2. На стрільбах.

Безпека під час стрільби забезпечується чіткою організацією стрільби, точним дотриманням Курсу стрільби, установлених правил і заходів безпеки, високою дисциплінованістю усіх військовослужбовців.

Для управління й обслуговування стрільби, а також для забезпечення заходів безпеки під час стрільби наказом по частині (з'єднанню) призначаються: старший керівник стрільби, начальник оточення й черговий підрозділ, черговий лікар (фельдшер) із санітарною машиною, артилерійський технік (майстер), а під час стрільби з вертольотів - керівник польотами на вертолітній директрисі. Крім того, старший керівник стрільби (командир стріляючого підрозділу) призначає керівників стрільби на ділянках, спостерігачів і начальника пункту бойового постачання.

В разі необхідності для обслуговування стрільби можуть призначатися сигналіст, радіо майстер і інші особи, обов'язки яких визначає їхній командир, який їх призначає.

Стрільби з індивідуальної зброї виконуються стріляючим із штатної (закріпленої за ним) зброї; із групової зброї - у складі штатних розрахунків; із бойових машин - у складі штатних екіпажів; у підрозділах, що не мають екіпажів повного складу, у навчальних підрозділах і військово-навчальних закладах - у складі зведених екіпажів, розрахунків.

Дозволяється заміняти відсутніх по поважних причинах членів екіпажа (розрахунку) особами тієї ж спеціальності з інших екіпажів (розрахунків) стріляючого підрозділу, закріпивши їх за озброєнням і технікою наказом по частині.

Під час виконання вправ стрільби з бойових машин члени екіпажу повинні бути в спецодязі, а під час стрільби на плаву, крім того, у рятувальних жилетах.

Перед стрільбою оглядається мішенне поле, із його території повинні бути вилучені люди, тварини, транспорт.

Пересування на об'єкті стрільби дозволяються тільки по дорогах і в районах, які зазначені начальником навчального центру,

Забороняється заходити (заїжджати) на ділянки стрільбища, де є бойові гранати, снаряди й інші вибухонебезпечні предмети, і тих які не розірвалися торкатися не можна.

Заряджати зброю дозволяється тільки після сигналу «Вогонь» на вогневому рубежі або по проходженню рубежу відкриття вогню, а під час стрільбі з БМП і БТР, крім того, коли ствол зброї знаходиться в бійниці або за бортом БМП, БТР. Перед кожним заряджанням зброї потрібно переконатися у відсутності в стволі сторонніх предметів (землі, піску, дрантя і т.п.).

На рубежі припинення вогню зброя розряджається, робиться контрольний спуск, після чого стріляючий доповідає: «Такий-то, зброю розрядив». Зброя танків, БМП і БТР в разі повернення їх у вихідне положення направляється убік мішенного поля.

Під час стрільби вночі стріляючі в пішому порядку повинні мати на спині сигнальні ліхтарі, а на танках, БМП і БТР вони встановлюються на башті.

Забороняється вести вогонь:

— за межі небезпечних напрямків або по укриттю (бліндажу, на якому піднятий червоний прапор (ліхтар);

— до виходу на рубіж відкриття вогню:

— після сигналу «Відбій» (команді «Припинити вогонь») і після підняття білого прапора (ліхтаря) на укритті (бліндажі), командному пункті;

— із несправної зброї і несправними боєприпасами.

Ведення вогню негайно припиняється у випадках:

— появи людей, транспорту, тварин на мішенному полі, коли низько летять літаки, вертольоти над ділянкою стрільби;

— падіння снарядів, гранат за межі безпечної зони або поблизу бліндажа, зайнятого людьми;

— підняття білого прапора (ліхтаря) на командному пункті або бліндажі;

— одержання сигналу з поста оточення про небезпечну стрільбу;

— виникнення пожежі від стрільби;

— втрати орієнтування або зв'язку стріляючими, поганої видимості;

— відставання сусідніх танків, БМП, БТР більш ніж на 100 м.

Для припинення вогню подається сигнал «Відбій» і виставляється білий прапор (ліхтар), а також подається команда «Стій припинити вогонь,». Для припинення вогню окремого стріляючого (з окремої машини) подається команда «Такий-то, стій, припинити вогонь».

Боєприпаси на пункті боєпостачання повинні бути надійно захищені від впливу атмосферних опадів і ґрунтової вологи, а також від прямих сонячних променів.

По закінченні стрільби в навчаємих, вилучаються боєприпаси, зброя (озброєння танків, САУ, БМП, БТР) оглядається, магазини, коробки, стрічки перевіряються.

