Висновки

В ході написання курсової роботи за темою: "Правова система України: сучасний етап розвитку" було досліджено розвиток та функціювання правової системи України, як невід’ємного елемента, без якого не існувала би жодна держава вцілому. Хочу відзначити, що в даній курсовій роботі була зазначенна характеристика сучасного етапу формування правової системи України, нйабільшим досягненням якого є прийняття Конституції - Основного Закону, що дає змогу закласти основи демократичного конституційного ладу і визначити концептуальні засади державного будівництва; забезпечити конституційні права і свободи громадян; формувати правову державу та громадянське суспільство.

Зробивши загальну характеристику правової системи, визначити ії поняття та типологію, у другій частині курсової роботи висвітлена загальна характеристика сучасного етапу формування правової системи України.

Процес формування правової системи України, який розпочався з акту прийняття декларації про державний суверенітет 1990 р., а тепер перейшов у свою другу фазу - етап конституційної реформи. Якщо на першому етапі розвиток правової системи відзначався екстенсивним характером - відбувалося значне, яле не завжди впорядковане накопичення нових правових актів, то на сучасному етапі формування національної правової системи відзначається загальною спрямованістю такого розвитку на реалізацію норм Конституції через розроблення механізму їх впровадження та юридично-правову деталізацію.

Суспільство - це одна велика система, в якій існує безліч підсистем. Однією з таких підсистем є правова система. Ця правова категорія була введена вченими-юристами для узагальнення усіх відомих правових явищ держави. Кожен автор пропонує свій власний список компонентівправової системи, через це питання складу правової системи ще потребує подальшого розроблення для того, щоб вчені могли знайти спільне вирішення цієї проблеми.

Стосовно типології правових систем, то можна сказати, що ситуація тут аналогічна, адже не існує єдиних критеріїв поділу правових систем, а відповідно і не існує єдиних типів. Запропонованих типологій не так вже і багато і всі вони мають багато спільного.

Національну правову систему України більшість авторів відносить до романо-германської правової системи. Хоча цей підхід є однобоким і в певній мірі не відображає дійсного стану речей. 70 років соціалізму не пройшли безслідно, вони лишили широкий шрам на нашому суспільстві і правовій системі в тому числі. І тому автори, які вважають, що ми відносимся до романо-германської системи значно згладжують юридичне обличчя нашої держави. Звичайно, якщо говорити про формальну сторону - про те, що внас задекларовано в нормативних актах, то безперечно можна говорити про входження правової системи України до романо-германської правової сім”ї. Але формально ми правова держава з громадянським суспільством і взагалі жити тут одне задоволення. Якщо нам потрібна гарна казка, то це підходить, але якщож нам потрібна правда, то якою б вона не була її треба показувати. Відповідно доцільніше говорити, що наша правова система перебуває у перехідному етапі розвитку. Саме в наш час відбувається перехід від соціалістичної системи до системи романо-германського права.

Попереду в нас довга дорога і від нас залежить в яку сторону ми повернем на роздоріжжі. Нашою метою повинно бути прагнення до кращого. Звісно порівняно з цим мета даної роботи - це краплина в океані, але яка б вона не була, зате досягнена. А всі знають, що краще синиця в руці ніж журавель в небі.