Вибір моменту для відкриття вогню.

Момент для відкриття вогню із гранатомета визначається командою командира «Вогонь», а в разі самостійного ведення вогню – в залежності від обстановки й положення цілі.

Найбільш вигідні моменти для відкриття вогню: ціль можна вразити раптово, ціль добре видна, ціль зібрана разом, підставляє фланг або піднімається на весь зріст.

Ведення вогню, спостереження за його результатами й корегування.

Під час ведення вогню із гранатомета автоматник повинен уважно спостерігати за результатами вогню й корегувати його. Спостереження за результатами свого вогню ведеться по розривах гранат.

Корегування вогню робиться: шляхом виносу точки прицілювання, по дальності - виносом точки прицілювання по висоті або зміною установки прицілу, якщо відхилення розриву гранати від цілі по дальності становить більше 50м.

Точка прицілювання виноситься на величину відхилення розриву гранати від цілі убік, протилежний відхиленню.

Якщо розрив гранати відхилився від цілі по дальності менш 50м, то корегування можна здійснювати зміною висоти мушки щодо цілика, наприклад під час стрільби на 200м зміну мушки на всю її висоту змінює дальність польоту гранати приблизно на 14-16м.

Вогонь по цілі ведеться доти, поки ціль не буде знищена або не зникне.

Ознаками, які вказують на дійсність свого вогню із гранатомета, є ті ж ознаки, що й під час веденні вогню з автомата.

Стрільба вночі.

Уночі стрільба із гранатомета ведеться тільки прямим наведенням (настильною або навісною траєкторією) по освітлених цілях. Стрільба ведеться так само, як і вдень. Під час висвітлення місцевості автоматник, виявивши ціль, швидко встановлює приціл відповідно дальності до цілі, прицілюється й робить постріл.

Щоб уникнути тимчасового осліплення не можна дивитися на джерело освітлення.

Живлення пострілами до гранатомета й витрата їх у бою.

Боєкомплект (10 пострілів) до гранатомета автоматник носить в окремій сумці (рис.25). Живлення пострілами до гранатомета, як і патронами до автомата, у бою робиться підношувачами патронів, виділеними командиром підрозділу. В оборонному бою кількість пострілів для гранатомета в автоматника може бути збільшена за вказівкою старшого начальника.

Про використання половини боєкомплекта, який носить, автоматник негайно доповідається командирові відділення.

В автоматника повинно завжди залишатися три постріли до гранатомета як непорушний запас, який витрачається тільки з дозволу командира.

Додаток

Балістичні й конструктивні дані 40-мм підствольного

гранатомета ГП-25 і пострілу ВОГ-25 з осколковою гранатою

Індекс гранатомета ГП-256Г15

Калібр гранатомета 40мм

Довжина нарізної частини каналу ствола 98мм

Кількість нарізів 12

Маса гранатомета без затильника 1,5кг

Довжина гранатомета 323мм

Прицільна дальність стрільби:

Максимальна відстань 400мм

Мінімальна при навісній траєкторії 200мм

Бойова швидкострільність 4-5 постр./хв.

Переносний боєкомплект 10 пострілів.

Постріли, придатні для стрільби ВОГ-25

Початкова швидкість польоту гранати 76 м/с

Калібр гранати 40мм

Максимальна довжина пострілів 0,1067м

Маса пострілу 0,255кг

Маса ВР розривного заряду 0,048кг

Дальність взводу підривача від дульного зрізу

гранатомета від 10 до 40м

Час самоліквідації гранати не менше 14 сек.

Розсіювання під час стрільби на 400м Вд не більше 6,6м ;

Вб не більше 3м