Під час стрільби з БМП, БТР і стрілецької зброї.

Під час стрільби на плаві всі особи, що знаходяться в БМП, БТР, повинні мати індивідуальні рятувальні засоби, організовується эвакорятувальна служба.

Стрільба бойовими протитанковими гранатами по броньованих цілях повинна вестися гранатометниками з окопу, відкрито розташований особовий склад повинний бути не ближче 300 м від цілі.

Для стрільби з гранатометів бойовими пострілами на стрільбищі необхідно мати окремий напрямок. Під час стрільби з РПГ необхідно захищати вуха підручними засобами (ватою і т.д.), а узимку опускати навушники шапки-вушанки.

Забороняється:

— починати стрільбу в разі відсутності на командному пункті начальника навчального об'єкта, в разі відсутності зв'язку зі штабом навчального центра й посадами оточення;

— заряджати зброя до команди керівника (командира) і сигналу «Вогонь»;

— направляти зброю на людей, убік і в тил стрільбища незалежно від того, заряджена вона чи ні навчальна чи бойова;

— залишати заряджену зброю або передавати її іншим особам;

— знаходитися людям і розташовувати боєприпаси позаду протитанкового гранатомета в секторі 90° ближче 30 м; упирати казенний зріз ствола гранатомета в які-небудь предмети або в ґрунт;

— застосовувати гранати, що мають зовнішні ушкодження;

-знімати запобіжний ковпачок із головної частини підривача бойової гранати під час стрільби в дощ і сильний сніг;

-вести вогонь, знаходячись у безпосередній близькості від чагарнику і високої трави; давати гранатнометнику гранати до РПГ-7 із не надягнутими на оперення кільцями; стріляти з РПГ-7 із лівого плеча, а зі СПГ-9 без шолома; під час стрільбі з окопу казенний зріз ствола РПГ-7 розташовувати ближче 2 м, а СПГ-9 ближче 7м від задньої стінки окопу;

— стріляти з БМП із відкритими люками;

— виходити з БМП, БТР до повернення його у вихідне положення, до подачі команди «До машини», подавати сигнал «Відбій», якщо хто-небудь знаходиться в машині

— стріляти з автомата з приладом для безшумної і стрільби без полум’я (ПБС) звичайними патронами.

Під час проведення стрільби на гвинтівочних полігонах.

Безпека під час стрільби на гвинтівочних полігонах забезпечується чіткою організацією стрільби, точним дотриманням вимог Курсу підготовки артилерії, установлених правил і заходів безпеки.

На кожному полігоні з урахуванням місцевих умов розробляється й затверджується командиром частини інструкція із заходів безпеки, у підпорадкуванні якого знаходиться полігон.

До обслуговування устаткування полігона допускаються тільки особи, що вивчили технічний опис і інструкцію з експлуатації полігона, правила експлуатації і засвоїли правила експлуатації електроустаткування.

Особовий склад підрозділів, що не засвоїв заходів безпеки, до стрільби й обслуговування стрільби не допускається.

Стріляючі пристрої гвинтівочних полігонів повинні бути обладнані обмежниками і кінцевими вимикачами як по кутах відмінювання, так і по напрямку, щоб виключити можливе влучення куль у ділянки місцевості, які розташовані поза кордонами полігона. Крім того, повинна забезпечуватись можливість одночасного відключення електроживлення всіх стріляючих пристроїв із пультів керування чергового по полігону.

Для забезпечення безпеки під час проведення стрільби на гвинтівочному полігоні кожного дня наказом по частині призначаються керівник стрільби, черговий по гвинтівочному полігону, черговий фельдшер і підрозділ, від якого виділяється оточення.

По закінченню стрільби стріляючі пристрої розряджаються, знімаються і разом із залишком боєприпасів здаються на збереження.

Під час проведення стрільби на гвинтівочних полігонах забороняється:

— подавати напругу на стріляючі пристрої без дозволу керівника стрільби;

— вести стрільбу без обмежників по напрямку й висоті або з несправними кінцевими вимикачами стріляючих пристроїв;

— піднімати червоний прапор до огляду мішенного полю чи стрілецького полігона і починати стрільбу до отримання доповіді про готовність постів оточення;

— знаходитися кому-небудь під час стрільби в приміщеннях, де встановлені стріляючі пристрої;

— залишати стріляючі пристрої зарядженими після закінчення стрільби.

Під час стрільби з ручних протитанкових гранатометів.

Під час стрільби із гранатомета дотримуватися наступних вимог безпеки.

