках , екзит-пол почав широко використовуватись у світі, зокрема у Японії, Мексиці, Палестині, Росії та Україні . Під час проведення виборів, екзит-пол стає в центр суспільної уваги , супроводжується масовими дискусіями , і має великий вплив на довіру до демократичної системи в соціумі . Підтвердженням цього виступає приклад, коли в 2000 та 2004 роках відповідність офіційних результатів виборів у США результатам , що презентував напередодні екзит-пол, було показником справедливого проведення виборів.

До функцій методів екзит-полу відносять перш за все прогноз результатів голосування. Тобто ідеться про те, щоб якнайшвидше і найточніше, одержати попередні результати виборів і оприлюднити їх через засоби масової інформації, і саме через це фінансування екзит-полів проводиться в основному за підтримки ЗМІ. За допомогою екзит-полу відбувається також аналіз електоральної поведінки , розстановка підтримки виборцями партій чи кандидатів . За допомогою цієї функції , ми маємо можливість отримати точніші відомості які в силу своєї анонімності , дають нам змогу отримати інформацію про те за рахунок якого регіону той чи інший кандидати чи політична сила отримала перевагу, одержати знання про соціально-демографічні особливості електорату, отримання інформації про процес ухвалення рішень а також думку про об’єктивність проходження процедури голосування[10 - 29].

На відміну від опитувань що проводять напередодні виборів усіх «перехожих» людей, що як наслідок тягне за собою певну помилкову результативність , через врахування думки тих , хто може і не брати участі у виборах взагалі або ж змінити своє рішення, екзит-пол в силу своєї миттєвості опитування, тобто одразу ж після виходу з дільниць в день виборів , буде забезпечувати більш правдиві результати . Правдивість таких результатів буде пов”язана з тим , що аналізується дані дійсних учасників голосування і це дає можливість найбільш наближеної до точної оцінки похибки вибірки , що в свою чергу дає унікальні можливості для подальших наукових досліджень. Також перевагою екзит-полу буде виступати можливість швидкої верифікації вибіркових даних шляхом порівняння із розподілом по всій генеральній сукупності (результатами виборів). Така особливість екзит-полів сприяє проведенню різних методичних експериментів , до прикладу, якщо випадковим чином поділити вибіркову сукупність на дві рівнозначні частини, і в кожній з них варіювати методологію збору даних (звернення до респондента, опитувальник, характеристики інтерв'юерів, тощо), то можливо оцінити, які методичні рішення сприяють більшій точності прогнозу[10-32]. Зазвичай перечислені функції відносять до країн в яких високорозвинені демократичні традиції. У країнах пострадянського простору, екзит-пол використовується головним чином використовують для контролю за ходом виборів і як інструмент ведення передвиборчих кампаній.

Ще одна з функцій екзит-полу і на мою думку найголовніша це громадський контроль за перебігом виборів. Коли існують великі розбіжності між тими результатами , які були оприлюднені ще до кінця голосування завдяки правильно проведеному екзит-полу і офіційними результатами виборів , це дає ґрунтовну пдставу для підозр у фальсифікації результатів виборів. Саме тому, екзит-пол може певним чином використовуватись і як засіб маніпуляції для отримання бажаних результатів. До прикладу, ми можемо говорити про фальсифікацію результатів самого екзит-полу або публікацію даних взагалі без проведення екзит-полу, з метою подальшого маніпулювання виборцям . Це можна розглянути як певний маніпулятивний вплив на виборця , до прикладу коли , певний виборець ще не обрав за кого буде віддавати свій голос, але за попередніми даними вже є певний «виражений» лідер, таким чином він може піддатись впливу і віддати свій голос за нього , або ж такі маніпуляції будуть здійснюватись для подальшого «сходження» сфальсифікованих кінцевих результатів з даними неправдивих екзит-полів. Також, використання екзит-полів може і полягати у корекції роботи штабів у день виборів , тобто стимулювання приходу виборців у регіонах , що голосують за дану партію , де низька явка[8.11].

В Україні , досвід проведення екзит-полів було започатковано завдяки Фонду «Демократичні Ініціативи» під керівництвом Ілька Кучеріва . Перший в житті молодої України «Національний екзит-пол», було проведено 29 березня 1998 року на парламентських виборах. Розробки методики опитування на виході було здійснено за рахунок співпраці Фонду «Демократичні ініціативи» разом із Вашингтонською фірмою, а польову роботу перебрала на себе фірма «Соціс» . Тоді було опитано 10 000 виборців на 400 дільницях , а результати були максимально близькими до офіційно-оприлюднених результатів . Максимальна похибка складала лише 4% . Тоді було чітко названо вісім партій і блоків , що подолали чотири відсотковий бар’єр проходження до парламенту[10-24]. У наступні роки , екзит-пол проводилися тільки консорціумом , створеним Фондом «Демократичні ініціативи» у складі Київського міжнародного інституту соціології , компанії «Соціс» та Центру «Соціальний моніторинг» , і саме за цей період відбулось удосконалення методології проведення опитувань , набагато підвищилась точність результатів . Вже у 2004 році , екзит-пол стає невід’ємною частиною виборів , довіра до нього стрімко зросла , такі опитування стають елементом громадського контролю .

В 2004 році екзит-пол набуває свого особливого значення. Це було зумовлено через те, що з'явилися екзит-поли, альтернативні до «Національного екзит-полу». У кожному турі виборів було проведено по З екзит-поли , а отже усього протягом 2004 року було проведено 9 екзит-полів , результати яких пропоную розглянути в наступному розділі .