- •1. Поняття та завдання цпп.
- •2. Співвідношення цпп з іншими галузями права.
- •3. Законодавство відповідно до якого суд вирішує справи. Аналогія закону і аналогія права.
- •4. Дія процесуального закону в часі, просторі і по колу осіб. Зворотна сила закону.
- •5. Поняття цивільного судочинства і його стадії.
- •6. Застосування норм права інших держав в цивільному судочинстві Україні.
- •7. Поняття і роль відомчих нормативних актів в цивільному судочинстві.
- •8. Найбільш характерні риси, які відрізняють цпк – 2004 р. Від цпк – 1963 р.
- •9. Поняття принципів цпп і їх класифікація. Конституційні, організаційні і функціональні принципи.
- •10. Гласність та відкритість судочинства.
- •11. Право на звернення до суду і здійснення правосуддя на засадах вимоги до честі і гідності, рівності перед законом.
- •12. Принципи змагальності, диспозитивності в цивільному судочинстві.
- •13. Цивільна юрисдикція.
- •14. Цп правовідносини, передумови і підстави їх виникнення.
- •15. Зміст цп правовідносин та їх учасники.
- •16. Особи, що беруть участь у справі, їх права та обов’язки. Цп право- і дієздатність.
- •17. Сторони в цивільному судочинстві. Процесуальна співучасть та її види.
- •18. Неналежна сторона, умови і порядок її зміни. Процесуальне правонаступництво.
- •19. Треті особи, їх види і статус.
- •20. Участь в цивільному судочинстві органів державного управління, підприємств та установ.
- •21. Участь прокурора в цивільному судочинстві.
- •22. Поняття та види представництва в цивільному судочинстві.
- •23. Документи, що посвідчують повноваження представників.
- •24. Повноваження представника в суді першої інстанції.
- •25. Секретар судового засідання і судовий розпорядок.
- •26. Статус свідка в цивільному судочинстві.
- •27. Експерт і спеціаліст в цивільному судочинстві.
- •28. Особа, яка надає правову допомогу за призначенням.
- •29. Поняття і джерела доказів, їх належність і допустимість.
- •30. Предмет доказування в цивільному судочинстві.
- •31. Обов’язковість доказування в цивільному судочинстві.
- •32. Підстави звільнення від доказування.
- •33. Поняття процесу доказування та його ступені: твердження про факти, зазначення, подання , витребування і дослідження доказів.
- •34. Поняття і правила оцінки доказів. Вирішення питань про належність, допустимість, відносність і достатність доказів.
- •35. Поняття процесуальних строків та їх види. Повноваження та продовження процесуальних строків
- •36. Обчислення процесуальних строків і початок їх перебігу.
- •37. Процесуальні дії, які вчиняються на протязі однієї доби.
- •38. Процесуальні дії, які вчиняються на протязі 3х і 5ти днів.
- •39. Процесуальні дії, які вчиняються на протязі 7ми і 10ти днів.
- •40. Процесуальні дії, які вчиняються на протязі 3х і 5ти днів.
- •41. Процесуальні дії, які вчиняються на протязі 1 міс.
- •42. Поняття та порядок направлення або вручення судової повістки та судової повістки-повідомлення.
- •43. Поняття, та види судових витрат. Підстави та розмір сплати судового збору.
- •44. Витрати, пов’язані з розглядом справи в суді . Розмір та порядок сплати витрат на інформаційне технічне забезпечення.
- •45. Розподіл судових витрат між сторонами.
- •46. Виплата сум, належних експертам, спеціалістам, перекладачам, свідкам і особі, яка здійснила правову допомогу.
- •47. Вимоги, за якими могло бути видано судовий наказ, форма та зміст заяви про видачу судового наказу.
- •48. Процесуальний порядок розгляду заяви про видачу судового наказу.
- •49. Зміст судового наказу, порядок і набрання ним законної сили.
- •50. Поняття та види підсудності цивільних справ.
