- •(Шифр і назва спеціальностей)
- •/Прізвище та ініціали, посада/
- •/Прізвище та ініціали, вчене звання, посада/
- •Частина перша Будова гранатомета, догляд за ним, догляд і збереження
- •Частина друга Прийоми й правила стрільби із гранатомета
- •Частина третя
- •1. На тактичних тактико-спеціальних і командно-штабних навчаннях.
- •Частина перша
- •Глава I
- •Призначення й бойові властивості гранатомета.
- •Поняття про будову гранатомета й роботу його частин і механізмів.
- •Глава II. Розбирання й збирання гранатомета.
- •Глава III.
- •Призначення й будова частин і механізмів гранатомета.
- •Будова пострілу вог-25.
- •Укупорка пострілів і їх маркування
- •Належність.
- •Глава IV.
- •Робота частин і механізмів гранатомета під час заряджання
- •Робота частин і механізмів гранатомета під час пострілу.
- •Робота частин і механізмів підривача.
- •Затримки під час стрільби із гранатомета й способи їхнього усунення.
- •Глава V. Догляд за гранатометом, його зберігання й ззбереження. Загальні положення.
- •Обсяг робіт і порядок проведення різних видів технічного обслуговування гранатомета.
- •Чищення і змащування гранатомета.
- •Спостереження за живучістю гранатомета.
- •Зберігання гранатометів і пострілів до них.
- •Заходи безпеки під час поводження із гранатометом і пострілами до нього.
- •Глава VI. Переведення гранатомета з похідного положення в бойове й з бойового у похідне, підготовка йогодо стрільби.
- •Глава VII. Перевірка боя гранатомета і приведення його до нормального бою.
- •Глава VIII.
- •Приготування до стрільби із гранатомета.
- •Стрільба із гранатомета.
- •Припинення стрільби.
- •Прийоми стрільби із гранатомета з укриття і з лиж.
- •Глава IX. Правила стрільби із гранатомета. Загальні положення.
- •Вибір положення для стрільби, прицілу й точки прицілювання.
- •Вибір моменту для відкриття вогню.
- •Ведення вогню, спостереження за його результатами й корегування.
- •Стрільба вночі.
- •Живлення пострілами до гранатомета й витрата їх у бою.
- •Заходи безпеки Загальні положення.
- •1. Права та обов'язки посадових осіб по організації й здійсненню заходів безпеки.
- •2. Інструктаж по заходах безпеки.
- •Контрольні питання
- •Заходи безпеки під час проведення навчань і занять у ході бойової підготовки.
- •1. На тактичних тактико-спеціальних і командно-штабних навчаннях.
- •Заходи безпеки.
- •2. На стрільбах.
- •4. На заняттях по фізичній підготовці.
- •6. На заняттях у горах.
- •Заходи безпеки під час обслуговування й ремонту озброєння і військової техніки.
- •1. На пункті мийки й чищення машин.
- •2. Під час перевірки експлуатаційних регулювань.
- •3. Під час обслуговування озброєння й боєприпасів.
- •4. Під час обслуговування электроспецобладнання.
- •5. Під час ремонту бойових машин.
- •6. Під час постановки техніки на збереження й зняття з нього.
- •7. Під час роботи з пальним, отруйними технічними рідинами.
- •Заходи безпеки під час проведення господарських і будівельних робіт (у тому числі на навчальному центрі).
- •Надання першої допомоги потерпілим.
- •Використана література
Глава IV.
РОБОТА ЧАСТИН І МЕХАНІЗМІВ ГРАНАТОМЕТА
Й ПОСТРІЛІВ ДО НЬОГО.
ПОЛОЖЕННЯ ЧАСТИН І МЕХАНІЗМІВ ГРАНАТОМЕТА, НЕ ПРИЄДНАНОГО ДО АВТОМАТА.
У гранатометі, не приєднаному до автомата, запобіжник під дією пружини зсунутий уліво й утримує важіль фіксатора в нижньому положенні, і переборюючи опір пружини замикача, повертає передавальний важіль униз. Останній, взаємодіючи із запобіжним виступом курка, блокує курок. Тому взведення курка а, отже, і постріл із гранатомета, не приєднаного до автомата, неможливі.
ПОЛОЖЕННЯ ЧАСТИН І МЕХАНІЗМІВ ГРАНАТОМЕТА, ПРИЄДНАНОГО ДО АВТОМАТА.