В навчальній обстановці стрільбу бойовими гранатами по броні або танку вести тільки з окопу або іншого сховища, оскільки осколки від броні, а також від самої гранати в окремих випадках летять на відстань до 150 м; люди, що знаходяться поза сховищем, повинні бути не ближче 300 м від цілі.

Слідкувати за тим, щоб під час стрільби з гранатомета позаду нього не знаходились ближче 30 м люди, боєприпаси, вибухові речовини і паливні речовини; особливо ретельно за виконанням даної вимоги необхідно слідкувати під час стрільби вночі.

У всіх випадках ведення вогню категорично забороняється:

- упирати казенну частину гранатомета в будь-які предмети або в грунт; між казенним зрізом і стінкою окопу або іншого сховища повинна бути відстань не менш 2 м;

- вести вогонь із гранатомета, ствол якого забруднений брудом, снігом т. ін.;

- допускати до стрільби осіб, які не мають твердих практичних навичок у виконанні прийомів стрільби;

- торкатися гранат, які не розірвалися після стрільби; такі гранати знищують на місці їх падіння з дотриманням правил обережності.

Дульна частина гранатомета під час стрільби повинна знаходиться не ближче 20 см від бруствера або сховища, щоб уникнути чіпляння гранати пір’їнами стабілізатора за грунт і інші предмети.

В напрямку стрільби не повинно бути місцевих предметів, за які могла б зачепити граната в польоті.

Під час стрільби лежачи гранатометник повинен розташовуватися відносно ствола гранатомета так, щоб уникати ураження себе пороховими газами, які вириваються з казенної частини ствола під час пострілу.

Під час ведення вогню в піщаній або заболоченій місцевості і в снігу гранати, які підготовлені для стрільби кладуться на сумку. Особливо необхідно оберігати пороховий заряд від вологи, а канал ствола від забруднення.

Під час підготовки й роботи з озброєнням і боєприпасами.

Необхідно переконатися, що зброя розряджена, поставлено на запобіжник. Наводити зброя убік, зазначений командиром. Перед умиканням систем наведення гармати й кулемета члени екіпажа бойової машини повинні знаходитися на своїх місцях, люки закриті.

Перед стрільбою перевірити кріплення, справність вузлів, механізмів і деталей озброєння, наявність рідини в противіткатних пристроях і гідросистемі стабілізатора, необхідний тиск у накатнику. Канал ствола повинний бути вичищений.

Забороняється перебування членів екіпажу в зоні тої частини озброєння, яка коливається, а також у зоні дії важелів механізму заряджання. Не торкатися в момент пострілу гармати або кулемета. Досилати постріл тільки досильником.

Кулемети й автомати десантників під час установки в шарові опори амбразур повинні стояти на запобіжниках. Кулемети забороняється знімати із запобіжників доти, поки не будуть відкриті кришки амбразур.

Відкривати вогонь тільки по команді командира й у зазначених напрямках.

Боєприпаси очистити від мастила, пилу й бруду, оглянути й розсортувати по їхніх видах і вагових ознаках. Несправні боєприпаси укладати в машину забороняється. Екіпажу під керівництвом артилерійського техніка дозволяється нагвинчувати або догвинчувати ковпачки на підривачі, угвинчувати або вигвинчувати капсульні втулки до норми. Ці роботи виконуються штатним інструментом на відстані 30-40 м від людей і машин.

Укладати боєприпаси необхідно під керівництвом командира машини. Перед цим необхідно:

— відкрити й застопорити люки, через які будуть завантажуватися боєприпаси;

— перевірити справність місць боєукладки, поставити башту й гармату в положення, зручне для укладання боєприпасів;

— звільнити місця боєукладки від стріляних гільз, інших сторонніх предметів, очистити від пилу й бруду.

В разі передачі боєприпасів повідомляти приймаючому назву боєприпасів (бронебійний і т.д.). Не допускати зіткнення боєприпасів із затисками акумуляторних батарей і інших джерел електричного струму.

Укладаючи боєприпаси, міцно закріпити їх на своїх місцях штатними засобами, Кріплення боєприпасів дротом, мотузками й іншими підручними засобами забороняється.

Завантаження боєприпасів поверх норми забороняються.

Кидати боєприпаси, ударяти їх об тверді предмети, а також стріляти артилерійським пострілом, що упав із висоти більше 1 м, забороняється.

Під час завантаження пострілами конвеєра механізму заряджання ковпачки з пострілів не відкручувати.

Під час навантаження на транспортні засоби.

