12.Хто такі Кирило та Мефодій?

Святі рівноапостольні й просвітники слов'ян, брати Кирило та Мефодій народилися в грецькому місті Солуні. Мефодій, як воїн, напевно, був правителем Болгарського князівства. Згодом, прийнявши чернечий сан, оселився в одному з монастирів на горі Олімп.

Костянтин (у чернецтві Кирило) здобув освіту в кращих учителів Константинополя, зокрема у Фотія, майбутнього патріарха. За обдарування та різнобічні знання сучасники назвали Кирила Мудрим. Згодом він перебрався із столиці Візантії до монастиря, де уже жив Мефодій.

Брати взяли на себе важкий послух — нести слово істини людям. Якось, тримаючи шлях до хозар, Кирило та Мефодій зупинилися у Корсуні, де в чудесний спосіб сподобили мощі священномученика Климента, а Костянтин віднайшов Євангеліє та Псалтир, писані "руськими письменами", а також русина, що говорив мовою руською, і від нього перейняв її.

Почувши про освіченість і мудрість братів, моравський князь Ростислав запросив їх пропагувати слово Боже мовою слов'ян. Вони дали згоду.

Разом з братом святим Мефодієм та учнями Гораздом, Климентом, Саввою, Наумом і Ангаляром святий Костянтин уклав слов'янську абетку, здійснив у 863 році переклад Євангелія, Апостола, Псалтиря та вибраних Божих служб.

13.Як вплинуло запровадження християнства на розвиток культури?

Сьогодні риторично і не риторично задають питання —- коли ж прийшло християнство на Русь. Деякі історики роблять спробу віднести цю акцію до часу Андрія Первозванного, дехто — до грецьких поселень Херсонесу, Ольвії. Можливо, тут є рація, адже Русь не ізолювалася від іноземців і приймає рішення охрестити Русь, а відтак ввести її як рівну до держав європейської співдружності. Сама акція охрещення слов'ян була досить жорсткою і відбулася, як пише літописець, у 988 р., одначе це не зовсім відповідає дійсності. Адже, за свідченням грецьких джерел, Володимир взяв Корсунь у 989 р., та й після цього князь не сидів без діла. Отже, найвірогідніше охрещення відбулося улітку 990 р.

Поохрещенні Русі Володимир закладає школи, куди набирає дітей як із сімей свого оточення, так і жителів міста з наказом: державі потрібні освічені люди. Вірогідно, одночасно з освітніми школами засновувалися школи для підготовки священників. Розпочалося будівництво Успенської церкви, відомої як Десятинна, першого православного храму Київської Русі.

З прийняттям християнства Київська Русь вхо¬дить як рівна до співдружності європейських країн. Вона активно вбирає кращі культурні на- бутки Європи; кам'яну архітектуру, живопис, книгописання, книгозбирання, шкільництво. Створюються монастирські осередки як своєрідна концентрація інтелектуального потенціалу.

Утвердження єдиної віри стабілізувало політичну систему в державі, обгрунтувало право князя-імїіератора на владу.

Православна церква досить гнучко розпочала свою діяльність: частково адаптувала місцеві звичаї, включила до сонму святих вихідців з Руської землі - Бориса, Гліба, Ольгу, Володимира та інших, служби відправляла слов'янською мовою, навіть враховувалися регіональні особливості. Все це зумовлювало поширення християнства то окраїнах Русі. Варто наголосити і на тому, що українське духовенство мало високий освітній і культурний рівень, а тому мало високий автори¬тет серед руської людності.