Під час приєднання гранатомета до автомата втулка цівки автомата повертає важіль запобіжника і зсуває запобіжник вправо. Запобіжник звільняє важіль фіксатора, який перестає впливати на перевідний важіль. Перевідний важіль під дією пружини замикача повертається нагору й звільняє курок, одночасно повертає важіль фіксатора у верхнє положення, притискаючи його протилежний кінець до фіксатора. У цьому положенні можливе взведення курка й виробництво пострілу. Курок знаходиться на відбійному виступі гнітка. Бойова пружина не стиснута. Спуск із тягою перебуває в передньому положенні й підпирає виступи у верхній частині курка, який виконує роль запобіжника від інерційних перевантажень (наприклад, під час стрільби з автомата).
Робота частин і механізмів гранатомета під час заряджання
Під час заряджання гранатомета постріл, просуваючись по стволу до упору в торець казенника, топить фіксатор (рис. 1,б), потім заскакує у фіксуючу канавку на пострілі й утримує його в каналі ствола. Оскільки фіксатор за допомогою важеля фіксатора пов'язаний з передавальним важелем, то у випадку неповного досилання пострілу в ствол передавальний важіль блокує курок (фіксатор перебуває у верхнім положенні) і виробництво пострілу неможливе.
Робота частин і механізмів гранатомета під час пострілу.
Для виробництва пострілу необхідно нажати на спуск до упору, тяга, установлена на спуску (рис. 17), своїм зубом повертає курок на його осі. Курок, повертаючись, впливає на верхній виступ гнітка й топить його, стискаючи бойову пружину.
Наприкінці ходу спуска відбувається зрив курка з бойового взводу. Курок під дією бойової пружини повертається на осі, а зв’язаний з ним ударник просувається вперед і завдає удару по капсулю-запалювачу метального заряду. Відбувається постріл. Граната під дією порохових газів переборює зусилля притиску фіксатора вилітає зі ствола.
Курок з ударником під дією відбійного виступу гнітка вертається у вихідне положення. Спуск із тягою, відпущений після натиску, під дією пружини спуска вертається в переднє положення, і тяга, повертаючись на осі, заскакує своїм зубом за бойовий взвод курка. Гранатомет готовий до чергового пострілу.
Для розряджання гранатомета необхідно нажати великим пальцем лівої руки на екстрактор (рис.16), який своїм кінцем надавить на піддон пострілу й, переборюючи зусилля фіксатора, виштовхне постріл зі ствола.
Робота частин і механізмів підривача.
У вихідному положенні капсуль-детонатор 9 у заслінці 10 зміщений відносно жала 5 (рис.21). Заслінка втримується від переміщення в бойове положення штифтом 34.
Під час пострілу капсуль-запалювач 37 під дією сили інерції, переборюючи опір пружини 38, наколюється на жало 39. Промінь вогню від капсуля-запалювача через пази у втулці 11 запалює запалювальний склад 40, який запалює пороховий склад 13.
Ковпачок 3 і пружинне кільце 30, переборюючи опір пружини 31, під дією сили інерції опускаються вниз.
На польоті штифт 34 під дією відцентрової сили стискає пружину 35 і виходить із зачеплення із заслінкою 10. Після вигоряння складу 18 у втулці 17 стопор 24 під дією пружини 20 опускається й звільняє заслінку 10 з капсулем-детонатором 9, заслінка під дією пружини 25 переміщається в бойове положення. Під дією пружини 6 кришка / через ковпачок 3 і пружинне кільце 30 піднімається нагору.
Під час зустрічі з перешкодою:
а) під час зустрічі з перешкодою кришка 1, просуваючись униз, передає вплив перешкоди жалу 5 через ковпачки 3 і 29 і пластини 4. Жало, переборюючи опір пружини 6, наколює капсуль-детонатор 9, що в свою чергу викликає підрив капсуля-детонатора 75;
б) по інерційній дії вкладиш 7 просувається нагору й передає зусилля пружинному жалу 5 через пластини 4. Жало наколює капсуль-детонатор 9, що, як і в першому випадку, викликає підрив капсуля-детонатора 15.
У випадку відмови в дії взривача від ударного механізму під час зустрічі з перешкодою вигорає пороховий склад 13, запалює передавальний пороховий склад 33, від якого запалюється капсуль-детонатор 32 і викликає послідовний підрив капсулів-детонаторів 9 і 15.