Перед початком навантаження командир зобов’язаний перевірити: справність залізничної платформи і навантажувальної площадки (апарелі), підготовку машини й платформи до навантаження, звертаючи увагу на регулювання приводів керування механізмами поворотів і гальм, надійність гальмування залізничної платформи башмаками або шпалами.

Навантаження машин із несправних навантажувальних майданчиків на несправні малогабаритні з недостатньою вантажопідйомністю платформи забороняються.

Навантаження й розвантаження машин повинне проводитися на нижчій передачі по команді командира, що знаходиться на безпечній відстані (не менш 5 м). У машині повинний знаходитися тільки один механік-водій. Кришка люка механіка-водія (кришка оглядового люка водія бронетранспортера) повинна бути відкрита й застопорена.

Під час навантаження (розвантаження) на платформі знаходиться тільки командир, який керує навантаженням машини. Ті, яких навчають і не зайняті навантаженням, розташовуються на безпечній відстані від місця навантаження.

У нічний час навантажувальна площадка (апарель) і залізнична платформа для дотримання світломаскування повинні освітлюватися слабким світлом, щоб було видно тільки краї навантажувальної площадки й платформи, а світло не осліплювало механіка-водія (водія).

Гусенична машина, завантажена на залізничну платформу, повинна бути встановлена симетрично щодо подовжньої і поперечної осі платформи (із рівномірним звисанням обох гусениць із бортів) і надійно закріплена.

На машині, яка знаходиться на залізничній платформі, повинні бути цілком затягнуті гальма, включена нижня передача, перекриті паливні баки, башта й гармата застопорені по-похідному, вимкнутий вимикач батарей і закриті люки.

Під час завантаження машини на автомобільний напівпричіп необхідно:

— тягач і напівпричіп установити на рівну горизонтальну площадку, загальмувати гальмами, а під колеса (у передній частині) покласти противідкатні упори;

— командирові керувати навантаженням, знаходячись на передній частині рами напівпричепа, а під час навантаження за допомогою лебідки тягача - у безпечному й зручному для нього місці;

— в'їжджати на платформу напівпричепа після вирівнювання напрямку в'їзду на трапи на першій передачі без зупинок і пробуксовки. Зупинка машини на похилій частині рами напівпричепа забороняється;

— після заїзду машини на платформу напівпричепа закріпити її розтяжками за гаки в передній і задній частинах рами (для запобігання від розриву розтяжок під час вертикальних коливань машини під час транспортування передбачити їхнє ослаблення);

— щоб уникнути подовжнього переміщення машини під час транспортування після її навантаження під передню частину гусениць покласти дерев'яні бруси.

Завантаження й розвантаження машин під час транспортування на літаках (вертольотах) робиться з дотриманням наступних вимог:

— забороняється проїзд ближче 5 м від літальних апаратів, що стоять, проїзд повз апарати з працюючими двигунами з боку їхнього зльоту;

— перед завантаженням машин особовий склад екіпажів повинний твердо вивчити й знати свої обов'язки під час виконання завантажувально-розвантажувальних робіт;

— після закінчення завантаження й перевірки правильності розміщення машини у вантажній кабіні закріпити її за допомогою швартовочних тросів і сіток. Швартування повинне цілком виключати можливість зсуву машин під час зльоту, під час польоту й посадки;

— під час розвантаження з вертольотів дотримуватися заходів, які виключають можливість попадання людей і машин під хвостовий гвинт, який обертається.

Під час навантаження машин забороняється:

— перебування членів екіпажів (десанту) у бічних стінок вантажної кабіни, а під час завантаження за допомогою электролебідок і завантажувальних люків;

— завантаження машин із несправними механізмами керування у вантажну кабіну своїм ходом.

Завантаження й розвантаження машин,для перевезення водним транспортом, робиться з дотриманням наступних вимог:

— починати завантаження дозволяється після перевірки готовності рятувально-эвакуаційної групи (РЭГ);

— причали повинні бути придатні для зручного й безпечного завантаження й розвантаження машин;

— завантажувально-розвантажувальні пристрої (містки) і кріпильний інвентар на судні повинні бути справними;

— машини розміщувати на палубі так, щоб вони не виходили за межі габаритів судна;

— машини своїм ходом загружати тільки по сигналах командира, без ривків, на низькій передачі і без розвороту на навантажувальних містках;

— кожна машина відразу ж після завантаження на плавзасоби повинна кріпитися розтяжками (дерев'яними розпірками, брусками);

— місця завантажувальних робіт у темний час доби повинні мати необхідне освітлення,

— розвантаження машин із транспортних судів безпосередньо у водойми допускається на глибинах, які не перевищують технічних можливостей машин,