- •51. Функціональна (родова) підсудність. Підсудність справ у яких стороною є суд або суддя.
- •52. Територіальна підсудність та її види.
- •53. Загальна та договірна підсудність.
- •54. Альтернативна та виключна підсудність.
- •55. Підсудність справ за вибором позивача та підсудність позову, що випливає з кримінальної справи.
- •56. Підсудність справ про спори між громадянами України та іноземцями та між громадянами України, що проживають за її межами.
- •57. Поняття та види позовів. Елементи позову.
- •58. Форма та зміст позовної заяви.
- •59. Строки та умови для подання зустрічного позову, його форма та зміст.
- •60. Позов 3-ї особи із самостійними вимогами. Об’єднання і роз’єднання позовів.
- •61. Строки і порядок прийняття рішення про відкриття провадження. Форма та зміст ухвали.
- •62. Строки і порядок проведення попереднього судового засідання.
- •63. Підстава та порядок забезпечення доказів та їх витребування.
- •64. Порядок призначення і проведення експертиз та їх види.
- •66. Строки та загальні положення судового розгляду справи.
- •67. Частини (стани) розгляду справи в судовому засіданні. Підготовча частина.
- •68. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді.
- •69. Дослідження письмових доказів, висновку експерта та інших матеріалів справи.
- •70. Закінчення з’ясування обставин справи та перевірка їх доказами.
- •71. Судові дебати. Право на репліку.
- •72. Порядок фіксування технічними засобами та ведення журналу судового засідання.
- •73. Строки і порядок нанесення зауважень щодо технічного і журналу судового засідання. Строки і порядок розгляду зауважень.
- •74. Види судових рішень в цивільному судочинстві. Питання, які вирішуються при поставленні ухвали і ухваленні рішень.
- •75. Форма і зміст ухвали.
- •76. Форма і зміст рішення.
- •77. Обставини, які зазначаються у вступній і описовій частині.
- •78. Обставини, що зазначаються у мотивувальній та регулятивній частинах рішення.
- •79. Законність та обґрунтованість рішення.
- •80. Виправлення описок та арифметичних помилок у рішенні. Додаткове рішення суду.
- •81. Роз’яснення рішення суду. Оформлення, видача або направлення судового рішення особам, що брали участь у справі.
- •82. Умови і порядок проведення заочного розгляду справи. Форма і зміст рішення.
- •83. Порядок, строки і підстави для перегляду заочного рішення.
- •84. Загальні положення і процесуальний порядок окремого провадження.
- •85. Порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною та поновлення дієздатності.
- •86. Розгляд судом справ про надання неповнолітньому повної цивільної дієздатності.
- •87. Розгляд судом справ про визнання особи безвісно відсутньою або оголошено її померлою.
- •88. Розгляд судом справ про усиновлення.
- •89. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що юридичне значення.
- •90. Розгляд судом справ про відновлення права на втрачені цінні папери на пред’явника та на векселі.
- •91. Розгляд судом справ про передачу нерухомості у комунальну власність та про визнання спадщини відмерлою.
- •92. Розгляд судом справ про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
- •93. Розгляд судом справ про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
- •94. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо ю. І ф. Осіб.
- •95. Суб’єкти і строки апеляційного провадження.
- •96. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
- •97. Порядок подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Дії суду першої інстанції.
- •98. Порядок прийняття та розгляду апеляційної скарги в апеляційному суді.
- •99. Повноваження апеляційного суду при розгляді справи.
- •100. Форма і зміст ухвали апеляційного суду.
- •101. Строки, суб’єкти і порядок касаційного провадження.
- •102. Форма і зміст касаційної скарги.
- •103. Підготовча діяльність судді – доповідача. Строки і порядок попереднього розгляду справи.
- •104. Порядок і межі розгляду справи касаційною інстанцією.
- •105. Зміст і форма ухвали касаційного суду.
- •106. Підстави, суб’єкти і строки оскарження рішення у зв’язку з винятковими обставинами.
