
- •Експлуатація повітряних ліній електропередачі
- •8.1. Приймання повітряних ліній в експлуатацію
- •8.2. Охорона повітряних ліній
- •8.3. Способи очищення трас від чагарників
- •8.4. Періодичні і позачергові огляди ліній
- •8.5. Експлуатація лінійних ізоляторів
- •8.6. Експлуатація лінійної арматури
- •8.7. Експлуатація опор повітряних ліній
- •Засоби захисту лінії від грозових перенапруг
- •8.9. Заходи боротьби з ожеледдю та вібрацією проводів і тросів
- •8.10. Визначення місць пошкоджень на лініях 6—750 кВ
8.10. Визначення місць пошкоджень на лініях 6—750 кВ
Для відшукання місць пошкоджень на лініях (обриви дротів, замикання між дротами, замикання на землю) існують прилади і методи, засновані на вимірюванні часу розповсюдження електричних імпульсів по лінії і на вимірюванні параметрів аварійного режиму.
При першому методі неавтоматичні локаційні шукачі підключають за допомогою ізолюючих штанг до провода відключеної для вимірювань лінії і в лінію надсилають електричний імпульс. У місці пошкодження імпульс відбивається від неоднорідного хвильового опору і приходить до початку лінії. Траса проходження імпульсу зображена на рисунку 8.6. Відстань до місця пошкодження
l = 0, 5 tл v ,
де tл — час між моментом відсилання імпульсу і моментом його повернення; v — швидкість розповсюдження імпульсів в лінії.
Рисунок 8.6. Схема проходження імпульса при вимірюванні на лінії електропередачі: 1- місце пошкодження; 2- локаційний шукач; 3- зондуючий імпульс; 4- відбитий імпульс; L – загальна довжина лінії; l – відстань до місця пошкодження
Відображені сигнали спостерігаються на екрані електронно-променевої трубки, де по кількості масштабних міток визначається відстань до місця пошкодження.
Неавтоматичні імпульсні вимірювачі непридатні для визначення місць з нестійким пошкодженням. Цей недолік усувається при застосуванні автоматичних локаційних шукачів типів. У нормальному режимі прилади знаходяться в режимі очікування. У момент виникнення пошкодження на одній з ліній, обслуговуваних шукачем, відповідні реле вибирають лінію, що пошкодилася, і автоматично підключають до неї шукач. Запис результату вимірювання виконується на запам’ятовувальному пристрої.
Широкого поширення в енергосистемах набув другий метод — визначення місця пошкодження за параметрами аварійного режиму. Фіксація цих параметрів (в більшості випадків струмів і напруг нульової послідовності) виконується фіксуючими вимірювальними приладами (ФВП) під час виникнення КЗ.
Фіксуючі вимірювальні прилади встановлюються з двох або тільки з одного кінця лінії.
Відстань до місця пошкодження за показами приладів, що вимірюють струми і напруги нульової послідовності на шинах підстанцій, від яких відходить ПЛ, підраховується по формулах, графіках, а також за допомогою ЕОМ. Прилади серії ФВП дозволяють визначати відстані до місця пошкодження на лініях 110—500 кВ з похибкою 3—5 % від довжини лінії.
Однофазні замикання на землю в повітряних розподільних мережах 6—20 кВ складають до 80% всіх пошкоджень. Для визначення місця замикання на землю без відключення ліній в розгалужених розподільних мережах застосовують прилади , засновані на вимірюванні поблизу лінії (на відстані 5—10 м від проекції проводів на землю) складових вищих гармонійних струму замикання на землю, джерелами яких є силові трансформатори, електродвигуни, дугогасильні реактори і т.д. При одноманітному замиканні на землю в пошкодженій лінії проходить сумарний струм ємності, що містить струми вищих гармонік (5, 7, 11-ї і т. д.) електрично зв'язаних кіл, і стрілка приладу відхиляється на максимальну кількість поділок. В той же час поблизу непошкодженої лінії відхилення стрілки приладу буде незначним. Такі прилади вказують також «напрям» по лінії до місця пошкодження.