60. Позов 3-ї особи із самостійними вимогами. Об’єднання і роз’єднання позовів.

Третіми особами, що заявляють самостійні вимоги, називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді справу, пред'явивши позов на предмет спору до однієї чи двох сторін, з метою захистити особисті суб'єктивні матеріальні права чи охоронювані законом інтереси. Позовна заява третьої особи повинна відповідати загальним вимогам щодо форми і змісту позовної заяви, але має вона й свої особливості. У позовній заяві третьої особи слід зазначити, що вона подається третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в іншій судові справі (там, де у звичайній позовній заяві пишеться “позивач” буде написано “третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору”), і зазначити сторін цієї справи та у кого у провадженні ця справа перебуває. В іншому випадку позовна заява третьої особи, яка нічим не відрізняється від звичайних позовних заяв, не потрапить у ту справу, в яку вона подається.

Такий позов може бути подано до або під час попереднього судового засідання та до закінчення судового розгляду.

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про поновлення на роботі).

Суддя в такому випадку постановляє ухвалу про об’єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог, якщо це приведе до більш швидкого і правильного розгляду спору між сторонами.

роз'єднання однорідних вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд утруднює вирішення справи (наприклад, у зв'язку з необхідністю призначення складної експертизи по окремих вимогах, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи декількох з позивачів або відповідачів).

В разі роз'єднання позовів підставою для провадження по виділених вимогах є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія позовної заяви.

Провадження у справі, яка виділена, розпочинається спочатку.

Про об‘єднання або роз‘єднання позовів постановляється ухвала яка складається як окремий процесуальний документ у нарадчій кімнаті.

61. Строки і порядок прийняття рішення про відкриття провадження. Форма та зміст ухвали.

Питання про прийняття заяви та відкриття провадження у справі вирішується суддею одноособово не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, про що постановляється ухвала

Судове рішення має бути викладене письмово, а за змістом — відповідати встановленим у законі вимогам:

 час і місце постановлення рішення; назва суду, що його ухвалив;

 прізвище та ініціали судці й секретаря судового засідання;

 сторони та ін. особи, які брали участь у справі;

 вимоги позивача, заперечення відповідача, узагальнений виклад пояснень інших осіб, які брали участь у справі;

 встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини;

 наявність порушення прав і свобод, на захист яких спрямоване звернення до суду, чи невиконання зобов'язань або інших підстав щодо задоволення вимог;

 назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, за яким вирішено справу, норми процес, права, якими суд керувався;

 висновок суду про задоволення позову або відмову в позові (повністю чи частково), вказівка на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження рішення.