- •107. Порядок розгляду справи в всу і його повноваження.
- •108. Суб’єкти, підстави і строки подання заяви про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •109. Порядок розгляду і повноваження суду при розгляді заяви у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •110. Підстави і перелік справ по яким допускаються обов’язкове і факультативне рішення суду.
- •111. Процесуальний порядок звернення судових рішень до виконання.
- •112. Вирішення різних процесуальних питань при виконанні рішення суду.
- •113. Вирішення питання про поворот виконання.
- •114. Судовий контроль за виконанням рішень.
- •115. Умови визнання, строки пред’явлення та порядок виконання рішень іноземних судів в Україні.
- •116. Форма та зміст клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішень іноземних судів.
- •117. Строки порядок розгляду клопотань про примусове виконання рішень іноземних судів.
- •118. Особи, що мають право звертатись до суду із заявою про відновлення провадження і порядки розгляду заяви судом.
- •119. Форма і зміст рішення суду про відновлення втраченого судового провадження.
- •120. Процесуальна правоздатність іноземців та іноземних ю.О.
- •121. Підсудність судам України спорів, в яких беруть участь іноземці та виконання судових доручень іноземних судів.
- •122. Поняття цивільної юрисдикції в редакції закону від 07.07.2010р.
- •123. Розмір і порядок оплати судових витрат за законом від 08.07.2011р. Про судовий збір.
- •124. Характеристика рішення кс України від 09.09.2010р. №19/рп.
- •125. Автоматизована система документообігу суду.
- •126. Підстави для перегляду рішень суду всу, порядок подання і розгляду заяви про такий перегляд.
- •127. Зміни і доповнення, занесені законом від 20.01.2010р. Зу Про міжнародне приватне право стосовно судових доручень і виконання рішень іноземних судів.
18. Неналежна сторона, умови і порядок її зміни. Процесуальне правонаступництво.
Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за
позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.
Неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред’явленим позовом. Це означає, що відповідач, який дійсно є суб’єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення, визнається належним. Тобто належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. В момент порушення справи не завжди достовірно відомо, чи є відповідач належним. Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що особа, до якої пред‘явлено позов не повинна відповідати за ним, оскільки не є учасником спірного правовідношення, то суд мав би у позові відмовляти. В свою чергу, позивач мав би знову звертатися до суду з позовом вже до належного відповідача.
Натомість, з метою процесуальної економії та забезпечення ефективного судового розгляду та швидкого захисту порушених прав, в цивільному процесуальному законодавстві існує інститут заміни неналежного відповідача. Його сутність полягає у тому, що б не припиняючи провадження у справі замінити неналежного відповідача належним і саме щодо останнього вирішити заявлений позов.
Процесуальне правонаступництво
1. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд
залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
2. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
19. Треті особи, їх види і статус.
Треті особи належать до числа осбі, які мають матеріально-правову і процесуально-правову заінтересованість у справі. Треті особи поділяються на два види:
1) треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору;
2) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Участь третіх осіб у цивільній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо (для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги) або опосередковано (для третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги) стосується прав та інтересів інших осіб. Тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов‘язані із спірним правовідношенням. Окрім того, їх участь у справі дозволяє суду повно та всебічно дослідити обставини справи, зясувати дійсні взаємовідносини учасників спору.
Треті особи – назва до певної міри умовна. Третіми вони називаються тому, що на час їх появи в процесі вже є і перші (позивачі), і другі (відповідачі). Треті особи завжди вступають у справу, в якій провадження вже відкрите.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору:
1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі
процесуальні права і обов'язки позивача.
2. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може
вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Сторона, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов'язана повідомити суд про цю третю
особу.
У заяві про залучення третьої особи повинні бути зазначені ім'я (найменування) третьої особи, місце її проживання (перебування) або місцезнаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може сама звернутися з заявою про свою участь у справі. Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу.