87. Розгляд судом справ про визнання особи безвісно відсутньою або оголошено її померлою.

Громадянин може бути в судовому порядку визнаний безвісно відсутнім, якщо протягом одного року за місцем його постійного проживання немає відомостей про місце його знаходження. Судове визнання громадянина безвісно відсутнім викликане необхідністю захисту інтересів інших осіб (громадян і організацій), для яких тривала відсутність цього громадянина є перешкодою у здійсненні своїх прав. Підсудність цих справ визначена за місцем проживання заявників. На порушення справи подається заява, у якій, крім відображення загальних вимог ст.137 ЦПК, згідно зі ст.262 ЦПК повинно бути зазначено, з якою метою необхідно заявникові визнати громадянина безвісно відсутнім, а також обставини, що стверджують безвісну відсутність громадянина. Суддя в порядку підготовки справи до розгляду з'ясовує осіб (родичів, співробітників і ін.), які можуть дати відомості про відсутнього, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього і за останнім місцем його роботи про наявність відомостей щодо відсутнього. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки і піклування щодо призначення опікуна для охорони майна відсутнього, а якщо потрібно, то і для управління цим майном (ст.263 ЦПК). Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, і осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати і постановляє рішення про визнання громадянина безвісно відсутнім (ст.264 ЦПК). Якщо з'явиться громадянин, якого визнано безвісно відсутнім, суд, одержавши відповідну заяву, призначає справу до слухання з участю цьогогромадянина, заявника й інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання громадянина безвісно відсутнім (ст.265 ЦПК). Громадянин може бути в судовому порядку оголошений померлим, якщо в місці його постійного проживання немає відомостей про місце йогознаходження протягом трьох років, а якщо він пропав безвісти при обставинах, що загрожували смертю або які дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців. Військовослужбовець чи інший громадянин, який пропав без вісти у зв'язку з воєнними діями, може бути в судовому порядку оголошений померлим не раніше, ніж після закінчення двох років із дня закінчення воєнних дій. Днем смерті громадянина, оголошеного померлим, вважається день набуття законної сили рішенням суду про оголошення його померлим. У разіоголошення померлим громадянина, який пропав безвісти при обставинах, які загрожують смертю чи дають підставу припускати його загибель від нещасного випадку, суд може визнати днем смерті цього громадянина день його передбачуваної загибелі. Справи про оголошення громадянина померлим розглядаються районним (міським) судом за місцем проживання заявника (ст.261 ЦПК). Для порушення справи подається заява, у якій, крім відображення загальних вимог ст.137 ЦПК України, згідно зі СТ.262 ЦПК України, повинно бути зазначено, з якою метою необхідно заявнику оголосити громадянина померлим, і обставини, що загрожували громадянину, який пропав без вісті, або які дають підставу припустити його загибель від певного нещасного випадку. У порядку підготовки справи до розгляду суддя повинен з'ясувати осіб (родичів, співробітників і ін.), які можуть дати відомості про відсутнього, а також запросити відповідні організації за останнім місцем проживання і роботи відсутнього (ЖЕК, органи внутрішніх справ і ін.) про наявність про нього відомостей. Оголошення розшуку громадянина по цих справах закон не передбачає. Одночасно суддя може вжити заходів через органи опіки і піклування щодо призначення опікуна для охорони майна відсутнього, а якщо потрібно, то і для управління цим майном (ст.263 ЦПК). Розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні за участю заявника, заінтересованих осіб, свідків, яких суд визнає за потрібне допитати (ст.264 ЦПК). Якщо громадянин, оголошений померлим, з'явиться або буде встановлено його місцезнаходження, то особи, за заявою яких суд змінив його правовий стан, а також сам громадянин вправі подати до суду заяву про скасування постановленого рішення. Суд, одержавши відповідну заяву, призначає справудо слухання за участю цього громадянина, заявника й інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про оголошення громадянина померлим. Рішення суду після набуття законної сили повинно бути направлено відповідному органу реєстрації актів громадянського стану для анулювання записупро смерть громадянина, а також органам опіки і піклування для зняття опіки над його майном (ст.265 ЦПК).